вони всі такі різні О’Кріп розповів укмітив яка в мене ніжка до того ще як ми зазнайомились коли я була в кондитерській з Польді сміялася силкувалася слухати шлюхати гойда-гойда ногою нагою замовили прості 2 чаї та хліб а він там був із сестрами старі діви обидві і я бачила як на мене він витріщився а я з нестриму встала і в дівчини запитала де у них тут бо просто капут бо що я вдію як з мене вже мало не крапле та ще ці панталони кондоми чорні тісні що сказав він купити мені обмочишся поки їх стягнеш не буває тижня щоб якась нова його забаганка по-його не вийшла і так довго я там це що рукавички на стільці забула замшові так вони й пропали підхопила котрась злодійка тільки ж він триндить тре тиць про це в Айриш-таймс загублені в дамському туалеті в кондитерській на Дам-стрит хто знайде просим верніть місіс Меріон Блум за винагороду в сум і я бачила він видивляється на мої ноги як ішла до порога а як обернулася він все дивився днів за 2 я знову туди зайшла випити чаю чаяла та його там не було особливо ж на нього діяло як я закидаю ногу на ногу спочатку хотів вибрати туфлі пожухлі такі тісні що в них не походиш ні і рука гарна в мене тільки добре б до неї персня з каменем за моїм місяцем із аквамарином красивим ось я вициганю в нього такий а ще браслет золотий а мені ніжка моя якраз подобається не дуже хоча нею була задовольнила тебе цілком мій друже того вечора після концерту де Гудвін^{922} так підвів була холодюка люта і вітер та вдома ми мали трохи рому нагріли вогонь у коминку ще не згас і він скрутивсь на килимку якраз перед вогнем і попрохав тихцем скинь панчохи політ цей на Ломбард-стрит а іншим разом йому забажалось щоб я була у своїх брудних черевиках на які налипло кінських кізяків з усієї околиці що й казати не такий він як усі люди нормальні кого я як сказав він я можу дати Катті Ланнер 9 очків з 10 наперед і все одно виграю я його спитала що це означає забула що він відповів бо саме пронесли останній випуск газети і пройшов той чоловік з молочарні Люкана з кучерявою чуприною вельми чемний здається він і раніше мені траплявся звернула на нього увагу коли куштувала масло то й не спішила і Бартелл д’Арсі^{923} з якого він сміяв си коли почав цілувати мене на хорах сходах по тому як я проспівала Аве Маріє Гуно Ах чого баримося мій друже поцілуй поки тихо в окрузі цікаво в якій саме окрузі нам цілувати дано попри голос свій слабкий сам він був дуже палкий завжди захоплювався як я беру низькі ноти якщо його словам вірити можна а мені подобалися рухи його губів коли співав він потому сказав жах звісно що ми цим займаємося в такім місці ну а я не бачу в цьому нічого жахного коли-небудь не зараз йому розповім про це ото буде йому сюр приз так там ми ж покажу місце те саме до вподоби тобі чи ні а що було те було він гадає нічого не буває без його відома про мою матір^{924} він і не думав гадати син сучин аж до наших заручин а коли б не це я б йому нізащо не дісталась так дешево втім він ще гірший удесятеро благав дай мені хоч шматочок пан талончик це того вечора як ішли ми по Кенілворт-скверу й він поцілував мене в рукавички вічко мусила скинути а він все чіплявся розпитував чи можна йому знати яка моя спальня і я дозволила йому лишити її в себе ніби забула хай буде на згадку я бачила як запихає собі до кишені а на панталонах він геть збочоний^{925} спанталончоний ясно як Божий день ці соромітниці на велосипедах вітер їм спідниці до пупа а він очі вп’яв пасе жодної не пропустить навіть коли ми з Міллі були з ним на святі за містом ота в кремовім мусліні стала прямо проти сонця так що йому було видно все що на ній до волоконця а коли йшов за мною під дощем і дивився на мене ззаду я все ‘дно його раніше помітила ніж він мене стовбичить на розі Гарольдс-кросу в новім дощовику з яскраво-пістрявим шарфом аби краще відтінювались темний капелюх і барва обличчя і як завжди цей шельмівський вигляд от тільки що він робив там де в нього жодних справ вони можуть податись куди завгодно й урвати що їм потрібно від будь-котрої спідниці а ми не смій ні про що питати а самі бажають все знати де ти була куди йдеш я просто відчувала як він скрадається за мною й очима свердлить мені спину зазвичай не підходив близько до дому аби не зайшло задалеко тож я зупинилась і ледь обернулась і тут він як причепився до мене щоб я сказала так аж поки я стала повільно скидати рукавичку дивлячись на нього й він сказав рукава сукні надто відкриті для такої погоди просто зачіпку шукав щоб дати волю рукам і знай торочить панталончики панталончики аж поки пообіцяла йому парочку з моєї ляльки О Пресвята Маріє який у нього був дурний-предурний вигляд під дощем та через пречудові ті зуби я зголодніла дуже а він ну просити щоб ледь підняла нижню спідницю що жовтогаряча в пілки мовляв довкола нікого самі ми тільки й він ладен тут-таки стати переді мною на колінця просто в мокречу якщо не згоджусь так-то вже причепився та й нового плаща міг зіпсувати коли чоловік опиниться з тобою наодинці ніколи не вгадаєш якого коника він годен викинути коли доходить до цього вони робляться просто шалені та й могли вигулькнути перехожі тож я ледь підняла спідниці а другою рукою поторкала йому штани як чинила згодом із Гарднером^{926} аби він не почав чогось гіршого просто посеред вулиці мені до смерти було цікаво обрізаний він чи ні а він весь геть трусився їм хочеться всього надто швидко а тоді мало в цьому втіхи і весь цей час батько дожидає обіду а він радить скажіть що забули гаманця в м’ясній крамниці й довелося вертатись ну й Ошуканець а потім написав мені того листа з усіма цими словами і як тільки міг він опісля дивитися жінці в обличчя з його манерами світськими це було так дивно згодом коли зустрілися він запитав ви не образилися на мене я опустила очі долу та він звісно побачив що ні він всякчас міркував не те що цей простак Генні Дойл той вічно порве щось чи поламає коли граємо в шаради терпіти не можу таких телепнів звісно коли б я знала що воно означає я б мала сказати ні бодай для проформи а я сказала не розумію вас то й що цілком відповідь природна звісно у Ґібралтарі на тій стіні майже завжди були малюнки жіночих і це саме слово котре я ніде не могла знайти тільки для дітей рано ще на це дивитись потім він заходився писати листи мені що не день ба навіть по два в день мені подобалось як він залицяється в ту пору він знав як приводити жінку до покори прислав мені 8 великих маків то й я написала йому той вечір у Долфінс-барні він поцілував мене в серце неможливо описати що при цім відчуваєш годі порівняти хоч би з чим і все таки в нього ніколи не виходило обіймати так гарно як Гарднер сподіваюся він прийде у понеділок в той самий час о четвертій як обіцяв це діло ненавиджу коли захоплюють тебе зненацька ідеш до дверей гадаєш принесли овочі а то візит будь-ласка і ти стоїш перед ними казна в чому й без гриму або раптом розчахнулися двері задрипаної твоєї кухоньки як того дня коли Гудвін поважний старий прибув на Ломбард-стрит стосовно концерту а я вся розпашіла розпатлана в лахманині подертій розігріваю вчорашній суп довелося сказати не дивіться на мене професоре у мене жахливий вигляд та він був щирий старий джентльмен більшої ґречности годі собі уявити немає служниці не пошлеш сказати тебе нема вдома доводиться визирати в щілину як сьогодні з розсильним спершу вирішила роздумався приходити якщо надіслав цей портвейн і персики хоче виставити мене дурненькою від таких думок мене почала вже брати нервова позіхота і тут він як задзеленчить у двері здається він все-таки припізнився бо була ¼ 4-ої коли я бачила як 2 доньки Дедала йдуть із школи ніколи точно не знаєш часу навіть оцей годинник що він купив мені не ходить як слід треба щоб подивився майстер коли я подала пенні тому кривому матросу за Англію дім і красу я саме насвистувала чарівну дівчину люблю я навіть чистої сорочки не надягла й не напудрилась узагалі ніц отже за тиждень нам їхати в Белфаст і добре що він якраз має їхати в Енніс 27-і роковини по його батьку коли б зі мною попхався не надто було б приємно припустімо кімнати в готелі будуть у нас не поруч і я ж не скажу йому облиш не чіпай мене а той що в сусідній кімнаті чи там священик який протестантський із кашлем надсадним почне стукати в стінку й він назавтра нізащо ж не повірить ніби ми нічого того не робили з чоловіком це скільки завгодно пройде а коханця не проведеш пройду по тому як я сказала йому що ми зовсім не робили нічого він само собою не повірив ні так ліпше що він поїде куди повинен тим паче з ним вічно якісь придибенції того разу коли поїхали на концерт Маллоу в Мериборо він замовив для нас суп на станції потім дали сигнал до відбуття а він підвівся й рушив по платформі з тарілкою в руках суп хлюп-хлюп надовкола а він ідучи ложку за ложкою в рот посилає яке самовладання чи не так а за ним слідом офіціант горлає влаштовує нам пекельну сцену відбуття затримується а цей заявляє що не заплатить покіль не доїсть але потім двоє панів у купе 3-го класу сказали що правильно він учинив авжеж правильно часом буває він ого який впертий упреться як бик коли щось забере собі в голову та гара’ що тоді він примудрився відчинити двері вагона ножем своїм а то б вони завезли нас до Корка гадаю то так йому мстили О я так люблю трястися куди-небудь на прогулянку потягом чи в екіпажі з зручними м’якими сидіннями цікаво чи не візьме мені 1-й клас мо’ потяг пробудиться і йому замандюриться цим зайнятися в потязі дасть провідникові чимбільше на чай ба ні швидше всього знов будуть ідіоти витріщати на нас баранячі очі то був великий виняток той простий робітник що лишив нас удвох у купе коли їхали в Гаут хотілося б щось про нього дізнатися там здається 1 а чи 2 тунелі а потім у вікно виглядати мов релі тим приємніш повертатися потім а що коли зненацька я не вернуся в дім наський що вони скажуть втекла з ним отако влаштовують собі кар’єру на сцені останній концерт де співала я де ж це було понад рік тому ах коли в залі святої Терези на Кларендон-стрит тепер там співають дівчатка на взір Катлін Карні^{927} посприяло що батько мій в армії я співала безтурботного жебрака приколола собі значка на честь лорда Робертса коли мала карту всіх цих справ а Польді недоірландець того разу начебто саме він улаштовував він уміє наприклад домігся щоб я співала у Стабат Матер став ходити скрізь і розказувати ніби він створює музику для гімна Світло провідне благе^{928} як я підмовила його барабанив на піаніно Веди мене й далі на мотив з якоїсь старої опери аж поки єзуїти виявили що він масон ну він розгулював з декотрими з цих шинфейнерів чи свинфермерів чи як там вони себе називають і молов звичайне своє мливо показав мені якогось курдуплика шиї майже немає і каже це Гріфіт нова зірка надзвичайно розумний не знаю з лиця щось воно схоже не дуже це все що можу сказати тільки здається це з ним він і був знайомий потім був бойкот після війни я стала ненавидіти коли говорять про політику всі ці Преторії Ледісміт Блумфонтейн де Гарднер лейт Стенлі Джі 8-й Б-н 2-й Східн Ланкаш Полк від черевного тифу він чудовий мав вигляд у хакі зростом якраз до міри вищий мене й хоробрий був напевне й він сказав що я гарненька коли ми ввечері цілувалися на прощання біля опусту моя ірландська красуня весь блідий був від хвилювання чи тому що їхав геть чи що нас могли бачити з дороги ледве стояв на ногах а я так розпалилась як ніколи до того краще б на самому припочатку уклали мир чи хай би дядечко Пауль^{929} з усякими іншими старими Крюгерами вийшли та й побилися між собою замість щоб все тяглося роками і всіх файних хлопців убивали отим їхнім черевняком коли б він хоч у бою загинув то було б не так прикро люблю спостерігати полк на параді пригадую вперше побачила іспанську кавалерію в Ла Роке гарно було кинути оком через бухту від Альхесираса все вогники на скелі мов світлячки або ці маневри на 15 акрах Чорна Варта^{930} у спідницях-шотландках парадним маршем а попереду гусари 10-го принца Вельського полку чи то улани О улани чи дублінці що перемогли при Тугелі його батько розбагатів на поставках коней для кавалерії що ж він міг би купити мені який-небудь подарунок хороший у Белфасті після того що дістав від мене у них там чудова білизна або скажімо витончене кімоно треба до речі купити нафталін раніше у мене був він і покласти до скрині де всі ці речі буде шалено цікаво ходити з ним разом по тих крамницях в новому місті обручку либонь ліпше зняти ану ж бо скільки його крутити-вертіти поки стягнеш з суглоба а то ще роздзвонять по місту всьому ще в газети проскочить або донесуть у поліцію хоча певне думатимуть ми подружжя ах та ну їх всіх начхати мені на них у нього грошей купа а й не дума одружитись сам Бог велів щоб його хтось розтрусив і як би його довідатись чи подобаюсь я йому авжеж вигляд у мене був досить замучений коли я пудрилась і дивилася в люстерко але дзеркало завжди дає не той вираз і до того ж він стільки часу на мені трудився зі своїми величезними стегнами важкий і груди такі пелехаті в таку спекоту і ти лягай під них увіпхнув би краще ззаду дружина Мастянського^{931} розповідала він змушував її по-собачому та ще щоб висолоплювала язика якнайдалі а сам такий тихий з лиця на цитрі бринькає пісня вся хіба їх чоловіків розгадаєш чого їм не вистачає чудовий він мав вигляд у тім костюмі блакитнім модняча краватка шкарпетки з шовковою блакитною вишивкою багач це ясного ясніш і з фасону одежі видно і годинник такий масивний але перші хвилини коли з газетою він прилинув був він геть ошалілий квиточки рвав лаявся мов ошпарений бо програв 20 фунтів а половину ставив за мене сказав що програв через якусь конячку темну що зненацька прийшла перша ставку Ленеган підказав і як же він кляв його за ту ставку на всі заставки паразит проклятий дозволяв собі зі мною вольнощі коли поверталися з обіду в Гленкрі й екіпаж так підкидало трусило на горі Фезербед-Перині лорд-мер знай за мною масними очима вів Вал Діллон^{932} гладкий бузувір я вперше укмітила його за десертом коли горіхи гризла а любіше б курча стеребила оте підсмажене ніжно до найменшого волоконця тільки стриматися вдалося бо не хотіла щоб на тарелі у мене все було підчищено згола а виделки та рибні ножі срібні з пробою незле було б мати й собі такі легко можна було запхнути парочку в муфту поки вовтузилася з ними вічно від них залежиш за їхні гроші за кожен шматок в ресторані дякувати маєш за жалюгідну чашечку чаю мов за великий доброчин отак улаштований світ гаразд хай там як але якщо це ще триватиме то я хочу мати принаймні дві гарні сорочки це по-перше і ще я не знаю які йому до вподоби панталони певне любить щоб не було жодних здається він так і висловився атож у Ґібралтарі половина дівчат ніколи їх не носила голісінькі як Бог сотворив ця андалузка що виспівувала Манолу не дуже й намагалася приховати чого на ній немає та й друга пара панчіх у перший же день дала чих варто було б їх узяти й уранці Люеру припхати влаштувати там сцену щоб поміняли тільки не перестаратись собі на шкоду щоправда є ризик наскочити на нього й цим усе погубити а ще добре б отой щільний корсет розрекламований у Дамськім журналі з пружними пластинами на стегнах мій теперішній він підправив та все одно воно барахло як там писалось надає фігурі чудесної лінії 11 шилінгів 6 пен(і)сів скрадає зайву ширину в нижній частині спини живіт у мене величенький припинити за обідом пиво а то надто вже вкинулась оте останнє що надіслали від О’Рурка було геть як вода легко йому дістаються гроші цьому Ларрі-нечосі як його прозвали прислав жалюгідні об’їдки нам на Різдво пиріг із сиром та питво пляшку помиїв що їх нікому не вдалося зіпхнути дурному намагався видати за бордо у такого й плювок бережеться в скарбниці в посуху знадобиться а мо’ пройти вправи для дихання не знаю наскільки сильний той засіб від повноти а то коли б не переборщити нині худі не дуже в моді підв’язки либонь є бузкові які сьогодні носила ото й все що він купив мені з того чека що отримав числа першого хоча О ні ще лосьйон для обличчя вчора скінчився від нього шкіра помолоділа мов оновіла сто разів йому повторила замов у тім самім місці й не забудь а все одно лиш Богу одному відомо чи вчинив як сказано а чи ні адже можна з етикетки дізнатися якщо не приніс то мені либонь тільки й лишається що вживати власні сцяки схоже на м’ясний відвар чи курячий бульйон з додатком опопонаксу й фіялки я вирішила шкіра вже набуває вигляду трохи старої чи загрубілої а де злупилась чомусь там нова куди краща як на цьому пальці після опіку жаль що не скрізь ага ще й чотири дешевенькі хустинки все на якісь там 6 шилінгів ясно як Божий день що на цім світі без елеґантського стилю не просунешся ніяк просидиш мов пень усе йде на їжу й квартиру а я ж як щось дістану то все на вітер із шиком пшиком як запарити чай то повну жменю всипай коли купую обновку хай навіть грубу то все безпересталь приміряю кручуся верчуся перед дзеркалом як тобі подобаються ці нові туфлі О так скільки вони коштують одежі у мене просто зовсім немає костюм брунатний та ще спідниця з жакетом і той що в чистці ну 3 і що ж це таке для жінки хоч би й якої один капелюх перешитий з старого інший в латках та на тебе мужчини перестануть вести очима а жінки тебе просто розтопчуть укмітять швидко що в тебе нема чоловіка речі що не день то дорожчі а мені того життя лиш 4 рочки до 35 адже Господи скільки ж мені у вересні сповниться 33^{933} так то ж ну й що а місіс Гелбрейт он куди старша за мене бачила її на тім тижні ще не страшно та врода в’яне а була чудова жінка прекрасні коси до самої талії відкидала їх назад отак як Кітті О’Шей на Грантам-стрит бувало я щоранку нею милувалась через дорогу як вона їх розчісує начебто залюбки цим займалась і їх було так багато жаль я зазнайомилася з нею аж перед самим нашим від’їздом і ця місіс Лентрі^{934} лілея джерсейська у якої був роман із принцом Вельським я гадаю він як будь-котрий чоловік із вулиці тільки й того що королівського роду всі вони зроблені на один копил от тільки з негром цікаво б спробувати ще була красунею в свої у скільки 45 здається якісь пригадую бувальщини забавні про її мужа старого й ревнивого ще там устричний ніж і він їхав геть ба ні він її змусив надягнути на себе якусь бляшану штуку а принц Вельський еге ж у нього був устричний ніж такого звісно не може бути як в різних книжках із тих що він мені носить твори Магістра Франсуа Якогось-там^{935} це ніби священик про те як дитина народилась у неї з вуха бо їй пряма кишка випала чудне слівне для священика і її срака от ніби всякий дурень не здогадається що це означає ненавиджу найдужче удавання-прикидання та ще отака фізіономія старого злодія і всякому зрозуміло брехня це діло й ця Рубі й Прекрасні Мучительки він двічі приносив мені пам’ятаю дійшла до п’ятдесятої сторінки де вона підвішує його на гак і починає шмагати абсолютно впевнена для жінки в цьому нічогісінько немає все чистої води вигадки а чи про те як той пан п’є шампан з її туфельки коли закінчився бал як в Інчикорі Ісус немовля в яслах на руках у Пресвятої Діви^{936} зрозуміло що жодна жінка не змогла б розродитися таким величезним дитям і я спершу думала він у неї народився через бік бо ж як би вона могла ходити в нужник коли їй треба було а вона ж вельможна пані звісно вона вважала що їй виявили велику честь Його Королівська Високість він відвідав Ґібралтар того року як я народилася^{937} не сумніваюсь для нього й там знайшлися лілеї він там посадив пагінець дерева але правда й та що після нього не тільки такі пагони лишилися приїдь він трохи раніше то міг би лишити такого пагона як я вже ж тоді я б не ниділа тут нині йому слід було кинути цю справу з Фріменом насилу вибиває ті кілька жалюгідних шилінгів пішов би в контору чи ще куди на тверду платню або в банк де посадили б його на трон цілий день лічити гроші тільки ж він воліє швендяти вдома з кутка в куток так що нікуди подітися від нього які в тебе плани на сьогодні я б навіть хотіла щоб він курив люльку як батько був би чоловічий запах а то прикидається буцім поневіряється заради своїх реклам хоча міг би все ще бути у містера Каффа^{938} коли б не накоїв бід а тоді мене посилає все залагодь я б могла доп’ястися щоб його підвищили й призначили управителем раз чи два він кинув на мене таку mirada[456] спочатку був холодний украй тільки так і не інак місіс Блум і я прегидесно почувалася в заношеній старій сукенці пружок із шлейфу загубився на викот жодного натяку але нині такі в моді купила тільки щоб йому догодити я зразу побачила оздоблення нікудишнє і даремно я передумала піти до Тодда й Бернса як сама сказала замість до Лі сукня як і сама крамниця там наче розпродаж забутих речей сама купа мотлоху ненавиджу ці розкішні крамниці просто діють на нерви мене нічим особливо не діймеш ото тільки та його впевненість начебто він великий знавець жіночих убрань та куховарства та дитячого догляду та чого завгодно а сам сипле в каструлю все підряд що лиш є на полицях коли б я слухалася його порад то кожного нікчемного капелюшка цей пасує так бери того він пасує краще мені підходить про того що мов весільний пиріг стирчав догори на милю від голови а інший немов накривка каструлі й спускався до самої по на якихось пришпильках а продавчиня в тім магазині на Графтон-стрит куди я собі на лихо його завела нахабна незмірно з такою собі посмішечкою каже боюсь ми завдаємо вам забагато клопоту а для чого вона там взагалі та я збила з неї пиху еге ж він був жахливо холодний що зовсім не дивно але іншого разу вже було інакше задивився Польді впертий баран але я завважила він так і пожирає очима мій бюст коли він підвівся провести мене до дверей це було люб’язно з його боку повірте я дуже шкодую місіс Блум занадто він не дуже наголошував усе-таки першого разу після того як його образили а я вважаюся його дружина я тільки усміхнулась ледь-ледь я знаю в мене груди трішечки випинались ось так коли я стояла біля дверей а він сказав я дуже шкодую і я впевнений що ви так я гадаю вони зробилися твердіші від того що він стільки їх смокче а мене починає пекти спрага циці він їх називає мені смішно було атож принаймні ось ця тільки що так пипка й підіймається і твердне скажу йому хай отак жене її вгору а я їстиму збиті яйця з марсалою аби вони стали ще повніші йому цікаво що воно всі ці жилки і все таке та що їх 2 однакові на випадок близнят вважається що вони втілюють красу мов ті статуї в музеї одна з них начебто прикрива це рукою чим же вони такі прекрасні звісно коли порівняти з тим який вигляд у чоловіка з його калиткою і з тією штукою що в нього висить чи стирчить просто на тебе мов гачок для капелюха нічого й дивного що вони це прикривають капустяним листком звісно жінка прекрасна це всі визнають коли він сказав я могла б попозувати оголеною для котрого-небудь багатого любителя на Голлс-стрит коли він позбувся роботи у Гілі і я розпродувала сукні та трьомкала на піаніно в кав’ярні як розпущу коси чи буду схожа на те купання німфи таки так тільки вона молодша а може я трішечки схожа на ту повію з іспанської фотографії що в нього а що німфи завжди гуляли в такому вигляді я у нього спитала той бридкий камеронянин^{939} горянин побіля м’ясних рундуків чи той рудий негідник за деревом де раніше стояла скульптура риби прикинувся ніби справляє малу нужду й виставив щоб я все побачила задер догори свої пелюшки Королівський полк то була мила братія шатія гара’ що Суррейці змінили їх ті вічно старалися показати це саме дамі коли я проходила повз чоловічий туалет біля станції Гаркорт-стрит навмисне щоб перевірити чи не щораз то цей то той намагались блись щоб я побачила наче то 1 з 7 чудес світу Ох і сморід у цих препоганих місцях тої ночі коли ми поверталися з Польді додому після вечірки у Комерфордів помаранчі й лимонад діють приємно і сечогінно довелося забігти в таку місцинку холод був собачий не могла витримати коли ж це 93-го канал покрився льодом так це було кілька місяців опісля^{940} жаль не було там парочки камеронян помилуватись як я навпочіпки в чоловічому закладі meadero[457] я спробувала його намалювати потім розірвала мов сосиску чи що дивуюсь як вони ходять і не бояться дістати в це місце удар чи копняк чи ще щось а ще те слово метем щось ніби бзик ос а він ну розводитися так що чорт ногу зламає про втілення перевтілення нізащо не пояснить просто зараза щоб людина дотямила зразу а тоді він відвалює і сковорідку спалює все задля тієї своєї Нирки ця не так дуже а тут досі слід від його зубів коли спробував кусонути пипку я аж скрикнула от нелюди навмисне стараються боляче тобі зробити з Міллі у мене хлюпали хвилі молока вистачило б на двох і чого він бовкнув що я як годувальниця могла б отримувати по фунту в тиждень уся розбухла якось-то вранці студент що мешкав у № 28 у Цитронів Пенроуз^{941} тендітний такий з лиця мало не вгледів у вікно як я милася встигла затулитися рушником так ото він студентствував а боліли ж як почали відлучати її від грудей аж поки він привів доктора Брейді^{942} й той прописав беладонну мусила його прохати з них відсисати такі були тугі він казав воно густіше й солодше за коров’яче тоді вигадав здоюйся йому в чай мушу сказати його заносить задалеко занадто і хто б його у якісь рямця ввів а коли б я могла запам’ятати бодай половину з того всього вийшла б книга витворянь Магістра Польді як ото годину посмокче то й шкіра гладенька стає наче та я певна мов годинник от ніби в мене великий який годованець вони все хочуть собі в пельку остільки втіхи мають чоловіки від жінки я досі ще відчуваю його рот О Боже треба вистягтися на всю довжину хочу щоб тут був він чи хто ін із ким би я могла туди сюди відчуваю пече всередині пекло вогнянеє чи коли б це мені наснилось коли він удруге змусив мене кінчати лоскочучи ззаду пальцем я доходила хвилин 5 обхопивши його ногами а потім ще й міцно обіймати мала О Боже тіло так і кортіло закричати гнівно гівно йобане чи що завгодно аби тільки не це порнокопитно парнопотворно а тоді ще ті зморшки збрижки від напруження хтозна як би він це сприйняв хочеться намацати свій спосіб із чоловіком та хвалити Бога не всі мужчини його подоба іншим до смаку якщо ти делікатна в ліжку я спостерегла контраст він це зробить і звуку не видасть а я домоглася очей такого виразу коси розпустивши в тій вовтузні язик у напіврозтулені губи до нього дикун грубий четвер п’ятниця один день субота два неділя три О Боже хто допоможе не діждусь понеділка фррссііііііфроннн потяг свистить такенна сила в цих машинах мов велетенські гіганти й вода з них виліта обливає як ото Любоооввв кінець має давня ця пісня мила ця пісня люба бідолахи ті машиністи смажаться задихаються топчуться коло тих топок колотяться коло казанів далеко від дружин від родин сьогодні нарешті я попалила половину тих старих Фріменів і Фотокартинок скрізь розкидає всякий мотлох не звертає уваги а ще половину викинула в унітаз завтра напосядусь щоб начикав їх для мене та взяти за них пару пенсів аби не залежались і на той рік а він би допитувавсь вічно де номер за минулий січень і всі старі пальта прибрала з вітальні від них тільки задуха ще більша гарний дощик зразу по тому як підвелась після сну для вроди бо я думала буде сквар як Ґібралтар Боже борони яка там була спекота перед тим як налетів вітер зі сходу темно геть поночі й спалахи і та скеля проступає мов велет як порівняти з тією їхньою горою Три Скелі^{943} їм здається така величезна вартові червоні тут і там тополі все розпечене до білого й дух дощівки у баках дивишся сонце сонця без кінця і вся сукня виблякла що татова знайома місіс Стенгоуп^{944} мені надіслала з Бон-Марше з Парижа як жаль така гарна люба моя Псина мені писала була вона дуже мила тільки ж як її там звали ця поштівочка аби тільки сказати що я тобі послала подарунок маленький я щойно прийняла теплу ванну дістала велику втіху і почуваюся геть чистюньою псюнею я і східнюк-чорнюк вона звала його східнюк-чорнюк ми все віддати готові аби опинитися знову у Гібі та слухати як ти співаєш В старому Мадриді або Чекання Конконе^{945} так називалися ті вправляння шансонні він купив мені щось із тих новомодних що за слово не розшолопала шалі потішні штучки але ледь потягнеш так і рвуться як на мене то й гарні гадаю й тобі згадуватимуться наші милі чаювання з божественним вершковим печивом та малиновими вафлями що я божествила будь розумниця мила Псино й відписуй швидше теплий а слово привіт вона пропустила твоєму батькові й капітанові Гроуву з любов’ю та друж почут цьом цьом цьом вона ніскілечки не скидалася на заміжню даму геть як дівчинка він був куди старший за неї той чорнюк-східнюк він дуже мене любив на кориді в Ла Лінеа придавив дротину ногою щоб я переступила це коли матадор Гомес одержав бикове вухо ну й сукні ж доводиться нам носити придумав їх наш губитель спробуй наприклад видертись на гору Кілліні як на тім пікніку зашнурована вся в корсет у юрбі в отакому вбранні марна справа ні втекти ні відскочити ось чому я так налякалась коли той інший Бугай старий лютий кинувся наштрикувати бандерильєрос із шарфами та з тими двома штучками на капелюхах ак дикуни мужчини горлають браво торо я певна що й жінки поводились там не ліпше в своїх білосніжних мантильях нещасні коні з випущеними кишками я в житті не чувала про таке так він завжди помирав зо сміху коли я зображала як скавучить той сердешний хворий пес на Белл-лейн^{946} щось з ними сталось відтоді чи не померли обоє давно пригадується мов крізь туман якийсь і почуваєшся такою старою печиво то я звісно пекла все я мала що схочу коли була дівчинка а Естер ми з нею рівнялися косами густіші були мої вона показала як їх накручувати на потилиці коли підбираєш нагору й щось іще а як зробити вузлик на нитці однією рукою були ми як сестри скільки ж я літ тоді мала тої ночі як буря я спала в її ліжку вона мене оповила руками а потім уранці воювалися подушками так весело було він завжди дивився на мене за будь-якої нагоди коли я стояла на еспланаді Аламеда біля оркестру з батьком і капітаном Гроувом я подивилась спочатку вгору на церкву потім на вікна тоді опустила погляд і тут наші очі стрілися я відчула немов мене колють голками очі блиснули пам’ятаю коли потім глянула в дзеркало ледве себе впізнала така зміна я розцвіла мов троянда шкіра просто чудова від сонця та хвилювання за ніч не склепила очей було б це негарно щодо неї але ж я вчасно могла й припинити вона дала мені прочитати Місячний камінь доти я нічого не читала Вілкі Колінза Іст Лінн прочитала і Тінь Ашлідайят місіс Генрі Вуд а ще Генрі Дунбар тієї іншої жінки потім я її давала йому з закладеною фоткою Мулвея^{947} щоб він переконався у мене хтось є і лорда Літтона Юджин Арам і Фортецю Моллі місіс Гангерфорд цю вона дала мені задля назви а я ж не люблю книжок де є Моллі як ота що він приносив про дівку з Фландрії крала де тільки могла одяг матерію цілими ярдами ох ця ковдра на мені заважка так от не маю жодної пристойної нічної сорочки ця вся піді мною скрутилась та він ще зі своїми дурощами так ліпше тоді я через спекоту все крутилася на стільці нижня спідниця просякла потом і влипла між сідниці позаду коли я підвелася вони були такі міцні повненькі а як стала на диван подивитись та підібрала подолок повно блощиць за ніч і москітні сітки я не могла ані рядка вчитати Боже як давно це було ціла вічність звісно вони так ніколи й не повернулись і своєї адреси вона не написала як слід можливо завважила що її чорнюк-східнюк інші все виїжджали а ми ніяк не я пам’ятаю той день на морі хвилі гойдаються човни з високими носами корабель здіймається й опадає мундири офіцерів на березі через цей від’їзд на мене напала морська хвороба він не говорив нічого і був дуже поважний на мені були високі черевики на ґудзичках сукня роздувалася вона поцілувала мене разів шість чи й сім а я плакала чи ні напевне так чи щось коло того губи у мене трусилися коли казала до побачення на ній була Розкішна дорожня кирея геть особливої блакитної барви і дуже незвичайний фасон на один бік це було страшенно красиво після їхнього відплиття запала така пекельна нудьга я ладна була втекти від цього куди завгодно де ми є там нам ніколи не подобається батько чи тітка чи весілля тільки й робиш що ждеш вічно чекаєш що б привелоооо йогоооо до тебе чекання всіх лііііт його прилііііт а кляті гармати бухали ревли по всій окрузі особливо в день народження Королеви і все летить додолу й на всі боки якщо не відчинити вікон коли генерал Улісс Грант^{948} а вже хто чи що він був вважалось важлива птаха зійшов з корабля і старий Спрейг консул що там сидів від допотопних часів при всьому параді бідолаха в жалобі за своїм сином потім усе те саме ранкова зоря і барабанний дріб і сердешні солдатики довкола шастають зі своїми казанками від яких смороду більше ніж від старих євреїв з довгими бородами в тих їхніх джелибаях^{949} та зборищ левитів і ріжок гармати до бою й гарматний сигнал усім повернутись за мури й начальник варти поспішає з ключами замкнути браму й козиці грають і лиш капітан Гроув із батьком усе розважають про Роркс Дрифт і Плевну й про сера Гарнета Волслі^{950} та Гордона в Хартумі я їм завжди розкурювала люльки старий пияк зі склянкою ґроґу на підвіконні нізащо не лишить жодної краплі на денці вічно колупається в носі й гадає котру б іще розповісти брудну бувальщину в куточку але все ж таки при мені він не забувався спочатку викишкає мене з кімнати під будь-яким приводом компліменти мені говорив чи то радше випари віскі в ньому промовляли він би те ж саме варнякав будь-якій жінці здається помер він давно-давно від білої лихоманки дні тяглися мов роки жодного листа від жодної душі коли не рахувати тих що я сама собі послала просто вклала туди чисті аркушики паперу іноді від нудьги до того доходиш що ладна верещати й дряпатись як зачую того старого одноокого араба з його знаряддям віслюком що виспівує те своє іа іа аіа наші комплементи ваш ішак так чудесно виспівує кепсько як і нині коли витріщаюся у вікно опустивши руки коли б хоч який милий хлопець навпроти як той медик на Голлс-стрит яким цікавилася медсестра коли я надягала рукавички й капелюха перед вікном показати що виходжу він так і не втямив ані разу ну чи не тупні ж вони ніколи не тямлять що ти хочеш їм сказати їм треба щоб написали великими літерами на великому аркуші навіть якщо ти двічі подала вітаючись ліву руку він мене не впізнав і коли примружилася на нього біля каплиці на Вестленд-роу куди дівається весь їхній великий інтелект хотіла б я знати сіра речовина гадаю вона в них уся в хвості ці сільські спритники за готелем Міський Герб у них у головах смальцю куди менше ніж у корів та биків якими вони торгують і дзвінок вугляра цей галасливий презухвалий тип хотів мене ошукати дістає з шапки якийсь не такий рахунок а лабети в нього і каструлі чайники сковорідки полагодити і чи немає порожніх пляшок для бідняка і ніколи жодних гостей і ніякої тобі пошти крім його чеків та випадкової реклами як від того чудотворця були надіслали йому а звертання люба пані тільки цього ранку його лист і поштівка від Міллі ти диви вона написала йому а від кого ж мені було востаннє О місіс Двенн і що на неї найшло після стількох років писати заради якогось рецепту на pisto madrileno[458] і Флой Діллон написала що виходить заміж за багача архітектора чи ж я цьому повірю вілла й вісім кімнат її батько^{951} був страшенно милий чоловік уже літ під сімдесят а завжди в доброму гуморі ану ж бо міс Твіді чи міс Гіллеспі ось наші фортеп’яни і був кавовий сервіз чистого срібла стояв на буфеті червоного дерева потім він помер десь там далеко ненавиджу людей що всім-усім торочать історію їхнього лиха у всякого свої прикрощі бідолашка Ненсі Блейк померла місяць тому від запалення легенів але я по суті й не знала її як слід вона більше була подруга Флой то цілий клопіт що відписати він щораз підказує мені що-небудь не те а ще ж меле меле безперестанку мов промову виголошує ваша гірка втрата і спічутя я вічно припускаюся в цьому слові помилки аж дві літери пропускаю сподіваюсь наступного разу він напише мені довшого листа та якщо тільки я йому й справді до вподоби О слава великому Богові що нарешті я маю когось хто може дати мені те чого я так дуже потребувала повернути чуття життя а то ж тут геть-то жодних шансів не те що давно колись так хочеться аби хтось написав мені любовного листа від нього було не дуже але тепер я йому сказала він може писати все що захоче твій навіки Г’ю О’Шпар дурниці мов у старому Мадриді в які ми дурненькі віримо ах зітхнула любов^{952} не вернутися мені знов усе ж таки коли так пишуть це хоч на остілечки та правда а правда чи ні воно тобі заповнює цілі дні й все життя тобі є про що думати щохвилини і все що довкола ти бачиш наче уперше я б могла написати йому відповідь у ліжку аби він коли читатиме уявляв мене короткого якихось там кілька слів не як ті предовгі покреслені послання що Атті Діллон писала хлопцеві своєму він служив десь там аж у чотирьох судах залицявся а потім звабив і кинув я їй із листовника для дам порадила написати декілька простих слів таких щоб він міг крутити їх так і сяк а не шум бурум трах тарарах ліпше з великою щирістю найбільше земне щастя відповісти на пропозицію джентльмена ствердно сили небесні й нічого більше бо їм усе це чудесно одначе якщо ти жінка й постарієш вони тут-таки ладні викинути тебе в помийну яму Мулвей від нього найперша звісточка я вилежувалася того ранку в ліжку а місіс Рубіо принесла його листа разом із кавою та й заклякла стоячи я попросила її подати мені й показала на них не могла згадати слово шпилька щоб відкрити конверта horquilla[459] вперта бабусенція вони ж у неї перед самим носом з цим її жмутом накладного волосся хизувалася своєю вродою а сама страшна мов смертний гріх і вже літ під 80 чи й під 100 замість обличчя суцільна сітка зморщок і з усією своєю релігійністю давила на всіх бо не могла стерпіти як це на Атлантичний флот припадає половина кораблів цілого світу і британський прапор тріпоче тут навсупереч усім її carabineros[460] а все завдяки тому що четверо п’яних англійських матросів захопили в іспанців усю скелю^{953} а ще тому що я не надто часто ходила на месу в їхню Санта-Марію аби їй догодити вічно шаль у неї на плечах ото хіба коли бувало вінчання і вічні бувальщини про чудеса й святих і її чорна всеблага діва в срібнім одінні й сонце тричі танцює в небі на Пасху й коли священик проходив з дзвіночком несучи дари умирущому молилась за здоров’я Його Majestad[461] ваш обожнювач так він підписався я мало не підскочила на радощах мені одразу схотілося підійти до нього коли я вгледіла у крамничній вітрині що він іде слідком за мною по Кальє Реаль потім він пройшов мимо й ледь торкнувся мене я й гадки не мала що він мені напише й призначить побачення я запхнула листа під ліфчик на груди й цілий день з ним носилася перечитувала в кожному затишному куточку поки батько муштрував своїх атибатів^{954} намагалася угадати чи з почерку чи з мови марок штампів пам’ятаю наспівувала чи приколоти білу троянду й все хотіла перевести дурні старі ходики щоб проискорити час він був перший чоловік що поцілував мене під Мавританським муром подруга моїх юних літ я й тями не мала що то воно таке цілуватися аж поки він ковзь язиком до мене в рот а його рот був юний і мов цукерка я притулялася кілька разів до нього коліном намацуючи дорогу що ж я говорила йому жартувала ніби заручена з сином іспанського дворянина на ім’я Дон Мігель де ла Флора й він повірив і що я маю вийти за нього заміж через 3 роки в жарті завжди є частка істини ось квітка що розцвітає дещо я йому про себе сказала правильно щоб дати уяві поживу іспанські дівчата йому не подобались гадаю котрась із них дала йому одкоша він зі мною весь розпалився пом’яв мені всі квіти на грудях що сам приніс не вмів рахувати песети й перрагорди аж поки я його навчила сказав що родом із Каппоквіна^{955} на Блеквотері але це тривало надто недовго а потім напередодні його від’їзду в травні так це було у травні коли народився спадкоємець в іспанського короля^{956} я завжди така навесні мені б хотілося щорік нового кавалера аж на самім вершечку скелі під гарматою біля башти О’Гари я розказала йому як у неї вдарила блискавка та про старих берберійських мавпочок посилають їх у Клафам^{957} безхвостих гасають одна в одної на спині місіс Рубіо вона була з корінних місцевих вони крадуть курчат з Інсової ферми й кидаються камінцями коли підійдеш близько він усе дивився на мене на мені була та біла блузка на 2 ґудзики розщібнута на грудях щоб його підохотити але не занадто бо вони в мене якраз почали кругліти я сказала стомилася ми прилягли на затишній галявинці під ялинами^{958} дика місцина певне то найвища скеля на світі ґалереї каземати й ті моторошні урвища та печера святого Михаїла де звисають бурульки чи як там вони називаються і східці і весь бруд липне тобі до черевиків я впевнена оцією дорогою мавпи й переправляються попід морем в Африку після смерти кораблі вдалині мов цяцьки той проходив на Мальту еге ж море та небо і можеш робити все що завгодно лежати скільки хочеш він гладив їх через блузку вони люблять цим займатися округлості їх ваблять я схилилась над ним притулилася новим капелюшком із рисової соломки щоб трохи її прим’яти з лівого боку обличчя моє гарніше блузка розкрита задля його останнього дня а на ньому сорочка прозора і груди його рожевіли крізь матерію в якийсь момент йому захотілось доторкнутися до моїх своїми але я не дозволила він страшенно зажурився боялась по-перше ніколи не знаєш чи сухоти чи залишить embarazada[462], нагородить дитиною та стара служниця Інес казала мені що коли навіть одна краплина потрапить у тебе і того буде досить потім я пробувала Бананом але злякалася що відламається й десь там у мені зостанеться еге ж якось-то дістали з однієї жінки що в ній було роками вже все покрилося верствою соли вони просто шаленіють так їм кортить залізти туди звідки вони вискочили на світло їм завжди здається ось це ще недосить глибоко а потім ти не потрібна до наступного разу еге ж це тому що там увесь час таке дивне й приємне відчуття а чим у нас тоді скінчилося так О так я витягла його та спрямувала в мою хустинку вдавала ніби сама не розпалилась але ноги розсунула хоча залізти під нижню спідницю я б йому не дозволила бо верхня розщібалася збоку замучила його до смерти спочатку добряче розлоскотавши я любила дражнити того пса в готелі рррр гавгавгав очі його були заплющені а нижче нас пурхала пташка він був сором’язливий та мені все одно подобалося що йому подобається коли отак постогнуєш того ранку я змусила його зашарітись коли схилилася над ним отак потім розщібнула йому й визволила його знаряддя та залупила ту шкірку а в нього там посередині ніби очко у чоловіків унизу все на Ґудзях тільки не з того боку Миленька Моллі^{959} звав він мене а як його звали чи не Джек Джо Гаррі Мулвей здається так він був лейтенант досить гарний голос сміхотливий тож я пішов у теє то як його у нього все було теє то як його носив вусики а ще обіцяв повернутись Господи мені це все ніби тільки вчора і навіть якщо я буду заміжня я неодмінно дозволю йому це і я обіцяла так клянусь зараз я б негайно йому віддалася можливо він помер чи його вбито чи він уже Капітан або адмірал майже 20 літ промайнуло якби я сказала галявинка під ялинами то він би якби підійшов іззаду й затулив мені очі руками вгадай хто я я б його впізнала він-бо досі ще молодий близько 40 мо’ оженився на якійсь дівчині з блеквотеру чорної води і геть змінився вони всі змінюються коли порівняти з жінками у них характер удвічі слабкіший за жіночий вона й знати не знає чим я займалася з її любим мужем іще коли він і не чував про неї до того ж серед білого дня можна сказати на очах у всього світу тож могли про це й написати в Кронікл^{960} опісля я була якась ледь ошаліла надула старий пакет із-під печива братів Бенаді й зробила вибух Боже як воно бахнуло перелякала всіх вальдшнепів та голубів назад поверталися тим самим шляхом що й прийшли по середньому з пагорбів повз стару сторожку та єврейське кладовище прикидалися ніби читаємо єврейські написи на могилах хотіла постріляти з його пострілета а він сказав що в нього немає не знав як зі мною порозумітись він кашкета все збивав набакир а я йому щораз поправлю прямо ЙВК Каліпсо та все розмахую своїм капелюшком той старий єпископ штовхав довгу проповідь з амвону про високе призначення жінки та про сучасних дівиць що катаються на велосипедах нацупивши на голову кашкета з дашком а на тіло костюм-блумер Боже пошли йому розуму а мені грошей певне ті костюми так назвали на його честь Блума ніколи не думала не гадала що моє прізвище буде Блум пробувала писати його друкованими літерами щоб побачити який буде вигляд на візитівці а то вправлялась за різника для М Блум із повагою Як це ти зуміла що так зблуміла запитала Джозі коли я вийшла за нього ну й що це ліпше ніж Бринь чи Брик чибрик або ще оті жахливі прізвища з задом місіс Чийзад або ще якийсь Муляйзад я не в захваті від цих вад чи припустімо я розлучилася з ним і стала місіс О’Шпар моя мати хоч би ким вона була а могла б бачить Бог підшукати мені ліпше прізвище величалася ж вона такою красою як Луніта Ларедо було так весело коли ми мчали по Вілліс-роуд що в’ється туди й сюди по той бік Джерсі до мису Європа а вони підстрибували й витанцьовували у мене в блузці як тепер маленькі у Міллі коли вона вибіга нагору східцями я любила дивитися згори на них у тополь і перцевих дерев я підстрибувала зривала жменями листя й кидала в нього він поїхав до Індії мав написати ті мандри що чоловіки мусять здійснювати на краї світа й назад що дозволяють їм так це коли пощастить уххопити жінку обійняти раз другий перш ніж на дно піти чи в повітря злетіти рано-вранці назавтра в неділю я подалася на той майданчик на вершині Віндмілл-гіллу з маленькою зоровою трубкою покойнящого капітана Рубіо така сама як і в чатового він казав може взяти парочку з корабля на мені була та сукня паризька з Бон Марше та коралі намисто протока блищала я добачала чи не до самого Марокко білий Танжер із бухтою гори Атласу^{961} й протока прозора мов ріка Гаррі Миленька Моллі я думала як він у морі там весь час потім на месі коли нижня спідниця на мені почала сповзати під час виносу чаші а ту хустинку я кілька тижнів тримала в себе під подушкою щоб був його дух у Ґібралтарі не дістати було жодних добрих парфумів тільки дешеві по-д-еспань іспанська шкіра вони видихалися і лишавсь на тобі якийсь сморід мені страшенно хотілося лишити йому якесь мементо на спомин він мені подарував того неоковирного кладдахського персня^{962} на щастя а я віддала його Гарднеру коли цей вирушав до Південної Африки де ті обурливі бури убурили його своєю війною чи лихоманкою але їх все одно пожбурили побританили побратанили от ніби той перстеник приніс нещастя мов опал чи перлина мав десь чистих 16 карат золота бо дуже важкий так і бачу його обличчя завжди чисто виголене фрсііііііііііііііііііііііііііііфрон знову цей потяг жалібне виття в ті дааавні дорогі дні приплющити очі вдих губи випнути мов для цілунку вигляд печальний тоді очі розплющити широко й піано п’яно відколи понад світом тумани ненавиджу жебри коли скиглить ця пісня люба любооовв кінець має я на сцені це виконаю знову на повну силу Катлін Карні з її зграєю донощиць Міс Ця Міс Така Міс Сяка зграйка вертючих-пердючих синиць скачуть мигочуть довкола та тріскотять плітки про політику-плітику в якій вони тямлять не більше за мою паністару все що завгодно аби видатися трішечки цікавішими ірландські красуні в домашнім фасоні ах я донька солдата а ви чиї чинбарів шинкарів прошу пробачення шановна карето я подумала ви грабарка та вони б попадали мертві коли б їм випало пройтися по Аламеді попідручки з офіцером як я того вечора коли військовий оркестр в очах вогонь бюст якого їм ніколи не мати пасіонарія Боже помилуй їхні голівки убогі в мої 15 я більше знала про життя й про чоловіків ніж усі вони знатимуть у 50 і ніколи не заспівати їм так як я Гарднер казав жоден мужчина не зможе побачити мою усмішку й не подумати при цьому про дещо спершу боялася йому може не сподобатися моя вимова він-бо такий англієць що мені батько лишив крім тих своїх марок а решта все мамине він завжди це казав іноді ці кадети стільки науявляють про себе але в нього цього не було зовсім він був просто схибнувся на моїх устах хай вони спершу знайдуть собі мужа такого щоб не соромно показати й таку дочку як у мене або побачимо чи зуміють вони звабити багатія що може тиць пальцем і вибрати будь-котру як О’Шпар хто здатен запліднити 4 чи 5 раз підряд не випускаючи з обіймів або взяти мій голос я б могла стати примадонною коли б не вийшла за нього пісняаа все про любооов узяти нижче опустити підборіддя тільки трішки а то подвоїться Гніздечко моєї любої задовге щоб на біс про стару садибу в сутінках і склепінчастих покоях так я заспіваю Південні вітри він дав мені її після нашої сцени на хорах зніму те мереживо з чорної сукні щоб краще поцінували й мої циці а ще так хай їм абищо ще полагоджу те велике віяло вони луснуть із заздрощів а щілина моя тільки здумаю про нього так і свербить відчуваю як його хочу відчувається накопичилися гази ліпше тихше не розбудити його а то знову обслинить коли я у себе все вимила спину живіт стегна коли б хоч справжня ванна була а чи власна у мене кімната хай там як а я хочу щоб він спав окремо а то покладе свої холодні ноги на тебе навіть пукнути ніде Боже або хоч трішки зручніше атож зсунем їх отак набік піано м’яко а я люблюууууу знову вдалині той потяг піаніссімо пууууу ще одна пісня пууууусня о легше стало хоч би де хоч би де в ліжку чи над біде хай газ вільно з тебе іде^{963} як знати чи та свиняча відбивна що я спожила до чаю свіжа була чи ні при цій спекоті невідомо але запаху я від неї не вчула у різника що продає там свинину вельми підозрілий вигляд напевне шахрай лампа сподіваюся не коптить краще вже хай ніс буде забитий сажею ніж він залишить газ незакручений на всю ніч у Ґібралтарі бувало нізащо не влежу в ліжку неодмінно встану та перевірю і чого я так нервуюся через це хоча взимку навіть подобається от ніби вже є товариство О Господи холод собачий стояв тієї зими мені було років десять здається так у мене була велика лялька зі всякими одежинками я знай одягала її роздягала крижаний вітер налітав із гір як їх якась там Нивада сира сьєрра не вада стояла під коминком у самій коротесенькій сорочині задираючи догори щоб зігрітись я любила в ній танцювати по кімнаті а потім стрілою знову в ліжко впевнена той хто мешкав навпроти завжди припадав до вікна влітку світло погасить і видивляється як я гола-голісінька скачу я тоді подобалася собі потім роздягнена умиваєшся обтираєшся крем тільки коли доходило до церемонії з горщиком і світло гасила отож ставало нас 2оє прощавай мій сну принаймні на цю ніч сподіваюся все-таки він не злигається з тими медиками що збивають його з пуття а то почне уявляти ніби він знов молодий приходити додому о 4-й ранку коли не пізніш як отого разу одначе хай там як а мав делікатність не розбудити мене і про що вони там на які такі теми темні розводилися цілу ніч гроші тринькають та напиваються наливаються жлуктили б ліпше воду а потім розкомандується щоб йому яйця та чаю та сьомги від Фіндона грінки гарячі з маслом незабаром побачимо як засяде неначе король той на троні та й зачне колупатися в яйці не тим кінцем ложечки й де він тільки цього набрався мене потішило коли він уранці спіткнувся на східцях і чашки забряжчали на таці потім грався із кицькою а вона треться об тебе дбаючи тільки за себе цікаво чи є в кішки блішки вона анічим не гірша хоч би якої жінки вічно облизується та вилизується але я терпіти не можу тих їхніх кігтиків цікаво чи бачать вони щось таке чого нам не добачити коли надовго усядеться нагорі на східцях утупиться і дослухається як я дожидаюся вічно й чого кого злодія яку чудесну свіжу камбалу я купила прихоплю либонь якоїсь риби завтра чи й сьогодні адже вже п'ятниця атож так і вчиню і бланманже зі смородиновим варенням як тоді давно але тільки не ті двофунтові слоїки з сумішшю сливового та яблучного від Вільямса й Вудса з Лондона й Ньюкасла бо того вистачає надовше удвічі не зношу вугра тільки через кісточки тріски візьму чимкращий шматочок тріски завжди набираю всього на 3-ох забувається так чи інак а мені вже з душі верне від цього м’яса з Бакліз філейні котлети яловича нога біфштекс на реберцях бараняча шия телячі потрошки сама назва чого варта або пікнік скажімо всі складемося по 5 ши або хай він заплатить і запросить іще якусь жінку для себе кого б ну місіс Флемінг та й поїхати в феррі глен чи там у строберрі бедз спершу примусимо його оглянути копита у всіх коней достоту як він завжди листи розглядає ні не з О’Шпаром туди а так із якимись сандвічами шинка й холодна телятина впереміш там є маленькі хатинки обабіч долини вони там для пікніків а він каже в них парко як у пеклі тільки щоб не в офіційне свято ненавиджу ті юрби мері-енн мар’ян що висипають за місто мов вугілля з ящика й Духів День нещасливий не дивно що його бджола вжалила найліпше до моря тільки я в житті більше з ним не полізу в човен після того як в Бреї він запевняв човнярів нібито вміє веслувати коли б його спитали чи міг би він виступити на перегонах на Золотий кубок він теж відповів би так потім піднялися хвилі старі ночви накренилися всією вагою на мій бік він мені команду кермо праворуч а тепер ліворуч а води набирається все більше просто джерелує крізь щілини в дні а в нього ще й весло вискочило з кочета просто чудо що ми там не потопилися він звісно вміє плавати а я ж ні небезпеки абсолютно ніякої будь спокійна у своїх фланелевих штанях так і кортіло подерти їх на ньому при людях і дати йому доброго хльору чи то як у того це називається бичування та так щоб до чорних синців йому б це пішло на користь більше всього тільки й стрималася що через того молодця з довгим носом не знаю хто він такий із тим іншим красунчиком Берком^{964} із готелю Міський герб усе довкола нюшив винюхував тинявся вічно на приплаві де його не кликали чи нема де якої шамотняви а пика така що на ригачку верне ні ми з ним нізащо не злюбилися б одне тільки втішає що за книжку він припер Принади гріха опус світського чоловіка ще який-небудь містер де Кок чи то де Когут певне вліпили йому таке прізвисько за те що волочився із тим своїм причандалом від однієї молодиці до іншої мені навіть не було на що змінити білі туфлі зовсім нові солоною водою геть зіпсувало і капелюшок з пером зовсім на мені пожмакався мов корова яка пожувала досада така хоч плач тим паче що дух моря мене завжди збуджує на щось під’юджує звісно сардинки й морські лящі в Каталанській бухті по той бік скелі вони ж були мов срібні в кошиках у рибалок старий Луїджі майже під сто років подейкували він із Ґенуї і той високий літній з сережками у вухах мені зовсім не до вподоби чоловіки на яких треба дертися щоб додертися до чогось напевне вони всі давно давно перемерли й перетліли а ще не люблю лишатися на цілу ніч сама-одна в цій великій казармі хоча з цим либонь доведеться вже мені змиритись я ж навіть забула прихопити з собою дрібку соли коли в’їжджали сюди сум’яття тож він хотів улаштувати музичну академію у вітальні другого поверху й мідну табличку почепити або сімейний пансіон Блума його ідея спеціально щоб розоритися як доти був розорився його батько в Еннісі й всі його плани що ними він ділився з моїм батьком та мною вони такого ж самого штибу але я його бачила наскрізь розписував мені всі чудесні місця де ми могли б перебути наш медовий місяць Венеція при місячнім сяйві гондоли й озеро Комо він вирізав його краєвид з якоїсь газети мандоліни ліхтарики О як чудово мовила я будь-котре моє бажання він кидався виконувати тієї ж самої миті а то й раніше той хто стане моїм мужем спершу хай мені послужить нехай видадуть йому дерев’яну медаль на картонній стрічці за всі ці його плани а в результаті на цілі дні залишав нас самих не знати який іще жебрак-прошак вигулькне під дверима по шкуринку хліба з черговою предовгою байкою а то ще й волоцюга виставить ногу так щоб я не змогла захряснути двері схожий на портрет того невиправного зарізяки як його назвали у Ллойдс Віклі ньюз 20 років просидів а тільки вийшов так і вбив бабусю заради грошей уявити лишень його нещасну дружину чи матір чи хто там у нього оттака пика від якої хочеться утекти з блеску світа я ж не могла спати спокійно поки не замкну на засуви всі двері й вікна та вдруге не перевірю але взаперті воно ще гірше немовби ти в холодній чи в божевільні їх усіх би перестріляти чи нагайкою кицькою дев’ятихвостою оттака здоровезна скотюга-катюга що здатна накинутися на сердешну бабусю й зарізати просто в ліжку я б не вагаючись страчувала таких від нього либонь пуття небагато та все ж таки ліпше ніж нічого тої ночі я була певна чую як злодії в кухні й він узяв свічку та коцюбу спустився вниз от ніби пошукати миш весь білий як полотно мало не вмер зі страху і такого наробив гамору мов навмисне щоб ті почули авжеж свідок Бог там і грабувати було майже нічого але все-таки потерпаєш надто нині коли Міллі ні і що йому стрельнуло в голову відіслати дівчинку вчитися там фотографії на згадку про його діда замість віддати до Академії Скеррі^{965} вона б там вивчилась не те що я у неї ж бо в школі самі найвищі бали тільки він усе одно влаштував би що-небудь подібне через мене з О’Шпаром упевнена він саме так і зробив завжди в такому дусі хитрує-мудрує останнім часом у мене не було ж аніякої волі з нею в домі ото хіба замикатись знай приголомшувала мене вдираючись без стуку того разу коли я підперла двері стільцем заходилася вимивати губкою собі внизу в мене нерви вже не витримали а потім цілісінький день валяється колодою хоч під скляний ковпак її посади та впускай по два екскурсанти подивитися подивуватися на це створіння коли б він знав що то вона відбила руку тій його завалящій статуетці через те що така незграба розсмикана перш ніж поїхати а я покликала того маленького італійчика й він за два шилінги так прилагодив що не видно й жодної тріщинки навіть не зводить як попрохаєш злити воду з бульби ще б пак вона ж собі попсує руки я завважила що останнім часом він із нею знай розмовляв за столом пояснював про що пишуть в газетах а вона прикидалася ніби й тямить хитрує звісно це в неї від нього про мене ж він аж ніяк не скаже ніби я прикидаюсь чи щось вигадую видумляю я навпаки надто щира й подавав їй пальто але коли в неї щось не складається вона прийде до мене а не до нього й розкаже він здається гадає буцім я вже вичерпана й здана в архів одначе юначе нескоро це діло буде нічого подібного ще подивимось ще побачимо нині вона фліртує аж гай шумить із двома синами Тома Девана мене мавпує насвистує з цими дівчиськами Муррейками чисті шибайголови викликають її скажіть будь-ласка а Міллі зможе вийти великий на неї попит висотують із неї що тільки зможуть до пізнього вечора каталася тут за рогом по Нельсон-стрит на Гаррі Девана велосипеді мабуть це й на краще що він відіслав її туди де вона тепер а то вже починала переходити межі бажала без кінця на ковзанку курити з ними цигарки пускаючи дим через ніс а я вчула запах на її сукні пришивала їй нижнього ґудзика до жакетки й нитку нахилилася перекусити вона ж від мене нічого не приховає тільки не слід було пришивати прямо на ній бо ж воно до розлуки й останній пиріг туди ж надвоє розвалився бач от і збулося хай там що кажуть а язик у неї довгий надто як на мене то в тебе викот на блузці занадто глибокий це мені вона називала сковорідка чайника чорносраким то мені довелося сказати їй щоб не задирала голих ніг на підвіконня на подив людський усі так і витріщаються на неї як бувало на мене в її літа ще б пак у таку пору будь-які лахи на тобі мають крутий вигляд але ж вона й недотика велика на свій манір як тоді на виставі Єдиний шлях^{966} у Театрі ройял прибери свою ногу не зношу коли до мене торкаються смертельно потерпала коли б я не пом’яла їй на спідниці пілки а в театрі хоч не хоч а торкаєшся коли тіснота й темнота воно всяке припреться й об тебе потреться як той хлоп у партері Гейєті на Трілобі в Беребамі це я там була востаннє щоб я ще коли поткнулася туди та хай там хоч три лоби в барабани б’ють хоч три по три щоб мене там давили м’яли а він мене що дві хвилини зачепить за це місце а сам відвернувся вбік либонь трохи прицюцькуватий потім я його бачила ще раз біля вітрини Світцера намагався притертись до двох модно вбраних дам усе та сама маленька забава я його зразу впізнала обличчя й все інше але він мене не пригадав а вона ж навіть не побажала щоб я її поцілувала в Бродстоуні^{967} на прощання що ж сподіваюсь вона собі знайде когось хто витанцьовуватиме коло неї як я коли вона лежала хвора свинкою всі залози порозпухали подай мені це подай те звісно вона поки-що ще не здатна на глибокі почуття відчуття я по-справжньому жодного разу не доходила до яких же це літ до 22 чи десь близько того вічно кудись не тудись воно йшло саме тобі хихотіння кривляння як завжди в дівчат ота Конні Конноллі пише їй білим чорнилом по чорнім папері й запечатує воском хоча вона плескала в долоні коли опустилась завіса бо ж він був шалено красивий а опісля Мартін Гарвей зрання й до смеркання не сходив їй з язика потім я думала собі ото вже ж і є щира любов коли чоловік не вагаючись віддає своє життя ради неї гадаю небагато лишилось таких як він нелегко в це повірити якщо з тобою такого не траплялось у більшости з них ані краплини любови в душі спробуй відшукай в наші дні двох людей самовіддано залюблених одне в одного так щоб інше почувало достеменно те саме що й ти зазвичай у них трішечки не все з головою гаразд певне й батько його чудив якщо отак узяв та й отруївся після неї сердешний старий гадаю він почувався спустошеним а ще вона завжди захоплювалася моїми речами тими кількома нікчемними ганчірками що я маю хотіла зробити собі високу зачіску в 15 і хапала мою пудру для неї це тільки псувати шкіру ще буде на те час життя все попереду звісно їй не сидиться на місці коли знає про себе що така гарнесенька губки яскраві жаль що й не залишаться такими все це і в мене було але немає сенсу так-то вже стелитися перед нею коли воно тобі відповідає мов яка перекупка на базарі коли я попрохала її піти по картоплю того дня ми здибали місіс Джо Галлагер на рисистих перегонах а та удала ніби не помітила нас у своїй колясі з адвокатом Фрайрі певне ми недосить вельможні для неї аж поки вліпила їй два дзвінкі ляпаси оце тобі за те що мені перебаранчаєш а оце за твоє нахабство геть вивела мене з рівноваги знай упоперек мені відчикрижувала та й взагалі я була не в гуморі а з чого воно почалося чи смітинка яка впала в чай чи виспалася кепсько а перед тим що я такого з’їла здається сиру і я сто раз казала їй не класти ножі отак навхрест а все від того що нікому її приструнчити як слід вона й сама це казала що ж якщо він невимогливий до неї то клянусь я сама буду це був останній раз коли вона розрюмсалась я теж була точно така сама мною ніхто в домі не смів командувати звісно це його вина примусив нас двох тут гарувати наче ми йому рабині коли вже давно треба було взяти робітницю чи буде в мене коли пристойна служниця знову авжеж вона бачила б як він навідується довелося б посвятити її в цю справу а то підведе чого доброго під монастир таки морока з ними ця бабусенція місіс Флемінг ходи за нею по п’ятах та все в руки подавай а вона начхає напердить у всі каструлі звісно стара вже якби й хотіла то не зуміла б інакше гара’ що я знайшла за буфетом ту стару гнилу смердючу посудну ганчірку я й знала щось там таке є потім відчинила вікно провітрити приводить приятелів та розважає їх як тієї ночі коли прибейдав із собакою будьте раді-веселі а що коли в неї сказ а особливо як привів сина Саймона Дедала^{968} татусь його такий критикан на тому крикетному матчі окуляри на носі циліндр і величезна діряка у шкарпетці сміховинне поєднання а син його в середній школі здобув усі винагороди за все на світі уявити лишень переліз через огорожу а коли б хто знайомий спостеріг цікаво чи не продер дірки на цих вихідних штанях от ніби мало тієї якою природа наділила притягти гостя в таку обдерту кухоньку ну чи не схибнувся він я питаю жаль що не день прання був а то б мої старі панталони могли до речі висіти там на оглядини та його хіба це турбує на них пляма від праски пропекла ця стара руїна а цей міг би подумати що то щось інше так вона й не витопила того сала що я їй сказала хай там яка а ліпше ніж ніякої збирається і йде геть мов її чоловіку паралітику стало гірше у них вічні негаразди то хвороба то треба лягати на операцію а коли не це то він пиячить та її товкмачить а мені тепер знову пускайся на пошуки що не день устаєш і що-небудь іще новеньке Боже мій Боже милостивий певне тільки в могилі знайду спокій захотілося встати на хвилинку стривай о Господи стривай ось ну так і є почалось після того як він там стільки в мені орав шморгав і штовхав що ж я тепер робитиму п’ятниця субота неділя всю душу вимотає а мо’ йому й так до вподоби декотрі чоловіки це полюбляють святий Боже святий кріпкий завжди що-небудь із нами та не так на кожні 3 чи 4 тижні щомісячний розпродаж просто брид і нуд того вечора в мене теж так почалося один-єдиний раз потрапили в ложу Майкл Ганн дав йому подивитися Місіс Кендал з її мужем^{969} у Гейєті за якісь там його послуги в страхуванні у Дрімміз я мало не збожеволілась але стрималася бо якийсь елеґантський джентльмен^{970} усе видивлявся на мене в лорнет згори а цей поруч триндить єрундить про Спінозу та його душу що вмерла чи не мільйон на мою думку років тому я усміхаюсь щосили а сама в суцільній калюжі нахиляюся вперед от ніби мені це дуже цікаво й так треба було висидіти до самої завіси ох не скоро забуду я цю дружину Скарлі^{971} вважалося це вельми ризикована п’єса про подружні зради а той ідіот на гальорці як зачав свистіти горланити перелюбниця гадаю опісля він вийшов підчепив собі тут-таки жіночку з тих що шастають по всіх задвірках щоб уже на ній відігратись хотіла б я щоб йому настерло що мені оце зараз то й забув би либонь висвистувати присягаюсь останній кицьці й то краще ніж нам чи то крови у нас жінок забагато чи ще щось О терпіння небесне з мене хлюпає виливається море та гара’ що не завагоніла хоча він таке здоровило не хочеться попсувати нові простирадла якраз постелила от либонь надягла чисту білизну то й накликала а к бісу к дідьку а їм завжди хочеться побачити пляму на простирадлі щоб переконатися що ти до них була незайманка це їх жахливо хвилює дурні заплішені ти можеш бути вдова чи 40 разів розлучена потрібна тільки краплина червоного чорнила або ожинового соку ні надто темний О сили небесні допоможіть підвестися з цього тьху принади гріха і хто тільки вигадав ці жіночі справи а ще на додачу дітей шиття й куховарство а кляте старе ліжко як пекельно воно рипіло чути було мабуть аж по той бік парку аж поки я запропонувала розстелити ковдру на підлозі й підмостити мені подушку під сідниці цікаво вдень приємніше чи ні гадаю що спокійно а ще мабуть виголю собі ту кицю від них тільки парнота чей знову стану як дівчинка ото б він спантеличився наступного разу коли б задер мої спідниці хотіла б я побачити його обличчя а де це подівся нічний горщик легше вічно так і тремтиш потерпаючи коли б він не розвалився під тобою як той старий стільчак цікаво чи йому не здалось затяжко коли я сіла йому на коліна я навмисне посадила його в шезлонг і сама скинула тільки спідницю та блузку в сусідній кімнаті він був такий заклопотаний тим чим йому не годилося б що й не відчував моєї ваги сподіваюсь у мене був приємний віддих після тих пастилок легше Боже я пам’ятаю могла колись пускати майже прямий струмінь із посвистом майже як чоловік легше Господи з яким шумом сподіваюся там угорі бульбашки вони віщують грошики від якогось хлопа а зрання не забути надухмянитись закладаюся він у житті не бачив кращої пари стегон яка білина любо та мило а ось тут найбільш гладенька місцинка саме в куточку й ніжні мов персик легше Боже я б зовсім не проти бути мужчиною та вилізти на гарненьку жіночку О Господи як роздзюрчалася мов джерсейська лілія О як ллються води в Лахорі^{972} хтозна може у мене там щось коїться всередині а чи щось там виростає і через те ці справи й трапляються щоразу а коли ж був останній раз у Духів День так лише 3 тижні тому треба б мені сходити до лікаря тільки це вийде як було незадовго до нашого весілля коли щось біле почало витікати з мене і Флой примусила мене піти до лікаря Коллінза що по жіночих хворощах на Пембрук-роуд старий сухий як дрюк і називає це ваша вагіна гадаю на цьому він і нажив усі свої килими та дзеркала в позолочених рамах догоджаючи багачам зі Стівенс-ґріну які хай там щось лише трішки вже біжать до нього ох-ах її вагіна влагіна звісно вони мають гроші значить усе гаразд от уже за кого-кого а за нього не пішла б нізащо навіть коли б він лишився єдиний чоловік на землі а ще ж є щось чудне в їхніх дітях усеньке життя обнюхує цих брудних сучок з усіх боків допитується чи немає неприємного запаху від того чим я оправляюсь а чим він хоче щоб я оправлялася золотом чи що дурне запитання коли б я цим мазонула йому по старій зморщеній мармизі ось вам мої кумприменти тоді б він дізнався достеменно а чи добре у вас працює хто працює вирішила це він про мою робітницю отакий у нього спосіб висловлюватись утім теж чудовий механізм тільки я любила насамкінець якомога глибше опуститися в отвір і смикнути спустити воду так прохолодно й приємно поколює але все-таки я згодна в цьому щось та є коли Міллі була маленька я завжди з того як вона сходить дізнавалася є у неї глисти чи немає але за це ще йому платити скільки я вам винна лікарю одну гінею з вашого дозволу а ще питав чи часто бувають у мене відділення дивився на мене скоса своїми короткозорими очима я б не довірилася йому цілком щоб він давав мені хлороформ чи щось таке але він мені навіть сподобався коли засів виписувати суворо набурмосився ніс розумний такий ніби промовляв ах ти сяка-така ти брехло ледаче Ах та це неважливо бо всяк зміркує коли не ідіот повний а вже йому розуму стане звісно все це через думки про нього та про його божевільні послання Скарбе мій усе що пов’язане з твоїм осяйним Тілом усе тут він підкреслив усе що виходить від нього є джерело краси й радости навіки набрався з якоїсь дурної книжки я безнастанно це сама собі робила іноді по 4 й по 5 разів на день а йому кажу ні ви впевнені О так я сказала абсолютно впевнена і то таким тоном що йому заціпило я вже знала що він скаже далі у вас просто природна слабкість не знаю як він так збуджував мене в той перший вечір коли ми зустрілися я мешкала на Реховот-террас ми стояли й дивилися одне на одного хвилин 10 і здавалося ми з ним десь уже здибалися гадаю це через те що я єврейка вдалася в матір мені було цікаво з ним розповідав усяку всячину з цією своєю лінивою напівусмішечкою на обличчі у Дойлів усі казали він виставить свою кандидатуру в парламент О чи ж не дурепа я репана бо повірила всьому тому його варняканню і про гомруль і про земельну лігу він мені надіслав предовгу нудотну арію з Гугенотів щоб я співала по-французькому задля більшого шику пшику О beau pays de la Touraine[463] я ж її жодного разу й не співала тлумачив товкмачив теревенив про релігію та гоніння ну не дасть тобі понасолоджуватися по-людськи просто хоч би й чим а чи не можна йому як величезну ласку щойно йому випала перша ж нагода на Брайтон-сквер стрілою влетів до моєї спальні вигадав ніби в нього чорнильна пляма на руці й треба відмити у мене зазвичай водилося мило Альбіон на молоці з сіркою той брусок усе ще в желатиновій обгортці Ой того дня я боки рвала регочучи з нього краще б мені не засідати на цій вазі на всю ніч треба робити горщики нормальних розмірів щоб жінці можна було всістися як слід а він коли справляє свою потребу стає навколінці либонь у цілому світі годі знайти іншого такого з подібними витребеньками варто помилуватись як він уляжеться головою в ногах і як він може спати без твердого валика ще добре що не хвицає а то повибивав би мені всі зуби а дихає як затулить собі носа рукою мов той індійський бог якого одного разу він показав мені в музеї на Кілдер-стрит дощової неділі весь жовтий і в якомусь фартусі лежить на боці спираючись на руку і всі десять пальців ніг стирчать на тебе це сказав він іще величніша релігія ніж у євреїв та в Господа Нашого взятих разом і вона по всій Азії надумався мавпувати його як він усе й завжди мавпує той теж либонь спав у ногах ложа та задирав оті квадратові величезні ступні мало не в рот дружині дідько б забрав цю смердючу посудину гаразд а де серветки ах так знаю сподіваюся шафа не зарипить ну ось так я й знала що зарипить але він спить міцно гарно збув десь час що ж за його грошики вона мала непогано його обслужити само собою він повинен їй платити за це О ця ще докука сподіваюся на тому світі знайдеться для нас щось ліпше ніж отак загнуздувати самих себе ху з Божою поміччю на цю ніч усе гаразд а це старе ліжко продавлене та деренчливе завжди нагадує мені про старого Когена певне він частенько чухався в ньому а мій думає що батько купив його в лорда Нап’є^{973} яким я так захоплювалась коли була дівчинка так я йому наговорила тихше піано Ох люблю своє ліжко Боже й через 16 літ нам усе так само погано скільки ж осель ми змінили Раймонд-террас і Онтаріо-террас і Ломбард-стрит і Голлс-стрит а він собі ходить та насвистує щоразу як нам треба вкотре забиратися знову й знову своїх гугенотів чи марш жаб удає ніби допомагає вантажити так звані меблі чотири дошки а потім готель Міський Герб розжився хома що й ложки нема як каже Швейцар Дейлі цей чарівний куточок на майданчику посередині там вічно хтось молиться а потім зника лишаючи по собі свій сморід завжди можна дізнатися хто був останній щоразу хай-но трохи налагодиться тут-таки щось і скоїться або він улізе мов слон до крамниці та й все зіпсує у Тома потім у Гілі^{974} у містера Каффа у Дріммі то мало не загримів до тюряги за свої з квитками лотерейними справи на які був склав усі надії а то піде й нахамить незабаром побачим як його потурять і з Фрімена як досі виганяли з інших місць через цих його шинквинарів чи свинфермерів чи франкмазонів побачимо як гарно його втішить той коротунчик^{975} якого він мені показував на Коудіс-лейні шкандибає самотою під дощем каже він такий здібний та такий патріот Ірландії що ж можливо й патріот штани на ньому були дуже патріотичні стривай це дзвонить Святий Ґеорґій стривай 3 чверті година стривай друга година щонайкращий час повертатися додому й перелазити через огорожу а якби хто побачив я його відучу від цього завтра щонайперше огляну його сорочку або перевірю чи той презриватив пранцузький лист іще в гаманці у нього чи не гадає він ніби я не знаю всі чоловіки ошуканці й баламути їм 20 кишень мало для їхніх обманів а коли так то чому ми повинні їм сповідатися навіть якщо й правда нам не повірять скрутився в ліжку калачиком мов ті немовлята в Шедеврі Аристократа^{976} кого був привів мені якось-то от ніби нам у житті цього бракує без якогось Аристократа чи як там його звати від цих гидесних картинок ще більше з душі верне немовлята з двома головами або зовсім без ніг і отаким паскудством забиті в них голови а більше там нічогісінько й немає порожньо потруїти б їх половину повільною трутизною а потім подавай йому чай свіжі яйця грінки намащені маслом на обидва боки гадаю я стала порожнє місце для нього відколи однієї ночі на Голлс-стрит не дала йому мене полизькати ох чоловік мужчина завжди деспот тиран насамперед він на півночі влігся спати просто на підлозі голяка так чинять євреї коли хто-небудь помре з рідні потім не доторкнувся до сніданку й відмовився розмовляти йому бажалося щоб коло нього покрутилися повтішали то я подумала що для одного разу достатньо повпиралася й дозволила йому але ж він робить усе неправильно думає тільки про своє задомволення і язик у нього чи то плаский занадто чи й не знаю що він забуває що ми що я ж не гаразд не я буду як не примушу зробити це ще раз якщо сам не здогадається і на ніч замкну його спати в вугільному льосі з тарганами цікаво а чи не Джозі це вона ж колись чамріла від моїх недоносків він-бо брехло природжене але ні щоб із заміжньою на те в нього духу не вистачить тому він і хоче щоб я з О’Шпаром хоча в цьому випадку того її Деніса як вона його зве це печальне видовисько чоловіком навряд чи назвеш так швидше злигався з котроюсь сучечкою навіть коли і я з ним була ще й Міллі на Університетських змаганнях той Горнбловер-Сурмач у дитячій шапочці на тім’ячку нас туди пропустив через задній прохід він із щонайневиннішим виглядом безперестану видивлявся на тих двох що знай походжали та крутили-вертіли спідничками спочатку я йому пробувала морганням натякнути тільки все без пуття отак його грошики й пливуть спливають отакі плоди похорону містера Педді Дігнема еге ж вони всі там були такі поважні на такому врочистому похороні про них було в газеті що приніс О’Шпар а бачили б вони справжній офіцерський похорон це таки справді щось зброя цівками долу приглушений дріб барабанів і позаду білий кінь у чорній збруї Л Бум і Том Кернан той маленький пузатий п’яничка що прикусив собі язика впавши п’яний десь у якомусь чоловічому нужнику і Мартін Каннінгем і обидва Дедали й муж Фанні Маккой капустяна головка й очі косують вона намагалася співати мої пісні але їй би для цього спершу народитися заново у старій зеленій сукні з якнайнижчим викотом бо ж як інакше їй прива блювати їх мов дощик за комір у дощовий день тепер я все це наскрізь бачу в них це називається дружба вбивати одне одного потім ховати а в кожного вдома дружина й діти особливо ж хороший Джек Пауер що утримує офіціантку звісно дружина його весь час недужа чи от-от занедужає а чи допіру одужала а сам із себе ще цілком цікавий мужчина хоча й скроні в сивині тепленька кумпанія вони всі от тільки мій муж більш не потрапить їм до пазурів якщо це мені до снаги вони кепкують із нього в нього за спиною я знаю достеменно коли він порозводить перед ними свої вчені теревені бо йому вистачає кебети не викинути їм на випивку останній зароблений гріш а подумати про дружину про дитину нікчемні людці Педді Дігнем бідолаха мені все одно його жалько що тепер буде з його дружиною та 5 дітьми якщо він не був застрахований кумедний курдуплик вертлявий мов дзиґа й вічно стирчав у шинку в якому-небудь кутку а вона чи синок дожидають О Біллі Бейлі будь ласкав ходімо додому^{977} її вдовина жалоба не зробить її привабливою хоча коли ти гарна з лиця то воно й личить хто ж із чоловіків а чи був він так був на обіді в Гленкрі й Бен Доллард^{978} басобарилотон на той вечір він узяв у нас фрак на Голлс-стрит щоб у ньому співати якось упхався утисся в нього осміхаючись на всю свою широчезну бендолфізіономію схожу на щойно вишмаганий дитячий задок вигляд він мав мов допіру йому дзизнули по яйцях а що вже й казати як воно там на сцені було либонь на що подивитися уявити лишень що платиш 5 шилінгів замовляєш місця щоб поспоглядати його та ще Саймона Дедала той приходив завжди напідпитку й співав другий куплет першим давня любов мов нова це був один з його номерів і так ніжно співала дівчина на гіллі глоду завжди схильний пофліртувати коли я співала з ним Марітану в приватній опері Фредді Майєрса в нього був славний розкішний голос Фебо мила прощай кохана^{979} він завжди вимовляв кохана не те що Бартелл д’Арсі у якого виходило прощай когана авжеж такий голос то дар природи і мистецтво тут ні до чого він ніби всю тебе омиває мов теплий душ О Марітано дика трояндо таки чудово ми співали хоча для мого регістру це ледь зависоко хай навіть транспоноване в той час він був одружений з Мей Гулдинг але вічно він чи ляпне чи втне щось і все зіпсує наразі він удівець цікаво який у нього син він каже письменник і буде професором італійської мови в університеті а я щоб брала в нього уроки й куди це він хилить тепер показав йому мою фотку я на ній кепсько вийшла краще б я задрапувалася це ніколи не виходить із моди і я так маю молодший вигляд цікаво чи не подарував він знімок йому назовсім а заодно й мене врешті решт а чом би й ні я бачила його як вони з матір’ю та батьком їхали на вокзал Кінгсбридж я носила жалобу коли ж це 11 років тому так і йому було 11 хоча яке було пуття з тої жалоби по тому що ще було ні туди ні сюди звісно то він наполіг він би й по кішці надягав траур мабуть тепер він уже чоловік а тоді був невинний хлопчик такий гарненький у костюмчику фасону лорд Фаунтлерой^{980} і з кучерявою голівкою мов у принца на сцені коли я його побачила у Мета Діллона я теж йому сподобалась добре пам’ятаю я всім їм подобаюсь стривай-но о Боже ну так це ж він і випав на картах уранці коли я розкинула зустріч із молодим незнайомцем ні блондин ні брюнет котрого раніше вже здибувала я й думала на нього але ж він і не пташеня й не незнайомець а ще ж моя карта дивилася не в той бік а яка була 7-а карта після тої 10 піки до суходільної дороги потім був лист у дорозі а ще сварки 3 дами й 8 бубнова до успіху в суспільстві чи ти ба так усе й вийшло і 2 червоні вісімки до обнов ти диви і щось іще таке мені наснилось так там було щось про поезію сподіваюся він не носить такої довгої брудної чуприни що звисає на очі чи таких кіс що стирчать наче в індіанця і навіщо спитати б вони так ходять тільки й роблять посміховисько з себе та своєї поезії я завжди любила вірші коли була дівчинкою спочатку я гадала він такий поет як Байрон а в ньому подібного ані краплі не знайти я його уявляла зовсім іншим цікаво чи не занадто він іще юний йому десь стривайте 88 я вийшла заміж 88-го Міллі виповнилося 15 учора 89 скільки ж років йому було тоді у Діллона десь 5 чи 6 гадаю тепер йому 20 чи трохи більше я для нього не надто стара якщо йому 23 чи 24 сподіваюся він не з тих університетських задавак ні тоді б він не зайшов і не засидівся з ним у нашій злиденній кухні за балачками та попиваючи какао Еппса звісно він удавав ніби все тямить сказав йому напевне що скінчив Триніті Коледж для професора він іще занадто юний сподіваюся він не такий професор як був Гудвін отой був щирий професор пияцьких наук вони у своїх віршах завжди пишуть про яку-небудь жінку ну що ж я гадаю таких як я він небагато знайде де тихі зітхання любови світло гітара де поезією напоєне повітря блакитне море й місяць сяє це так чудово коли поверталися нічним пароплавом із Тарифи маяк на мисі Європа той хлопець із таким почуттям грав на гітарі можливо я ще коли-небудь повернуся туди все нові обличчя зблис погляд віяло ж його сховало я заспіваю це для нього це ж про мої очі якщо він хоч трохи поет очей двох сяйво мов зірки любови чи ж не прекрасні слова мов зорі юної любови це настільки все міняє Бог свідок порозмовляти з розумним чоловіком про себе а то від цього тільки й чуєш вічно реклама для Біллі Прескота реклама для Кейза-Ключчі та реклама для Дідька Тома Лисого а потім коли їхні справи занепадуть то страждати нам упевнена він бездоганно вихований хотілося б мені зустріти такого чоловіка не те що прости Господи все це стадо до того ж він молодий як оті молоді красені котрих я бачила на пляжі в Маргейті де місце для купання біля скелі стоять нагі на сонці мов які боги чи що а тоді пірнають у море чом не всі чоловіки такі то була б хоч якась для жінки втіха мов ота мила статуетка що він купив я б цілими днями нею милувалася плечистий кучерявий і підняв пальця аби ми дослухалися ось де тобі істинна краса й поезія я часто відчувала як хочеться обцілувати його всього від голови до п’ят а той його милий юний півник я б не вагаючись легко взяла його в рот коли ніхто не бачить так і проситься начебто щоб його посмоктали весь такий білий чистий із хлопчачим обличчям я б йому це зробила за півхвилини навіть коли трохи проковтнеш то дарма це ж мов роса чи кашка ріденька нічого страшного і до того ж такий чистенький не те що в цих кнурів чоловіків певна їм і не снилося ніколи помити його частіше ніж раз на рік вони ж чи не всі такі ото тільки що в жінки від цього починають рости вуса упевнена це буде чудесно якщо я в мої літа зумію зійтися з молодим вродливим поетом ось розкину карти це перше що зроблю зрання подивлюся чи випаде 9 чирв або спробую покласти свою даму та й побачу вийде він на пару з нею чи ні я прочитаю і проштудіюю все що тільки зможу відшукати дещо й напам’ять вивчу коли б тільки знати хто йому подобається тоді б він навіть якщо й гадає ніби всі жінки однакові не подумав що я дурна а я можу навчити його всьому іншому навчу його насолоджуватися цілковито кожною клітиною аж поки він дійде до повної знемоги піді мною і потім він напише про мене коханець і коханка оприлюднено ще й з нашими 2 фотографіями в усіх газетах коли він стане знаменитістю Ох але що ж мені тоді робити з тим хоча ні з тим безнадійно у нього жодних манер ніякої тобі витончености взагалі нічого немає в його натурі здатен лиш ляскати нас по сідницях за те що бачте не назвали його Г’ю нечема невіглас котрому що поезія що головка капусти ось що отримуєш коли зразу не поставиш їх на належне їм місце скидає свої черевики штани й жбурляє на стілець геть нахабно переді мною навіть не спитавши у мене дозволу й стовбичить розкарячившись по-свинськи у своїй напівсорочці вони носять таке аби виставляти всім на подив своє мов який священик чи різник чи як ті стародавні лицеміри часів Юлія Цезаря звісно він по-своєму й має слушність коли дивиться на це як на жартики аби тільки згаяти час із таким самим успіхом можна лягти в ліжко з ким там хоч би й з левом Боже я певна він би впорався краще бравий старий Лев але ні я гадаю це ще від того що вони в мене були такі пухкенькі спокусливі під куцою сорочкою що він не міг устояти часом я й сама від них збуджуюсь добре мужчинам що вони мають безліч насолод від жіночого тіла ми ж бо такі білесенькі та круглесенькі мені завжди кортіло побути якось-то на їхньому місці для різноманітности просто спробувати як воно з тією штукою що так бубнявіє та твердне на нас і водночас така ніжна на дотик а в мого дядька така довга цяцька я чула як вуличні хлопчаки казали коли огинала ріг Мероубон-лейн а моя тітка Агата має діру волохату було темно і вони знали що йде дівчина і я навіть не зашарілася бо й чого б то адже це просто природа що дядько свою довгу цяцьку пхає тітці Агаті в її діру волохату й таке інше а воно виявляється загадка то вставляєш тронок в отвір підложної щітки знов усе для чоловіків вони ж бо можуть піти й вибрати собі що схочуть молодицю чи вогнисту вдовицю а чи дівицю-куницю що кому до смаку як у тих домах довкола Айриш-стрит^{981} ну а ми повинні бути вічно прикуті тільки ж мене їм не закувати в кайдани дідька лисого вони візьмуть я коли вже розійдусь то не злякаюсь будьте певні ревнощів тупих мужів і чом би нам усім не лишатися друзями замість сваритися через це ну застав її муж за тим чим вони там удвох займалися так це ж природно а як застав то назад уже не переробиш відтепер хоч би що він робив він coronado[464] й тоді через дружину він кидається в іншу крайність біжить до Прекрасних Тиранок звісно чоловікові начхати що то дружина якогось мужа він жадає жінки й бере її а для чого ж іще дано нам ці бажання питаю я поки моєї молодости я з цим нічого не годна вдіяти чи ж не так це чудо що я не перетворилася передчасно на стару поморщену каргу живши з ним до чого холодний ніколи не обніме хіба що вві сні й то зрідка і то не з того краю сам не усвідомлюючи я певна хто тут із ним усякому хто цілує жінку в зад я б дала тільки дулю в пику бо потім він уже піде цілувати що завгодно неприродне у нас там жодного атома хоч би якого почуття чи відчуття у всіх самі тобі 2 шмати сала я б нізащо в світі ніколи в житті не зробила такого чоловікові тьху брудні скотиняки навіть подумати бридко цілую ваші ніжки сеньйорито в цьому якийсь сенс іще є чи ж не цілував він наших вхідних дверей авжеж цілував тю нинармальний намаханий нікому не збагнути його шалених ідей крім мене але жінка звісно хоче щоб її обіймали разів 20 на день вона від цього молодіє а з ким то байдуже тільки була б любов чи хто-небудь тебе любив би якщо той кого ти жадаєш наразі далеко бувало іноді Господи Боже думаєш а чи не податися темного вечора на набережну де тебе ніхто не знає та чи не підчепити матроса котрогось що допіру з корабля і зголоднів за цим ділом йому начхати звідкіля я припхалася і чия я жінка тільки б перепхнутися десь у підворітті а чи когось із тих диких циган у Ратфарнемі вони стояли табором недалеко від пральні в Блумфілді щоб у нас речі цупити принагідно я туди свої посилала всього кілька разів і то заради самої назви взірцева пральня а вони мені щораз відсилали назад якесь дрантя розпаровані панчохи той хлопець із красивими очима схожий на розбишаку що стругав кийка коли б він накинувся на мене поночі та й окульбачив під муром без зайвих балачок чи вбивця та хто завгодно вони роблять те саме оті шикарні панове в циліндрах той королівський адвокат що мешкає десь тут неподалік він виходив із Гардвік-лейну того вечора коли запросив нас на вечерю до рибного ресторану з нагоди виграшу на боксерському матчі то він звісно ж заради мене й запросив ото нас я впізнала його за гетрами й ходою а коли за хвилину обернулася спеціально щоб глянути звідтіля вже виходила жінка яка-небудь брудна хвойда і після цього він приходить до своєї дружини тільки певне половина з цих матросів наділені поганою хворобою Ох та посунься зі своєю великою тушею заради святого Ледацюги слухай тут його посвисти хай понесуть вітри тобі мої зітхання ну та нехай собі спить та зітхає великий Ілюзіоніст Дон Польдо де ла Флора коли б він тільки знав як йому склалося вранці на картах то вже й мав би про що зітхати брюнет у деякій скруті між двох сімок у казенному домі за якісь такі свої справи-справунки казна-які бо я ж того не відаю не знаю зате маю вилузуватися виготовляти сніданок його ясновельможності поки він тут валяється закутаний мов мумія от тільки чи буду я це питання чи хто ж коли бачив щоб я метушилась мов несамовита сама залюбки подивилася б на себе збоку тільки покажи що ти до них з увагою-повагою і вже вони з тобою мов із брудною ганчіркою хай там що кажуть а наскільки було б ліпше коли б світом правили жінки хто коли бачив щоб жінки виходили різати вбивати одна одну чи де бачено щоб жінки валялися п’яні отак як ці чи програвалися на останні пенні та пускали все коням під хвіст на перегонах та тому що жінка хоч би що вона робила уміє вчасно зупинитись а цих коли б не ми взагалі не було б на світі вони ж бо не відають як це бути жінкою і матір’ю де їм а де б вони всі були не будь у кожного матері щоб про нього дбала чого особисто я й не мала й чи не того він і колобродить ото ночами занехаявши всі заняття книги й не живе вдома бо там напевне вічні свари в домі гадаю то просто нещасливий випадок коли люди мають гарного сина і ще й незадоволені цим а от у мене ж ніякого чи він нездатен був його зробити вже ж тут я не винна ми тоді разом дійшли коли я дивилася на ту пару собак як він їй ззаду ввіткнув просто посеред безлюдної вулиці після того я геть занепала певне мені не треба було його ховати в тій вовняній кофтині що я сама виплела і ридала весь час краще б віддала якомусь убогому малятку тільки я достеменно знала у мене більш ніколи не буде іншого це була у нас перша смерть відтоді ми вже більш ніколи не були такими як доти О ні більш не дозволю собі тонути в цих понурих думках цікаво чому він не ночував тут я весь час відчувала він привів когось незнайомого краще б поневірявся по місту здибується там бозна з ким із нічними дівицями з кишеньковими злодіями його бідолашній матері коли б вона була ще жива це не сподобалося б так він може занапастити собі все життя а все ж таки це приємна пора доби так тихо я любила повертатися з танців додому поночі нічний легіт у них є друзі з якими можна порозмовляти а в нас нікого або він хоче того чого не може отримати тут або це якась така жінка що ладна вгородити тобі ножа в спину ось це я в жінок ненавиджу не дивно що вони з нами так поводяться ми жахлива зграя сучок гадаю це через усі наші прикрощі ми стаємо отакі нестерпні але сама я не така він би міг лягти на софі в іншій кімнаті без проблем мабуть він би соромився як хлопчик іще такий молоденький якихось 20 через те що я через стінку він міг би почути як я на горщику прррр ну й що тут поганого Дедал цікаво це схоже на імена в Ґібралтарі Делапас Делаграсія у них там такі чудні імена чорт ногу зламає отець Віальплана з Санта-Марії котрий подарував мені чотки Росалес-і-О’Рейлі на Кальє лас Сьєте Ревуельтас[465] а ще Пісімбо й місіс Опіссо на Говернор-стрит ото вже прізвище я б стрімголов тікала і втопилася б у першому чорториї коли б мені таке вліпили О Боже всі ці вулички узвіз Парадіз і взвіз Бедлам і взвіз Роджерса і взвіз Кратчета й сходи Чортове Провалля що ж не треба мене винуватити якщо я легковажна знаю є в мене такий ґандж Богом присягаюсь я не почуваюсь ані на день старшою ніж була в ту пору цікаво чи язик мій іще повернеться вимовити що-небудь по-іспанському cómo está Usted muy bien gracias у Usted[466] ти ба не все ще забула а думала вже все тільки граматика іменник це назва когось чи чогось людини місця чи предмета шкода я навіть не спробувала прочитати роман Валери^{982} який принесла буркотлива місіс Рубіо де знаки запитання і так і догори дриґом я завжди знала що ми врешті-решт звідти виїдемо я можу навчати його іспанської а він мене італійської тоді він пересвідчиться я не така вже й неосвічена як жаль що він не лишився я впевнена бідолаха смертельно стомився йому б добре виспатись я принесла б йому сніданок у ліжко трохи грінок тільки не обсмажувала б їх на ножі це кепська прикмета або може проходила б зеленярка з салатом і ще з чим-небудь смачним та симпатичним у кухні там є оливки мо’ йому сподобалися б я навіть вигляду їх не зносила в Абрінеса я б могла попрацювати як criada[467] кімната має непоганий вигляд відколи я там усе змінила зробила по-іншому розумієш щось мене весь час підштрикувало що мені треба відрекомендуватись він мене абсолютно не знає як було б дуже потішно от ніби я його дружина або влаштувати так наче ми з ним в Іспанії він напівсонний не втямить куди потрапив dos huevos estrellados señor[468] Господи які шалені думки заскакують іноді мені в голову от було б весело коли б він скажімо лишився у нас жити а чом би й ні нагорі вільна кімната й ліжко Міллі в задвірковій що дивиться в сад він міг би писати займатися студіями там є стіл для його паперопсування а якщо йому заманеться читати перед сніданком у постелі як я роблю то цей може зробити сніданок і для 2х із таким самим успіхом як готує для 1го я нізащо не братиму квартирантів з вулиці для нього якщо він хоче зробити з будинку заїзд так приємно було б чимдовше розмовляти з вихованим освіченим чоловіком я б собі придбала гарненькі червоні пантофлі які продавалися у тих турків у фесках або жовті й гарний лиш ледь прозорий пеньюар він мені так потрібен або домашню куртку персикового кольору як те що колись давно у Волпола всього за 8 і 6 чи то за 18 і 6 просто дам йому ще один шанс устану чимраніше вранці все одно це ложе старого Когена жах як набридло та й подамся на ринок побачити всі ті овочі та капусту та помідори та моркву та всякі чудові фрукти все допіру привезене свіженьке-гарненьке і хтозна який перший чоловік мені трапиться вранці вони виходять пошукати цього Меймі Діллон так запевняла і ночами також це вона так ходила на месу раптом страшенно захотілося груші великої соковитої груші що тане в роті як тієї пори коли на мене находила туга потім я жбурну йому його яйця й подам чай у тій вусатій чашці її подаруночок аби рот його припускаю став іще більший мої вершки теж йому припадуть до вподоби я знаю як зроблю досить веселою але не занадто ходитиму оселею наспівуючи mi fa pietà Masetto[469] тоді почну вдягатися щоб вийти presto non son più forte[470] надягну найкращі панталони нижню спідницю й дозволю йому як слід надивитися так щоб йому встав його ледар хай знає якщо сам того хотів щоб його жінку махали й добряче вимахали угонобили майже до горла сягав тільки не його пензлик 5 чи 6 разів проведи рукою по простирадлу та й знайди сліди його сімени а я й не стану старатись виводити праскою це має його переконати як не віриш полапай мій живіт а чи тільки й лишається щоб я його змусила стати отут посередині та впхнути оте в мене я надумала все-все до найдрібнішої деталі йому розказати й змусити щоб сам собі зробив у мене на очах так йому й треба він заслужив це сам у всьому винен якщо я перелюбниця як висловився той суб’єкт на гальорці О не таке це велике лихо якщо це все зло що ми скоїли в цій юдолі сліз бачить Бог це не так-то вже й багато чи не всі так чинять тільки приховують а я думаю жінки на те й існують а то б Він сотворив нас якось по-іншому аби ми не так дуже приваблювали чоловіків гаразд якщо він жадає цілувати мій зад то я скину панталони й випну сраку просто йому під носяку в натуральну ширину хай запиха свого язика в ту дучку хоч на 7 миль а як налоскочеться в ненайкращій частині мого тіла потім я скажу йому мені треба 1 фу чи принаймні 30 ши скажу що хочу купити собі білизни й тоді якщо дасть то буде він ну не такий вже й поганий я не хочу вичавити з нього все до останньої краплі як чинять інші жінки я вже давно могла б виписати собі непоганий чек розписалася б за нього на парочку фунтів кілька разів він забував замкнути чекову книжку до того ж він і так не пускає всього на вітер дозволю йому витрачатися на мій зад за умови що не перепсує мені всіх моїх хороших панталонів а чи вже змиримося з цим напущу на себе бабйдужий вигляд поставлю йому 1–2 запитаннячка та й дізнаюся з відповідей коли він отакий він нічого не годен приховати я вивчила його до найменшої рисочки зад я зціплю як слід і видам кілька гарних-вульвгарних виразів нюхни сраку лизни мого говенечка чи будь-яку дурість що тільки стрілить мені в голову а потім запропоную так О постривай-но свиночку тепер моя черга буду цілком весела приваблива мов нічого такого й не бувало Ох я ж забула про цю трикляту докуку тьху не знаєш плакати чи сміятись у нас стільки всього намішано груші яблука ні ліпше вже нацупити на себе якесь старе дрантя-срантя це якось ніби навіть гостріш він ніколи й не довідається він це зробив чи не він цілком згодиться для нього будь-яка стара шмата потім зітру його з себе в цілковито діловому стилі ті його відділення та й подамся собі лишивши його гадати шукаючи відповіді на стелі куди ж вона гайнула в який гай і це єдиний спосіб змусити його щоб захотів мене пробило чверть на котру ж то несосвітенну годину наразі певне якраз устають у Китаї заплітають на день свої кіски небавом у черниць їхній ранковий благовіст до них ніхто не пхається порушувати їхній сон хіба котрий священик чи 2 їх прочовгають на нічне богослужіння в сусідів будильник із першими півнями дзеленчить так що чи не розлетиться на друзки побачимо чи зумію я бодай задрімати 1 2 3 4 5 і що за квіти вони вигадали ніби зорі на Ломбард-стрит шпалери були куди красивіші схоже на фартух що він мені подарував а я надягала його лише двічі краще лампу прикрутити і знову спробувати так щоб змогла встати чимраніше збігаю до Лема ну що поруч Фіндлейтера та й замовлю хай пришлють квітів розставити у вазах по будинку на той випадок якщо він знову приведе його завтра себто сьогодні ні ні п’ятниця день нещасливий спочатку треба хоч прибрати в оселі пилюка накопичується чи не тоді коли я сплю потім можна буде музикувати й курити я можу акомпанувати йому але спершу треба протерти клавіші піаніно молоком а що мені надягти чи пришпилю білу троянду чи ці чудесні тістечка від Ліптона мені подобається як духмяніє великий багатий магазин по 7 ½ пенсів за фунт або ті інші з вишневою начинкою та рожевою поливою по 11 принести фунтів 2 гарну рослину на середину стола це можна взяти дешевше стривай де ж це я нещодавно їх бачила я так люблю квіти хотілося б щоб усе тут довкола тонуло в трояндах Боже Всевишній немає ж нічого кращого за природу дикі гори й море і бурхливі хвилі й милі сільські краї з нивами вівсів пшениців та всього на світі й гожі стада пасуться довкола серце оживає коли бачиш і ріки й озера й квіти щонайрозмаїтіших форм пахощів барв що так і пнуться звідусіль з усякого рівчака фіялки бабині ручки все це природа а щодо тих хто твердить буцім Бога немає то гріш ціна всій їхній вченості чого ж вони самі не створять бодай чого-небудь я часто в нього допитувалася а ці атеїсти чи як вони там себе називають чом вони спочатку не змиють із себе всього того бруду і чого перед смертю кидаються волаючи до священика а чому чому та тому що сумління нечисте й бояться загриміти в пекло о так я їх добре знаю хто був першою людиною у Всесвіті хто сотворив усе коли нікого ще не було хто ага вони того не знають достоту як і я отож-бо й воно вони з таким самим успіхом могли б і заборонити сонцю сходити це для тебе світить сонце сказав він того дня коли ми з ним лежали серед рододендронів на мисі Гаут він у сірому твідовому костюмі та в брилі того дня коли я домоглася щоб він запропонував мені руку й серце^{983} так спершу я дала йому відкусити шматочок печива з кмином із моїх губів то був високосний рік як і тепер еге ж 16 років тому Боженьку мій після того дооооовгого поцілунку я мало не задихнулася так він сказав що я гірська квітка так отже всі ми квіти жіноче тіло так це єдина істина яку він вирік за все життя а ще це для тебе світить сонце сьогодні так цим він і подобався мені бо я бачила він тямить або ж відчуває що таке жінка і я знала що завжди зумію домогтися свого від нього і я дала йому стільки втіхи скільки змогла і все заводила заводила його аж поки він і попросив мене сказати так а я не стала спочатку відповідати лише дивилася на море й небо і згадувала все про що він не знав Мулвея і містера Стенгоупа й Естер і батька й старого капітана Гроува і матросів на пірсі що грали у всі пташки летять і в завмри і в миття посуду як вони це називали й вартового перед губернаторським будинком у білому шоломі з околичкою сердега мало не підсмажився в ньому й сміхотливих іспанських дівчат у шалях із високими гребенями в косах і ранковий ринок із греками євреями арабами й сам дідько не добере з ким іще з усіх кінців Європи й Дьюк-стрит і кудкудачий пташиний ринок неподалік від Ларбі Шарона й сердешних віслючків що брели в напівдрімоті й невідомих волоцюг у плащах поснулих на східцях у холодку й величезні колеса возів запряжених волами й стародавній тисячолітній замок та й красенів маврів у білих одіннях і завоях на голові мов королі запрошували тебе присісти в їхніх крихітних крамничках і Ронду зі старовинними вікнами її posadas[471] де віяло сховало зблислий погляд і кавалер цілує ґрати вікна й винареньки наппіввідчинені ночами і кастаньєти й ту ніч коли ми пропустили пароплав ув Альхесирасі й нічний сторож супокійно походжав зі своїм ліхтарем і Ох той жахливий потік кипучий унизу Ох і море море багряне іноді мов вогонь і розкішні вечірні заграви й фігові дерева в садах Аламеди так і всі дивовижні вулички й рожеві жовті блакитні будинки алеї троянд і жасмин герань кактуси й Ґібралтар як дівчину де я була Гірською квіткою так коли я пришпилила в коси троянду як це роблять андалузькі дівчата чи червону мені пришпилити так і як він цілував мене під Мавританським муром і я подумала хіба не все одно він чи хтось інший і тоді я сказала йому очима щоб він знову спитав так і тоді він спитав мене чи не хочу я так сказати так моя гірська квітка і спочатку я оповила його руками так і притягла до себе так що він відчув мої груди їх пахощі так і серце в нього калатало шалено і так я сказала так я хочу Так.