Твою наліво! Він їй і там засмокт поставив?!
Відсторонився і знову перемістився до центру. При цьому вилизуючи її розкішницю так, ніби Василина натурально була солодкою там!
— Вл-а-аде! — ніби хтось його імʼя у неї на язиці зациклив. У голові! У грудях!
Він немов під шкіру її забрався! Нічого більше не могла навіть простогнати!
І тут він трохи опустив її стегна, перехопив однієї рукою, не припиняючи всі ті розкішно-розпусні рухи язиком! І раптом вона відчула, як його пальці розсувають, штовхаються у її плоть! Наповнюють ту невимовну, пожираючу пустоту, що вимагала вгамування!
Один, як перевіряючи її. А потім відразу другий! Так солодко розтягуючи, що Василину трясти почало безупинну!
Та тут Влад третій палець проштовхнув у її піхву й знову злегка дряпнув клітор зубами та міцно стиснув губами!..
За-ба-га-то! Цього виявилося занадто! Вона не витримала! Захлинулася його імʼям, насадила сама стегна на його руку! Втисла голову Влада між своїми стегнами чи не з усієї сили, їй-бо! І рухнула у такий оргазм, якого в житті не проживала!
Жодного, бляха, разу!
— М-м-м, — прогарчав Влад, без якихось труднощів відхилившись. Обдав жарким диханням всі надчутливі точки! — Я мав рацію — медова! — рикнув, цілуючи тепер її живіт.
Боже! Її знову скрутило солодкою судомою! Просто від того, що та як він говорив!
Вона чула його важке, хрипке дихання, що зі свистом проривалося крізь зуби, хоча в голові ще гуло від задоволення. А він опустив її на ліжко та прийнявся повільно підійматися тілом Васі, цілуючи пупок, груди…
Але її витримка луснула.
— Роздягайся, Владе! — тепер гарчала вона!
Орієнтуючись лише на свої вміння та звук, на відчуття тіла у просторі, Василина обхопила тремтячими ногами стегна Влада, вчепилася у плечі.
І ривком перевернулася разом з ним, перекотившись. Опинившись зверху. Чи то він дозволив?
Чоловічі руки з силою стиснули її стегна!.. По цимбалах!
І хай вона ніц не бачила, та її руки судомно смикали його сорочку. Навпомацки теж впоратися можна!
— Я хочу тебе всього! — прохрипіла Вася голосом, який сама не впізнала.
Йой! Здається, горло зірвала.
А ще точно зірвала йому кілька ґудзиків…
— Будь-яке бажання, княгиня! — прогримав Влад їй у вухо, немов задихався. І перевернув її знову на спину, цілковито накрив собою. — Але зверху буду я!
І Василина завмерла, стиснувшись…
Він був на ній! Весь!
Його гола шкіра під сорочкою, яку вона розірвала, терлася об її живіт, дражнила груди якимось геть незвичним, шорстким відчуттям! Надто гостро, бо тіло намагалося зір компенсувати!
Твердість його мʼязів тисла на її тіло. А його збуджений член, навіть через штани, збіса владно втискався у її вологу, ще сповнену насолоди розкішницю, що досі пульсувала від тільки-но пережитого оргазму! Змушуючи вигинатися від несамовитого бажання, якого ще не знала по силі!
Але… Відсутність можливості бачити, млосна слабкість у всьому тілі, пекуча потреба унизу живота — все це робило її майже безпорадною! Залежною…
І цим — лякало. Вона не звикла таке відчувати! Губилася у цьому чоловікові!
— Мені потрібен контроль, Владе! — прошепотіла ледь чутно кудись у район його підборіддя.
Усе його величезне тіло, що накривало її, немов завмерло. А потім вона відчула, як його руки міцно, та невимовно дбайливо при тому, обхопили її, ще більше підімʼяли під Влада. Він обхопив її підборіддя долонею, трохи скинувши обличчя.
Вона відчула його губи майже на своїх губах
— Контроль завжди буде у мене, медова моя, — він немов простромив її тими словами! Цим низьким, шорстким голосом.
Розіпʼяв на матраці. Ще й владно розсунув своїм стегном її ноги ширше.
— Але я присягаюся, що ніколи не ображу тебе! Зі мною — ти завжди в безпеці, жадана моя! У повній! — буквально проштовхнув ці слова в її рота своїм хтивим, вмілим язиком!
А Василина… Як же їй кортіло в це повірити! Як раптом запекло від бажання — просто бути! Бути тією, якої він, як думає, знає її! Просто дівчиною, що одного дня впала на голову Яструбу…
Настільки сильно, що вона низько застогнала, вигнувшись під ним, немов хотіла злютуватися з тією грубою шкірою, сильними мʼязами, всім ним! Закусила губу від буревію емоцій!
Проте Влад, вочевидь, її стогін та все це — сприйняв як повну капітуляцію та згоду! І накинувся на губи Василини з такою жадливістю, немов взагалі ще не цілував!
І… вона просто втратила точку опори. Просто віддалася цій бурі, на імʼя Влад! Загубилася в ньому.
А сам чоловік тим часом вже стягнув якось свої штани, відчула його несамовиті, різкі рухи. Вперся колінами в матрац. Відхилився…
— Я не зникаю, жадана, презерватив дістав, — прогарчав Влад, пояснюючи. Мабуть, запамʼятавши, як вона минулого разу налякалася.
Знову ковзнув гарячим ротом по її шиї, здається, ставлячи новий засмокт.
А Василина… Її натурально захлеснуло. Так, як вона й не знала, що може. Всі доводи та аргументи кудись змело потребою в цьому чоловікові! Всі рубікони, які складали її, як особистість!
В цей момент Василина просто забула про все!
Зате вона надто добре відчула, як важка, набухла головка його члена вперлася туди, де була настільки необхідна! Влад обхопив її стегно, змусивши Васю зігнути, а потім і скинути ногу. Обхопити його довбані накачані сідниці, які збуджували її навіть ось так, поки «мацала» литкою!
І одним владним, вимогливим та сильним рухом він ввігнав себе в неї вщент! До самого хребта, за відчуттями!
— Вл-а-аде! — це знову виявилося єдиним, що вона була здатна стогнати, вигинаючись до нього всім тілом!
Її руки чіплялися за його плечі, дряпали спину, мабуть, лишаючи червоні смуги. Але то було непоганим розрахунком за всі ті засмокти, що Влад наставив їй. Її тавро на ньому!
— Так, моя княгиня? Кажи, як тобі краще? — немов підштовхував він голосом, яким можна було б ножі заточувати, їй-бо! Настільки хрипкий, шорсткий.
А губами при тому ковзав по її губах, по щелепі, по шиї! І рухався! Рухався так, немов навіки її в той матрац намагався втиснути! Під себе виґартувати! По собі… Він був якимсь геть нереальним! Неймовірним!
І вона піддавалася, бляха!
— Ти — мій! — обхопила його й лівим стегном, поки Влад праве змусив зігнути та закинути ще вище, відкриваючи її для себе ще більше.
Ще глибше увірвався дужим, великим членом, який наповнював її саме так, як кортіло!
Здалося, що він від тієї заяви відкинув голову трохи та точно розсміявся! Не припиняючи ривків стегон, від яких його тіло з вологим ляскотом вдарялося об її стегна!
До біса розпусний, хтивий звук, який ще більше збуджував, робив сам простір навколо них несамовитим! Кров у неї гуділа у венах, пульсувала між скронями! Розривала ребра!
Дідько! Якби Василина дійсно була відьмою — точно не втримала б силу, щось, та утнула б! Хоча б громовицю! Або дощ із жаб…
— Навіть не сумнівайся в цьому! Моя медова! — рикнув Влад у відповідь, жорстким поцілунком припавши до її шиї! Прикусив!..
І вона цього не витримала! Вдруге за неоціненно короткий термін — вибухнула оргазмом! Що розсвітив навіть її темну реальність!
Та безпорадно вчепилася у плечі Влада, хапаючи повітря обпеченими губами! Обхопила його шию, поки чоловік, низько, горлом застогнавши, одним потужним ривком встромився у її піхву!
Другим! Струшуючи всю її тим! І, нарешті, третім — наздогнав у задоволенні, судячи з потужної судоми, що ніби вигнула його крижі! Та стогону, який він втиснув у її горло…
Що просто забрав душу Василини назавжди!
Очманіти?.. Як тепер зібрати себе наново?..
15
Через два дні
— Можу я взяти твою сорочку? — Василина стояла біля гардероба.
Власне, вона вже намацала рукав чоловічої сорочки, яку й планувала одягти. Але тут Влад вийшов з душу. Почула його кроки за спиною. Ну й… подумала, що треба б у власника запитатися. Так… чисто через виховання.
