Форкіада А як пішов він в бій за крітську спадщину, Прекрасний гість явивсь тобі, самітниці. Гелена Нащо ти згадуєш напіввдівство моє І лихо, що мені потому скоїлось? Форкіада Бо в тій війні і я, критянка вільная, У бранку обернулась, у невільницю. Гелена Шафаркою тебе він враз поставив тут, Звіряючи на тебе все майно своє. Форкіада А ти його покинула і в Трої десь Кохання насолодами впивалася. Гелена Не говори про насолоди! Безліч бо Мені упало злигоднів на голову! Форкіада Ще славлять, ніби двійником являлась ти — Тебе і в Трої, і в Єгипті бачили. Гелена Облиш химерні вигадки та вимисли, Бо хто я є, уже й сама не тямлю я. Форкіада А ще говорять, що до тебе з Гадесу Ахілл літав любовним перелесником, Бо й за життя без долі був закоханий. Гелена Як тінь із його тінню я єдналася, — То був лиш сон, те і слова потверджують: Тепер уже й сама я тінню нидію. (Омліває, падає на руки півхору). Хор Змовкни, змовкни, Зловіснице, злорічнице ти! Із пащеки однозубої, Із гирла жахного Тільки лихе можна почуть. Бо та злоба, що вдає з себе добрість, Вовче нутро під овечим руном Більше лякають мене, як трьох — головий той Цербер. Ми тривожно слухаєм: Чом? Як? Відки те взялось — Тая лютість, Що в потворі таїться десь? Замість утішних, привітних, лагідних Слів, що навіяли б нам забуття, Ти із минулого згадуєш Більше про нещастя, Блиск теперішнього тим Ти отьмарюєш разом І в майбутнім Світло надії криєш ясне. Змовкни, змовкни! Щоб душа із цариці Геть не вилинула, Щоб осталась надовго В найпрекраснішім тілі, Що понад нього в світі нема. Гелена опритомніла і знову стає серед хору.
Форкіада Із-за хмари, із-за тучі вийди, сонце золоте! І сповите ти ясніло, а тепер — гори, палай! Глянь ласкаво, як навколо розцвітає любо світ! Хоч і звуть мене бридкою, я прекрасне визнаю. Гелена Хилитаючись виходжу я зі млосної імли; І радніша б відпочити, бо вже втома всю змага, Та годиться нам, царицям, як і людям взагалі, Бадьоритись, не коритись несподіваній біді. Форкіада Нині встала перед нами ти у величі краси; В тебе в зорі — повеління; що велиш нам? Говори! Гелена Що ви згаяли у сварці, надолужте нині враз! Все зготуйте для офіри, як загадано царем! Форкіада Все готове вже в хоромі: триніг, чаші, гострий ніж, Чим кропити, чим кадити — тільки жертву укажи. Гелена Не назвав і цар офіри. Форкіада Не назвав? О горе нам! Гелена Що за горе прочуваєш? Форкіада О царице! Жертва — ти! Форкіада Ти поляжеш під ножем. Гелена Це жахливо! Чуло серце! Форкіада Неминучий той кінець. Хор Ах! А ми? Що з нами буде? |
