Зі слів п'яного Мартофляка.
ПАМ'ЯТНИК
Я помру в Парижі в четвер увечері...
Сесар Вальєхо.
Ми помрем не в Парижі...
Наталка Білоцерківець.
Ми помрем не в Парижі, бо ми взагалі не помремо,
а якщо ми помрем, то в Парижі, так само, як і
в Голлівуді, Гонконзі, Женеві, Яремчі, Сан-Ремо.
Після нас буде море порожніх пляшок під столом на суді.
Це ж яке непосильне служіння на благо поспільства! –
заганяти поезії прутень у дупу добі,
малювати свій герб на розгавканих писках дебільства,
розважати партійців, патриціїв і кей-джі-бі.
Нас народ не забуде. Нам пам'ятник буде. У Львові –
і так само на всіх постаментах і тронах земних.
«Неборак! Ірванець! І ще отой третій... А хто він?» –
запитає зненацька один із туристів дурних.
Я б йому відповів! Я йому відповім уже зараз:
ах ти, телепню, бевзю, дурило і скурвий ти син!
Нас на цоколі троє – четвертий на цоколі Фалос
(то, здається, філософ такий давньогрецький один).
І навіки застигнемо ми в божевільному Львові –
перед Оперним, в центрі. Проспект Бу-Ба-Бу мов ріка!
І хлопчиська вночі малюватимуть хрін на Сашкові,
і небесна ворона обкрапає Неборака.
***
– А я майже нічого не зрозуміла, – зізналася Марта.
– Я й сам не все там розумію, – погодився Хомський, – однак чимось воно мені дуже подобається.
Олександр ІРВАНЕЦЬ. ТУРБАЦІЯ МАС
І. Портрет Олександра Ірванця, виконаний пером Віктора Неборака
2. ... Інші вірші
3. Маленька п'єса про зраду для однієї актриси
ПОРТРЕТ ОЛЕКСАНДРА ІРВАНЦЯ, ВИКОНАНИЙ ПЕРОМ ВІКТОРА НЕБОРАКА
=========================================
«Наприклад, Ірванець – класичний
живий зразок саможертя –
з'являється, простий і вічний, –
рев переходить у виття.
Сашко прожовує слова,
голодний зал пантрує за
його ковтками, голова
Сашка вбирає небеса
очима, як волошки у...
вони цнотливі, вуса, як
антени, прошу на брову
звернути зір – брова-маньяк,
бровище – пострах ворогів,
суцільна, наче у творця
застою, двійко пирогів
налипло на овал лиця
вухоподібних, на кістяк
(все решта зжерто) вбрано джинс
варений, руки ходять, як
незмащені, – наслідний принц
шестидесятників, Підскарбій
Франко-масонів, Олександр
Великий фестивальних армій,
мадер нищитель і масандр,
любитель нашатиру, ревний
не санітар, але митець! –
летить, обшарпаний і древній
над залом ворон-Ірванець!
Що б не спитав у нього хор,
Сашко прокряче «NEVERMORE!!!»
[4] … ІНШІ ВІРШІ
=========================================
ТУРБАЦІЯ МАС
(Гімн-ода «Бу-Ба-Бу»)
Вклякніть, белетристи,
Від Благої Вісти, –
Ми не просто Хтось Там, –
Ми є Бубабісти.
Вас навколо Себе
Будем гуртувати.
Прирекло Нам Небо
Груш не оббивати –
МАСИ ТУРБУВАТИ (3 р.).
В Вісімдесят П'ятім
Році Сонце встало
І для вас, вар'ятів,
Бу-Ба-Бу настало!
Врем'я францювате,
Плем'я дурнувате.
Час не танцювати,
І не мордувати –
МАСИ ТУРБУВАТИ (3 р.).
Від Часів Лукреція
І Часів Горація,
Від Часів Гельвеція
І Кооперація
До Часів, коли гряде Нова Дегенерація,
Актуальною буде
Наша МАС ТУРБАЦІЯ! (3 р.).
ДО ПИТАННЯ ПРО КАТЕГОРІЮ ЧАСУ
Батьки були не схильні до обструкцій.
Робили, аж ввіходили у раж.
А їм якісь інструктори з інструкцій
Читали інструктивний інструктаж.
На всі інтелігентненькі легеньки,
З лобів затерпло витирали піт:
«Коханенькі! Любенькі-дорогенькі!
Терпіли ж вже. Ще трохи потерпіть!
Брак помазків і крему до гоління
