Проблема в тому, що, коли ви припиняєте курити, ваше здоров’я повертається теж поступово. Але це зовсім не схоже на зсування в яму. Якщо зараз ви зазнаєте невдачі, принесеної методом сили волі, то будь-які покращення розумового і фізичного стану чи фінансові надбання стиратимуться на тлі депресії, якої вам не минути.

На жаль, у мене немає можливості миттєво пересунути вас на три тижні вперед. Але ви можете! І інстинктивно знаєте, що я кажу правду. Усе, що треба зробити, -

Це найгірша зі всіх ілюзій, пов’язаних із курінням, і, по-моєму, у списку оман вона стоїть одразу після рабської залежності. Найбільший виграш, який отримуєш, відмовившись від цигарок, – те, що більше не треба буде йти по життю з постійним відчуттям непевності в собі, якого зазнають всі курці.

Цим людям здається дуже важким повірити в те, що саме нікотин викликає відчуття паніки, від якого вони страждають, коли пізно вночі ще не повернулися додому і бояться, що цигарки незабаром закінчаться.

Про більшість переваг відмови від куріння я дізнався через багато місяців після того, як сам кинув курити, під час консультацій з іншими курцями.

Двадцять п’ять років я відмовлявся звертатися до лікарів. Якщо і страхував своє життя, то намагався заощадити на страхових внесках, наполягаючи на полісі без покриття витрат на медичну допомогу, і в результаті сплачував більше. Я ненавидів відвідувати лікарів або стоматологів, не терпів навіть думки про старість, пенсію тощо.

Жодне з цього я не пов’язував зі звичкою курити, однак порятунок від неї схожий на нічне пробудження від кошмару. Сьогодні з нетерпінням чекаю кожного нового дня. Звичайно, у моєму житті трапляється і неприємне, і я теж перебуваю під впливом стресів і перевтоми, але як чудово бути впевненим у тому, що зможу з ними впоратися, а міцне здоров’я, енергія і впевненість у собі роблять добрі часи приємнішими.

Ще однією радістю припинення куріння стане свобода від відчуттів страху та провини, що затьмарюють нашу свідомість.

Усі курці усвідомлюють, що вони йолопи, але заплющують очі на згубні наслідки куріння. Більшу частину життя ми куримо автоматично, і в нашій свідомості завжди ховаються чорні тіні.

Існує декілька дивовижних переваг, які ви надбаєте, припинивши курити. Про деякі з них, що з’являються внаслідок припинення загрози здоров’ю, припинення марнування грошей та позбавлення абсолютної безглуздості куріння, я дуже добре знав, коли був курцем. Однак страх позбутися тютюнової залежності був настільки сильним, настільки жахала сама думка про це, що я чинив опір будь-яким спробам людей, які бажали мені добра та намагались умовити кинути цю згубну звичку. Уся моя уява й енергія були спрямовані на те, щоб знайти будь-які, навіть пусті відмовки, які б дозволили продовжувати курити.

Дивовижно, але найдотепніші з них спали мені на думку саме тоді, коли я спробував припинити курити. Вони, звичайно, були навіяні страхом і муками, яких я зазнав, намагаючись кинути за допомогою сили волі. Заблокувати свій розум від усвідомлення марнування грошей і загрози здоров’ю не було аніякої можливості. Але зараз, коли я врятувався, дивуюсь, наскільки успішно мені вдавалося заплющувати очі на ще значніші переваги, які придбає людина, кидаючи курити. Я вже згадував абсолютне рабство курця: жити половину життя в очікуванні дозволу закурити, в автоматичному курінні та таємному жалкуванні, що взагалі все це почав. Іншу частину життя ми почуваємо себе нещасними і позбавленими чогось, бо суспільство не дозволяє курити. У попередньому розділі я описав неймовірну радість повернення енергії. Але для мене найбільшою перевагою в порятунку від куріння були не гроші, здоров’я, енергія чи закінчення рабської залежності, а усунення страху і сорому, що затьмарювали свідомість, зникнення відчуття, що мене зневажають, провина перед некурцями, та більше за все я радів можливості повернути самоповагу.

Більшість курців – не безвольні, м’якотілі люди, якими їх вважає і суспільство, і вони самі. Я повністю контролював всі інші аспекти власного життя. Відчував відразу до самого себе через те, що залежав від шкідливого тютюну, який, і я це добре знав, руйнував моє життя. Не можу описати свою абсолютну радість бути вільним від зловісних чорних тіней, залежності та відчуття презирства до самого себе. Я не можу розповісти вам, як це чудово – дивитися на всіх інших курців (байдуже, молодих чи старих, затятих чи тих, хто курить час від часу) без заздрості, а з почуттям жалості до них і радості за вас, тих, хто врятувався від рабства.

Попередні два розділи були присвячені значним перевагам життя некурців. Мені здається, що треба надати системі рівноваги, тому наступний розділ перелічує переваги життя курців.

…

У нашому суспільстві прийнято вважати, що кинути курити важко. Навіть відповідні книжки за звичаєм починаються з опису, як нелегко позбутися тютюнової залежності. Насправді це сміховинно просто. Так, я можу зрозуміти ваші сумніви стосовно даного твердження, але візьміть його до уваги.

Якщо ваша мета – пробігти милю менш ніж за чотири хвилини, це важко. Треба буде пройти через роки тренувань, і навіть потім, можливо, ви не зможете це зробити. (Більша частина наших досягнень відбувається в свідомості. Чи не дивно, наскільки важко це було, поки Банністер[2] дійсно не пробіг, а сьогодні це звичайна справа?)

Однак для того, щоб позбутися залежності, треба лише більше не курити. Ніхто не змушує вас курити силою (окрім вас самих), і на відміну від їжі та пиття цигарки не потрібні, щоб вижити. Тому якщо ви хочете припинити курити, чому, власне, це має бути важко? Правда, процес відмови ускладнюється самим курцем через застосування методу сили волі. Згідно з моїм визначенням, метод сили волі – це будь-який спосіб, який змушує курця відчути, що він приносить жертву. Давайте розглянемо цей метод.

Ми не ухвалювали рішення стати курцями. З тими першими цигарками просто експериментували і, оскільки їхній смак був жахливим, були впевнені, що зможемо зупинитися, коли захочемо. Здебільшого ми викурюємо ті перші кілька цигарок, тільки коли хочемо, і за звичаєм це відбувається в компанії інших курців під час суспільних подій.

Перш ніж усвідомити, що відбувається, ми вже не тільки регулярно купуємо і куримо цигарки, коли захочемо, але й робимо це щодня. Куріння вже стало частиною нашого життя. Ми завжди перевіряємо, чи взяли пачку з собою. Думаємо, що цигарки роблять суспільні події та обіди приємнішими та допомагають подолати стрес. Здається, нам навіть не спадає на думку, що одна й та сама цигарка з тієї самої пачки, викуреної після обіду, має той самий смак, що і перша вранці. Насправді куріння ніколи не покращує прийняття їжі чи суспільну подію, не знімає напруження. Курці просто вірять, що не зможуть отримати задоволення від обіду або впоратися зі стресом без цигарки.

За звичаєм усвідомлення того, що ми стали залежними від куріння, займає багато часу, бо страждаємо від ілюзії, що курці курять тому, що цигарки надають задоволення, а не через те, що змушені. Не отримуючи від тютюну радості (а ми ніколи її не отримуємо), перебуваємо в омані, що зможемо кинути, коли захочемо. Звичайно, ми помиляємось доти, доки не спробуємо позбутись залежності по-справжньому, і тільки тоді усвідомлюємо, що проблема дійсно існує. Майже завжди перші спроби кинути курити ми робимо на самому початку, і, в свою чергу, вони викликані нестачею грошей (хлопець зустрічає дівчину, і вони вирішують заощаджувати, щоб створити оселю, і не хочуть витрачати кошти на цигарки) або турботою про здоров’я (підліток все ще активно займається спортом і помічає, що страждає від задишки). Не важливо, з якої причини, але курець завжди чекає на стресову ситуацію – стосовно грошей або здоров’я. Тiльки він перестає курити, як маленьке чудовисько починає вимагати їжі. Тоді курець бажає викурити цигарку, а оскільки курити йому не можна, це змушує страждати ще більше. Засоби, які людина завжди застосовувала для зняття стресу, більше недоступні, і тому курець із потроєною силою хоче курити. Імовірним результатом періоду самокатування стає компроміс: