Передмова, яку слід читати всім, щоб не всім читати повість.

Повість ця незвичайна. У ній йдеться про людей, які жили, живуть і житимуть у всі віки. Автор навмисно не називає ні імен, ні прізвищ героїв, бо сподівається, що ви побачите їх у навколишній дійсності. У повісті мовиться про молодожонів з дня їхнього одруження до дня вручення ордера на квартиру.

І вона потрібна не тільки для молодожонів, а й для тих, хто збирається стати на цей шлях.

Кому ж дозволяється читати повість? Між нами кажучи, усім, а пролог — юнакам та дівчатам.

Де можна читати повість? У бібліотеці, трамваї, у парку, на автобусних зупинках тощо.

Де важко читати повість? На власній квартирі (маємо на увазі перші дні спільного життя молодожонів), у небесах і під водою.

Кому рекомендується перегортати книгу? Людям, які прожили сімейним життям 10-40-100-200 і більше років. Зауважимо: для таких людей повість, між нами кажучи, найсолодший спогад про перші дні подружнього життя.

Твір може бути приписаний за рецептом невропатолога як найкращий засіб для самозаспокоєння старим холостякам і таким же дівам. Повість суворо заборонено читати тим, хто став молодожоном заради: диплома, квартири, дачі, коли йому (їй) де б не працювати, аби не працювати.

Примітка. В разі, коли хтось, між нами кажучи, порушить вищезгадані умови і прочитає одним махом не тільки цю передмову, але й пролог, і повість, то автор не несе як кримінальної, так і громадської відповідальності.

Коли ви вже у віці «А чи не пора тобі, сину, женитися?» і «Чим тобі Прокопишина не дівка?», то одружуйтесь, але пам'ятайте, що Між нами кажучи робити це слід тоді, коли ви повністю злізли з батьківської шиї і маєте тверді наміри та спеціальність. Одружуйтесь. Не чекайте того часу, коли вам скажуть: «Тепер тебе й сам чорт не оженить!» Одружуйтесь. Але пам'ятайте!

1. Одруження — це не купівля кавунів, під час якої, вибираючи за зовнішністю, не знаєш, що всередині.

Примітка. Дехто, досвідченіший, перед тим як вибрати гарний

кавун, оглядає його з усіх боків, підносить до вух, обстукує, обмацує, пробує, чи тріщить, вирізує трикутнички, б'є ним об землю чи об коліно.

Цього, безперечно, не слід робити з нареченою перед одруженням. Не варто її підносити до вух, стукати по тім'ї, вирізати не тільки трикутнички, навіть сердечка, а тим більше кидати наречену.

2. Зупиняйте свій погляд на предметі вибору не тільки пізно ввечері чи вночі (тоді всі дівчата гарні), але й при світлі, на свіжому повітрі.

3. Відвідуйте з коханою пляж — єдине місце, де до одруження ви маєте змогу побачити «товар лицем».

4. Не захоплюйтесь зовнішністю.

Примітка. Дружина-красуня — це квітка, якою любується один, а зірвати намагається кожний.

5. Не поспішайте, бо, одружившись на обличчі, після весілля ви живете не з нареченою, а з характером.

6. Не одружуйтесь на дачах, дипломах і здачах. Пам'ятайте: таке одруження — рабство, до якого ніколи не звикнеш,.

Я гадаю, ви знаєте, хто такі молодожони? І саме тому докладно

не зупинятимусь на цьому. Скажу коротко:

1. Молодожони — в переважній більшості молоді люди, які думають уночі про день, коли вони одержать квартиру.

2. Молодожони — молоді люди, які живуть довгий час там, де й жили, а зустрічаються, між нами кажучи, в бібліотеці (найкраще — читальний зал), в кінотеатрі (найліпше — балкон або партер, останній ряд від екрана), на вокзалі під час прибуття і відходу поїздів (маємо на увазі пасажирські, що приходять і відходять у будь-яких напрямках), на алеї старого парку, в давно забутому човні, у вашому улюбленому місці (там, де вперше поцілувалися).

3. Молодожони — мрійники, які бажають у перший період свого життя:

а) щоб швидше промайнув довжелезний день;

6) щоб ніч була дуже-дуже темна і дуже довга;

Порада: для двох перших «дуже» найкраще одружуватися в кінці липня або на початку серпня, для третього «дуже» — взимку;

в) щоб уночі не було дощу;

г) щоб господарі квартири виїхали на одну ніч до своїх родичів — щастя; на дві ночі — срібне щастя; на три ночі — золоте щастя; на чотири ночі — золото, а не щастя;

д) щоб над їхньою улюбленою лавочкою перегоріла (розбилась) лампочка;

е) щоб лавку раніше них ніхто не зайняв;

є) щоб не нявчали коти і не гавкали собаки.

1. Коли йде дощ одну добу.

2. Коли іде дощ дві доби.

3. Коли іде дощ вічність (це до трьох діб).

4. І коли господарі його квартири не їдуть до своїх родичів:

а) на одну ніч — погано;

б) на дві ночі — ще гірше;

в) на три ночі — злість;

г) на чотири ночі — ненависть.

5. І коли господарі її квартири не їдуть до родичів:

а) на одну ніч — за що я їм гроші дала;

б) на дві ночі — а Лідія Семенівна з Петром Пилиповичем часто їздили;

в) на три ночі — перейду до інших;

г) на чотири ночі — я б їх своїми руками задушила.

Починається це приблизно так:

— Женився б ти, синку! Дівчат он скільки!

— Щось не бачу.

— Він не бачить! Ну, а Галю ти бачиш?

— Ну?

— Чим вона тобі не пара? Які батьки: старий — лікар, стара — акушерка. Галя інститут кінчає. Та й вона дівчина непогана. Здається, тиха, ввічлива. Завжди так привітно з твоїм батьком вітається.

— То хай на ній батько й жениться.

— Чув? От які тепер діти пішли. Хіба я колись могла так матері сказати? Та ніколи в житті. Добре. А чим тобі Світлана Прокопенкова не до душі? Батько виконробом у будівельному тресті був. Дім який збудував і для себе, і для дочки. Чого там тільки нема! Кажуть, лише пташиного молока не вистачає.

— Та й у тресті і досі в старого знайомство є, — це вже батько, — може завжди машину взяти, плитки чи ще якогось будівельного матеріалу дістати. Не жив би, а в маслі купався.

— А Жанна Мотрина, — знову мати. — Чим тобі не пара? Вже учителює. В батька машина власна, коза, садок. Яблука і полунички аж у Ленінград возять.

— Довозяться, — це вже ви.