Вичавлювати, витискати,
Як пасту з тюбика,
Аж поки не усвідомиш,
Що вичавив – все,
До кінця!
Отож, сміливіше,
Починаємо видавлювати
З себе
Раба
Божого
Ім'ярек...
Урок II
Людина родиться для щастя,
Як птах...
Як індик,
Як півень,
Як деркач на болоті?
Як страус,
Як ківі,
Як ему,
Чи як марабу?
А може, як той, що ховає
Товсте своє тіло у скелі?
[11]Всі ж бо вони народились літати,
Тож плазувати вони принципово не можуть.
А може без порівнянь?
Може, людина просто
Родиться для щастя?
Урок III
В людині все мусить бути прекрасним
[12]:
Думки й почуття,
Пальто і сорочка,
Шкарпетки й підтяжки,
Зачіска, брови, вії,
Губи і зуби,
Ротова порожнина, слизова оболонка,
Волосся на голові,
В паху і під пахвами,
Нігті, шкіра, мозолі на п'ятах,
Кров, лімфа,
Шлунковий сік,
Геніталії і фекалії.
Усмішка її єдина,
1992 р.
***
Переночуй мене, вишневий мій саде.
Т. Шаповаленко
Переночуй мене, вишневий саде,
Бо це моя остання в світі ніч.
Бо завтра хрест мені на плечі сяде,
Як символ роздоріж і протиріч.
Переночуй мене, вишневий саде.
Вишневий саде, звешся Гефсимань.
Бо завтра, завтра, хрест на плечі сяде,
Як символ – ще чого? ридань? страждань?
А півня крик розбуджено-співучий
Розноситиме вітер по горбах.
Ось вже цілує мене в губи учень,
І чути присмак вишень на губах...
***
На перехресті осені й зими
Навряд чи варто зачинать love story.
Ліси порожні і поля просто́рі –
Чи ж в про́сторі не згубимося ми?..
На роздоріжжі осені й зими
Нізащо зарікатися не буду
Я ані від тюрми, ні від суми,
Тим паче від сурми Страшного Суду.
У осені на дні, на самім дні,
В холодні дні, нудні й немилосердні,
Сказати – «так» (або казати «ні»)
Не легко, як скажімо десь у серпні.
І в кожнім дні, немов у вигнанні –
Ми, й невтямки нікому з нас, нікому,
Що зовсім не на білому коні,
І навіть не на іншому якому, –
На БМВ, або й на БМП
Зима влетить по вимерзлій шосейці.
(Чуття – холодне, темне і тупе.
Мов скринька, замикається на серці.)
Тож чи знайдемо ми спасенний спосіб
В передчутті мелодії сурми
Порятувати цю одквітну осінь
З-під гострих крижаних коліс зими...
ПІСНІ СХІДНИХ СЛОВ'ЯН
1. УКРАЇНСЬКА ПІСНЯ
«Співають, ідучи, дівчата...»
Перша дівчина:
Ой, у нашому селі
Б'ють у крицю ковалі.
А всі дівчата закохались
В молодого Брюса Лі.
Тільки я, дівчина чесна,
Я люблю лише Сильвестра.
Тільки я, дівчина горда,
Люблю Харрісона Форда.
Друга дівчина:
В клубі ввечері на танці.
В клуб діди ідуть і бабці.
Заграничний екстрасенс
Гарантує екстра-секс.
Я кохала екстрасенса,
Наче квіточка цвіла.
Від усього свого серця
Екстрасенсові дала
По морді...
Третя дівчина:
Промайнуло НЛО –
Летюча тарілка,
Вичисляючи село,
Де ще є горілка.
Мій коханий – гоміноїд
Зоряний-астральний,
Дав мені ковтнути контр-
ацептив оральний.
Остання дівчина:
Котилася торба з горба,
А в тій торбі раки.
А в тій групі «Бу-ба-бу».
Одні небораки.
2. БІЛОРУСЬКА ПІСНЯ
