Далі лист багато чим нагадував лист Деббі. Не хочу приписувати собі і цю заслугу, скажу тільки, що кинути курити – серйозна мета, втілення якої вважається нелегкою справою. Щойно ви цього досягнете, як віра в себе надихне вас і допоможе взяти під контроль інші проблемні сфери життя. Я переконаний, що це одна з найбільших переваг істинної свободи перед нікотиновим рабством.

Для мене момент істини настав ще до того, як я загасив свою останню цигарку. У наших клініках чимало курців переживають його задовго до завершення курсу лікування. І тоді вони кажуть: «Будь ласка, ні слова більше. Я все зрозумів. Куріння – це неперевершене шахрайство, я ніколи більше не куритиму». Очевидно, те ж саме вже сталося і з вами. А коли ні – не засмучуйтеся. Адже на процес міг вплинути будь-який із безлічі факторів: ступінь пригніченості, у яку ввів вас наркотик, ваша уява, прагнення завжди і у всьому отримувати переконливі докази. Найголовніше те, чи здатні ви сприймати ситуацію неупереджено, чи згодні плентатися на мотузці туди, куди вас ведуть, яким би безглуздим не здавався вам цей шлях. Навіть якщо у вашому випадку подіяли всі фактори – не біда. Якщо ви дотримувалися всіх рекомендацій, то вже стали щасливою людиною, яка не курить. Напевно, донедавна ви думали, що такого не може бути. Коли у вашому житті настане момент істини, то ви зрозумієте, що ніколи більше не потрапите до нікотинової пастки. Будь ласка, прочитайте останній розділ, аби довідатися,

Коли я пережив момент істини, то зрозумів, що більше ніколи не потраплю до нікотинової пастки. Пройшло понад двадцять років, а я і дотепер вірю в це, і моя віра навіть зміцніла. До того ж я переконався, що кожен курець, який врятувався з пастки за допомогою «Легкого способу», не буде вразливим. Але вже за кілька місяців довідався, що буває й інакше – я пережив один із найсерйозніших ударів у житті. Уявіть собі моє розчарування, коли Емма Фройд попросила забрати з наших відеоматеріалів епізод за її участі.

Це прохання я виконав. Хоч як би я пишався своїм курсом лікування, хоч би скільком курцям він допоміг, але найменше мені була потрібна рекомендація людини, яка знову почала курити. Я вже переконався: коли мій метод рекомендує людина, яка не втрималася і знову закурила, то вона говорить одне, а курці чують інше. Навіть якщо курці кажуть: «Он як? Ви пробули в клініці всього чотири години й вийшли звідти щасливою людиною, яка не курить, витративши при цьому всього 160 доларів? Ти ба, яка вигідна угода! Безумовно – варто спробувати!» Але при цьому вони думають: «За кого ти мене маєш? Якщо все так просто і класно, то чому ж ти знову куриш?»

Дійсно – чому? Відтоді як я відкрив «Легкий спосіб», цей аспект куріння спантеличував мене більше, ніж решта, разом узяті. Зрозуміло, цинік знайшов би пояснення: «Багатьом вдається втримуватися від куріння впродовж тривалого періоду, вони вдало прикидаються щасливцями, які не курять. Але й дотепер вони залежні, тому і починають курити знову. Вони просто дурили себе!» Без удаваної скромності зізнаюся: не будь я творцем «Легкого способу», то також дотримувався б саме такої думки. І нізащо не позбувся б 160 доларів, хоч як би заповзято колишній курець не розхвалював чудодійну методику.

Мої роздуми були плідними. Довелося змиритися з тим, що невеликий відсоток курців витримує всього три місяці. Я вельми пишаюся тим, що знизив їхню кількість із 24 у перший рік роботи до 6 % – в останній. Крім того, один прикрий випадок показав, що винуватий не сам «Легкий спосіб», а повернення до нікотинової залежності. У мене є всі підстави вірити, що я скоротив чисельність і таких випадків, але, на жаль, точні статистичні дані зібрати неможливо. В останній главі я спробую зробити так, щоб ви не поповнили цю сумну статистику.

Я вважаю, що «Легкий спосіб» допомагає курцям кинути курити не тільки легко, але й назавжди. Чи можу я робити подібні заяви і водночас визнавати, що дехто з курців знову стає жертвою нікотинової залежності? Чимало з вас скаже, що ні про яке рятування від залежності в цьому випадку не може бути й мови. Так, але можна спочатку потрапити у ведмежий капкан, а потім вивільнитися з нього. А згодом потрапити в інший ведмежий капкан. То хіба це заперечує, що з першого ви вирвалися?

Я вже наголошував на тому, що вольові методи не дають колишнім курцям відчуття свободи, і вони на все життя залишаються вразливими. «Легкий спосіб» звільняє вас від залежності одразу, щойно припиняє негативний вплив промивання мозку. Розглянемо випадок Дорис – однієї з перших відвідувачок нашої клініки в Бірмінгемі. Вона прийшла до нас у сльозах, дуже пригнічена. Вона й пішла вся в сльозах – маю додати, що це були сльози радості, ридав і весь персонал клініки разом зі мною. На прощання вона міцно поцілувала мене й залишила клініку в стані ейфорії, почуваючись щасливою людиною, яка не курить. Того ж вечора вона відвідала дочку з зятем і повідомила їм радісну новину. А зять вже давно пообіцяв відмовитися від куріння (не тому, що йому так хотілося, а для того, аби підтримати тещу). Проте він скористався вольовим методом, і тепер радість тещі стала для нього джерелом роздратування. Він запитав: «Чому ви так радієте? Адже ви ще й дня не протрималися без куріння!» Ці слова стали катастрофою. Все, чого я досяг за чотири години, було знищено за кілька секунд. Що скажеш, гарна підтримка. Курити в його присутності Дорис не стала, але зернини сумніву вже було кинуто в ґрунт. Згодом вони проросли й зацвіли пишним цвітом.

Дорис залишила клініку щасливою жінкою, яка не курить, увірувавши, що залишиться такою на все життя. Можу заперечити, адже надії вона не мала від самого початку, якщо парою фраз її знову загнали в залежність. Хоча курити Дорис не почала. На щастя, вона знову звернулася до мене. Я нагадав їй про вічний конфлікт між курцями і некурцями і порадив поставити себе на місце зятя. Він не намагався принизити її – просто захищався. Спостерігаючи, як Дорис радіє з того, що більше ніколи не куритиме, її зять впадав у депресію і почувався нещасним тому, що він мусив також відмовитися від цигарок. Дорис із великим нетерпінням дочекалася можливості викласти в присутності зятя свою козирну карту.

Ми стаємо вільними тоді, коли промивання мозку втрачає свою силу впливу на нас, після чого наш настрій стає піднесеним. Але бравувати цим не варто. «Легкий спосіб» має лише одне слабке місце: оскільки він дійсно легкий, то наші клієнти піддаються ризику стати надміру самовпевненими. Природа настільки схильна до нас, що допомагає пам’ятати хороше і забувати погане. На жаль, іноді ця здатність виходить нам боком. Під кінець курсу лікування курець знає вже чимало вагомих причин, аби ніколи більше не братися за цигарку, і жодної – щоб продовжувати курити. Але згодом негативні сторони куріння забуваються. У перші дні, коли ви ще боїтеся і пам’ятаєте, як ненавиділи становище курця, небезпека не настільки велика. Тому я й пропоную вам скласти власну заяву, щоб ви могли зрідка звертатися до неї і нагадувати собі, скільки переваг у свободі. Намагайтеся вкласти у власну заяву душу і свої щирі почуття.

Щоразу, спілкуючись із курцями, які певний час втримувалися від куріння, але потім все-таки закурювали, я запитую: «Чи подобалося вам бути людиною, яка не курить?» Усі без винятку відповідали: «Це було чудово!» Потім вони детально розповідали про привабливість життя без цигарок. Тоді я запитував, чи задоволені мої співрозмовники тим, що знову почали курити. І всі вони (знову-таки без винятку) вигукували: «Ненавиджу! І треба ж було зробити таку дурницю!» Такою ж була відповідь і курців, яким певний час допомагав вольовий метод. Намагайтеся вчитися на їхніх помилках. Коли після першої вдалої спроби клієнт надсилає мені лист на кшталт листа Деббі, то проблема вирішується просто: я відправляю його назад, аби нагадати, як прекрасно почувалася людина, коли кинула курити.