Базлай. Це був акт згуртування нашого молодого колективу!
Кур’єр. А після акту вони стріли знайомого дитячого письменника...
Карпо Карпович. Тоді – амба!
Інчук. Тут Яєчко і дійшов агопея.
Нептуневич. Апогея.
Базлай. А ранком він чим... той... лікувався?
Кур’єр. Вони не доповіли. Вони трохи поспівали і заснули.
Базлай. Які будуть думки?
Всі. Думок нема... Звідки думки... Хай коняка думає, у неї голова велика...
Мері. Попередити...
Вустя. Як не було, а на коліна перед дамою став..,
Базлай. Всі–за. Нептуневич утримався. Порядок – вжили заходів!
Жук. Еге, свояки! На обід, на обід пора, бо охлянемо і тоді яка наука! Нумо в кахве, поки перерва не почалася. Заглянь, куме, в шахву – там у реторті промивка для електронного мікроскопа... Прихопи...
Інчук (добуває реторту). Пусто!
Німа сцена.
Нептуневич. Я випадково бачив... Ранком реторту брав Яєчко.
Жук. Ух, песиголовець! Співав, значить! Ми б теж заспівали! Зараз ти в нас поспіваєш!
Базлай. От і плоди лібералізму. Попереднє рішення відміняю!
Мері. А обід?
Жук. З чим обідати? Сухим шматком давитися, щоб наука гикала? Вкатаемо сувору догану!
Базлай. Це принципово. Я – за.
Нептуневич. Для мене, шановні, думка колективу – закон.
Інчук. Я присоєдіняюсь і даже приєднуюсь.
Базлай. Пишіть резюме: «Треба нарешті повести нещадну боротьбу з мерзенним явищем! Своїм ганебним вчинком громадянин Яєчко підвів увесь колектив...»
Всі. І кожного з нас зокрема!
КАРТИНА ДРУГА
Всі технократи в центрі зали. Дівчата приміряють плащі. Чоловіки курять біля центрального столу. Карпо Карпович щось лагодить. Телефонний дзвінок. Ніхто не реагує. Робот бере трубку.
Робот. Вас уважно слухають. Перепрошую, всі експерти на колоквіумі. Дзвоніть у четвер. Спасибі наперед. (Кладе трубку).
Базлай. Чому не бачу за кульманом Дениса Дідровського?
Жук. Та швендяє, як завжди, по заводах.
Базлай. Справжнього науковця з нього не вийде.
Нептуневич. Зате він знову захопив найвигідніший госпдоговір. Плюс найбільша премія, шановні.
Яєчко. Мене пропісочили, а цього меркантиліста зачепити слабо?
Нептуневич. На жаль, він відсутній.
Інчук (вибухає). А це не грає роялі! Прошу розглянути моральне обличчя Дідровського на предмет егоїзму!
Базлай. Прислухаємось, колеги, до голосу громадськості! Поскільки шеф відбув на інструктаж по вироблений) Інструкцій, а потім засідатиме на святі жіноктрудівниць, беру керівництво на себе. Згадайте напівавтоматичну лінію!
Карпо Карпович. Ото був напівавтомат – гнав напівбрак...
Базлай. І ми застосували груповий метод модернізації...
Нептуневич. В усьому науковотехнічному комплексі...
Карпо Карпович. Неповноцінності.
Базлай. Що за безпардонність! Я, наприклад, підняв пульт керування, чим розширив кругозір операторів. І здійснював комплексний контроль!
Нептуневич. Я високо ціную ваш внесок, шановний. Але зверну увагу на ефективність соціологічних тестів. Мені вдалося виявити, що десять відсотків людей з цехунапівавтомату не люблять начальника і до того ж вважають своїх дружин відьмами. Звідки візьметься продуктивність?
Жук. Хвалитися не звик, але й ми не пасли задніх. Хто порадив розігнати дармоїдів? Отожбо!
Яєчко. Промислова естетика – теж не жук наслідив.
Жук. Ображаєш, куме...
Яєчко. Це не образа, а образ, художня деталь.
Жук. Ну, коли художня...
Яєчко. Отже – я пофарбував агрегат в ультрамариновий колір, відпочиває око, умовний ефект – плюс п’ять процентів, облагородив кутки й закутки розаріями, мінус перекури, плюс шість процентів умовного ефекту, дав музичний супровід– Моцарт, Шамо, Сальєрі, мінус монотонність, плюс сім процентів умовного ефекту!
Карпо Карпович. В тому й річ, що умовного...
Мері. А мій комплекс виробничої гімнастики? П’ять поз йоги: лебідь, щука, рак, діва...
Яєчко. Женщина...
Вустя. Саме женщина і звела все докупи. Калькулювала я!
Інчук. А заочна агітація?
Нептуневич. Наочна.
Інчук. «Без продуктивності труда не смикнеш тюльку із пруда». Чий вєршплакат? Роберта Євтушенка? Мій!
Карпо Карпович. Суть хто вхопив? Денис Дідровський. Почав затуляти роздаточний жолоб з інтервалом у п’ять секунд, і заготовки пішли, мов лялечки. Не спрацював фотоелемент однієї із загниваючих держав, от Денис і перевірив промінь. А потім ми свій фотоелемент встановили – всього ділов. Козак наш Денис, їйбо, інтелігентний хлопець!
Яєчко. Ага, інтелігент. Сам премію згріб...
Жук. Усенький пошук громади під хвіст коту пішов...
Базлай. Явний індивідуалістичний нахил.
Жук. Щоб не сказати – ухил...
Нептуневич. А загравання зі слабкою статтю?
Мері та Вустя. Ой, як цікаво!
Базлай. Колеги, ви підмінюєте факти плітками.
Яєчко. Фактів навалом. От ви завжди даруєте нашим дівицям проліски на свято номер вісім, так?
Базлай. Так. Увага до жінок – риса лідера.
Нептуневич. А Дідровський дарує дамам квіти регулярно. Отже, елемент радісної несподіванки знівельований!
Вустя. Нам він дарує троянди. Ах, я обожнюю троянди!
Мері. Денис – джентльмен.
Жук. Джентльмен... Фуліган!
Нептуневич. О! Візьмімо колегу Жука...
Жук. Куди?
Нептуневич. Умовно...
Жук. І умовно не хочу!
Нептуневич. Я образно кажу... Шановний Жук прийшов у практичну науку, так би мовити, від сохи. Але під суворим відсохизмом б’ється чуйне серце. Він завжди звільняє дамам місце у службовому автобусі напередодні жіночого свята...
Жук. А кому те ниньки тра, коли цей волоцюга Денис господарює в автобусі, як піп у власному приході, ганяє мужиків, а бабів на посадочні місця тулить...
Інчук. Дідровський надсміявся – я почув з перевірених уст – над женськой газетой, трудом моїх останніх умственних усілій. Вимагаю дезинфекції!
Нептуневич. Сатисфакції.
Базлай (до Нептуневича). До речі, Іване Абрамовичу, після Денисових шансонів дівчата неуважно сприймають вашу мелодекламацію, ну, пісню про вищого Олега.
Нептуневич. Підняти руку з гітарою на класику? Сноб!
Жук. Нащо так при жінках?
Нептуневич. Як?
Жук нашіптує Нептуневнчу.
Нептуневич. Ні, я сказав – сноб.
Яєчко. Правильно сказали – щодня свіжа сорочка, галстук, черевики блищать і... поголений!
Жук. Та чого ми тримаємося за цього Дениса, як воша за кожуха, га? За власним бажанням – і край!
Базлай. Отже, підсумуємо: індивідуалізм, егоїзм, кар’єризм.
Яєчко. Бабізм...
Базлай. Некоректно. Записуємо до протокола: «Яскраво виражений індивідуалізм Дідровського викликає обурення колективу...»
Карпо Карпович. Не трать, куме, сили. Денис сам від нас іде.
Всі. Ага! Гавкнувся! Куди?
Карпо Карпович. На експериментальний завод... Начальником цеху.
Всі. Охохо... Огого...
Базлай. Трохи підправте, Іване Абрамовичу, прото... вітальний адрес: «Яскраво виражена індивідуальність Дідровського викликає захоплення колективу...»
