У вашій пам'яті маячитимуть романтичні парубоцькі будні. Ви пригадуєте чудовий парубоцький ранок, коли, лежачи в ліжку до дванадцятої години, починаєте доїдати вчорашні бички в томатному соусі і запивати холодним чаєм. А тепер, якби ви це зробили, обов'язково почули б таке:

— Ти що, здурів? Хочеш шлунок розладнати? Він у тебе й так ледве тримається. Фталазолу на тебе не настачиш. Банка цілу ніч стояла. Там же окис, а скільки мух у кімнаті. Не можеш потерпіти — зараз картоплі на салі підсмажу. З яйцем будеш чи з ковбасою?

— І з помідором теж.

— І коли вже ж тебе нагодую. В тебе он уже живіт росте!

Ви хочете чаю, а вам:

— Знову на холодний чай потягло. Це ти так на книги вчора увечері гроші брав? На книги? Ану, дихни!

Дихнули.

— Ти що, не можеш дихнути як слід?

— Я вже з тобою не те що дихнути, дихати не можу.

— Ой, нещастя моє. А до мене ти міг дихати?

— Міг.

— Ану, дихни, бо як дихну, то й дихати перестанеш.

Дихаєте.

— На мене дихай.

Дихнули на неї.

— О, я так і думала. Я так і думала!

— Та я ж і в рот не мав. Чого ти вчепилась?

— Я вчепилась. Ти бачиш, я вчепилась. Він п'є, а я ще нічого не можу сказати.

— Та не пив же я. Кажу тобі, не пив.

— Чому ж тебе на холодну воду тягне?

— Це ж чай.

— А чай, по-твоєму, не холодний?

— Холодний.

— То що, підігріти не можна?

— Можна, але я не хотів тебе турбувати. У тебе й так роботи...

— Пожалів мене.

Краще мовчіть, бо на цьому не кінчиться, але ви довірливо піддаєтеся зміні тону в голосі й кажете:

— Звичайно, а хто ж тебе тепер жалітиме? Ти тепер як сирота: ні мами, ні тата близько.

«Сирота» руки в боки, відступає на крок і дивиться на вас так, ніби думає: «Чи це ти, голубе, чи хтось інший?» А потім:

— Пожалів! Пожалів вовк кобилу, залишив хвіст та гриву.

Вона сідає біля вас.

— А тепер скажи, з ким це ти вчора пив? Тільки чесно. Я ж мушу знати, з ким ти водишся? А може, ті гроші на дівчат пішли?

В цьому місці у вас повинен бути тонкий психологічний підхід. Що у дівчат були, ви не скажете, по-перше, що не були, а по-друге, боїтесь. Ви вирішили, висловлюючись мовою вашої дружини, огризатися: «Не був». Не робіть цього, не повірить. Жінки завжди такі: правду приймають за брехню, брехню — за правду. Отже, кажіть:

— Так, на дівчат... гроші пішли. А що?

— Лихо ти моє. Він ще таку собі дурницю вбиває в голову. Бажане видає за дійсне. Хто на тебе подивиться?

— Ати ж подивилася?

— Бо дурна була. Коли б це зараз...

Дайте можливість їй висловитися. Після одруження, як ви вже бачили, не тільки ви, а й жінки набагато розумнішають. І коли б їм, як і вам, довелося починати спочатку, ви б, звичайно, ніколи не женилися.

Теща — необхідний елемент у житті молодожонів. Теща — це та високорозвинена істота, яка вам щодня їсть печінки, серце, гризе голову, капає на мізки і не дає дихати. От хто така теща.

Тещі, щоправда, бувають й інші. Докладні подробиці можете знайти, між нами кажучи, в творах українських гумористів. Там тещі — основний об'єкт обстрілу і викорчовування зла та пережитків у нашому суспільстві. Правда, тещі і в них бувають різні; заслужені, авторитетні і навіть героїні. Ваша ж теща не героїня. Ваша теща — втілення доброти. Вона часто наносить вам візити, візити дружби, візити взаємодопомоги. Чим ці візити кінчаються, ви знаєте.

Скажімо, на день вашого народження теща неодмінно подарує вам чудовий, найвищої марки закордонний програвач з трьома пісеньками на рентгеноплівці.

— Всі брали — і я взяла. Ви не повинні відставати від інших.

Учіться жити по-новому і пам'ятайте: ваші сусіди — ваші гості.

З ранку до вечора до вас приходять усі, кого тільки можна назвати сусідами. Кожен з гостей у вільний од роботи час вважає за свій обов'язок на такому програвачеві прослухати грампластинки.

— Не програвач, а чудо — захоплюються ваші сусіди й обіцяють привести ще й своїх сусідів.

Увечері ви плоскогубцями вириваєте голку, вночі намагаєтесь пристрелити хазяйчиного пса, який без причини сказився.

На день народження дружини теща подарує магнітофон, хоч вам хотілося б мати ковдру. Магнітофон теж виявиться «закордонним і найвищої марки». Зранку приходять до вас усі сусіди, крім глухонімих, і на магнітофон записують свої голоси — на згадку про зустріч. Увечері ви ненароком стукаєте молотком по магнітофону (теща казала: у нас такого не дістанеш), вночі завозите дружину в лікарню для нервовохворих.

Через місяць дружина вам скаже:

— Приїздила мама. Обіцяла на день видужання подарувати нам «закордонний, найвищої марки» акваріум з вуалехвостом, кометою і телескопом.

Ви з полегшенням зітхаєте: добре, що у вашому дитсадку лише 140 дітей і поруч нема жодного піонерського табору. Це про тещу, а далі

Крім тещі ви можете породичатися і з тестем. Це теж людина.

Від тещі його різнить те, що він чоловічого роду. Він носить штани, капелюх, їсть борщі, шніцелі й коржі (якщо вони є) з маком, п'є приблизно все те, що всі чоловіки, і вранці віддає перевагу холодній воді або розсолові.

Тесті бувають здебільшого мовчазні і менш ініціативні. Інколи в тестя слаборозвинена або зовсім не розвинена звичка закушувати. Це його примушує переходити від стану абсолютного мовчання до стану абсолютної балаканини. У цих випадках він, безперечно, вихваляє свою доньку — вашу дружину — і запевняє вас (хоч вам видніше), що ви найщасливіший чоловік на світі. Опісля розповідає, що вона, як дві краплі, схожа на його відьму, тобто на вашу тещу. Перегодом він вам відкриває «секрети» вашої дружини, яка «крім вас, нікого не любила», хоча у неї було їх, як маку. Особливо був один — це Петро. Завжди палив ті цигарки, що й тесть, і пив тільки «Любительську». Далі він вам, і теж «по секрету», вже в котрий раз скаже:

— Нам дуже хотілося, щоб за зятя був Петро, але хай уже буде так, як є. Ти на перший погляд теж ніби нічого...

Далі тесть не доказує. Шия його стає червоною від доброго ляпасу тещі. Це коментується так:

— Ото щоб не молов чого не слід. А потім до вас: — Ви не звертайте уваги. Він завжди так, — це, між іншим, ви вже знаєте, — як не закусить. Казала ж, закушуй. Хіба ж послухав?!

Після одруження десь через місяців п'ять-шість таланить іще в одному — напрочуд легко знайомитеся з дівчатами. До одруження це куди важче вдавалося. З дівчатами ви розмовляєте так:

— Гарна ви дівчина. Жаль тільки, що я так рано одружився, а ви ж до одруженого на побачення не прийдете,

Вважайте, що вона неодмінно вам скаже:

— А чому ж? Коли призначите, то й прийду.

Ліпше не призначайте. Чим це кінчається, ви, гадаю, здогадуєтесь. Моя вам порада: їдьте на курорт. Там у вас неодмінно з'явиться друг... вашої жінки. Але ви жінки не берете — на неї ж путівки, як завжди, нема, А як є, то, між нами кажучи, в інший санаторій.

На курорті найкраще прогулюватися разом: ви, дружина друга і сам друг. Дружина друга посередині, а ви по боках. Прогулюватися рекомендується біля моря. На узбережжі можна подивитися на зірочки. Спочатку ви бачитимете від трьох до п'яти зірочок, згодом — значно більше, Після цього пляшки викидаються в море. Одні з них пірнають і занурюються шийкою у воду, а інші навпаки — набирають води і шийкою стирчать догори.

Коли вже пляшки погойдуються на хвилях, подруга вашого друга каже:

— Ану, хто з вас скоріше в пляшку поцілить?

Ви тут, безперечно, вже готуєтесь до поєдинку, а ваш друг допитується: