Як же Рудольфів син сприйняв цю першу частину?

Без хоч би яких змішаних почуттів. Він, єврей, усміхався, слухаючи з задоволенням і поглядаючи на цілісіньке кухонне вікно.

Виконайте другу (мінорну) частину балади.

Як батько юної Міллісент сприйняв цю другу частину?

Зі змішаним почуттям. Він слухав, не усміхаючись, і з подивом бачив єврейку-дочку в зеленому вбранні.

Стисло викладіть Стівенові коментарі.

Одна поміж усіх, найменша з-поміж усіх, така приречена жертва. Один раз помилково, двічі навмисне він спокушає свою долю. Доля з’являється, коли товариші його покинули, і спокушає його, неохочого, та, як видіння юности й надії, заволодіває ним, упокореним. Вона заводить його до чужої оселі, в таємний притулок іновірців, і там, невблаганна, віддає його на заклання, вже згідливого.

Чому господар (приречена жертва) зажурився?

Він бажав, щоб оповідь про скоєне була розказана про скоєне не ним та й не ним розказана.

Чому господар (знеохочений, нездатний опиратися) знерухомів?

Відповідно до закону збереження енергії.

Чому господар (таємний іновірець) мовчав?

Він зважував усі можливі резони за ритуальні вбивства й проти них^{894}: підбурювання ієрархії, марновірство простолюду, поширення чуток із постійними домішками правдивости, заздрість до багатства, вплив помсти, спорадичні явища атавістичної злочинности, пом’якшувальні обставини фанатизму, гіпнотичного впливу й лунатизму.

Чи був серед цих розумових або фізичних розладів бодай один (коли так, то який саме), від якого він не був цілковито вільний?

Від гіпнотичного впливу: якось-то, прокинувшись, він був не впізнав помешкання, де спав; неодноразово, прокинувшись, переконувався у своїй неспроможності, на певний час, рухатися чи вимовляти звуки. Від лунатизму: одного разу вві сні його тіло підвелося, стало навкарачки й поповзло у напрямі вичахлого вогнища, де, сягнувши мети, скрутилося в холоді калачиком, у нічному одінні, й, так і не проснувшись, продовжувало собі спати.

Чи траплялися ці чи подібні явища з кимось із членів його родини?

Двічі, на Голлс-стрит і на Онтаріо-террас, його донька Міллісент (Міллі) у віці, відповідно, 6 й 8 років, скрикувала уві сні від жаху, а на розпитування двох дорослих постатей у нічному вбранні відповідала самим тільки відсутнім і німотним поглядом.

Які ще зберіг він спогади про її раннє дитинство?

15 червня 1889 року. Примхлива новонароджена верещить, набухаючи кров’ю, намагаючися зменшити притік крови. Дівчинка, перейменована на Бербеничку, бербенила свою скарбничку; лічить його ґудзички як монетки лаз ва тли; лялька, що вона викинула, хлопчик-матросик; білявочка, від двох темнокосих, у родині траплялися біляві, за давніх часів, зґвалтування, герр гауптман Гайнау, австрійська армія^{895}, за недавніх, галюцинація, лейтенант Мулвей, британський військово-морський флот.

Чи були наявні ендемічні особливості?

Навпаки: будова назальної та фронтальної областей відповідала прямій лінії спадковостие, яка, хоч і уривалася час від часу, виявлялася в окремих ланках аж до найвіддаленіших витоків.

Які спомини лишилися в нього про її отроцтво?

Вона закинула в далекий куток свої обруч та скакалку. На Дьюкс-лоун, коли її умовляв англійський турист, вона відмовилася дозволити йому сфотографувати її і взяти знімок на згадку (не мотивуючи відмови). На Південній Кільцевій, бувши у товаристві Ельзи Поттер, коли за ними подався якийсь моторошний суб’єкт, вона дійшла до половини Стеймер-стрит і різко повернула назад (не пояснюючи причини). Напередодні 15-ї річниці свого народження вона надіслала листа з Маллінгара, графство Вестміт, коротко натякнувши на якогось тамтешнього студента (не повідомивши його курсу чи факультету).

Чи засмутила його ця перша розлука, провіщаючи другу?

Слабкіше, ніж він уявляв це собі, але дужче, ніж сподівався.

Яке ще зникнення, схоже, хоч і відмінне, помітив він у цей самий період?

Тимчасове зникнення його кота.

У чому схожість, а в чому — відмінність?

Схожість у наявності таємної мети, а саме: пошуків нового самця (студента з Маллінгара) або цілющої трави (валер’яни). Відмінність — у несхожості можливих повернень, а саме: до мешканців чи до місця проживання.

А в інших відношеннях — чи були подібні їхні відмінності?

У пасивності, в ощадливості, у силі звичок, у несподіваності.

Як саме?

У тому, що вона, нахилившись і підхопивши свої біляві коси, дозволяла йому зав’язати бант на потилиці (пор., як кицька вигинає спину). Далі: на спокійному плесі озера в Стівенс-ґрін, поміж перевернутих віддзеркалень дерев, її непояснений плювок, породивши концентричні кола хвильок, своєю постійною присутністю вказував місцеперебування сонної й нерухомої риби (пор. кицьку, що чигає на мишу). Знов-таки, щоб запам’ятати дату, учасників, кінець і наслідки котрої-небудь славетної батальної операції, вона сіпала пасма своїх кіс (пор. кицьку, що миє вухо). Нарешті, їй, дурненькій, наснилося, ніби вона має безсловесну й незапам’ятовану розмову з конем на ім’я Джозеф, якому вона запропонувала повну склянку лимонаду, а він начебто прийняв запропоноване пригощення (пор. кицьку, що дрімає під коминком). Отже, в пасивності, в ощадливості, у стилі звичок і в несподіваності їхні відмінності були подібні.

Яким чином він ужив подарунки: 1) сову, 2) годинник, котрий їм піднесли як побажання щасливого шлюбу, аби зацікавити й наставити її?

Як наочні посібники для пояснень: 1) природи й звичок яйцекладних тварин, можливости літання в повітрі, декотрих особливостей зору, стародавнього звичаю муміфікації; 2) принципу маятника, втіленого в гирі, трибковій передачі й регуляторі, перекладу на мову особистого й громадського регламенту різних позицій, у напрямі за годинниковою стрілкою, рухомих покажчиків на нерухомому диску, точности щогодинного повернення того моменту в кожній годині, коли покажчики, короткий і довгий, мають однаковий кут нахилу, а саме: щогодинно на 5/11 хвилини пізніше, ніж у попередньої години, в арифметичній прогресії.