- Блискуче рішення! - схвалив Всевишній і почепив на груди генерала орден Святого Духа.
В цю урочисту мить до покоїв влетів янгол Рафаїл і вправно спікірував до ніг стратегів.
- Господи, ось я! - відрапортував він, падаючи навколішки.
- Бачу, сину мій, - по-батьківськи мовив Всевишній. - Нічого синочок вимахав, слава мені, справжнісінька довбня... Як хлопець, Михайле? Впорається?
- Бугай здоровий - мусить! - гаркнув бравий генерал.
- Слухай, сину мій, слово моє і волю мою. Зараз підеш до скарбниці. Там тобі випишуть підйомні для термінового відрядження на Землю. Злови лиходія Азазела і заточи цього бунтівника, що мене забув, у печеру, яку обладнано в пустелі Додоєл. А перед тим добряче поскуби його! Щоб з нього пух і перо полетіло! Ну, ні пуху ні пера! А для моїх розбещених овечок ми іншу кару придумали...
І стратеги знову схилилися над блискавичним планом.
Частина перша. Ой не знав козак...
"І зробив Ной все; як наказав йому
(господь) бог, так він і зробив".
БИТІЄ. розд. в. ст. 22.
1. Хобі патріарха Ноя
Праведний Ной був на диво віруючою людиною: він вірував навіть у прогнози погоди. Такого дивака і в наші освічені часи знайти важкувато, а тоді, коли ще й у згадці не було синоптиків, і поготів.
Власне, і часопис "Небесний кур'єр" Ной передплачував лише для того, щоб за легким сніданком смакувати чергове метеопророкування. У цій справі старий був справжнім гурманом. Він не хапався, як отой холерик, одразу за віщування погоди, а майстерно роз'ятрював свій апетит гострими приправами, за які йому правили постійні рубрики "Пригоди" та "Хроніка життя вищого світу".
Своєї звички праведний Ной не ламав вже щось 500 років. У цій галузі він був своєрідним рекордсменом.
От і цього біблійного ранку старий почимчикував у затишний садочок, вмостився в качалку, завбачливо замотав шию густою патріаршою бородою, щоб, бува, не схопити нежить, і розпочав традиційну газетну естафету.
І ось які чудасії він вичитав.
2. Вікопомні свідчення допотопної історії
З часопису "Небесний кур'єр".
"СПІЙМАЛИ НА ГАРЯЧОМУ"
Вісник з тверді земної поспішає возрадувати наших дорогих читачів свіженькою й пікантною пригодою.
Цієї ночі правоохоронець порядку в чині молодшого серафима янгол Рафаїл, що чергував за графіком, спокійно й безшелесне облітав свій регіон спостереження.
Коли раптом (ох, ці "раптом"!) його нашорошені вуха вловили якийсь підозрілий шепіт. І це - серед ночі! Коли порядні люди сплять! Це насторожило пильного янгола. Ані секунди не вагаючись, він сміливо кинувся у кущі.
Виявляється (ох, ці "виявляється"!), що під покровом ночі безкрилий янгол Азазел цілувався з гарненькою дівчиною. Навіть уявити собі важко! Таке падіння? І кого? Небожителя!..
- Ану, розійдись! - з природженою ввічливістю запропонував чемний молодший серафим Рафаїл цій безсоромній парі. Погодьтеся, ніякий суд з такою невимушеною легкістю не вирішує справ про розлучення.
Але зловредна парочка відмовилась!
- Котися до бога! - брутально образив Азазел молодшого серафима Рафаїла під час виконання службових обов'язків. Милосердному слузі божому нічого іншого не лишалося, як затримати обох порушників на місці злочину.
Як під час слідства з'ясувалося (ох, ці "з'ясувалося"!), колишній янгол Азазел вступив зі своєю коханкою в злочинну змову з підступною метою розхитати віру в божі приписи. Вони намагалися довести, ніби райського блаженства можна вкусити і під земним кущем. Але хто повірить у таку нісенітницю? Та останній злидень засвідчить, що краще ночувати у хаті, ніж просто неба під кущем. Самі подумайте: а раптом піде дощ?
Після нетривалого судового засідання порушників покарано на довічний строк і обох ув'язнено в печері Додосл. Судді зустріли цей вирок з великим задоволенням.
Янг БРЕХУНЕЛ.
ГЛЯДАЧ СХВАЛЮЄ
У театрі "Одного Глядача" відбулася прем'єра нової музичної комедії "Ех, яблучко!" Картини райського життя дихають життєвою правдою, хоч дещо і переобтяжені нежиттєвими образами Адама і Єви. Хвилюють своєю емоційною силою сцени гріхопадіння, відтворені в оголеній реалістичній манері. На жаль, сцени вигнання з раю мають дещо декларативний присмак. Демагогічні натяки, що лунають в монологах Спокусника, зайві. Але в цілому суворий Глядач схвалив нову виставу.
Сер ТЕАТРАЛ.
МЕТКИЙ ГЕНЕРАЛ
Учора в рай-мазі видавали місячні пайки райських яблучок. Ще зранку утворилася величезна черга. Коли за пайкою прийшов головнокомандувач війська небесного Михайло Архистратиг, черга вже губилася за рогом базової хмари. Але генерал не розгубився. Він дав коротку команду:
- Крррю-гом!
Таким чином архангел Михаїл ще раз продемонстрував свій талант тонкого стратега і, як і належить хороброму воїнові, опинився на чолі.
Арх БАХВАЛ.
ГОЛОВНЕ - ПИЛЬНІСТЬ
Янголи Сампсіх та Анагемас до нестями покохали одну дочку людську на ім'я Рахіль. Але вони ніяк не могли з'ясувати, до кого з них Рахіль прихильніша. Вона охоче хилилася до обох, правда, жодному не даючи переваги. Аби покінчити з цим непевним станом невагомості і нарешті розв'язати пікантну таємницю, Сампсіх запропонував Анагемасові:
- Брате мій небесний! Треба нам випробувати Рахіль. Зробимо так. Коли прийдемо до неї додому, давай удамо, що сваримося, і влаштуємо дуель на блискавках. Але насправді спопеляти один одного не будемо. Потім обидва попадаємо, ніби наші душі вже відлетіли до бога.
- І що ж ми цим з'ясуємо? - запитав Анагемас.
- А от що! - відповів Сампсіх. - До якого трупа Рахіль кинеться першого, того трупа вона і кохас дужче.
- Може, ще й поцілує! - у захваті вигукнув Анагемас.
Так вони і зробили. Прийшли і посварилися. Блискавки! Грім! Коли на цей гвалт Рахіль вбігла до кімнати, до побачила, що обидва коханці валяються на підлозі і не дихають. Дівчисько кинулося... до шафи.
- Виходь, Атаркуфе! - радісно покликала вона. - Ці два дурні повбивали один одного!
Отака-то вірність у дочок людських...
Янголи, будьте пильні в інтимних діяннях з мальованими красунями.
Нектарій де АМБРУАЗ.
3. Прогноз на сто років уперед
- Чого це слуги божі - до молодят чіпляються? - здивувався було патріарх Ной. - Ну, кохаються... Одвіку ж так було! Що тут такого? Знайшли що в часопис тулити... Аби патякати та плітки множити!
І щоб вгамувати розбурхані почуття, він вийшов на фінішну пряму:
ПРОРОКУВАННЯ ПОГОДИ
Останніми днями зберігається ясна безхмарна погода. Тільки вночі земну твердь рясно вкриває роса. Але велелюбний Всевишній готує людству приємний сюрприз. За відомостями Небесної Служби Хмар у найближче століття слід чекати Всесвітню Зливу. За попередніми даними розкішний водоспад триватиме сорок діб.
- Господи, спаси і помилуй! - заблагав Ной, вражений цим нечуваним прогнозом, що пророкував - не мало не багато - всесвітнє стихійне лихо.
А вдень сонце пряжило так, що аж у носі пересихало. Люди посміялися з явно недоречного прогнозу, та й по тому. Тільки віруючий Ной, як то інші кажуть, не складав гострої полемічної зброї.
- Погода до дощу повертає! - бубонів він, витираючи з лисини рясні краплі поту.
