А навколо його охоронці, куди не кинь око! Не те щоб обступили, але натурально багацько. До них нікому й не підійти. Вона тільки зараз це усвідомила…
— Ну… не те щоб дуже дивне, якби ти вважав мене зрадницею, ні? — закинула вона думку…
Хоча насправді зараз дійсно усвідомила, що він продовжував всебічно піклуватися про її комфорт та здоровʼя, навіть коли очевидно злим був. Завжди.
І зараз чоловік лише мовчки скинув брову. Іронія аж бриніла в тому жесті!
— Отже, це все цікаво, але пропоную продовжити у теплому авто, — Влад підійнявся, скориставшись її розгубленістю. Ніби вважав, що тут й коментувати нема чого.
І хоч поставив Васю на ноги, але від себе не відпустив, міцно обіймаючи.
— І у нас ще пʼята крапельниця за розкладом, там лікар вже має ось-ось приїхати, — додав він, повівши її кудись в інший бік.
І тут Василину осяяло! Вона ще раз подивилася на цей натовп охоронців, пригадала, наскільки швидко він зʼявився…
— Ти мене взагалі не збирався відпускати, чи не так? — вона навіть певна не була, що здатна на нього сердитися зараз.
— В сенсі? — хмикнув він. — Я відпустив тебе, кохана. А далі все вирішували твої власні дії, — Влад скосив на неї погляд. — Ти мала сама обрати, що для тебе важливіше і де ти хочеш бути. З ким. Це виключно твоє рішення. І воно таким і мало бути. Ти мусила сама обрати, кохана, — його машина доволі нахабно виявилася на одній з пустих алей парку.
Біля дверей стояв Арсен, який дивився на неї доволі стривожено. Та Васі зараз було не до охоронця.
— Чи міг я спрогнозувати твоє рішення? — вів далі коханий, вже всадовивши її в авто, де було блаженно тепло. — Скажімо так, після сьогоднішньої ночі, я на це дуже сподівався, але… рішення приймала ти! — схилившись до самого її вуха, прогарчав Влад, обпаливши її шкіру палким цілунком!
— А якби я сказала Арсену відвезти мене додому чи в Управління? Що було б тоді? — їй не дали сісти окремо.
Влад притягнув її до себе, варто було обом влаштуватися в салоні. Обхопив знову руками, ніби й зараз не був певен, що вона не втече. Ще й після цього питання!
— Вочевидь, то був би інший твій вибір. Але він був би саме твоїм, — стенав напруженими плечима Влад.
— І ти б просто дозволив? Враховуючи все це, — вона обвела помахом руки машину, натякаючи заразом і на супровід охорони, і на те, що він був максимально наближеним до неї, най і удавав відсторонення. — Вочевидь, ти чи не відразу поїхав слідом та був поруч…
— Бо як тебе залишити одну, як ти тут же потрапляєш у якусь халепу, дідько?! — прогарчав Влад різко та так глянув…
Ніби реально очікував, що на ґанку Управління на неї могла чекати бандитська засідка чи зграя шалених псів. Ха-ха!
— Ти маєш навчитися більше довіряти моїй здатності розвʼязувати проблеми! — пирхнула Вася з деяким обуренням.
— Я безмежно вірю у твою здатність ті проблеми створювати, кохана! — реготнув Влад.
Але щось у його тоні підказало, що він просто намагається їй допекти… Аби вона менше зосереджувалася на серйозності вибору, який Василина таки зробила, як не крути. Тому вона відкинулася йому на груди та підтисла губи, роздумуючи.
— І все ж таки, що б ти зробив, якби я обрала не тебе? — ну може вона побути дівчинкою та дізнатися те, що справді цікаво?
Влади глянув на неї зверху вниз з якимось дивним виразом в очах.
— Ймовірність такого варіанту була не надто високою, враховуючи те, що вчора ти взагалі не протестувала проти сексу без презерватива. А значить, підсвідомо той вибір був зроблений на мою користь, і ти мені до всього довіряєш. Позатим, якби ти все ж вирішила піти в Управління… Я б переконався, що ти безпечно туди добралася. І точно не полишив би спроб підштовхнути тебе змінити думку. З'являвся б раз у раз у твоєму житті… Бляха! Можливо, навіть дозволив би раз себе на допит викликати, з умовою, що його ти проводитимеш, — посмішка Влада стала буквально демонічною. — Бо був майже впевнений, що ти таки мене кохаєш. Але я ніколи б не примушував тебе…
— ТИ, бляха, ЩО ЗРОБИВ?! — відмерла нарешті Василина, яка отетеріла на фразі про відсутність презерватива вчора.
І так, вона заорала. Ясна річ, перетинка була піднята, але все ж…. Можливо, не варто було аж настільки підвищувати тон. Та її накрило якоюсь обуреною панікою.
— В сенсі — незахищений секс?!
— Люба моя, не варто удавати, ніби ти не відчула різницю. Таки це не те, що можна непомітно провернути, — хмикнув Влад, скинувши брову та з подивом глянувши на неї.
Але вона не відчула!.. Правда ж?!.. Чи зараз обманює саму себе?!
Пригадалася вчорашня ніч: як направду, їй було в той момент геть все одно, аби тільки він був на ній, в ній! Щоб обіймав та вривався в тіло так сильно та пристрасно, як їй було в той момент потрібно! Щоб змусив забути…
Відчувала? Трясця! Можливо…
Чи зупинило б її те усвідомлення? Навряд чи…
— ТИ мав мені сказати! — гиркнула з усім тим.
— Цікаво… я маю до тебе геть схоже зауваження від самого моменту нашого знайомства, кохана, — Влад клацнув запальничкою та прикурив сигарету. — Ти б мала повідомити мені власне звання до того, як спокусити та звести з розуму, — додав він, скинувши свою кляту брову та продовжуючи при тому міцно обіймати Васю. — Будемо вважати, що квити?
34
— Агов! Це ти мене спокусив! — рикнула вона, стиснувши кулаки.
— Та невже?! — хмикнув цей нахаба, натомість мʼяко та ніжно занурившись пальцями у її волосся. Що дуже відвертало увагу, направду. — Не те щоб ти була проти, наскільки я памʼятаю. І я таки перепитував, — багатозначно закинув Влад.
— А якщо я тепер завагітнію?! — рикнула, геть іншим наразі обурена.
Бо про що вони говорять, взагалі?! Хіба не це нагальне?!
Влад зазирнув в її очі та стиснув щелепи так, що вона знову побачила, як в нього грають жовна.
— Я не буду починати тобі брехати, кохана, та стверджувати, ніби б мене це розстроїло, — він відкинувся на підголів'я та видихнув дим, продовжуючи курити та одночасно з тим тримати її волосся іншою рукою. — Для мене, то з багатьох причин було б виграшем та явним важелем впливу на тебе. І ти це також можеш прорахувати. Бо збіса розумна, моя княгиня, — цей чоловік був нереально небезпечним!
І зараз вона те ще краще зрозуміла. Бо навіть в такому розкладі — він знаходив чим її влестити, дідько! А він дивився так, немов це чудово розумів.
— Але я б ніколи не примусив тебе до того, чого ти не бажаєш, — продовжуючи тримати сигарету, додав. — Навіть попри те, що сам дуже позитивно ставлюся до думки щодо наших дітей. Проте ти маєш повне право вето. Я не буду тебе примушувати, — Влад зробив нову затяжку та подивився на неї надто уважно, відвівши руку з сигаретою вбік. — Ти завжди матимеш право на власну думку, кохана. Якщо мова не йтиме про твою безпеку, звісно, — твердо та прямо проговорив він.
І, трясця! Вона йому повірила! Попри всю двозначність та непевність ситуації. Попри таки ж наявну ймовірність вагітності… Повірила, що зможе сама визначити порядок дій, а Влад стане на її бік у будь-якому випадку.
І це було повне фіаско та крах найостанніших думок, які тільки могли в неї залишитися про Управління, як направду.
— Бляха! — простогнала вона, закривши обличчя руками. — Ти не міг би бути трохи менш ідеальним покидьком, га?!
Влад глянув на неї так, що в животі гаряче стало, дідько!
— Я до біса авторитарний, направду. І палю, наче паротяг, — розсміявся Влад, схоже, вмить прорахувавши її складнощі та вирішивши трохи своїх вад підкинути. — Та в мене купа недоліків!
— От з палінням таки згодна, треба щось вирішувати, — тяжко видихнула Вася. — То який у нас тепер план? — знову скинула на нього погляд.
— Зараз в тебе крапельниця. Потім ти відпочинеш. І потім у нас розмова з Віктором, — затушивши сигарету у попільничці, поінформував Влад.
Ух! Вона, взагалі-то, питала про його план стосовно її зникнення та Управління… Але і це було цікаво.
