Литмир - Электронная Библиотека
Содержание  
A
A

Непосредственно (встретиться). Нос у нос

Не так (делать кому-то). Не ў лад

Не удостоив взглядом. Каб паглядзеў

Одиноко (проживать). Сам сабе, сам сабой, сам-насам

С большими усилиями, по принуждению (заставить пойти, сделать, начать). 3 крыкам, з гвалтам

ФРАЗЕОЛОГИЧЕСКИЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ

Безнадежность объяснений и доказательств. (Яму, ёй, і м…) свайго розуму не ўкладзеш.

Бесстыдство в действии, поведении. (Для гэтага…) трэба вочы ў сабакі пазычыць.

Бессодержательность высказывания, речи, сообщения. Гэта лухта непадсяваная.

Болтливость. (У яго, яе…) не замерзне на языку.

Быстрота и энергичность в поведении. На і м скура гарыць.

Голодное состояние. (І м, вам…) жываты падвяло, бакі ўвабрала.

Дрожь при ощущении холода. (У яго, у мяне…) зуб на эуб не трапляе, зуб зуба даганяе.

Заносчивость. (У яго, яму, у яе…) крукам (кукішам) носа не дастанеш.

Инициативность в начинаниях. (3 яго, яе…) свет гарыць.

Крепкая дружеская деловая связь. (Іх, вас…) вадой не разальеш.

Малозначительность. Ад бочкі заткала (шпунт).

Малорослость. (Ён, яна…) яшчэ кату па пяту.

Медлительность. (Яго, цябе, вас…) толькі па смерць пасылаць.

Неблагоприятность. (Сёлета, летась) не год (быў) на садавіну (ягады…).

Нежелание признать то, что было. (Яму, табе…) памяць адсохла.

Необходимость только отбыть время. Абы дзень да вечара (нам, табе…).

Неодолимое желание. (У яго…) вока гарыць на (гэ-та…).

Неравенство. (Ты яму, ён табе…) не вярста.

Неспособность ни к чему. (Ён…) ні да танца, ні да ружанца.

Никчемность. (Ён, ты…) сабак.і не варт.

Одинаково плохо. Не кіем, дык палкаю.

Отсутствие времени. (Мне, яму…) некалі дыхнуць.

Отсутствие внимания. (Мне, ёй…) не ў голаў (не у галаву, не ў галаве).

Отсутствие признаков существования. (Тутіх, яго; там іх, яго) і заваду няма (не было).

Отсутствие признаков пребывания. Не засталося і звання (яго, іх…); (яго, іх) і след прастыў.

Отсутствие чего-либо значимого. Тут ні ўцяць, ні ўзяць.

Очень раннее время суток. Яшчэ чэрці на кулачкі небраліся.

Очень большая худоба. (У яго, у яе…) адны вочызасталіся.

Ощущение немощи, старости. Быў конь, ды з'ездзіўся.

Подвижность, непоседливость. (Ён, яны…) тут ёсць, тут няма.

Полная подчиненность. (3 яго, з яе) вяроўкі ўюць.

Полное сходство. (Яны) на адзін капыл, абое рабое.

Поспешное бегство. (Я, ён) лахі пад пахі і ходу.

Проявление зависти. (Яго, мяне…) завідкі бяруць.

Преступные склонности. (Па табе, па ім…) вяроўка(шыбеніца, турма) плача.

Пьянство. У яго глотка не прасыхае; ён не прасыхае.

Сильное неудовольствие тем, что увидел. Вочы б маене бачылі.

Сознательная бездеятельность. (Ён) палец аб палец неўдарыць.

Умственная слабость, пустота. У яго салома (мякіна)ўгалаве.

СРАВНЕНИЯ О ДЕЙСТВИЯХ

Бежит. Бяжыць (нясецца), як. падпалены, як пад-смажаны, як шалёны (очень поспешно, быстро).

Бродит. Блукае (бродзіць, блындае), як цень, як здань, як свет згубіў (в полном расстройстве).

Вертит. Круціць носам, як сабака каля разніцы (обращает особое внимание, проявляет повышенный интерес).

Вертится. Круціцца, як голы ў мурашніку, у крапіве (в трудном положении); выкручваецца, як скурат на агні (изворачивается в безысходной ситуации).

Выскочил. Выскачыў, як Піліп з канопляў (канапель), як з канопляў (высказался невпопад).

Говорит. Гаворыць, як п'яны плот гародзіць (бес-связно); як стары дзед кашалі пляце (небылицы); балбоча, як індык, як цецярук (говорит много); бубніць, як удод (говорит невразумительно, глухо); барабаніць, як, пустая бочка (говорит бессодержательно, много);

брэша, як сабака на вецер (врет); голіць, як брытва (говорит остро, резко).

Копается. Капаецца, як сляпы ў торбе (бестолково)

Кричать. Крычы. хоць разарвіся, хоць лопні (о невнимании к тому, кто кричит).

Кричит. Крычыць, як варона на дождж (упорно), аж сцены разлягаюцца (сильно), хоць вушы затыкай (пронзительно); вішчыць. як. парася ў прасле (отчаянно).

Лезет. Лезе, як дым у вочы, сляпіцаю (неотвязно).

Наскочить. Нарваўся, як голы на бізун (о неприятностях).

Настращать. Напужаў, як ката скваркаю (о достижении обратного результата).

Оглядываться. Азіраецца, як парася ўкраў (с опасением, страхом).

Плавает. Плавае, як сякера, як калун (о неумении плавать), як качка (об умении плавать).

Поехать. Паехаў — як камень у ваду боўкнуў (об отсутствии вестей).

Посмотреть. Глянуў — як капейку даў (о приятном ощущении от взгляда).

Привязаться. Прыстаў, як сляпы. да плоту (неотвязно)

Делает. Робіць, як назаўтра трэба, як не сваімі (рукамі), як сырое гарьщь (медленно).

Делят. Дзеляць, як Тодар з Тадораю лапаць з абораю (шутка о бессмысленном, глупом дележе).

Дерутся. Б'юцца, як пеўні (шумно наскакивая друг на друга)

Добраться. Дабраўся, як вол да брагі (о жадности).

Дружно. Дружна, як жабы на дождж (все вместе).

Ест. Есць, як не ў сябе (много), як за сябе (быстро), як тыдзень не еушы (жадно), ажнос гнецца (с охотой), аж за вушамі трашчыць (старательно), як нежывы, як не сваімі (без охоты, лениво).

Заговорить. Загулі, як пчолы ў вуллі, як у купіне чмялі (о шуме от разговоров).

Идти. Валюхаецца, як качка (идти тяжело, раскачиваясь в стороны); паўзе, хоць вару падлі (идти медленно);

валачэцца, як сабака за возам (идти без желания).

Сказать. Сказаў, як у сук уляпіў, як звязаў (точно), як пугаю па вадзе (бессодержательно), як сабака «гаў» (грубо, лживо); ляпнуў, як гразёю ў вочы (грубо, оскорбительно)

Смотрит. Глядзіць, як вол на новыя вароты (удивленно и тупо)

Танцуют. Скачуць, як голыя ў крапіве (беспорядочно и дико)

Угождать. Дагаджаў, як ліхой скуле (обходился очень осторожно).

Хозяйничать. Гаспадарыць, як свіння ў агародзе (безобразно)

Храпит Храпе, як карчы дзярэ (звучно)

О СОСТОЯНИИ

Бедный. Гол, як сакол.

Богатый. Багаты, як чорт рагаты.

Болят. Баляць, як сабакі рвуць (о ногах)

Бьется. Б'ецца, як рыба аб лёд (о горе)

Везет. Шанцуе, як тапельцу, як вісельніку (о невезении).

Глухой. Глухі, што пень, як цяцера, як сцяна

Горе. Бяда, хоць воўкам вый, хоць у пятлю лезь, хоць у труну лажыся, хоць з моста ў рэчку.

Деньги. Грошай, як мякіны (много), хоць сцены клей(много), каб капейка, шэлег (мало)

Дрожит Дрыжыць (трасецца), як авечы, хвост, якасінавы лі ст (от холода, со страха)

Живет. Жыве, як у Бога за плячьша (беззаботно), як сарока на калу (без пристанища).

Живется. Жывецца. як валу ў ярме (трудно), як кату(комфортно), як бяздомнаму сабаку (голодно и неуютно)

Здоровый. Здаровы, хоць у плуг запрагай, як бык, яквол, як. дуб.

Лежит. Ляжыць, як лут, як калода, як падла, крыцаю, лежнем.

Любит Любіць, як сабак а палку (опасается)

Молчит. Маўчыць, як сцяна, як вады ў рот набраў

Одинокий. Адзін, што пень, як палец, як былінка ў полі

68
{"b":"286012","o":1}