чи Віллі, а шкіра в хрестах. Я набитий спермою вщерть.
Хоча ззовні – сувора стриманість викладача гімназії,
заглибленість погляду, скажімо, у параграф Шардена,
перекинутість ніг, затиснутість члена, бродіння фантазії,
накладання полів (а за шибою – біганина щоденна)...
Рушили! Куди? Різниця в цінах жене!
Арфа купується і продається, різниця кладеться в кишеню!
Та лабіринт часопростору, пси його цькують мене
і тебе! Хто кого? Рік в труні. Бакси в небі! (Я вже шизофреню).
За нами стежить нечиста сила в масках мафії,
з виголеними щелепами, з напівбоксовими черепами.
Валюта в підкладці пріє. Назовні – потік географії.
Спальний вагон тьмяніє. Ми притягуємося губами.
Ні Ні! Ні! – погляд арфістки! – Ти!
Простір всмоктує потяг.– Маса Місяця.– Віч-на-віч.
Розколисаний вакуум з'єднує наші роти.
Арфічна ніч!
…………………………………………………….
Бракне слів! Все брехня. Нас викинули з вагону.
Спаяні у ракету, золотисті тіла
відлетіли, сіючи долари, у зоряну прірву бездонну...!
Арфа рвала струни і флегматично гула.
ІСТОРІЯ ОДНІЄЇ ЗАМІСЬКОЇ ПОЇЗДКИ
Недостоєн єси, щоб кишки твої псам...
Юрій Андрухович
Дві королівські пари відбувають на відпочинок.
Один – король рок-н-рольний, другий – хрестовий король,
одна – екс-королева, друга – секс-бомба, але прихована,
стан її, вигинаючись, видає до-ре-мі-фа-соль.
Їх трамбує автобус, травмує кількість народонаселення,
час торочить їх, як матерію, і лоскоче кожне нутро,
де сніданки повільно травляться, де світанки стають сечею.
Дві майбутні коханки у тлумі зачепились ребром за ребро.
У королівських очах заломлюються перспективи, пересуваються
плани, передній і задній, аероплани і комарі,
вони обмінюються думками з приводу ритмів, стилів і віянь
і як відчуваєш довколишнє, коли партнерка вгорі.
Нагорі два гравці нахилилися над химерною шахівницею.
Роги, бороди, німб чи хвіст – не суттєві в шляхетній грі.
Несподіваність комбінацій, мерехтіння питань і відповідей,
струми часу і їх забарвлення, язики, уста, пазурі!
З розверзлих небес алкогольні потоки цідяться в мозки.
Зодіакальне коло сипле спеції у заміс.
Срібне місяця ложе. Вежі набряклі фалосів.
В ніжні отвори простору лізе готичний ліс!
Вікна, двері, стіни повні.вух і очей.
Рок-н-рольного рекса вкинуто в інфернальне провалля.
Його ангел-хранитель мчить в опівнічному відчаї,
і горло йому пронизує крику кривава паля!
Поверхом нижче завис тіла бронзовий хрест,
у молоко простирадл вислизло дві змії.
Замки губ розімкнуто і зімкнуто язиками.
Бубни звужують кін. Дохнуть ящуросолов'ї.
У підземеллі – сплутаний ланцями людинобик.
Його дітородний дзвін огортається тріскотливими
завихреннями жіночості, тіло ж прагне свободи,
кола вологи, сонячних метаморфоз, небес!
Усе це здійсниться десь
в іншому Всесвіті,
тут він – в'язень і знаряддя обряду,
на його роги настромлюються незайманниці,
його прутень вивержує сім'я в пащі нічним химерам,
вони
і хлебтатимуть його чорну кров,
а м'ясо і нутрощі дертимуть суки.
ДУРЕНЬ НА ПОГУЛЯНЦІ
Дурень – це гра. Це мішання карт.
І комбінації, і азарт,
який поволі заволодіває
нервами, і немає
як позбутися тиску лещат
пальців. У дурнів очі блищать.
Дурень – це стан. Це жіночий стан,
обтягнутий сукнею, як мустанг
шкірою, на траві плюс карти
плюс ти навпроти, карти, відверте
махлювання в присутності двох рибалок.
плеса води, риби, сторожа, скалок
сонця, червоних лілій і в склянці
червів. Дурень на Погулянці!
Гра на морозиво. (Мій виграш!). На
рабство годинне – тиха луна
котиться плесом – твій навіки
рабі – на життя – галактичні ріки
б'ють у животи. Ботанічний сад
обертається. Дурень – це я. Це твій зад.
І мій пещений зад, на якому
так спокійно сидіти і так невагомо.
І плюс твій бік. Верхня лінія боку
з неймовірним овалом. І гак, що глибоко
закинутий. Черв. Тупий риб'ячий рот.
Дурень – це світ, страва втрат і щедрот.
Клює! Я програв. Риба в небі. Хробак
в пащі з обов'язком, сповненим так,
як належить. Ти вигинаєш хребет.
Рибалка в екстазі. Ти згадуєш «Пет
шот бойз»
[21] або ще щось. Танцюєш. Я хочу
тебе згвалтувати. Верба. Вода. Скочу!
Політ у безодню. Гріхопадіння
оргазмне, цвітіння лілій, гудіння
юрб, ос, підсилювальних апаратів,
виск срібла і блиск каратів,
рип ліжка і танці, серпневі статеві танці!
Дурень! Дурень на Погулянці!
МАЯТНИК
У Львові – я сновида-Одіссей,
що загубився в черзі у кав'ярні,
