Подумайте про героїністів, позбавлених героїну, про принизливі страждання, яких вони зазнають. А тепер уявіть радість цих нещасних, коли їм дозволяють встромити голку в вену і задовольнити цей жахливий потяг. Чи дійсно хтось може повірити, що людина отримує задоволення від встромляння підшкірного шприца собі в вену?

Наркомани, що вживають не героїн, не зазнають цього панічного страху. Героїн не полегшує, а, навпаки, його викликає. Некурці не почувають себе нещасними, якщо їм не дозволено курити після обіду, від цього страждають тільки курці. Нікотин не полегшує цього відчуття, а, навпаки, створює його.

Страх захворіти раком легень не змусив мене кинути курити, бо я вважав, що куріння нагадує ходіння по мінному полю. Якщо змогли пройти – чудово. Якщо наступили на міну – не пощастило. Ви знали про ризик, на який наражались, і якщо були до нього готовими, яким чином це стосується когось іще?

Якби некурець коли-небудь спробував змусити мене дізнатися про загрозу куріння здоров’ю, я б застосував звичайну тактику ухилення, що її використовують усі наркомани.

«Усі ми від чогось помремо».

Звичайно, ви помрете, але чи є це логічною причиною для умисного скорочення свого життя?

«Якість життя важливіша за тривалість».

Саме так, але ви, сподіваюсь, не стверджуєте, що якість життя наркомана чи алкоголіка вища, ніж людини, яка не має залежності ні від алкоголю, ні від героїну? Чи дійсно ви вірите, що якість життя курця вища за якiсть життя некурця? Звичайно ж, курець втрачає більше – його життя коротше, і сам він нещасніший.

«Імовірно, вихлопні гази більше шкодять моїм легеням, ніж цигарки».

Навіть якщо б це було правдою, навіщо карати свої легені ще більше? Чи можете ви уявити собі кого-небудь, хто був би настільки дурним, щоб припасти ротом до вихлопної труби й умисно вдихати ці гази в свої легені?

АДЖЕ КУРЦІ, ПО СУТІ, ЗАЙМАЮТЬСЯ САМЕ ЦИМ!

Подумайте про це наступного разу, коли спостерігатимете за бідолашним курцем, як він глибоко затягується «дорогоцінною» цигаркою!

Тепер можу зрозуміти, чому закупорка судин і ризик захворіти раком легенів не допомогли мені кинути курити. Я витримав перше і викинув з голови останнє. Як ви вже знаєте, мій метод полягає не в тому, щоб лякати вас, поки не припините курити, а в зовсім протилежному: я хочу, щоб ви зрозуміли, наскільки приємнішим буде життя, якщо позбудетесь цієї згубної звички.

Однак я впевнений: якби зміг побачити, що відбувається всередині мого тіла, то це допомогло б мені кинути курити. Зараз я маю на увазі не шоковий метод демонстрації кольору легенів курця. Беручи до уваги пожовклі від нікотину зуби і пальці, було очевидно, що мої легені – не найприємніше видовище. Але, продовжуючи функціонувати, вони викликають меншу незручність, ніж зуби чи пальці, – принаймні легені ніхто не бачить.

Я розповідав про поступове засмічення артерій та вен, про посилення кисневого голодування кожного м’яза і органа нашого тіла, про позбавлення їх поживних речовин, які замінюються отруйними і моноксидом вуглецю (тобто чадним газом, який міститься не тільки у вихлопних газах, але й у тютюновому димі).

Як більшості автомобілістів, мені не подобається думка про брудне масло або фільтр в двигуні машини. Чи можете ви уявити собі, що купуєте нову модель «роллс-ройса» і ніколи не міняєте в ній ні масло, ні фільтр? Адже саме це ми так старанно робимо з нашими тілами, коли куримо.

Сьогодні багато лікарів пов’язують практично всі види захворювань із цигарками, в тому числі діабет, рак шийки матки та рак грудей. Мене це не дивує. Тютюнова промисловість багато років використовувала той факт, що медичні фахівці ще жодного разу науково не довели, що куріння є прямою причиною раку легенів. Статистика з цього питання настільки приголомшує, що не потребує доказів. Ніхто й ніколи не пояснював мені науково, чому так боляче, коли б’єш по великому пальцю молотком. До мене це й так дійшло.

Маю підкреслити, що я не лікар, але, як у випадку з молотком і пальцем, швидко стало очевидним, що закупорка судин та мій постійний кашель, часті напади астми і бронхіту безпосередньо пов’язані з курінням. Проте я цілком впевнений, що найбільша шкода, яку куріння завдає здоров’ю, – це поступове та послідовне погіршення нашої імунної системи, викликане процесом засмічення організму.

Усі рослини і тварини на планеті постійно піддаються атакам з боку мікробів, вірусів, паразитів тощо. При цьому найпотужніший захист від захворювань – це імунна система. Протягом життя у всіх бувають інфекційні та інші хвороби. Однак я не вірю, що тіло людини призначене для того, щоб страждати, і якщо ви – сильна та здорова людина, то ваш імунітет буде боротись та захищатиме від всіх цих атак. Але чи може імунна система працювати ефективно, коли ви позбавляєте кожний м’яз та кожний орган свого тіла кисню і поживних речовин, замінюючи їх моноксидом вуглецю та іншими токсичними речовинами? Не стільки саме куріння викликає всі ці захворювання – воно діє за принципом СНІДу, тобто поступово руйнує імунну систему.

Деякі негативні ефекти впливу куріння на моє здоров’я (від яких я страждав протягом тривалого перiоду) стали явними лише через багато років після того, як мені вдалося кинути курити.

У той час, коли я був дуже зайнятим, зневажаючи тих ідіотів та бовдурів, які скоріше втратять ноги, ніж позбудуться нiкотинової залежності, мені не спадало на думку, що я теж страждаю від атеросклерозу. Постійний сірий колір мого обличчя вважав природним або пояснював браком фізичних вправ. Навіть не здогадувався, що причиною була закупорка капілярів. У тридцять років я надбав варикозне розширення вен, яке дивом зникло після того, як цигарки пішли з мого життя. Років за п’ять до того, як кинути курити, я відчував дивну затерплість ніг. Це був не гострий біль, як від голки чи шпильки, а дуже невгамовне відчуття. Щоночі Джойс робила мені масаж ніг. Але навіть і думки не виникало, що я більше не потребую його, поки не минув рік з того моменту, як я кинув курити.

Приблизно за два роки до того, як я позбувся тютюнової залежності, у мене час від часу був сильний біль у грудях, який, як я боявся, був викликаний раком легенів, але зараз зрозуміло, що це були напади стенокардії. З того часу, як я кинув курити, не було жодного нападу.

Коли я був дитиною, будь-які мої порізи рясно кровоточили, і це лякало. Ніхто не пояснив тоді, що кровотеча є насправді природним і важливим цілющим процесом і коли його дія закінчується, кров згортається. Я підозрював, що у мене гемофілія, і боявся, що стечу кров’ю до смерті. Пізніше протягом життя я теж отримував глибокі порізи, але вони ледве кровоточили – просочувався якийсь червоно-бурий бруд.

Колір крові непокоїв мене. Я знав, що вона має бути яскраво-червоною, і вважав, що у мене якась хвороба. Радів густині крові, яка означала, що у мене вже не буде рясних кровотеч. Лише після того, як кинув курити, дізнався, що куріння згортає кров і її бурий відтінок – наслідок браку кисню. Тоді я не здогадувався про це, але, обертаючись у минуле, розумію, що саме цей вплив куріння на здоров’я сповнює мене сьогодні найбільшим жахом. Коли я думаю про своє бідолашне серце, яке намагалося качати цей бруд по звуженим кровоносним судинам день у день, не пропускаючи жодного удару, то вважаю дивом, що у мене не стався інфаркт. Це змусило усвідомити не те, наскільки крихкі наші тіла, а те, наскільки сильні та майстерні ці неймовірні машини!

Після сорока у мене на руках з’явилися «плями старості» – це коричневі та білі цятки, які можна побачити на обличчі та руках людей похилого віку. Я намагався не звертати на це увагу, вважаючи, що плями викликані раннім старінням через моє активне життя. Одного разу в клініці почув зауваження однієї людини, що після того, як вона припинила курити, у неї ці плями зникли. Я не курив уже п’ять років, а про свої плями зовсім забув, та був дуже здивований, побачивши, що вони теж зникли!

Скільки пам’ятаю себе, щоразу, коли різко підводився, особливо у ванні, у мене мерехтіло в очах. Я відчував запаморочення, наче ось-ось знепритомнію. Але ніколи не пов’язував це з курінням і був упевнений, що це цілком нормально і у всіх подібна реакція. І поки п’ять років тому колишній курець не сказав, що у нього більше немає цього відчуття, мені не спадало на думку, що його я теж позбувся.