556
(258) Чому він так швидко — антична алюзія: за Аполлодором (але не Гомером!) сирени, коли не змогли полонити Одіссея, кинулися в море й загинули.
557
(259) Мерріон-сквер — багатий район Дубліна.
558
(259) Дочка полку — назва комічної опери Г. Доніцетті.
559
(262) M'appari — арія Ліонеля з опери «Марта».
560
(262) «Сомнамбула» (1831) — опера В. Белліні (1801—1835).
561
(262) Джо Маас (1847—1886) — славетний англ. тенор.
562
(263) «До покійників лягай» — англ. пісня.
563
(263) Усе вже пропало — арія Аміни з «Сомнамбули».
564
(263) Луна. І милозвучний відгук — з вірша «Луна» Т. Мура.
565
(265) Дженні Лінд (1820—1887) — славетна співачка, шведка.
566
(265) Терен'юр — інша назва Раундтауна.
567
(266) «Чекання» — англ. пісня (Г. Мілларда на слова Е. Г. Флагг (1867)).
568
(266) В старому Мадриді — англ. пісня (Г. Троттера на слова Дж. Бінгема).
569
(267) Зрадливице, прощатись нам пора — назва амер. пісні.
570
(268) Моя заблукана — з арії Ліонеля.
571
(269) «Пісня квітів» — вірш Г. Гайне.
572
(271) Музика нас зачаровує — із початкової сцени п’єси «Наречена в жалобі» (1697) В. Конгріва (1670—1729); подібна цитата з Шекспіра («Міра за міру», IV, І).
573
(271) Волтер Бепті (1850—1915) — професор співів у Дубліні.
574
(272) Кров теж море — образ іде від поеми Ф. Флетчера (1582—1650) «Пурпуровий острів».
575
(273) Що там розказують буйні хвилі? — дует Ст. Гловера.
576
(273) Qui stegno — арія Зарастро з дії II «Чарівної флейти» Моцарта.
577
(274) Лежи собі, песику — з дитячої лічилки.
578
(274) «Пісня останнього менестреля» — поема В. Скотта.
579
(275) Майкл Ганн (пом. 1901) — управитель театру «Гейєті» в Дубліні.
580
(275) У рідному домі — варіація популярної англ. пісні Наш любий рідний дім.
581
(275) Персидський шах… висякався в завісу. — Візит шаха Персії до Англії 1889 р. породив хвилю подібних анекдотів.
582
(276) Про дев’ятсот четвертий рік — із вірша «Пам’яті полеглих», із заміною 1798 на 1904.
583
(276) Над печальними хвилями моря — з опери «Венеціанська наречена» (1843) Дж. Бенедикта.
584
(278) Луїджі Лаблаш (1794—1858) — бас, славетний співак XIX в.
585
(278) «Остання троянда літа» — пісня Т. Мура, яка увійшла до опери «Марта».
586
(279) Рука, що гойдає колиску, править… світом. — З вірша амер. поета В. Р. Воллеса (бл. 1819—1881).
587
(279) Дороги чоловіка до дівки — Притч 30, 19, а також назва анонімного порнографічного роману кінця XIX в.
588
(280) Оркестр Мікі Руні — згадується і в «Поминках по Фіннегану», з поясненням С. Монаса як «оркестр Марконі», себто радіо.
589
(280) Джон. Розбудить мертвого — з англ. пісні.
590
(281) Ніколи, хіба що інколи — з оперети Гілберта й Саллівана «Корабель «Фартух» (1878).
591
(281) Зайшов юнак — варіація «Стриженого хлопчини».
592
(281) Сім останніх слів — ораторія Меркаданте.
593
(281) Чесні люди… піднімуть із нами — з «Пам’яті полеглих».
594
(283) У Божого Джона, в притулку для шизів. — Дім св. Іоанна Божого, лікарня для душевнохворих.
595
(284) В землі чудовій Інісфайл — із перекладу Дж. К. Менгена (1803—1849) давньоірл. поеми «Подорож принца Альфреда по Ірландії».
596
(285) Рорі — прізвисько селян, що боролися за переділ землі наприкінці XIX в.
597
(286) Сльоза й усмішка — з вірша Т. Мура «Ерін, сльоза й усмішка…».
598
(289) Маунтджой — дублінська в’язниця.
599
(289) Сини Леди — близнюки Кастор і Поллукс.
600
(290) Віллі Меррей — дядечко Джойса і прототип Ричі Гулдинга.
601
(291) Банба — одна з найдревніших богинь ірл. Пантеону.
602
(292) В твоїх очах проблискує сльоза… — варіація рядка з вірша Т. Мура.
603
(293) З чорного краю — із протестантського Ольстеру.
604
(293) Ереб — у гр. міфології бог підземного мороку на шляху до Аїду.
605
(294) Кілмейнгемська в’язниця — дублінська тюрма, де 14 травня 1883 р. був повішений Джо Бреді.
606
(294) Пристрасть живе й по смерті — з віршованих «Дослідів про мораль» англ. поета А. Поупа (1698—1744).
607
(294) Блюмендуфт — аромат квітів (нім.).
608
(294) Героїв шістдесят сьомого — в березні 1867 р. фенії здійснили спробу повстання.
609
(295) Брати Шири — учасники повстання 1798 р., схоплені за доносом і страчені.
610
(295) Місіс О'Дауд — господиня дублінського готелю «Міський герб».
611
(295) Любі друзі з нами поруч… — з вірша Т. Мура «Чи знайдеться такий ще раб».
612
(296) Сперанца — Надія (іт.), псевдонім Джейн Франчески Елджі, леді Вайльд (1826—1896), матері Оскара Вайльда, авторки патріотичної поезії.
