Марта Е, ні, таких, як перший чоловік, По цілім світі треба пошукати — Таке дурне й плохе було воно! От тільки що любив, сердега, мандрувати, Чужих жінок, чуже вино Та в розпрокляті кості грати. Мефістофель Ну, ну, це не такі вже вади! Бо, може, й вам він попускав З таких робити дещо справ. Коли б мені такі умови — Каблучки я змінять готовий. Марта Та що ви, пане! Пан жартує! Мефістофель (до себе) Чи не пора звідціль тікать? Ця й чорта може упіймать! (До Маргариты). А ваше серце що віщує? Маргарита Не розумію вас. Мефістофель (до себе) Дитина! (Вголос). Прощавайте! Марта Паночку, стривайте! Я хтіла б посвідку дістать, Коли, де й як мого сховали чоловіка. Порядку зроду я прихильниця велика, — В газетці б вість про смерть хотілось почитать. Мефістофель Що двоє свідків будь-яких посвідчать, Папери те, як факт, увіковічать. У мене ще і приятель є тут, Ми можем разом піти у суд. Що, привести? Мефістофель А панна теж буде тут сидіть? Бравий, бувалий такий панич, З паннами вміє вести річ. Маргарита Мушу червоніти перед паничем… Мефістофель О ні, хоч би й перед королем! Марта Цей вечір у нашому саду Я з нею панів сьогодні жду. На вулиці
Фауст Ну, як? Іде? Як справа наша? Мефістофель Ви весь в огні! Пождіть ладу. Небавом Гретхен буде ваша. Цей вечір стрінетесь в сусідки у саду. Циганкувата то кумася І свашкувати придалася. Мефістофель І ти ж їй щось за те зроби. Фауст Так, ти мені, а я тобі. Мефістофель З тобою вдвох посвідчити я мушу, Що муж її віддав вже Богу душу І в Падуї похований лежить. Фауст Отак! То це нам перш туди летіть? Мефістофель Sancta simplicitas [41]! Навіщо це робить? Лиш підпишись, та й по всій справі. Фауст Негоден я здійснять ці заміри лукаві. Мефістофель Святенник! Це тобі мерзить! Фальшиве свідчення давати — Хіба ж тобі це первина? Що Бог, що світ, що дух, що неба таїна, Що серце й ум людей, що подорож земна — Давно ти перестав про все це толкувати, Наповнений зухвальства вщерть! Багато брав тоді собі на плечі! А глибше глянь — про всі ті мудрі речі Ти знав не більше, як про Швертляйнову смерть. Фауст Ти був і є крутій, софіст. Мефістофель Ні, я наскрізь твій знаю зміст! Ти ж завтра будеш намагатись До Гретхен в душу увібгатись, В коханні щирім присягатись… Мефістофель Гарний ти! А там почнеш про вічну вірність, Жаги єдиної безмірність, — Це теж од серця буде йти? вернуться Sancta simplicitas! — Свята простота! (латин.) |
