Фрош У Pinnаxy, мабуть, сю ніч ви ночували І в Ганса-дурника вечері заживали? [32]Мефістофель Ні, цим разом не довелось, А на тім тижні в нього ми бували: Він нам розповідав про любих родичів І кожному із них вклонитись доручив. (Кланяється Фрошу). Альтмаєр (тихо) А що, піймав! Це зух! Зібель Авжеж! Це битий жак! Фрош Стривай, заїду ще інак! Мефістофель Іще недавно тут, здається, Бриніла пісня голосна; Од цих гінких склепінь луна, Мабуть, чудово оддається? Фрош А ви, буває, не артист? Мефістофель Велика хіть, та невеликий хист! Альтмаєр Ви б пісню нам якусь… Мефістофель Та я їх силу знаю. Зібель Але нову – такий наказ. Мефістофель Вернулись ми з Іспанії якраз, Вина й пісень уславленого краю. (Співає). Жив цар колись в давнину, Й була у нього блоха… Фрош Ха-ха! Блоха! Приємна вість! Блоха у нас жаданий гість. Мефістофель (співає) Жив цар колись в давнину, Й була у нього блоха; Мов рідную дитину, Він ту блоху кохав. Велів кравця позвати. Прийшов к ньому кравець: «Поший мерщій паняті Штанці і жупанець!» Брандер Хай нагадать кравцеві не забудуть, Щоб пильно міру добирав, Бо він пропав, навік пропав, Якщо штанці у брижах будуть. Мефістофель В саєти, в адамашки Обвішали у стяжки, Оздобили хрестом. Міністром стала скоро — Аж сяють ордени, Весь рід взяла до двору, Всіх вивела в пани. А ті вже не давали Спокою дворакам, Царицю – й ту кусали, Шпигали її дам. Не стало впину злющим, Ні вбить, ані зігнать… Ми ж трощим їх ще й плющим. Хай спробують кусать! Хор (весело) Ми ж трощим їх ще й плющим. Хай спробують кусать! Фрош Браво! Браво! Молодець! Зібель Блосі – блошиний і кінець! Брандер Між нігтів згинуть їй дано! Альтмаєр Віват свобода! Віват вино! Мефістофель На честь свободи – так, пилась би всмак чарчина, Якби у вас були хоч трохи кращі вина. Зібель Ізнову та ж балаканина! Мефістофель Боюсь зробити кривду шинкарю, А то б я дав вам для спробунку Із похідного льоху трунку. Зібель Нічого! Я вас помирю! Фрош Дамо вам похвалу, як буде до вподоби. Та цур! Щоб не маленькі проби! Тут треба, щоб суддею буть, Добряче цівкою смикнуть. Альтмаєр Це гості з Рейна, річ видима. Мефістофель Добудьте десь свердла! Брандер А що свердлом робить? Хіба в вас тут і кухви за дверима? Альтмаєр Он в шинкаря в кутку начиння все лежить. Мефістофель (бере свердла; до Фроша) Яким же вас почастувати? Фрош А що, хіба у вас усякі є? Мефістофель Хай кожен те, що хоче, п'є. Альтмаєр (до Фроша) Іч? Ти почав і губи вже лизати! Фрош Гаразд! Як вибирать – то рейнське вибираю: Найкращі нам дари від батьківського краю. Мефістофель (просвердлюючи дірку в столі проти Фроша) Ви воску принесіть, щоб затички ліпити. вернутьсяУ Ріппаху, мабуть, сю ніч ви ночували / І в Ганса-дурника вечері заживали? – Ганс-дурник із Ріпаха – «незграбне вайло» (примітка М. Лукаша). вернутьсяВ саєти, в адамашки / Блоху вдягли кругом… – Саєти, адамашки – види коштовних тканин (примітка М. Лукаша). |
