Відгуки читачів та людей, які відвідали мої консультації за дванадцять років, свідчать, що в більшості випадків мить істини настає не через три тижні, як було зазначено вище, а через кілька днів.

У моєму випадку це сталося ще до того, як я викурив останню цигарку. Часто на самому початку індивідуальних консультацій курець казав мені: «Вам більше нічого не треба говорити, Аллене. Я тепер дуже ясно все уявляю. Упевнений, що ніколи не закурю знову». Я навчився визначати момент, коли це трапляється з окремими пацієнтами в ході групових сеансів. З отриманих листів знаю, що те саме часто відбувається і з тими, хто читає книжку.

В ідеалі, якщо дотримуватися всіх вказівок і повністю розуміти психологічний аспект проблеми, з вами це має відбутися одразу ж. Сьогодні на консультаціях я кажу курцям, що на фізичне відвикання треба близько п’яти днів, і ще три тижні на те, щоб колишній курець повністю звільнився. Мені не дуже подобається давати такі вказівки, тому що це може призвести до двох проблем. Перша полягає в тому, що я закладаю в свідомість людини ідею, що вона страждатиме від п’яти днів до трьох тижнів. Друга – це те, що, як правило, курець думає: «Якщо я зможу протриматись від п’яти днів до трьох тижнів, то по закінченні цього проміжку часу отримаю повне полегшення». Однак цілком імовірно, що він проживе п’ять приємних днів або три приємні тижні, після яких настане один з тих жахливих періодів, які можуть спіткати і курців, і некурців. Такі моменти не мають нічого спільного з курінням, тому що їх викликають інші фактори нашого життя.

І тоді курець замість очікуваного моменту отримає депресію, що може підірвати його впевненість у собі.

Однак якби я не давав ніяких вказівок, то колишній курець даремно чекав би на щось решту свого життя. Підозрюю, що саме це відбувається з переважною більшістю людей, що позбулись залежності за допомогою методу сили волі.

Одного разу я ледве стримався, щоб не сказати, що мить істини має настати негайно. Але якби це сталося, то колишній курець втратив би впевненість у собі та вирішив, що це не відбудеться ніколи. Люди часто запитують мене про сенс п’яти днів та трьох тижнів. Чи взяв я ці цифри зі стелі? Ні. Звичайно ж, це не точні дати, але вони відображають дійсний стан речей. Минає близько п’яти днів з моменту відмови від цигарок, і людина перестає розглядати куріння як основну тему, що захоплює всі її думки. Приблизно в цей час більшість колишніх курців переживають мить істини. Як правило, це відбувається так: ви перебуваєте в напруженій або соціальній ситуації, з якою колись не змогли би впоратися або від якої не отримали б задоволення без цигарок. Зненацька ви усвідомлюєте, що не тільки насолоджуєтесь цією ситуацією, але навіть сама ідея взяти цигарку не спала на думку. Із цього часу ви просто пливете за течією. Саме в цей момент приходить усвідомлення, що ви вільні.

Під час попередніх спроб кинути курити за методом сили волі, а також на підставі розповідей інших курців я помітив, що тритижневий період – це той час, протягом якого зазнають невдачі більшість серйозних спроб кинути курити. Думаю, що, як правило, відбувається наступне. Через три тижні ви відчуваєте, що бажання курити зникло. Хочете довести це самому собі та закурюєте. Смак цигарки огидний. Ви довели, що позбулися звички. Але разом з тим знову ввели в організм нікотин – наркотик, за яким тіло тужило впродовж трьох тижнів. Як тільки ви викурите цю цигарку, почнеться виведення нікотину з організму. Тепер тоненький голос почне повторювати: «Ви не відмовились від куріння. Ви хочете ще одну цигарку». Звичайно, наступна цигарка закурюється не одразу, бо немає бажання знову потрапити в залежність. Ви вичікуєте, поки мине безпечний період. Але коли наступного разу виникне спокуса курінням, ви скажете собі: «Я ж не став знову залежним від нікотину, отже, ще одна цигарка не заподіє шкоди». І ви знову ступили на слизький шлях, що веде вниз.

Ключ до проблеми – не чекати, поки настане мить істини, а зрозуміти, що питання зникло, щойно була викурена остання цигарка. Ви вже зробили все необхідне, перекрили надходження нікотину. Жодна сила на землі не може завадити стати вільним, якщо тільки не будете страждати або чекати на диво. Ідіть та насолоджуйтесь життям. Тільки так настане мить істини.

Якщо ви вже готові до цього, оберіть час, щоб викурити свою останню цигарку. Але перш ніж зробити це, перевірте два важливих пункти:

1. Чи відчуваєте ви впевненість в успіху?

2. Чи бачите майбутнє похмурим або охоплені відчуттям наснаги через те, що ось-ось досягнете чогось дивовижного?

Якщо є хоч найменші сумніви, перечитайте книжку. Якщо ви досі не впевнені, придбайте «Єдиний спосіб кинути курити назавжди» або зв’яжіться з найближчою клінікою «ЛЕГКИЙ СПОСIБ» (інформація про лікарні надана наприкінці книжки).

Пам’ятайте, що ви ніколи не ухвалювали рішення потрапити в нікотинову пастку. Але ця пастка влаштована для того, щоб поневолити вас на все життя. Врятуватися можна, тільки прийнявши остаточне рішення викурити свою останню цигарку.

Пам’ятайте, що єдина причина, з якої ви вже прочитали книжку до цього розділу, полягає в тому, що вам дуже хочеться позбутися куріння. Отже прийміть позитивне рішення просто зараз. Урочисто пообіцяйте, що, докуривши свою останню цигарку, незалежно від того, буде це легко або важко, більше ніколи не візьмете наступну. Можливо, ви стурбовані тим, що вже кілька разів у минулому давали подібні обіцянки, але і досі курите, або тим, що вам доведеться пережити важкий період. Не бійтесь. Найстрашніше, що може трапитись, – це невдача і цього разу, отже вам абсолютно нема чого втрачати, а придбати можна так багато.

Але припиніть думати про поразку. Правда полягає в тому, що кинути курити не тільки сміховинно легко – цим процесом можна по-справжньому насолоджуватись. Цього разу ви збираєтесь застосувати «ЛЕГКИЙ СПОСIБ»! Треба тільки дотримуватись тих простих вказівок, які я вам пропоную:

1. Дайте урочисту обіцянку – і дайте її серйозно.

2. Викуріть свою останню цигарку свідомо, глибоко затягаючись цією гидотою, щоб вона надходила прямо в легені. Потім запитайте себе, що, власне, надає задоволення.

3. Докурюючи цигарку, не думайте при цьому: «Я ніколи більше не повинен закурювати наступну» або «Мені більше не можна курити». Думайте таким чином: «Як чудово! Я вільний! Закінчилося це рабство! Більше ніколи не засуну в рот цю гидоту!»

4. Пам’ятайте, що протягом кількох днів у вас всередині житиме маленький нікотиновий шкідник. Може трапитись так, що буде лише одне бажання: «Хочу цигарку». Я називаю легкий фізичний потяг до нікотину маленьким нікотиновим чудовиськом. Вiдверто кажучи, це неправильно, і важливо, щоб ви зрозуміли чому. Оскільки на те, щоб маленький монстр помер, треба близько трьох тижнів, колишні курці вважають, що тужитимуть за цигарками після того, як викурять останню. Тому вони вважають необхідним застосувати метод сили волі, аби протистояти спокусі впродовж цього періоду. Це не так. Організм не відчуває пристрасного потягу до нікотину. Це мозок бажає нікотину. Якщо вам вдасться здолати відчуття «Я хочу цигарку!» протягом кількох наступних днів, то у свідомості залишиться вибір. Він може обирати: залишатися з відчуттям спустошеності та непевності в собі, викликаним ще першою цигаркою, або відповідати на нього словами: «УРА! Я НЕКУРЕЦЬ!»

Або ви можете тужити за цигаркою і страждати решту життя. Задумайтесь на хвилинку. Чи не безглуздо спочатку сказати: «Я ніколи не захочу більше курити», а потім завжди думати: «Як мені хочеться підкурити цигарку». Саме цим займаються курці, які використовують метод сили волі. Недивно, що вони відчувають себе такими нещасними, відчайдушно тужачи за тим, чого сподіваються назавжди позбутися. Зрозуміло, чому так мало з них досягають успіху і чому вони ніколи не почувають себе вільними.