Руки стиснулися на ній так, що Княгині, можливо, боляче стало. А самого Влада реально кинуло в крижаний піт!

— Влад, мені рекомендували на два роки відкласти наступну вагітність! — розсміялася кохана, обхопивши руками його щоки.

Ніби намагалася теплом свого тіла розслабити жовна, які прорізали вилиці. Змусити розтиснутися щелепи, що напружилися, як сталеві капкани, дідько!

— Чуєш? Від-клас-ти, коханий, аби відновитися повноцінно. І два роки вже пройшло…

— Коли?! Вчора?! — рикнув Влад, взагалі не відчуваючи заспокоєння.

Василині вистачило совісті зашарітися.

— Ну… позавчора, — визнала вона істину. А заодно й те, що ледве-ледве витримала термін, аби завести з ним розмову.

Дідько!

Вона ж опустила одну руку, знайшла його пальці, переплела. Потягла Влада в бік, вочевидь, відтягуючи від дитячої, аби малого не розбудити.

А Влад хоч і піддався, пішов слідом, сам стиснув зуби так, що аж у вухах заскрипіло. Бо ось ця її поведінка… яскраво ілюструвала, наскільки сильно насправді Вася прагнула реалізації цього бажання.

Бляха! Він ненавидів хоч в чомусь відмовляти своїй Княгині! Але… щиро не міг гарантувати, що сам витримає другу її вагітність.

Перша не пройшла гладко. І це ще явне зменшення. А Влад стільки разів за ті місяці проклинав себе та власну наполегливість!..

Василина не завагітніла тоді, коли вони закривали всі питання з її минулим. Проте, враховуючи впевненість Влада, що це точно стримає кохану від подальшого ризику, та його наполегливість у цьому питанні… Не без задоволення для них обох, ага. Так ось, питання вагітності закрили буквально за пару місяців. Він переконав кохану, що їм не варто то відкладати й вона згодилася…

А потім почався справжнісінький жах для Влада!

Можливо, йому варто було проконсультуватися з лікарем для початку, та що вже навздогінну рвати на собі волосся? Бо хто ж, бляха, знав, що той грьобаний струс нещодавно — може так вплинути?!

Княгиню нудило беззупинну, в неї підвищився тиск, і судинний, і внутрішньочерепний. Кілька разів вона втрачала свідомість… Чи варто згадувати, що в неї також знову погіршився зір?..

Влад тупо зненавидів себе тоді! Усіма довбаними фібрами душі!

А от Вася вперто та наполегливо відмовлялася від переривання вагітності, переконуючи його, що з цим впорається. Тепер вже вона хотіла ту дитину понад усе. І таки довела йому, що спроможна, чи не так?

Та Владу й зараз було страшно й боляче згадувати ті місяці, коли він боявся спати. Чатував над нею щоночі, аби не пропустити якесь ускладнення. Та й лікарів тримав у постійному тонусі.

Бо за його плечем немов би знову майорів похмурий темний привид смерті, що погрожував забрати найближчу, найдорожчу людину! Як колись вже було…

А при тому ще й треба ж було вести справи з Нікітою та не спалитися у своїх колах. Він не здивувався б, якби посивів за ті дні.

Василина, до речі, доволі швидко зрозуміла, що він робить… Не дивлячись на стан, її здібності до аналізу та розум залишалися гострими. І… що ж, хоч за щось в ті місяці він міг себе похвалити. Бо кохана таки дійсно зраділа, усвідомивши, що він пішов на співпрацю з Управлінням. Хоч і стримувала свої коментарі, явно відчуваючи, наскільки нелегким той вибір був для Влада.

Та йому самому не було коли вже про те думати!

Її б вберегти! Навіть за дитину він у той час не так хвилювався, вочевидь, ще не сприймаючи майбутнього сина, як особистість.

Позатим, попри все це, їм з Нікітою таки вдалося організувати гучне викриття тих високопосадовців, які намагалися встановити панування у кримінальних колах, прикриваючись посадами. Над тими наразі тривав публічний судовий процес.

Були репортажі, журналістські розслідування, для яких саме Влад підкидав матеріал. Посадили й того «навідника», який колись набивався до нього в клієнти, явно сподіваючись зіштовхнути Влада й Демона.

Можливо, якби в той день перед зустріччю на нього з дерева не рухнула Василина, Влад відразу просік би підставу. А так…

Що ж, вона з першої секунди надто глибинно та повно захопила всі його думки та сутність, чого вже. Проте, завдяки своїм вмінням, Влад таки зумів все організувати так, аби ні його імʼя, ні ділові партнери, не були втягнуті у розголос.

Ба більше: зумів вивести у законне річище справи Валентина по нафтобазі, та навіть Кульгавого просунуту. І це все в тому своєму божевільному стані! Найближчому до паніки з моменту дитинства, мабуть. Як не збожеволів? Досі дивувався.

Та все ж, разом, вони здолали й це. І два роки тому, шляхом кесаревого розтину, на світ народився їхній син… І так, Влад нахабно б збрехав, якби заявив, що не обожнює малого!

Він яскраво бачив у Тарасі й свої риси, й своєї обожнюваної Княгині. Але при тому помічав і особистість їхнього сина, його власний характер, що бурхливо проявлявся чи не з першого дня.

Вечір, коли вони повернулися додому з лікарні став першим за багато місяців, коли Влад хоч якось почав спати. Та все ж… він був щасливим!

Так що дійсно міг зрозуміти бажання коханої мати ще одну дитину… Міг, але…

Вона для нього була найціннішою! І Влад ні за що у світі не готовий був знову ризикувати Княгинею! Ні-ко-ли!

Проте… і відмовити категорично, коли вона на нього так дивилася — було за межею його сил, бляха! Потреба дати їй все — немов своїм життям у його венах, у кожній клітині Яструба жила!

Василина дійсно впіймала його, міцно та без варіантів оплутавши серце, душу та розум того, хто міг прорахувати будь-що, здавалося. Хоча начебто саме вона піддалася на його умови. Але подивіться — це Влада кинуло в крижаний піт і почало бити пропасницею, варто було лише згадати, як важко проходила її перша вагітність… То хто тут і кого своїми пальчиками тримав за яйця?..

Та коли він відкрив рота, аби заборонити коханій навіть думати про це — горло звело спазмом. Бо ці її грьобані величезні очі, сповнені благання!..

— Бляха, Княгиня! Ми підемо до лікарів! — рикнув Влад, знову втиснувши її у себе. — До всіх лікарів, трясця! Пройдемо всі обстеження, які тільки будуть потрібні! І поки кожен з них не запевнить мене, що для тебе то дійсно буде безпечно — ні про яку вагітність ми навіть не будемо думати, ясно?! — обхопивши долонею її голову, Влад змусив кохану дивитися йому в очі.

Щоб не думала, що зможе легко його переконати чи здолати діагнози, якщо такі будуть!

— Звісно, коханий. Ми саме так і зробимо. Я лише про це тебе й прошу, — врівноважено згодилася Вася, обійнявши його у відповідь.

І так подивилася…

— Ай, бляха! — не витримав Влад та жадібно, ненажерливо ввіпʼявся таки в її губи! Голодним, трохи злим, але безмежно обережним цілунком.

Бо просто не міг стриматися! А ця жінка… хай їй грець! Ця жінка могла його в будь-чому переконати!..

Любі мої, я безмежно вдячна вам за цікавість та щиру залученість протягом всієї історії! Тішуся, що пригоди та почуття цих героїв подарували вам приємні хвилини та зачепили за живе!

Дякую! І до зустрічі у нових романах вже зовсім скоро!

07.03.2024