— Чому? — голова Брон ішла обертом, але вона розчула щось у його голосі. — А де будеш ти? Щось негаразд?

— ТехноКорду вже немає, — зітхнув Кітс. — Тутешні інфосфери замалі навіть для значно урізаної версії мене... хіба що сховатися в Штінті якогось із військових кораблів, але мене туди геть не тягне. Я погано виконую накази.

— А більше ніде сховатися? — спитала Брон.

— Ще є метасфера, — озирнувся він. — Але там повно левів, тигрів і ведмедів. А я ще не готовий.

Ламія пропустила це повз вуха.

— У мене є ідея, — вона заходилася йому розповідати.

Образ її коханого підійшов до неї, пригорнув її віртуально і промовив:

— Ви справжнє диво, пані, — і відійшов у тіні.

— Просто вагітна жінка, — похитала головою Брон і поклала руку на живіт під сукнею. — Навчителька, — пробурмотіла вона, а потім звернулася до Кітса: — Гаразд, архангеле, що приніс мені звістку. Як мені її назвати в такому разі?

Відповіді не пролунало. Брон підвела погляд.

У тінях було порожньо.

У космопорт Брон прийшла ще вдосвіта. Прощальне товариство назвати веселим язик не повертався. Крім загального суму, що супроводжує такі сцени, Мартін, Консул і Тео страждали на похмілля, оскільки таблетки проти нього на Гіперіоні закінчилися. І тільки в Брон був веселий настрій.

— Клятий бортовий комп’ютер збоїть із самого ранку, — бурмотів Консул.

— Що ж так? — усміхнулася Брон.

Дипломат поглянув на неї із прищуром.

— Я попросив його провести стандартну передполітну перевірку, а тупа залізяка обдарувала мене віршем.

— Віршем? — здивовано підняв брову Мартін Силен.

— Ага... от послухайте... — Консул ввімкнув комлоґ, і знайомий Ламії голос продекламував:

Тео Лейн здивувався:

— Дефективний Штінт? Мені здавалося, на вашому кораблі один із найкращих штучних інтелектів за межами ТехноКорду.

— Так і є, — обурився Консул. — І він не дефективний. Провів повноцінну когнітивну й функціональну перевірку. Усе в нормі. Але ж видати мені таке!.. — і він тицьнув у текст вірша на екрані комлогу.

Мартін Силен уважно поглянув на Брон Ламію, помітив її усмішку і знову повернувся до Консула:

— Ну, що ж, може, ваш корабель просто зайнявся самоосвітою. Не переживайте за це. У довгій подорожі туди й назад він вам правитиме за добре товариство.

Запала мовчанка, і під час неї Брон дістала габаритну бандероль.

— Прощальний дарунок, — проказала вона.

Консул розгорнув пакет, спочатку він це робив повільно, але вже незабаром рвав і дер обгортку, з якої з’явився скручений, вилинялий та неабияк пошарпаний килимок. Він провів по ньому руками, підвів погляд і схвильовано запитав:

— Де?.. Як?..

— Одна місцева біженка натрапила на нього трохи нижче шлюзів Карли, а потім намагалася спродати на Джектаунському ринку, саме коли я там гуляла. Попит на нього був дуже скромний, — усміхнулася Брон.

Консул глибоко зітхнув і провів пальцями по пілотних лініях килима-літуна, на якому його дідусь Мерій летів назустріч тому фатальному знайомству з бабусею Сірі.

— Боюся, він більше не літає, — промовила Брон.

— Просто перезарядити, та й усе, — сказав Консул. — Навіть не знаю, як тобі віддячити.

— Не треба, — відповіла жінка. — Це просто вам на щастя.

Дипломат похитав головою, пригорнув Брон, потиснув решті руки і піднявся у ліфті на корабель. Ламія з іншими вернулися в будівлю космопорту.

У ляпіс-лазуровому небі Гіперіона не було видно жодної хмаринки. Сонце заливало віддалені вершини хребта Вуздечка густими фарбами, натякаючи на теплий день.

Брон озирнулася через плече, глянувши на Місто поетів і долину за ним. Звідси можна було розгледіти лише маківки найвищих Гробниць часу. На краєчку одного з крил Сфінкса зблиснув промінь світла.

Майже безшумно і з мінімальним жаром ебенової барви корабель Консула злетів на хвості чистого голубого полум’я та ринув у височину.

Брон спробувала пригадати поезії, які тільки-но читала, але в пам’яті спливли тільки завершальні рядки найдовшого та найкращого його незавершеного творіння:

Брон відчула, як теплий вітер куйовдить її волосся. Тепер уже не приховуючи рясних сліз, не намагаючись змахнути їх рукою, вона підняла обличчя до неба і помахала рукою прекрасному кораблю, що заломив віраж і нісся у вишину, гнаний лютим голубим огнем, і — ніби озиваючись із далечіні — пролунав несподіваний звуковий удар, що розірвав тишу пустелі та відбився від далеких гір.

Брон плакала і ще раз помахала рукою, а потім іще раз на прощання Консулу, небу, друзям, яких більше ніколи не побачить, частині свого минулого життя та зорельоту, схожому на бездоганну стрілу із чорного дерева, якою з лука вистрілив невідомий бог.

Він спалахнув, як факел...

1. А. Беттік (A. Bettik) — андроїд-провідник, командир екіпажу баржі «Бенарес» (Гіперіон) на службі Церкви Ктиря.

2. Агрегація (Aggregate) — керівний орган Рою Вигнанців.

Aggregatio — «приєднання» (лат.).

3. Азбестник — біла волокниста вогнетривка рослина типового вогнелісся (Гіперіон).

4. Акасі, Седептра (Sedeptra Akasi) — довірена помічниця Виконавчої директриси Гегемонії Людини Міни Ґледстон, замісниця Лі Ганта.

5. Аквіла (Aquila), офіційна назва Лопес — південний материк на планеті Гіперіон.

Aquila — «орел» (лат.).

6. Актеон (Acteon) — планета у складі Всемережжя Гегемонії Людини.

Ακταιων [aktaion] — персонаж давньогрецької міфології, син культурного героя Арістея та вакханки Автоної, фіванський герой, вправний мисливець, котрий, скривдивши богиню полювання Артеміду, став жертвою її прокляття і був роздертий власними хортами.

7. Акумуляторний (наріст)-гал (accumulator gall) — унікальний енергоакумулюючий орган дерев тесла (Гіперіон).

8. Алленсен (Allensen) — офіційна назва материка Урса (Гіперіон).

9. Альбедо (Councilor Albedo) — представник Консультаційної ради штучних інтелектів при уряді Гегемонії Людини.

Albēdō — «білизна, білість» (лат.). В астрономії — характеристика фізичного об’єкта, що описує його здатність відбивати та розсіювати світло. Чим вище альбедо, тим яскравіший об’єкт для спостерігача.

10. Альварес-Темп (Alvarez-Temp) — один із найвідоміших політиків раннього періоду історії Гегемонії Людини.

11. Альфа (Alpha), також Ал — старійшина бікура. Усі бікура носять імена за літерами грецької абетки.