(176) Стівен подумки іронізує над теософами.

(176) Тут і тепер, крізь які… — парафраз трактату блаж. Августина «Про безсмертя душі».

(176) Книга Жюбенвіля — «Ірландський міфологічний цикл», книга франц. вченого М. А. д’Арбуа де Жюбенвіля (1827—1910), англ. переклад якої, зроблений Р. Вестом (Кращем), побачив світ у Дубліні 1903 р.

(177) Стівен Маккенна (1872—1954) — ірл. філософ і лінгвіст.

(177) Гамлет, або Неуважний — друга назва радше іронічна: «Неуважний» (1697) — комедія фр. драматурга Ж.-Ф. Реньяра (1655—1709), герой якої, Леандр, «найзабудькуватіший на світі чоловік», явно пародіює Гамлета.

(178) «Безжурний жебрак» — славетний вірш Кіплінга на підтримку Англо-бурської війни.

(178) Роберт Грін (бл. 1558—1592) — англ. письменник, що в одному зі своїх памфлетів засуджує Шекспіра, вживаючи зокрема вираз «кат душі» — але не про Шекспіра, а про Хіть.

(178) Син різника — це лиш одна з версій про те, чим займався Джон Шекспір (пом. 1601); є ціла низка й інших припущень.

(178) Дев’ятеро життів — У «Гамлеті» вісім смертей; можливо, Стівен додав до рахунку ще й смерть Гамнета, померлого 1596 р., в одинадцять літ, а ще можливо, що він притяг сюди середньовічне повір’я в дев’ять смертей котів.

(178) Гамлети в хакі — англ. солдати («джентльмени в хакі» у «Безжурному жебраку»); «Стріляйте без вагань!» — легендарний наказ капітана Планкетта, що придушив повстання ірландців у Корку 1887 р.

(178) Концентраційного табору, що його оспівав містер Свінберн — ідеться про вірш Свінберна «На смерть полковника Бенсона» (1901), де звеличувалися англ. солдати — підкорювачі бурів.

(178) Настрахати так, щоб у нас усе тіло тремтіло — хрестоматійний вираз товстого Джо в «Піквікському клубі».

(178) Limbo patrum — букв. «край отців», у католицькому богослів’ї місце перебування душ «прабатьків» — старозавітних праведників до спокутної жертви Христа.

(179) Сер Френсіс Дрейк (1540—1596) — славетний англ. мореплавець, пірат, переможець «Непереможної Армади».

(179) Дім гугенотів на Сілвер-стрит — анахронізм: дані про мешкання тут Шекспіра (в 1598—1604 рр.) знайдено тільки 1910 р.

(179) Лебідь Ейвона — з вірша Бена Джонсона «Пам’яті Вільяма Шекспіра».

(179) «Король і не король» — назва трагікомедії Френсіса Бомонта (бл. 1584—1616) і Джона Флетчера (1579—1625), яка має сліди впливу Шекспіра.

(179) Ричард Бербедж (бл. 1567—1619) — перший виконавець ролі Гамлета, провідний актор «Глобуса».

(179) Жан Марі Вільє де Ліль-Адан (1838—1889) — фр. поет і драматург романтико-символістського напряму; А. Е. цитує його п’єсу «Аксель».

(179) Спрямуй на них потік… — з пісні друїда у віршованій драмі А. Е. «Дейрдре» (1902).

(180) Із того берега Бойну. — Рассел був з Ольстеру, кордоном якого вважалася річка Бойн.

(180) Ентелехія — Арістотелеве поняття, означає повну здійсненість потенційного.

(181) Як слід народжувати думки… — Платон визначав філософський метод Сократа, чия мати була повитуха, як «маєвтику», повивальне мистецтво.

(181) Епіпсихідіон — гармонія душ (гр.), назва вірша Шеллі; Сократидідіон ужив Аристофан у комедії «Хмари».

(181) Лолларди — ранньореформістський рух в Англії (з XIV ст.); квакер Лістер — «лоллард» як радикальний протестант.

(181) «Ти прощай, моя дівчино…» — англ. та ірл. пісня, але не Шекспірових часів.

(181) Час… її блакитні вікна — натяки на поему Шекспіра «Венера й Адоніс».

(181) Гортензіо називає її юною і гарною — «Приборкання норовливої», І, 2.

(181) «Палкий пілігрим» — назва збірки віршів, яка вийшла 1599 р. із зазначенням Шекспіра як автора, але Шекспіровими там визнано лише чотири чи п’ять поезій.

(181) Двадцятишестилітня була Енн Гетевей в рік весілля, 1582.

(181) Сіроока богиня — Венера в поемі Шекспіра й Атена в поемі Гомера.

(181) В жита… — «Як вам це сподобається», V, 3.

(182) Вільям Дж. Пайпер (1868—1941) — ірл. літератор і мандрівник.

(182) Четвер. У нас збори — Четвергові зібрання Герметичного товариства відбувалися у мебльованих кімнатах Доусона. «Ізида без покрову» (1876) — один із чільних творів О. П. Блаватської. Ацтецький логос — у «Розповитій Ісиді» стверджується, що ацтецький міф істотно ідентичний єгипетському й вавилонському. У клітці плоті замкнена душа… — з вірша «Мімікрія, що коливає душу» Луїса Г. Вікторі.

(182) Рассел зібрав докупи цілу в ’язку віршів — збірка «Нові пісні» вийшла у квітні 1904 р.

(183) Падрайк Колам (1881—1972), Джеймс Старкі (1879—1958) — ірл. поети.

(183) Найсамотніша з дочок Ліра — у «Пісні Фіаннули» йдеться про дочку бога Мананаана МакЛіра, а не про доньку короля Ліра.

(183) Гаррі Ф. Норман (1868—1947) — редактор газети «Айриш гомстед».

(183) Лис Христа — засновник секти квакерів Джордж Фокс (1624—1691); обігрується лексичне значення прізвища Fox — «лисиця». Нью-Плейс — будинок Шекспіра у Стратфорді в його зрілі роки.

(184) Яким ім ’ям назвався Ахілл… — античні джерела повідомляють, що Ахілл мав жіноче імя Пірра «руда».

(184) Маленький Джон — один із легендарних соратників Робіна Гуда, здоровило; Дж. Мур іронічно дав це прізвисько щуплявому Дж. Еглінтону.

(185) Мессір Брунетто — Брунетто Латіні (бл. 1210 — бл. 1295), італ. поет і дипломат.