«Підручник астрономії» (обкладинку брунатної шкіри віддерто, 5 аркушів ілюстрацій, друк старовинним корпусом, авторські примітки нонпареллю, вказівки на берегах петитом, заголовки малим цицеро).
«Невідоме життя Христа» (чорний картон).
«Слідами сонця» (жовта оправа, титульний аркуш відсутній, заголовок дано в колонтитулі).
Юджин Сендоу, «Фізична сила та як її розвинути» (червона оправа).
«Короткий, але ясний виклад основ геометрії», написав французькою Ф. Ігнат. Пардіс, англійською переклав Джон Гарріс, доктор богослів’я. Лондон, видруковано в «Бішопс Гед» для Р. Неплока, MDCCXI, з посвятою його вельмишановному другові Чарльзу Коксу, есквайру, членові парламенту від міста Саутворка, і з написом від руки на титульному аркуші про те, що книга ся є набуток Майкла Галлахера, датовано травня 10 дня 1822 року, та про сподівання, що у випадку загублення чи втрати книги всякий, хто її знайде, незагайно її приставить Галлахеру Майклу, теслі, Дьюфері Гейт, Енніскорті, графство Віклоу, найчудовіше на світі місце.
Які думки опосіли його голову в процесі зворотного, щоб лицем догори преревертання перевернутих книжок?
Необхідність ладу, все на місці й для всього своє місце; недосить дбале ставлення жінок до літератури; недоречність яблука, увіпхнутого в келих, і парасольки, увіткнутої в стільчак; ненадійність заховання хоч би якого таємного документа за чи під книжкою а чи поміж її сторінок.
Котрий із томів був найоб’ємніший?
«Історія Російсько-турецької війни» Ґозьєра.
Що містилося в другому томі згаданого твору поруч з іншими відомостями?
Назва вирішальної битви (забута), яку часто згадував рішучий офіцер, майор Брайєн Купер Твіді (незабутий).
Чому, по-перше й по-друге, він не звернувся до згаданого твору?
По-перше, задля вправи у мнемотехніці; по-друге, тому що після періоду амнезії, умостившися за великий стіл і збираючися звернутися до згаданого твору, він за допомогою мнемотехніки відновив у пам’яті назву тієї воєнної операції: Плевна.
Що несло йому втіху в його сидячому положенні?
Щирість, нагота, поза, супокій, юність, ґрація, стать, порадниця-статуетка, поставлена в центрі стола, зображення Нарциса, придбаного на аукціоні П. А. Рена, Бечелорс-вок, 9.
Що приносило йому роздратування в тому сидячому положенні?
Тіснотиск комірця (розмір 17) і камізельки (з 5 ґудзиками), цих двох предметів туалету, зайвих у костюмі дорослого чоловіка, бо неспроможних пружно розтягуватися при змінах маси тіла.
Яким робом пом’якшено те його роздратування?
Він зняв комірця з шиї, разом із чорною краваткою та відщібною шпонькою, та й поклав на стільницю ліворуч від себе. Послідовно, у зворотному напрямі, порозщібав камізель, штани, сорочку вздовж серединної лінії розкучерявленого нерівномірного заросту чорного волосся який трикутом розходився від тазової ділянки по черевній округлості з пупковою западинкою по серединній лінії потовщень і до перетину шостих грудних ребер і далі на обидва боки під прямим кутом із вивершенням колами описаними довкруж двох рівновіддалених цят, право- і ліворуч, на кінчиках грудних горбів. Послідовно він від’єднав шлейки штанів від кожного з шести, за винятком одного, шлейкових ґудзів, розташованих попарно, з котрих одна пара була неповна.
Які відбулися затим мимовільні дії?
Він прищикнув між двома пальцями плоть прилеглу до рубця в лівій підреберній ділянці нижче діафрагми виниклого внаслідок укусу завданого бджолою 2 тижні й 3 дні тому (23 травня 1904 року). Машинально й не відчуваючи свербежу, почухав правою рукою низку точок і поверхонь своєї епідерми, почасти оголеної, повністю обливаної шкіри. Занурив ліву руку в ліву нижню кишеню камізелі й видобув, і повернув на місце срібну монету (1 шилінг), поміщену туди (здогадно) при події (17 жовтня 1903 року) похорону місіс Емілі Сініко, Сідні-перейд.
Розпишіть бюджет за 16 червня 1904 року.
Чи продовжився процес роздягання?
Відчуваючи легку, але стійку затерплість у підошвах, він відвів ступню набік і оглянув зморшки, опуклини й западини, що утворилися під тиском тіла на ступню під час неодноразових піших пересувань у багатьох різних напрямах, після чого, нахилившися, розв’язав шнурки, розшнурував обидва черевики й по черзі скинув їх повторно, відліпив трохи промоклу праву шкарпетку, в передній частині якої ніготь великого пальця знову продовбав отвір, підняв праву ногу та, відщібнувши бузкову еластичну підв’язку, стягнув праву шкарпетку, поставив роззуту ступню на край сидіння свого крісла, вхопив і обережно відщепив виступаючу частину нігтя великого пальця, підніс відщикнуту частинку під ніс і вдихнув дух живої плоті, після чого удоволено відкинув відщикнутий нігтевий фрагмент геть.
Чому вдоволено?
Бо дух, що його він удихав, відповідав іншим запахам, вдихуваним колись від інших нігтевих фрагментів, які був хапав і відщикував юний Блум, учень початкової школи місіс Елліс, терпляче, щовечора, у процесі короткого колінопреклоніння, читання молитви на сон грядущий та шанолюбних замрій.
В котрій же останній та остаточній із тих його замрій злилися наразі всі вони, й одночасні, й змінювані послідовно, одна по одній?
Не спадкувати за правом первородства, чи за розділенням поміж братів, чи за привілеєм найменшого в роду, достоту як і не мати в безстроковому володінні великої садиби солідної площі в акрах, рудах і перчах, себто в усталених англійських земельних мірах (оціненої в 42 ф. річного податку), з пасовиськами на торфовищах, прилеглих до тієї баронщини, з вартівнею сторожа й парадною алеєю, але нестеменно так само не мати й будиночка в суцільному ряді інших а чи половину вілли, що їх називають Rus in Urbe[449] або Qui si Sana[450], а придбати у повну власність шляхом приватної купівлі двоповерховий житловий будинок-бунґало під очеретяним дахом, чолом на південь, увінчаний нагорі флюгером та заземленим громовідводом, із ґанком, увитим повзучими рослинами (плющем чи там диким виноградом), оливково-зеленими вхідними дверми з начищеним до блиску мідним оздобленням, мовби в елеґантної карети, з фасадом, отинькованим під мармур, із золоченим рельєфом по карнизах і фронтону, й щоб стояв, бажано, на мальовничому підвищенні, з приємним краєвидом, що відкривається з обведеного кам'яною балюстрадою балкону на довколишні пасовиська, безстадні й стадозаборонені, з 5 чи 6 акрами присадибної земельки, але на такій відстані від великого шляху, щоб вечорами світло його вікон пробивалося крізь і понад живоплоти з рівно підстрижених грабів, а від риси столичного міста щоб це його місцерозташування було не менше, ніж на 1 англійську милю, але щоб не довше, ніж за 5 хвилин, можна було звідтіля дійти до трамвайної чи залізничної лінії (напр., на Дандрам, південний напрям, а чи на Саттон, північний, адже обидві місцевості, за відгуками, визнано, після досліджень, подібними до земних полюсів стосовно сприятливости клімату для хворих на сухоти), право спадкового передавання гарантоване, оренда на 999 років, а сам маєток повинен мати 1 залу з еркером (2 стрілчасті арки) і з пристроєм для вимірювання температури, 1 вітальню, 4 спальні, 2 кімнати для челяді, кухню з кахляними стінами, із закритою плитою та мийницею, хол із убудованими білизняними шафами, секцію книжкових полиць мореного дуба, а на ній «Британську енциклопедію» та «Тлумачний словник нового сторіччя», перехрещену зужиту зброю, східну й середньовічну, обідній ґонґ, алебастровий світильник, підвісний вазон, ебонітовий автоматичний телефонний апарат і довідник біля нього, ручної роботи аксмінстерський кремовий килим із картатим бордюром, столик, на одній ніжці з пазуристими лапами, для гри в мушку, коминок із масивними мідними ґратами, коминковий годинник-хронометр із позолоченої бронзи (щонайточніший збіг ходу з боєм соборних дзвонів), барометр із гігрометром, затишні отоманки й кутові дивани ясно-червоного плюшу, з тугими пружинами й серединою, в якій тонеш, японську ширму з трьома стулками й плювальниці (в стилі солідних клубів, добротної шкіри винного кольору, блиск легко відновлюється за допомогою оцту й льняної олії), пірамідально-призматичну центральну люстру, вигнуту дерев’яну жердину з папугою, привченим сідати на палець (лексикон цензуровано), тиснені шпалери по 10 ш. рулон, із поперечним візерунком із кармінових гірлянд і з бордюром горою, сходи, три довгі марші під послідовно прямими кутами, полірованого світлого дуба, сходинки і підсходинки, стійки, балясини й поруччя, з панелями, що йдуть угору, навощеними камфорним воском; ванну кімнату з гарячою та холодною водою, з ванною і душем; ватерклозет на антресолях, оснащений матовим овальним, без хрестовини чи переплетення, віконцем, відкидним сидінням, світильником-бра, бронзовою ручкою і ланцюгом, поруччям, підніжком і художньою олеографією на внутрішньому боці дверей; такий самий, але звичайний; челядські приміщення з осібним санітарним та гігієнічним хазяйством для куховарки, світличної та молодшої челяді (платня підвищується автоматичними щодворічними надбавками на 2 ф.; понад те — страховий поліс, щорічні бонуси (1 ф.) і пенсія (за 65-річною системою) після 30 років служби), буфетні, комори, льодовня, надвірні служби, льохи вугільний та дров’яний, а також винний (з виборними ігристими й неігристими марками) для почесних гостей, якщо їх запрошено до обіду (у вечірніх туалетах), ну а газ (одноокис вуглецю) мислився проведеним повсюдно.
