Антицесор, антецесор — попередник.
Анімуш — запал, наснага, [бойовий] настрій.
Аргамак — породистий верховий кінь.
Арматор — особа, яка за свій рахунок споряджає судно. Тут: призвідник.
Асан — пан.
Асекуруватися — страхуватися, перестраховуватися.
Аспіс (яспіс) — яшма, напівкоштовне каміння.
Б
Байдана — панцерна сорочка.
Банделієр (бандольєр) — патронташ, підсумок.
Баніт — вигнанець; людина, яку оголосили поза законом.
Барзій — (все) більше.
Бармиця — кольчужна залізна сітка для захисту шиї.
Бартка — гостра вузьконоса сокира з маленьким тупим обухом і довгим держаком.
Бахмат — бойовий кінь.
Бахорити (бахурити) — вести розпусне життя.
Безоар — камінь органічного походження. Утворюється подеколи у шлунку жуйних тварин, коней тощо.
Безецний — підлий, ганебний, ниций.
Безплюдрий — безштанько.
Бекет — військова сторожа.
Берда — кінна стежка.
Бердиш — сокира на довгому держаку з видовжено-півкруглим лезом.
Берендійка — банделієр, стрічка.
Бецман — бельбас, олух.
Бик — великий казан.
Блахманити — замилювати очі, обдурювати.
Бригідки — в’язниця у Львові.
Брокатовий — парчевий.
Будзиґан — булава із шипами.
Бурда — скандал, дебош, безчинство.
Бута — пиха, чванливість, бундючність.
Бутний — пихатий, чванькуватий.
В
Валечний — хоробрий, мужній.
Валлони — жителі Валлонії (регіону Бельгії).
Ватран — камін.
Ввійстя — вхід.
Ведлуг — відповідно (до чогось), згідно з чимсь.
Вельбучний — поважний, знатний.
Веред — гнійний нарив, болячка.
Веселики — журавлі.
Вигензувати — випросити, виманити, вициганити.
Видма — піщаний горбик.
Вироб’яки — постоли.
Витворний — вишуканий, витончений.
Витхнути — перепочити, відсапатися.
Відставляти — переносити в інше місце.
Вісон — тонка коштовна тканина.
Войський — війт, наглядав за порядком у воєводстві, заміщав каштеляна під час шляхетського ополчення.
Вонний — духмяний, запашний.
Вота — дар на вівтар, пожертви.
Встеклий — божевільний, скажений.
Г
Габіт — сутана.
Гадамашек (адамашек) — сорт шовкової тканини.
Гайдавери — штани, шаровари.
Гайдар (гайман) — пастух.
Галман — лайливе слово щодо чоловіка.
Гандри бити — байдики бити, байдикувати.
Ганси — згірдлива назва німців.
Гебан — ебенове дерево.
Гиря — голова.
Гіпокрит — лицемір, лукавець.
Глог — кущ або деревце родини кизилових.
Глушмай (глушман) — глуха людина.
Гойний — щедрий, розкішний.
Голдувати — воздавати честь, славити.
Голендри — голландці.
Гостець — ревматизм.
Гостія — євхаристичний хліб у католиків латинського обряду.
Гунцвот — шельма.
Гупелянда — плащ-накидка до колін або ж до п’ят, який одягали через голову.
Гурензон — сучий син.
Гурма — юрба.
Гуф — військо, рать.
Ґ
Ґанджар — двосічний стилет, закривлений на кінці.
Ґелюхи — тельбухи.
Ґмерк — родинний чи цеховий знак (своєрідний герб); перстень із печаткою, на якій зображений такий знак.
Ґорс — бюст, декольте.
Д
Дебакль — поразка.
Делектуватися — насолоджуватися.
Делія — довгий верхній одяг, який носили наопашки.
Деспект — образа, кривда, зневага.
Десперувати — впадати у розпач, втрачати надію.
Джавр (джаур) — іновірець.
Джурґа — юрба.
Див-дерев — дурман (однорічна отруйна трав’яниста рослина).
Дик — вепр.
Дискретний — обережний, прихований, секретний.
Диспоновати — наказувати.
Доматор — домосід.
Домаха — шабля.
Домінус — пан, повелитель, хазяїн.
Доротка — в’язниця у Львові.
Дублон — старовинна золота монета.
Дудок (дуда) — плата за хрещення дітей.
Дуфати — вірити, сподіватися.
Е
Еґзаґеровати — перебільшувати.
Еквіпунок — обмундирування, екіпірування.
Ж
Жак — студент, учень, школяр.
Жизний — урожайний, родючий.
Жолд — платня (у найманому війську).
Жоломіґа (жоломійка) — сопілка.
З
Заглада — загибель, знищення.
Закладник — заложник, полонений.
Захристія — приміщення у християнському храмі, яке призначене для зберігання предметів культу.
Зафайданий — загиджений, забруднений.
Збоніфікувати — відшкодовувати, винагороджувати.
Збуй — брехун, розбійник.
Згладити — убити, знищити.
Здецидований — остаточний, рішучий.
Зефір — легкий вітерець.
Зіновать-трава — багаторічна рослина родини бобових.
І
Ізруч — в рукопашному бою.
Імпетувати — наступати.
Імпет — натиск, сила, навала.
Інвенція — винахідливість.
Інкурзія (інкурсія) — наїзд, напад.
Інстиґатор — урядовий обвинувачувач у давньому суді Речі Посполитої.
К
Калмук — калмик.
Калюмнія — наклеп, наговір.
Камедул (камальдул) — член католицької чернечої автономної конгрегації, відгалуження бенедиктинського ордену.
Камка — іранська шовкова тканина з кольоровими візерунками.
Кантовастий — кутастий.
Капусь — ябедник, донощик.
Карабеля — крива шабля.
Картавна — великокаліберна гармата.
Карчило — карк.
Катран-трава — рослина родини хрестоцвітих.
Кватира — штаб-квартира.
Кварцяні — регулярне наймане військо у Польщі в XVI—XVIII ст., яке утримували за рахунок кварти — четвертої частини доходів із королівських земель.
Кватерна — відділ кінноти, ескадрон.
Келеп — ручна зброя; своєрідний молот, насаджений на довгий держак.
Кінва — великий дерев’яний кухоль.
Кітел — казан.
Клуб — верхня частина ноги, тазу
Коберець — килим.
Колігація — свояцтво.
Коміть головою — сторчголов.
Компут — основні сили війська.
Комунік — кінний загін.
Конар — груба гілляка, сук.
Конферувати — засідати, радитися, обговорювати
Конфесата — свідчення під час допиту; допит.
Конфузія — замішання, розгубленість.
Контарець — короткий меч.
Контентувати — задовольняти.
Контроверсія — суперечка.
Конфідент — таємний агент, донощик.
Конфіденція — близькі (фамільярні) стосунки.
Кон’юрація — зговір, змова.
Копа — одиниця лічби, що дорівнює 60.
Коч — карета
Креденс — буфет (шкаф).
Крисаня — бриль, капелюх.
