Литмир - Электронная Библиотека
Содержание  
A
A

Сравнительные обороты этого типа обычно более тесно связаны с определенными членами предложения, что свидетельствует о наличии основания для сравнения. Этому способствует и наличие специальных указательных слов такі,так и др: Такога палахлівага і баязлівага чалавека, як ён, цяжка знайсціКолас) У хаце было так ясна, як у яме (П Галавач) У гэты час з палетка падышоў чалавек, вельмі малады, такі самы, як і жанчына (К Чорны) В этих же целях часто используется и усилительная частица н, которая подчеркивает соответствие явлений: Змрок, як, і заў седы ў познюю восень, наплываўхутка. (А Кулакоўскі) Пракоп, як і кожны селянін. крыху дыпламат. (Я. Колас) В некоторых случаях усиление сравнения достигается употреблением двух сравнительных оборотов, соединенных бессоюзной связью или связанных союзами ці, або: Як, віхар, як куля, імчьщца каршун. (И. Купала) У гарадку усё кіпела цяпер, як у катле або як у вуллі. (К. Чорны)

Близкое значение к союзу як придает сравнительным оборотам союз што, который в целом употребляется относительно редко: Тут так цёпла, што ў лазні. (М. Гарэцкі) Хлопчык імчаўся, што лёгкая птушка. (3. Бядуля) Шчокі зарумяніліся так, што ў мароз. (Я. Колас)

Союзы нібы (нібыта), быццам, бы, быццам бы, як бы придают сравнительным оборотам значение условности, не полного соответствия, а лишь похожести: Іван, нахмурыўшыся, паўглядаўся ў гэты зіхатлівы, бы жывое срэбра, рухавы, занадта, на яго думку, прыгожы твар: ці не жартуе яна. (В. Быкаў) А на баку ў цяльняшках паласатых ляжаць, нібы матросы, кавуны. (П. Панчанка) Цёплая летняя ноч павольна апускалася на зямлю і ўсё гусцей і гусцей церушыла над ёю, як бы прасяючы праз танчэйшае сіта малюпасенькія крупінкі змроку. (Я. Колас) Неполное соответствие может выражаться также и союзом як со словом амаль: У каморцы было холадна, амаль як на дварэ. (Т. Хадкевіч)

В художественной литературе 20–30-х гг. нередко можно встретить союзы мэрам, мэрам бы (от нем. mehr — больше), которые соответствуют союзам быццам, быццам бы, нібы и широко представлены в копыльских, несвижских, клецких и других юго-западных белорусских говорах: Ціхі нейкі, мэрам да зямлі прыбіты, стаўся Сымон Мігай. (Х. Шынклер) Алеська не адыходзіла ад маткі,мэрам бы баючыся яе адну пакінуць. (Ц. Гартны) В настоящее время эти союзы не употребляются в литературном языке.

Сравнительные обороты с союзом чым подчеркивают бульшую или меньшую степень качества или количества предметов или явлений, сравниваемых между собой. Как правило, обороты эти относятся к прилагательным или наречиям в сравнительной степени: У лесе было многа цяплей, чым у полі. (Ц. Гартны) Сярод жанчын было весялей, чым сярод мужчын. (П.Пестрак) В художественной литературе часто можно встретить разговорную форму этого союза чымся: Старыя яшчэ з болыиай заядласцючымся маладыя, валі лі высокія хвоі (3 Бябуля) Камянюкі бачылі болей, чымся дрэвы і вуліцы (М Гарэцкі)

Кроме сравнений, которые присоединяются с помощью союзов, достаточно часто встречаются сравнения бессоюзные. Наиболее распространенным является употребление в качестве сравнения творительного падежа: На кустах блішчыць шкляным шротам раса (3 Бядуля) Ізноў вісіць спакой пераспелай малінай (Р Барадулін)

Сравнительные отношения могут выражаться также с помощью предлогов з, на, у, на манер и т д: А сам дарэктар, з вузел ростам, у сваім уборы бедным, простым, у зрэбных портках і кашулі стаяў, як бы яго прыгнулі. (Я Колас) Нікуды я не пабягу, а сагну яго ў дугу. (А Чарнышэвіч) Не мог на мак змяць яму косці (Я Купала)

Часто употребляемые сравнительные обороты превратились во фразеологизмы, которые употребляются в качестве обстоятельств

Нібы (як) снег на галаву — неожиданно, внезапно:

Мой таксама заявіцца сюды як снег на галаву (А Кудравец)

Нібы (як) вады ў рот набраўшы — упорно молчать: Маўчыць, шбы вады ў рот набраўшы

Як асінавы лі ст (як асіна) — очень сильно (дрожать):

Цяпер ён калаціўся як асінавы лі ст і мусіў сашчаміць зубы, каб не ляскалі (Я Колас) Хоць не труслівы я дзяціна, але затросся як асіна («Тарас на Парнасе»)

Як бабёр — жалобно. Поўначы як бабёр плакала ў печы асіна (Р Барадулін)

Як баран на новыя вароты — растерянно, удивленно. Таму і глядзеў ён на дзеда Астапа як баран на новыя вароты (М Лынькоу)

Як вадою змыла — исчез, удрал. Заводчыка Хукмана да гэтага часу як вадою змыла (К. Чорны.)

Як чорны вол — очень добросовестно, много, упорно. Сцёпка некалі на пана працаваў як чорны вол (К Крапіва)

Як гром з яснага неба — неожиданно, вдруг, внезапно. Вайна Трэція суткі, як яна пачалася. Ударыла як гром з яснага неба, аглушыла, і я ніяк не магу апомніцца. (ІШамякін)

Як дзве кроплі вады — очень похожий, одинаковый. Але вы не ведаеце, што гэты палкоўні кбыў падобны на мяне як дзве кроплі вады (К. Крапіва)

Як з прывязі сарваўшыся — очень быстро, стремительно. «Чаго ты ляціш, як усё роўна з прывязі сарваўшыся?» — прысуняў Цітка Кандрат (М Лобан)

Як кашаль хваробе — совсем ненужный, излишний. Ты паможаш так каню, як хваробе кашаль (К Крапіва)

Як леташні снег — ненужный. Трэба яна мне як леташніснег (ІМележ)

Як мёртваму кадзіла — бесполезно. О, каб я цябе злавіў у лесе, то быў бы другі рахунак. А цяпер твая споведзь паможа мне як мёртваму кадзіла (Я Колас)

Як мыла з'еўшы — с кислой миной, неудовлетворенно. Стафанковічык сціх як мыла з'еўшы (К Чорны)

Як. мыш пад мятлою — испуганно. Молча Госці сядзелі як мышы пад мятлою (Я Колас)

Як на далоні— ясно, четко. Мястэчка відаць адсюль як на далоні,— вялікае, раскідзістае, яно цягнецца праз усю раўніну ад лесу да лесу (ІНавуменка)

Як Піліп з канапель — внезапно, неожиданно. Хто ен такі? — Выскачыў як Піліп з канапель (К.Крапіва)

Як пугаю па вадзе — бесследно, без результата. Знак там казне як пугаю па вадзе, ці заплаціць Сомі к за карову, ці не (К. Крапіва)

Як пшаніцу прадаўшы — очень крепко (спать). Потым засноў як прадаўшы пшаніцу, з добрай вячэры і пан не прыспіцца (У Дубоўка)

Як рэпу грызці — очень хорошо, без ошибок. Або Шурка. Дзевяты гадок, чытае як рэпу грызе, і гусі пасе ўсёлета (Я. Брыль)

Як след — так, как должно быть. Не паспелі ў шчасці як след пакупацца мы, — бомбы свіснулі, пырснула першая кроў (П Панчанка)

СЛОВА И ВЫРАЖЕНИЯ

Магазін ушверсальны, прадуктовы, прамтаварны, тытуневы, кніжны, кандытарскі, хлебны, садавінна-гароднінны, галантарэйны, вінна-гарэлачны, парфумерны, ювелірны, мэблевы — магазин универсальный, продовольственный, промтоварный, табачный, книжный, кондитерский, хлебный, плодоовощной, галантерейный, винно-водочный, парфюмерный, ювелирный, мебельный

Калі адчыняецца (зачыняецца) гэты. магазін? — Когда открывается (закрывается) этот магазин?

Дзе мужна купіць? — Где можно купить ?

Ці есць у вас? — Есть ли у вас?

Пакажыце мне, калі ласка… — Покажите мне, пожалуйста…

Дайце мне, калі ласка… — Дайте мне, пожалуйста…

Дзе у вас аддзел…? — Где у вас отдел…?

Прадаўшчыца (прадавец) — продавщица, продавец.

Каса, касі р (касірша) — касса, кассир (кассирша).

Пакупка — покупка.

Каштаваць — стоить.

Цана — цена.

Зважыць — взвесить.

Адмерыць — отмерить. і

Прымерыць — примерить.

Абутак. — обувь.

Кашуля — рубашка, сорочка, рубаха.

Сукенка — платье.

Баваўняны, бавоўна — хлопчатобумажный, хлопок.

61
{"b":"286012","o":1}