Гриф (клекоче) Не гриви — грифи! Не толкуй нас криво — Ти кривдиш нас. Так часто етимолог Пучками слів нагонить просто полох: Гризь — грижа — грізний — грузний — грубий — гробний. Ряд слів подібний — нам же невподобний. Мефістофель Та можна ж інший ряд тут навести: Гриф — граф — грабіж — громадити — гребти. Гриф (клекоче й далі) Спорідненість цих слів ми довели, — Було ж за те й огуди і хвали! Грабуй, греби дівчат, вінці, скарби! Грабіжники — улюбленці судьби. Річ про скарби — ми силу їх надбали І поховали все в печери, в скали, Та арімаспи вислідили лаз, Сміються, бач, — усе покрали в нас. Грифи Дізнаємось ми, де вони, чекайте. Але не в цю святкову ніч. А вранці вже хоч як шукайте — Не знайдете, даремна річ. Мефістофель (розсівся між сфінксами) Я враз освоївся з цим краєм І розумію геть усіх. Сфінкс Ми, духи, звуки видихаєм, А ви утілюєте їх. Та хто ти є — відкрийся перед нами. Мефістофель Я різними зовуся іменами. Тут брити є? Вони ж мандрують скрізь В краях цих історичних, екзотичних, Серед руїн прославлених античних, І мною зацікавляться, надісь; Мене у давніх творах драматичних Вони дражнили Old Iniquity. [76] Мефістофель Цього не знаю, як і ти. Сфінкс Нехай! Поглянь на зорі угорі — Що нам вони віщують в цій порі? Мефістофель Зоря в зорю, ще й місяць сяє ясно, І при тобі я чуюся прекрасно, Левина шкуро, у теплі й добрі. Чого ж нам попід зорями ширяти? Загадуй краще загадки, шаради. Сфінкс Та загадку не штука б то завдать, Чи ти ж себе зумієш розгадать? «У знадобі і доброму й лихому, Тому — мішень, поборювать лукаве, Тому — товариш-друг у всьому злому, I все то те — Зевесу для забави». Перший гриф (клекоче) Женіть його! Другий гриф (іще дужче) Погана бридь! Обидва Чого там з ним і говорить! Мефістофель (огризається) Ти думаєш, що, може, в гостя нігті Так не вдряпнуть, як у самого кігті? Попробуй лиш! Сфінкс (лагідно) Гаразд, як хоч, сиди, Та не до речі втрапив ти сюди; У себе вдома ти завжди утішний, А тут чогось ніяковий, непишний. Мефістофель Ти зверху мов мальована картина, А знизу глянь — страхітлива тварина. Сфінкс Говориш ти собі на безголов'я, У нас у лапах — сила і здоров'я. А в тебе — кінське копито, І ти між нас ніщо й ніхто. Сирени заспівують прелюдію вгорі. Мефістофель Що то за птиці на тополі Гойдаючись заводять спів? Сфінкс Не слухай їх; людей доволі Той зрадний спів із світу звів. Сирени Нащо вам потвори ниці, Що торочать вам дурниці? Ми літаєм знадним роєм, Ми співаєм ладним строєм, Ми сирени-чарівниці. Сфінкси (передражнюють їх на той самий голос) Поховались там у листі Ви, хижачки пазуристі, — І істоту нещасливу, Що заслухається співу, Ви розшарпаєте враз! вернуться Мурашки-велетні — давньогрецький історик Геродот (VI–V ст. до н. е.) розповідає про велетенських мурашок в Індії, що розкопували золото; вернуться арімаспи — за розповіддю Геродота, одноокі чоловіки-скіфи, які ворогували з грифами, що охороняли золото. вернуться Old Iniquity — «стара кривда» (англ.), алегорична постать зла в англійському театрі XVII ст., з часом — означення диявола. |
