Застілля й мовчанка тривали.

Тому дід Антін хрумкнув огірком:

– Только, ти краще розкажи нам, гля, як ти по радіві кіна дивився.

Усі збадьорилися, бо знали, що далі буде.

– Наша бригада була ударна, – починав тихо Только, – і тому нам дозволили скинутися всім й купить поставити в бараці тілімізор.

– А що це таке? – удавав далі Антін.

Навіть дід Каурлан сонно закліпав.

Лише малий Едько сопів співчуттями, бо не любив, коли з Косого Тольки знущалися.

– Ну, це такий тіпа радіоприймач, – ліз у пастку той, – тілко спереду в його така товста водяна лінза... – замовкав.

– Ну? – дід Антін.

– Така вона, вобщим, шо бере й показує кіно.

– Кіно? В бараці? – ятрився дід, аж окуляри йому впали з носа.

– Еге. Або новості. Політінформації різні...

За мить хата здригалася реготом:

– Кіно по радіву!

– Тольці більш не наливать!

– Тілімізор!

– Це ти од його окосів?

– Во чьто з людямі універсітети творят! – корчився дід Панін.

За цим ніхто не добачив, як малий Едько шаснув в сіни, де, потерши долівку долонями, замурзав ними лице. Накинувши на плечі рядно, згори накрившись хусткою, під неї наштовхав гнотяної паклі.

Взявши ломаку, постукав нею до хати:

– Здрафствуйтє, люді добриє! Паклон вам да щастьє, разрєшіть зайтить.

– Хто така будеш? – хапнувся окулярів Антін.

– Да хажу дарогамі-путямі, – лагідно попискував Едько, і так вдало, що й інші не постерегли підробки, – сабіраю дєткам на пропітаніє.

– Он як, – набував поважності дід Антін. – А звідкіля ж ти родом будеш?

– Орловскіє ми, – не встигла «вона» вимовити, як дід Антон зірвався з лави, хопивши ціпка, однак та несподівано ще прудкіше дременула надвір, дід люто метнувся за нею.

Всі зачудовано дослухалися надвірних здогонив, «уб’ю суку!», які крутнулися навколо хати, за вікном раз ураз мерехкотів ціпок і матюки.

Несподівано ляснули двері, Едько влетів, спритно скинувши «орловські» лахи під лавку.

– Уб’ю сучару! – вскочив слідом дід Антін.

Страшний ціпок завис у повітрі, шукаючи свою жертву.

– Де сучара? – волав він.

– Яка? – загальний подив.

– Курва орловська! – гарикнув і втих, не узрівши її.

– Яка курва, діду? – невинно округлював і округлював без того округлі юні очі свої Едько.

Дід здивовано одсапувався.

– Та я, гля, її тут тіко шо бачив...

Усі уважно озирнули одне одного.

– Бачив? Тут? – Косий Только вправно крутнув кривим оком і заховав його. – Хіба тілько по тілімізору!

Осанна Заушко

(сексотези)

Нехай сексоти не тішаться, бо йдеться не про них, а про тіньовий секс, котрий прагне вийти з корумпованих кіл і влитися в повноцінне суспільне буття. Хто стоїть на заваді?

В першу чергу, це феміністки всіх напрямків, котрі не бажають визнавати за жінок пасивних педерастів. А ці нещасні, між іншим, потерпають від мужланів (активних педерастів) не менше, аніж жіноцтво од натуралів. І якщо вже світовий фемінізм прагне правдивої боротьби зі всесвітнім чоловіцьким хамством, вульгарністю, дискримінацією, побутовим тероризмом, зрештою, жлобством, – тут слід якнагальніше влити до своїх рядів сексуально знедолені верстви, аналогічні за дискримінантним чинником.

Для зручності пропонується термін, котрий не так ріже вухо витонченого жіноцтва: «феміністи», тобто це істоти, які ще жінками не стали, однак щиро прагнуть того. Термін, який би вдало поєднав нарешті воєдино два таких, здавалося колись, несумісних першопочатків.

В епоху, коли до третьої статі (гомосеків) додалася ще й четверта, п’ята, шоста, сьома, восьма (трансвестити, травестити, кроссексуали, зоофіли, птахофіли, москвофіли та іхтіофіли) слід, нарешті зорієнтуватися в плані моралі та етики, які значно розширили свої межі в царині демократичного буття. Бо не за горами вже фаунофілія й комахолюбство, а що ми можемо запропонувати їм, якщо ще й досі свідомо і злочинно зволікаємо з готовими, усталеними вже прецидентами? Не кажучи вже про геронтофродитів, трансформерів, захермазохерів, роботофілів...

Чому, наприклад, суспільство ще й досі не узаконило прості шлюбні стосунки педерастів з лесбійками? А, між іншим, така комбінація ще й досі неспринятна не лише серед натуралів, але й серед прогресивних сексмаргіналів. Чи не тому, що світові політичні репресивні режими свого часу намагалися «перевиховати» й тих і тих, ув’язнюючи їх до спільних камер. Мотивуючи це тим, що перебування педераста в чоловічій тюрмі (а лесбійки в жіночій) аж ніяк не створює для них ефекту покарання, а радше навпаки – дозволяє еротично розповсюджуватися, нечувано збільшуючи сексуальні можливості.

Величезна кількість католицького педофільного духовенства, опинившись в чоловічих зонах ув’язнення тут же порушила вселенський релігійний порядок, тому що вже не вони сповідали парафіян, а парафіяни почали сповідати їх, в такий спосіб караючи за неусталені нелегітимні стосунки з дітьми. Й тут слід добряче замислитися Ватикану, аби використав свій міжнародний авторитет і відсунув віковий ценз неповноліття для карної підсудності за так зване злягання з дітьми. Адже в епоху тотальної акселерації молоді іноді важко визначити нижчий рівень межі вікової осудності. Такі б нововведення значно би посилили авторитет церкви, який саме за цих причин дуже похитнувся.

Недарма ж ортодокси-віряни вимагають од Папи Римського засудити т. зв. педофілію й гомосексуалізм ксьондзів, у той час коли інша частина глибоко релігійних людей вимагає, аби Папа публічно покаявся й замінив церковні тези, котрі таврують одностатеве кохання на діаметрально протилежні. Тому що прості люди самі по собі не спроможні щось редагувати в Святому писанії, створеному ще тоді, коли навіть стосунки між ортодоксальним чоловіцтвом та жіноцтвом не набули ще достатнього розвитку (нагадаємо, що Біблія визнає лише одну сексуальну позицію між чоловіком та жінкою – це коли вона на спині, а він згори. Що натепер є цілковитим символом жіночого упослідження, де їй надається підрядна роль, і вже аж ніяк не паритетна).

Можна, зрештою, скликати новітній Всесвітній Нікейський собор, який перегляне ці постулати так само, як колишній Нікейський собор кардинально переглянув тодішні, й тим самим дозволить радикально розпідерити суспільство.

До речі, ні в Біблії, ні в Євангелії ніде й слова не сказано про целібат – заборону брати шлюб церковникам. То звідкіля ж виник такий дивний звичай? Там заборонено гріх содомський, і гріх гоморський, однак про педофілію Святе Письмо мовчить, – то чи не причина це такого масового його розповсюдження серед ксьондзів?

Додати, якщо суворо карають за педофілію священників, то чому законодавство ніколи не карає за це саме двох малолітніх, котрі вдаються між собою до злягання? А чи це – не подвійна педофілія? Облудні законники виправдовують тут свою бездіяльність тим, що, мовляв, це ж недозрілі діти, які не підпадають під дорослу юрисдикцію, однак таким слід зауважити, що коли вони вдаються до коїтусу, то тим самим дорослість їхня беззаперечна!

Тобто коли дітям вигідно – то вони діти, а коли не вигідно, то вони, бач, дорослі, що кожного разу заганяє правочинство в глухий кут. А страждають внаслідок патери, котрі, замість того, щоби нести слово Боже до простих людей, часто-густо позбавляються такої можливості, бо їм по всіх тюремних зонах затикають рота в буквальному сенсі цього слова, й страх навіть подумати, чим саме затикають.

Таке неузгоджене з потребами життя законодавство до нагальних потреб (беззаконня) свого часу породило масові міграції зоофілів аж до африканських високогірних джунглів, де вони могли спокійно вдаватися до любощів із зеленими мавпами. Результат цього відомий – виникнення СНІДу... (Сексуальних Наслідків Інтернаціонального Сексу).