У п’ятнадцять років я був фанатом здорового способу життя. Спорт був сенсом мого існування, а я був сповнений мужності та впевненості в собі. Якби тоді хто-небудь сказав, що я викурюватиму по сто цигарок на день, то побився б об заклад на все, що зароблю протягом життя, що цього не станеться ніколи, і навіть дав би будь-яку фору.

У сорок років я став наркоманом-курцем і фізично, і розумово. Досягнув тієї стадії, коли неможливо виконати найпростішу фізичну або розумову дію без цигарки. Для більшості курців приводом закурити стають звичайні життєві ситуації, наприклад відповідь на телефонний дзвінок або будь-яка соціальна подія. Не закуривши, я не міг ні перемикати телевізійні канали, ні замінити лампочку.

Знав, що куріння вбиває мене, і вже ніяк не міг дурити самого себе. Але зараз не можу збагнути, чому я не бачив того, що цигарки роблять з моїм розумом. Адже все відбувалося під носом. Як це не смішно, але більшість курців у певні моменти життя страждають від ілюзії, що отримують задоволення від тютюну. У мене такого не було. Я курив тому, що вважав, що це допомагає зосередитись та заспокоює нерви. Тепер я став некурцем, і мені важко уявити собі, що все це насправді трапилося зі мною. Більш за все це схоже на пробудження від нічного кошмару. Нікотин – це наркотик, тому ваші смакові рецептори та нюх притупляються. Найстрашнішим аспектом куріння є навіть не те, що воно завдає шкоди вашому здоров’ю та б’є по кишені, а те, що деформує психіку. Ви шукаєте будь-які вірогідні виправдання тому, чому продовжуєте курити.

Пам’ятаю, як після чергової невдалої спроби кинути цигарки я перейшов на люльку. Щиро вірив, що це завдає менше шкоди організму і допоможе скоротити вживання нікотину.

Деякі з люлькових сортів тютюну абсолютно неочищені. Спочатку їхній аромат може бути приємним, але курити їх жахливо. Я пам’ятаю, що у мене близько трьох місяців наривав кінчик язика. На дні чашечки накопичується коричнева клейка рідина. Час від часу ви випадково піднімаєте люльку горизонтально і, перш ніж щось зрозумієте, заковтуєте цю гидоту. У результаті негайно її випльовуєте, причому байдуже, в якій компанії ви перебуваєте. Я згаяв три місяці на те, щоб впоратися з люлькою, але не можу зрозуміти, чому протягом цього перiоду не знайшов часу спитати, навіщо піддавав себе катуванню.

Безсумнівно, немає затятіших прихильників куріння, ніж курці люльок, але за умови правильного їх використання. Багато людей переконані, що це надає задоволення. Але навіщо їм треба було докладати стільки зусиль, щоб полюбити куріння, коли вони були цілком щасливими й без того?

Відповідь на це запитання полягає в тому, що, як тільки ви станете залежними від нікотину, уплив промивання мiзкiв зростає. Підсвідомість знає, що маленьке чудовисько треба годувати, тому ви викидаєте все інше з голови. Як я вже стверджував, саме страх змушує людей продовжувати курити – жах відчуття спустошеності та непевності, яке виникає, коли припиняється постачання нікотину. Те, що ви цього не усвідомлюєте, не означає, що проблеми немає. Тут не треба розуміти більше, ніж кішка знає, де під підлогою проходять труби з гарячою водою. Їй відомо одне: якщо сісти в певному місці, то можна зігрітися.

Саме промивання мiзкiв створює основну складність під час спроби кинути курити. Результати підсилюються самонавіюванням, що походить з нашої власної залежності, і більше за все промиванням мiзкiв з боку друзів, родичів і колег.

Чи помітили ви, що досі я часто використовував вираз «кинути» курити? Я вживав його й на початку попереднього абзацу. Це класичний приклад промивання мiзкiв. Даний термін натякає на справжню пожертву. Але річ у тім, що абсолютно немає чого кидати. Навпаки, ви звільнитесь від жахливої хвороби та придбаєте багато дивовижних переваг. Ми почнемо усувати результати промивання мiзкiв саме зараз. Відтепер говоритимемо не «кидати», а «припинити», «перестати» або, як це і є насправді, ПОЗБУТИСЯ!

Єдине, що вмовляє нас закурити, – це люди, що вже курять. Ми відчуваємо, ніби щось упускаємо. Докладаємо багато зусиль, аби стати залежними від куріння, але ще ніхто не зрозумів, що саме він втрачав. Щоразу, коли ми бачимо курця, той запевняє, що в цигарці напевно є дещо особливе, інакше б він не курив. Навіть коли йому вдається припинити курити, колишній курець почуває себе позбавленим чогось, якщо на вечірці чи під час будь-якої суспільної події хтось біля нього закурює. Він почуває себе в безпеці. Викурює лише одну цигарку. І перш ніж він усвідомить це, знову стає залежним. Промивання мiзкiв – це дуже потужна сила, тому вам слід знати про її вплив. Багато старших курців пам’ятають детективний серіал про Пола Темпла – популярну післявоєнну радіопрограму. Одна з серій була присвячена залежності від марихуани, відомої під назвою «травка». Зловмисники без відома курців продавали цигарки, що містили «травку». Це не викликало негативних наслідків. Просто люди ставали залежними і змушені були і далі купувати цигарки. (У ході моїх консультацій буквально сотні пацієнтів зізналися, що спробували «травку». Але жоден не сказав, що став залежним від неї.) Мені було десь сім років, коли я слухав цю програму. Тоді вперше дізнався про наркотичну залежність. Поняття залежності, яка примушує людину продовжувати вживати наркотик, викликало у мене жах. Навіть сьогодні, хоча я щиро переконаний у тому, що «травка» не викликає звикання, не наважився б зробити жодної затяжки марихуаною. За іронією долі міг би закінчити свої дні наркоманом, який став залежним від найпопулярнішого в світі наркотику. Якби тоді Пол Темпл застеріг мене від куріння тютюну!.. Минуло сорок років, і тепер людство витрачає тисячі фунтів стерлінгів на дослідження раку, одночасно сплачуючи мільйони фунтів за те, щоб запобігти узалежненню від мерзенного тютюну здорових підлітків, у який наш уряд зробив найбільші капіталовкладення.

Отже, ми ось-ось звільнимось від промивання мiзкiв. Адже не некурець позбавлений чогось, а бідолашний курець, що програв ціле життя:

І що він здобуває від цих значних жертв?

АБСОЛЮТНО НІЧОГО – за винятком ілюзії, що повсякчас намагається повернутися в стан спокою, порядку і впевненості, яким некурці насолоджуються повсякчас.

Як я вже пояснював раніше, курці вважають, що курять заради задоволення, розслаблення, своєрідної підтримки. Насправді це омана. Справжньою причиною є полегшення мук відвикання.

На самому початку ми використовуємо цигарку як соціальну підтримку. Можемо скористатися нею, а можемо й не скористатися. Проте невловима ланцюгова реакція вже почалась. Наша підсвідомість уже вчиться того, що в певні моменти куріння має бути приємним.

Чим більш залежними ми стаємо від наркотику, тим більша потреба в тому, щоб полегшити муки відвикання від нього. Чим далі цигарка занапащає вас, тим більше одурюють, щоб змусити повірити, що тютюн робить все навпаки. Усе це відбувається настільки повільно, поступово, що ви навіть нічого не помічаєте. Щодня почуваєте себе так, як і попереднього дня. Більшість курців навіть не усвідомлюють, що стали залежними від нікотину, поки врешті-решт не спробують кинути курити, але навіть тоді багато хто з них не хоче цього визнавати. Деякі стійкі прихильники куріння все життя встромляють голову в пісок, намагаючись переконати самих себе та інших, що їм це подобається.

У мене із сотнями підлітків відбулася така розмова: