— Про яких дітей може йти мова, взагалі, коли ти ось-ось від рака легень помреш? — пробурчала Княгиня, змірявши його незадоволеним поглядом. — Можливо, я ще подумаю, та таки піду назад в Управління, — закинула йому.

Влад так зрозумів, що це через сигарету, яку він тільки-но витяг з пачки.

Завмер, поки не підпалюючи, та уважно вдивився у кохану, яка лежала під крапельницею.

— Я сьогодні пережив шалений стрес, між іншим. Майже повірив, що втратив кохану, спостерігав, як вона намагається себе заморозити, а потім таки дізнався, що й вона мене любить… То може вже маю право трохи на послаблення? — сардонічно заломив брову Влад.

— От тільки не кажи, що твоя стресостійкість настільки низька, Яструбе! — пирхнула його саркастична кохана.

Бляха! Він від неї шаленів!

— В тебе завжди псується настрій після крапельниць, — пирхнув собі й він. — Добре, що це остання поки, — постукав сигаретою, яку так і не підпалив.

— Ти уникаєш розмови про шкоду паління? — втупилася Вася в нього зацікавленим поглядом. — Невже всемогутній Яструб не може здолати таку собі паршиву звичку?

Не те щоб він не мг…

— Але може в чоловіка бути хоч якась слабкість, серйозно? — простягнув Влад, знову постукавши сигаретою об пачку.

— Хіба не я — твоя слабкість? — хмикнула Княгиня, іронічно скривившись. Ще й таким поглядом його пропалила!..

— Твій сарказм можна зцідити та флаконами продавати, як зброю масового знищення, — розреготався Влад. Можливо, не так вже й погано їй сьогодні, що таки тішило.

Або ж… це все буркотіння — прикриття чогось геть іншого, що вона поки не наважується в голос виказати.

— Я серйозно, Владе! Не можна стільки палити, — підтисла вона губи, немов образилися.

— От звісно, — закотив очі, — тільки скажи жінці про кохання, як вона відразу береться встановлювати власні правила, — весело штрикнув він, направду, насолоджуючись. — А най так, хіба тебе не вабить перспектива стати молодою удовою з шаленими статками та всіма важелями впливу на кримінальний світ, Княгиня? Компромат, звʼязки, домовленості та гроші… Станеш на моє місце, будеш тримати всіх міцною рукою… Донна мафії, га? — закинув, не маючи сил стримати широку посмішку.

— Та щоб тебе мурахи зʼїли, Владе! — а Княгиню аж перекосило, от правда! — Навіть чути такого не хочу! На фіга мені ваші розборки, коли я навіть по мішені зараз попасти не можу? Яка з мене «донна»? — пирхнула напружено. — Як я того ж Кульгавого на місце поставлю, коли на прицілі його не втримаю, бо в очах все пливе?!

Ага. Ось воно що.

— Дідько, знову стало гірше із зором, кохана?! — він відклав ту кляту сигарету, яку вже пальцями зімʼяв, та пересів до неї, слідкуючи за тим, як краплі ліків стікають трубкою.

А сам розʼятрився на себе зсередини! Бо йому ж лікар казав за стрес, курво! Вочевидь, все, що сталося зранку, не було для його Княгині приємним!

Лікар чекав за дверима. Там же мав знаходитись й Арсен, який мусив прослідкувати, щоб їм привезли обід та підготували безпечну зустріч з Віктором.

— Не знаю. Я у парку знову фокус втратила, — вона примружилася та відвернулася до стіни.

Її голос вмить втратив ту войовничість, з якою вона до теми сигарет чіплялася.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍ Влад простягнув руку та переплів їхні пальці.

Ця жінка вміла вибісити й довести його, як ніхто інший. Щира правда. І вона ж могла достатися до таких глибин його душі, про які Яструб сам вже встиг забути. То як вже добився того, що й вона обрала його важливішим за все інше у своєму збіса правильному житті — точно збирався дати їй максимум!

— Я вже казав тобі, що це не суттєво, Княгиня. І нічого не змінилося, — тихо, але з тиском прогарчав, піднісши її пальці до губ. — Мені потрібна ти, і по цимбалах, наскільки добре ти будеш бачити. Бити влучно то тобі не завадить. Потренуємося, — знову поцілував кісточки на її кулаці. — Але я тебе почув, хоча б хтось з нас має бути максимально здоровим, аби дітей виховати, — розплився в лукавій посмішці, щоб знизити напругу.

Хоч і розумів, що в неї зараз переоцінка всього відбувається. І Василині геть не комфортно до того всього ще й себе слабкою та непевною почувати, коли житті переламує.

— Доведеться мені шукати іншу розраду від стресу, — підморгнув їй, так і тримаючи її долоню у своїй. — Хоча тепер то на двох ділити, тож легше буде, — знову весело вколов. — От зараз одружимося тільки, і відмовлюся від сигарет, — кинув, спостерігаючи.

І був щедро винагороджений, коли вона вирячилася на нього, отетерівши. Точно забувши по всі свої страхи наразі.

— Я думав, ми справи будемо вирішувати, але ти не казав, що будуть ще й розваги, — Віктор крякнув та з порога застиг, глянувши на Княгиню таким зацікавленим поглядом…

Вочевидь, не впізнав її з новим кольором волосся та стрижкою. Та Яструбу то по цимбалах!

Влад відчув ядерний вибух поміж скронь. І в самій кімнаті ніби крижана тиша повітря скувала.

Не типово для нього… Хоча з появою княгині, всі «типовості» та патерни змінилися кардинально, дідько! Тож за мить цілковито розрахував, як саме може стерти в порох цього смертника.

Хоча цього не було помітно по його очах, звісно. Він встав та напів розвернувся до коханої, вставши поміж нею та Кульгавим.

Василина пирхнула, підбігавши губи та скинувши брову так, немов сама готова була зараз вмазати Кульгавому. Не те щоб Влад заважав би.

Чудово. Йому подобалося, що хандра відступила.

— Щось я маю сумніви, що твій план спрацює, Княгиня. Деякі люди навіть заради власної вигоди не здатні оцінити ризики й ввімкнути голову, — точно не для коханої, помітив різко та зневажливо.

А потім таки глянув на цього… Як там Вася сьогодні його самого у парку називала? Тупня?

Той таки явно докумекав, що почав не з того. Ти диви, у повітрі присмак гніву Влада вловив, чи що?

— З усім тим, ми все ще можемо бути корисні одне одному, — тихо зауважила Княгиня, відкинувшись на спинку крісла. — І це твій план також.

Вона не захотіла відлежатися після крапельниці. Як і сидіти в кімнаті. Схоже, вирішила повною мірою статус його дружини використовувати, від моменту самої пропозиції.

— Якщо я швидко зміню план, ти впевнишся, що я — безжальний вбивця? — реально зацікавився Яструб, згадавши її закид про маніяка.

Кульгавий знервовано почистив горло та зблід.

Сюди його пропустили одного та без жодної зброї, ясна річ. Окрім впертої тупості та нахабності. Що інколи все ж спрацьовує, варто визнати, і що їм якраз було потрібно від Віктора зараз, на жаль.

— Бля… здається, я якось не так почав, — таки проявив Кульгавий дива кмітливості, здавши назад. Але двері за ним вже зачинила охорона.

— Здається, — згодився Влад із сарказмом, таки пожалкувавши, що саме сьогодні дав їй слово завʼязати з палінням. — Ми будемо справи вирішувати, Вікторе, — з крижаним холодом глянув на нього, нагадуючи, хто тут кому і що винен. — Але для початку, ти таки перепросиш у моєї дружини за те, що вона тепер сумнівається у власній здатності до біса влучно стріляти… Або, як бажаєш, можеш стати її тренувальним обʼєктом? — якби відразу розставив крапки над «і».

Віктор гучно та якось зневірено зглитнув.

— Ми маємо продумати стратегію охорони! Бо це повний триндець!

Арсен знервовано метався кухнею. Здавалося, він переймався тим більше за них самих.

— Не можна просто взяти й заявити всім навколо: ось моє найуразливіше місце! Людина, життя котрої я ставлю вище за своє… Бийте, курво, з усіх боків! — Арсен скинув руки, немов звертався до неба по захист. — Чи ви думаєте, що Кульгавий зможе втримати язика за зубами та не рознести таку новину?! Чим ви, взагалі, думали, дідько?! — продовжував лаятися керівник… їхньої охорони. І в його голос додалися відчутні істеричні нотки.

Василина скинула брову, спіймавши веселий погляд Влада. Здається, Арсен був схильним до драми, ну хто б подумав? А ще до того, аби читати їм нотації, немов підліткам.