Тривалі бурхливі оплески. Скрізь виникають тріумфальні арки, споруджують обеліски, святкові флагштоки. Над вулицею вивісили полотнище з гаслами: Cead Mile Failte[330] та Mah Ttob Melck Israel[331]. Біля кожного вікна товпляться глядачі, здебільшого дами. Вишикувані уздовж дороги полки Королівських дублінських стрільців, Власних Його Величности шотландських прикордонних гвардійців, Камеронських верховинців та Валлійських стрільців, стоячи по поставі «струнко», стримують натиск юрби. Школярі захопили всі телеграфні й ліхтарні стовпи, всі водогінні та пічні труби, лутки й карнизи, огорожі, парапети і жолоби, вітаючи обранця свистом і вигуками. Вдалині виникає хмарний стовп. Лунає мелодія «Кол Нідре»[332], виконувана на флейтах і барабанах. Підходять і передові, над ними злітають до неба імператорські орли, майорять прапори, гойдаються пальмові віти. Посеред інших прапорів високо здіймається корогва папи римського з держаком із золота та з слонокости. Наближається стрижень походу, його очолюють Джон Говард Парнелл, міський церемоніймейстер, в шаховому плащі, атлонський молодший герольдмейстер і герольдмейстер ольстерський. За ними ідуть велебний Джозеф Гатчинсон, лорд-мер Дубліна, його вельможність лорд-мер Корка, їхні милості мери Лімерика, Галвея, Слайго і Вотерфорда, двадцять вісім ірландських перів-представників, сердари, ґранди і магараджі, що несуть тронний балдахін. Дублінська столична пожежна команда, капітул фінансових святих у своїй плутократичній ієрархії, єпископ Даунський і Коннорський, Його високопреосвященство Майкл, кардинал Лог, архієпископ Армаський, примас усієї Ірландії, Його преосвященство високопреподобний доктор Вільям Александер, архієпископ Армаський, примас усієї Ірландії, головний раввін, голова пресвітеріанської церкви, голови громад баптистів, анабаптистів, методистів і моравських братів, а також почесний секретар Товариства друзів. За ними рухаються цехи, гільдії і міське ополчення з розгорненими прапорами, птахівники, лимарі, рекламні агенти, нотаріуси, масажисти, виноторговці, бандажисти, сажотруси, салганники, ткачі оксамитів та поплінів, ветеринари, італійці-городники, опорядники церков, виробники ріжків для взуття, власники похоронних закладів, торговці шовками, різьб’ярі, аукціонери, коркороби, страхувальники від пожеж, фарбувальники і плямовиводильники, експортери спиртних напоїв, розлитих у пляшки, кушніри, малювальники наліпок, гравірувальники гербових печатей, конюхи, постачальники знадоб для крикету та стрільби з лука, умільці, що роблять сита, скупники яєць та картоплі, панчішники і рукавичники, підрядники з водогінних та каналізаційних робіт. За ними простують камер-юнкери, Чорний Жезл, герольдмейстер Ордена Підв’язки, Золотий Жезл, шталмейстер, лорд гофмаршал, президент геральдичної палати, великий конетабль, який несе меч королівства, залізну корону св. Стефана, потир і біблію. Чотири піші сурмачі сурмлять у сурми. Лейб-гвардійці відповідають вітальними звуками рогів. Під тріумфальною аркою з’являється Блум із непокритою головою в пурпуровій оксамитовій мантії, отороченій горностаєм; у руках у нього жезл святого Едварда, держава й скіпетр із голубом, меч милосердя. Він верхи на білосніжному коні, той красується довгим пурпуровим хвостом, розкішним чапраком і золотою вуздечкою. Несамовитий захват. Дами з балконів обсипають його пелюстками троянд. Повітря напоєне їхніми пахощами. Вітальні вигуки чоловіків. Пажі Блума біжать між натовпом з гілками черемхи та іншої зелені.

ПАЖІ БЛУМА:

КОВАЛЬ (бурмоче): Господи милосердний! Невже це Блум? Виглядає так, наче йому од сили тридцять.

БРУКАР І КАМЕНЯР: Ось наш славетний Блум, найбільший реформатор світу. Геть шапки!

Усі скидають шапки. Жінки перешіптуються.

МІЛЬЙОНЕРША (щедро): Він просто чудовий!

АРИСТОКРАТКА (аристократично): Скільки цей чоловік побачив!

ФЕМІНІСТКА (мужньо): А зробив!

ЛИВАРНИК ДЗВОНІВ: Класична зовнішність! У нього чоло мислителя.

Погода до Блума. Яскраві промені засяяли на північному заході.

ЄПИСКОП ДАУНСЬКИЙ І КОННОРСЬКИЙ: Я маю честь представити вам вашого незрівнянного імператора-президента і короля-прем’єра, найясновельможнішого, милостивого і могутнього правителя сього царства. Боже, храни Леопольда Першого!

УСІ: Боже, храни Леопольда Першого!

БЛУМ (у далматику й пурпуровій мантії, до єпископа Даунського і Коннорського з гідністю): Дякую вам, високоякийсьтам сер.

ВІЛЬЯМ, АРХІЄПИСКОП АРМАСЬКИЙ (у пурпурових шатах і капелюсі з широкими крисами): Чи ж обіцяєш, що за твого царювання в Ірландії та приналежних до неї землях усі твої рішення та присуди будуть спиратися на закон і милість?

БЛУМ (клянеться, поклавши праву руку собі на яєчка): Хай допоможе мені в тому Всевишній. Усе це я постараюся справдити.

МАЙКЛ, АРХІЄПИСКОП АРМАСЬКИЙ (виливає Блумові на голову банку брильянтина): Gaudium magnum annuntio vobis. Habemus carneficem[333]. Леопольд, Патрик, Ендрю, Девід, Джордж хай приймуть помазання!

Блум убирається в ткану золотом мантію і надягає рубіновий перстень. Він іде й утверджується на Камені Призначення ^{760} . Пери-представники надягають свої двадцять вісім корон. Лунає радісний передзвін церков Христа, святого Патрика, святого Георгія і веселої Малагайд. Зусібіч злітають вогні фейєрверку добродійного базару Майрас, утворюючи в небі фаллопіротехнічні символи. Пери присягають на вірність, один за одним підходячи до Блума й уклякаючи перед ним навколішки.

ПЕРИ: І я стаю васалом вашим душею й тілом на все своє життя.

Блум піднімає правицю, на якій яскріє діамант Кохінор ^{761} . Його кінь ірже. Відразу западає тиша. Міжконтинентальні та міжпланетні передавачі приготувалися передати повідомлення.

БЛУМ: Піддані мої! Цим призначаємо ми нашого вірного румака Копулу Фелікса нашим спадкоємним Великим Візиром^{762}, а також оголошуємо, що від сьогоднішнього дня відкинули ми колишню дружину нашу і подарували найавґустішу нашу руку принцесі Селені, красі ночі.

Колишню Блумову морганатичну дружину мерщій вивозять на чорному вороні, Принцеса Селена у синьо місячних шатах, увінчана срібним півмісяцем, виходить із портшеза, який принесли два велетні. Вибух вітань.

ДЖОН ГОВАРД ПАРНЕЛЛ (піднімає королівський штандарт): Прославлений Блуме! Наступнику мого великого брата!

БЛУМ (обнімаючи Джона Говарда Парнелла): Дякуємо тобі від душі, Джоне, за цю воістину королівську зустріч у зеленому Еріні, землі обітованій наших спільних предків.

Йому приносять грамоту про надання нагородженому нею звання почесного громадянина міста Дублін. Надаються також ключі міста, схрещені на пурпуровій подушці. Він показує всім, що у нього зелені шкарпетки.