У цьому ж листі Олексій Якович коротко розповів і про свої творчі справи: «На моєму письмовому столі лежить зараз рукопис про „юнгів“ — юних географів. Повістина має назву „Жаб’ячий цар“. За характером я циган-непосида. Прописаний у Бердянську, а вважай щоранку зустрічаю сонце де завгодно — на березі моря, лиману, в полі. Там мені все знайоме — трави, квіти, комахи, пташки, звірята. Я там, як кажуть, своя людина».

Стрічати сонце… Ніби народжуватись заново. Разом з птахами, квітами, бджолою, жаб’ячим царем! У русі, в добрім настрої…

Стрічати сонечко… В різних місцях, щодня… На зелених островах творчості. З дитинством поряд. Це ж прекрасно.

Хай буде ще багато сонць і чудесних книжок!

БОГДАН ЧАЛИЙ