(409) Єнаці — бельг. гонщик початку XX ст.

(411) Дівці з Кавану. — Мешканці графства Каван на північному заході країни вважалися народом шаленим і диким; Кутгілл, Белтербет — містечка в Кавані.

(412) Стагірит попався у пастку штукарці — з середньовічних легенд про Арістотеля; знана гравюра Г. Бальдунга Ґріна в Дуврі зображає Філліс (Герпілліс) із батіжком верхи на загнузданому метафізикові.

(413) La belle dame sans merci — відомий вірш Кітса (1819).

(416) Степсайд — місцевість за сім миль на південь від Дубліна.

(420) Брати Лівермор, брати Боухі — білі актори з негритянським гримом і репертуаром, гастролі в Дубліні 1894 р.

(421) Американець Ірвінг Бішоп (1847—1889) на початку 80-х рр. був популярний на Британських островах своїми сеансами читання думок.

(427) Доктор Блум, Леопольд, дантист. — У Дубліні був відомий дантист Маркус Блум, згадуваний у «Циклопах».

(428) «Ліонська пошта» (1850) — популярна колись в Англії фр. п’єса про гучну судову помилку: 1796 р. Ж. Лезюрк був страчений за пограбування ліонської пошти, яке насправді скоїв разюче схожий на нього Дюбоск.

(429) Геройська оборона Роркс-Дрифту — епізод війни з зулусами 1879 р.

(429) Чудернацька війна — війна з бурами, від Кіплінгового «Безжурного жебрака»; Блумфонтейн — столиця бурської Оранжової республіки.

(430) Реймська сорока — дурне базікало; вираз походить від середньовічного сюжету про сороку, що вкрала перстень в архієпископа реймського.

(434) Місіс Єлвертон Баррі — дружина Баррі Єлвертона (1736—1805), відомого ірл. оратора і юриста.

(437) Чорну шапочку надягали англ. судді при проголошенні смертного вироку.

(440) Голос мого хазяїна! — емблема грамофонної фірми «Голос його хазяїна» — собака перед грамофоном.

(442) Побачити газель… — варіація пародії Льюїса Керролла на «Вірші про газель» Т. Мура.

(442) Жінкоград — «Місто, але й Жона», образ із поеми Блейка «Чотири Зоа» (1795—1804).

(442) Волтер Ралей (Рейлі) — як гадають, перший привіз до Англії з Америки тютюн і картоплю.

(443) Перша… убиває інфекції — ірл. віра в цілющість картоплі.

(443) Тімоті Геррінгтон (1851—1910) — лорд-мер Дубліна (1901—1903).

(445) Рубіновий перстень — атрибут шотл. королів; Камінь Призначення — камінь-реліквія, кладений під королівським троном.

(446) Діамант Кохінор у 102 карати належав брит. короні з 1894 р., але не був у персні.

(446) Румака… Великим Візиром — варіація на тему Калігули і його коня Інцітата, що став жерцем, а згодом і консулом.

(447) При Ледісміті, у Південній Африці, битва відбулася 28 лютого 1900 р.: На півліги вперед! — із вірша Теннісона «Атака легкої кавалерійської бригади» (1854) про Балаклавську битву в Кримській війні.

(448) Блум скіпетром збиває голівки маку — за легендою, іграшковим скіпетром у дитинстві збивав маківки римський цар Тарквіній Гордий, що провіщало жорстокість його правління.

(448) Милостина Великого Четверга роздавалася в Англії від імени монарха, як відгук давнього обряду обмивання ніг біднякам у цей день.

(449) К 11 (невідповідність: у тексті в цьому місці — «К. П.». — Прим. верстальника.) — реклама штанів Кайноу.

(450) Три акри і корова — гасло ірл. земельної реформи.

(452) Цап мендеський — у давньоєгипетському місті Мендесі вшановували Оси-ріса в образі цапа.

(452) Містер Фокс — одне з імен, до яких удавався Парнелл у таємному листуванні з коханою.

(453) Гіпсоспадія — різновид недорозвитку чоловічих статевих органів.

(453) Зразок… жіночного чоловіка — як і О. Вайнінгер у нашумілій тоді книзі «Стать і характер» (1903), Джойс уважав чоловіків-євреїв жіночними.

(454) Лорд Біконсфілд — Бенджамін Дізраелі (1804—1881), англ. державний діяч, єврей за походженням.

(455) Ефод — верхнє одіння юдейського первосвященика.

(455) Азазел — козел відпущення, цап-відбувайло.

(456) Веліал — одне з імен Сатани у Старому Заповіті; Лемляйн з Істрії 1502 р. проголосив себе Месією бен Йосипом; Абулафія (1240 — бл. 1291) — ісп. єврей, що теж проголосив себе Месією.

(457) В. О’Брайєн — ірл. композитор і диригент.

(459) Бенедетто Марчелло (1686—1739) — італ. композитор.

(460) Жидогрек — це грекожид — відгуки теорії «еллінського» та «юдейського» типів культури Метью Арнольда (див. прим. до І, 11).

(460) «Місто Священне» (1892) — протестантський гімн С. Адамса на слова Ф. Везерлі.

(461) Людина, що сміється — назва роману В. Гюґо (1869).

(462) Менський Триніжок — триніжок як атрибут бога Мананаана, а звідси — й емблема острова Мен.

(463) Монморансі — знатний франц. рід, вихідці з якого від давна жили в Дубліні.

(463) Барнум — цирк Барнума був такий відомий, що прізвище власника стало майже синонімом цирку взагалі.

(464) Тандераджі — містечко у графстві Армах.

(465) Ліпоті Віраг — Блумів дідусь.

(466) Руальдус Колумбус (1516—1560) — італ. анатом, що вважав, ніби він перший відкрив клітор.