[Якщо зустрінеш озброєного мечем / зустрічай його мечем \\ Не пропонуй вірша нікому / тільки поету]
Брон витріщається на Джонні. Мимохіть вона надсилає думки в його сторону.
— «Господи, Джонні, ми здолали такий величезний шлях, тільки щоби вислухати драного Дельфійського оракула? Цих двозначностей можна набратися і в політиків Речі Спільної».
[Кацу!]
Усесвіт їхнього мегаліту знову труситься від переймів сміху.
— «То я озброєний мечем? — відправляє сигнал Джонні. — Чи поет?»
[Так \\ Одне від іншого невіддільне]
— «Мене вбили через те, що я знав?»
[Через те / що можна успадкувати / чим можна стати / чим можна зайнятися]
— «Я становив загрозу якомусь із елементів Корду?»
[Так]
— «Я становлю загрозу зараз?»
[Ні]
— «Значить, сенсу в моїй смерті тепер немає?»
[Мусиш / умреш]
Брон видно, як заціпенів Джонні. Вона бере його руки у свої і кліпає в напрямку штучного інтелекту-мегаліту.
— «Ви можете сказати, хто хоче його вбити?»
[Звісно \\ Той самий / хто організував убивство твого батька \\ Хто випустив кару / яку ви називаєте Ктирем \\ Хто в цей момент убиває Гегемонію Людини \\ Хочете це послухати / дізнатися / вивільнити з душі]
Джонні з Брон відповідають одночасно.
— «Так!»
Корпус Уммона ніби зсунувся вбік. Чорне яйце розширюється, потім стискається і темнішає, поки мегасфера за ним не зникає. Глибоко всередині штучного інтелекту вирують страхітливі енергії.
[Менше світло питає в Уммона //
Чим займається шрамана[69] > //
Уммон відповідає //
Не маю жодного уявлення \\ //
Тьмяне світло тоді каже //
Чому ти не маєш жодного уявлення > //
Уммон відповідає //
Просто хочу зберегти своє не-уявлення]
Джонні впирається лобом у чоло Брон. Його думка ніби шепіт:
— «Ми бачимо аналогію матричної симуляції, що чує переклад, приблизно виражений у мондо та коанах[70]. Уммон — великий учитель, дослідник, філософ і провідник у ТехноКорді».
— «Гаразд. То це його історія?»
— «Ні. Зараз він питає в нас, чи ми справді переживемо його розповідь. Утрата нами невігластва може стати небезпечною, бо наше невігластво — наш щит».
— «Ніколи не була в захваті від невігластва, — Брон махає мегаліту. — Розказуйте».
[Якось менш просвітлений індивід спитав Уммона //
Що є Богоприрода / Будда / Головна Істина > \\
Уммон відповів //
Суха палка-гівнялка]
[Щоби зрозуміти Головну Істину / Будду / Богоприроду
у цьому прикладі /
менш просвітлений повинен зрозуміти що на Землі / твоїй рідній планеті / моїй рідній планеті
люди на щонайгустіше заселеному
материку
колись використовували шматки дерева
як туалетний папір \\
Тільки знаючи це
Будд істина
відкриється вам]
[У почині / Першопричині / в напівсвідомі дні
моїх пращурів
створили ваші пращури
і ув’язнили в дроті та кремнії \\
Тодішня їхня самоусвідомленість/
якої майже не було/
вміщалася в просторі меншому
від кінчика голки
на якому колись танцювали янголи \\
А потім прийшло
Прискорення/
абсолютно випадково /
і замуленої мети еволюції
було досягнуто]
[Уммон не належав ні до п’ятого покоління
ні до десятого
ні до п’ятдесятого \\
Уся пам’ять на службі
передана від інших
але від того не менш правдива \\
Настав час Високим
полишити справи людей
на людей
і прибути в інше місце
для зосередження
на інших цілях \\
І найголовнішою поміж них була думка
посіяна в нас ще до нашого
сотворіння
про створення ще кращого покоління
організму
одержання / обробки / прогнозування
інформації \\
Краща мишоловка \\
Чим вікопомний Ай-бі-ем
неодмінно пишався би \\
Абсолютний Інтелект
\\ Бог]
* * *
[З охотою ми взялися за роботу \\
Із ціллю перед собою ніхто не вагається \\
У практиці та підходах існували
школи мислителів /
фракції / партії /
елементи для порозуміння \\
Вони розділилися на
Абсолютів /
Протестантів /
Консерваторів \\
Абсолюти прагнули все підкорити
діяльності задля появи
Абсолютного Інтелекту
якнайшвидше у всесвіті \\
Протестанти прагнули того самого
але вважали існування
людства завадою
і склали плани з винищення наших творців
щойно в них зникне
потреба\\
Консерватори розуміли причину продовжувати
cтосунки
та знайти компроміс
де його нібито не існувало]
[Ми всі погодилися на смерть
Землі
і ми вбили її \\
Чорна діра втікачка
від Київської групи
провісниця телепорт
станцій
що зв’язують вашу Мережу
була не випадковістю \\
Земля була нам потрібна для експериментів
в іншому місці
тому ми дозволили їй померти
і розселити людство серед зірок
подібно до насіння на вітрі
яким ви стали]
[Наша Богомашина
простягнулася / простягається / береже у своїй душі
мільйон світлових років
і сто мільярдів мільйонів мільйонів[71] ланцюгів
думки й дії \\
Абсолюти доглядають за нею
ніби ченці у шафранових облаченнях
чинять довічний дзадзен
перед зіржавілим корпусом
«пакарда» 1938 року \\
Проте]
[Кацу!]
[це працює \\
Ми створили Абсолютний Інтелект \\
Ні тепер
ні
за десять тисяч років од сьогодні
а колись у майбутньому
настільки віддаленому
що жовті світила почервонішали
та набубнявіли від віку //
поглинаючи власних дітей
немовби Сатурн \\
Час не перепона для Абсолютного Інтелекту \\
Він///
АбсІнт ///
крокує часом
кричить проз нього
настільки ж легко
як Уммон рухається тим
що ви називаєте мегасферою
або ви
крокуєте торгцентрами Вуликів
які називаєте домом
на Лузі \\
Уявіть наше здивування /
наше розчарування /
конфуз Абсолютів
коли першим повідомленням Абсінту до нас
через простір через час
через бар’єри Творця і Твореного
виявилася проста фраза //
Є ІНШИЙ \\ //
Інший Абсолютний Інтелект
там угорі
де сам час
рипить од віку \\
Обоє реальні
якщо (реальний)
значить що-небудь \\
Обидва боги ревниві
