Розглянемо обов’язки, які виконує «просто домогосподарка». Якщо ви не заперечуєте, то наведу приклад, відомий мені краще за інші, – мою дружину Джойс. Я з головою занурився у своє прагнення звести куріння до рівня попередньої форми нікотинової залежності – вживання нюхального тютюну. Аби ніщо не відволікало мене, Джойс виконує 99 % усіх функцій у нашому подружньому житті. Вона справляється з усіма традиційними обов’язками домогосподарки: пере і прасує, купує продукти і побутову хімію, підтримує в будинку чистоту і порядок, готує, накриває на стіл і миє посуд. Джойс не тільки купує весь необхідний одяг, але й підбирає мені костюм на щодень, бо знає: інакше я витрачу дорогоцінний час на пошуки та вибір. Раніше вона піклувалася і про дітей, просиджувала з ними всю ніч, коли вони нездужали, і ніколи не скаржилася. Усе перелічене, мабуть, не становить і десятої частини домашніх справ, виконаних Джойс упродовж багатьох років.
Прошу не звинувачувати мене в забудькуватості – краще повернімося до Джойс. Вона не тільки опікується домашніми справами, але й разом зі мною допомагає курцям позбутися цієї шкідливої звички. Джойс бере на себе функції секретаря в приймальні та на телефоні, вона оплачує рахунки і веде облік витрат. Якщо нам потрібна допомога водопровідника чи електрика, їх викликає знову ж таки Джойс. У наших спільних поїздках вона замовляє квитки, бронює номери в готелях, відповідає за обмін валюти, оренду машини тощо. Зрештою зауважу, що Джойс – порадниця, утішниця і моя опора.
Завдяки дружині я можу направити свої зусилля на досягнення своєї єдиної мети. Відверто кажучи, я не спроможний ефективно виконувати кілька справ одночасно. Іноді Джойс зверталася до мене з проханнями полагодити розетку чи перевірити рівень масла в машині. Соромно визнавати, але в таких випадках я пропонував їй повчитися на курсах автомеханіків. Зовсім забув: Джойс працює не тільки в будинку, але й у саду, тому це рятує нас від необхідності наймати садівника і хатню робітницю.
Як і більшість жінок, Джойс вміє виконувати одночасно тисячу справ, притому з високою ефективністю. Зрозуміло, що майже всі повсякденні домашні турботи відрізняються приземленістю і одноманітністю. Безвідповідальна людина вважає таку роботу занадто напруженою, а інтелектуал – не тільки стресовою, але й нудотною. Я знаю, що Джойс надзвичайно розумна, але, хоч як це дивно, зі своєю роботою вона справляється життєрадісно, навіть без нарікань. Життя поруч із нею сповнене радості, що підтверджує навіть її ім’я.
Мене нерідко хвалять за досягнення, а Джойс, яка завжди поруч, погоджується, не намагаючись нагадати про свій внесок у нашу спільну справу. Не знаю, хто колись сказав: «За кожним великим чоловіком стоїть велика жінка». Хто б то не був, але він не дуже помилився. Слід було б сказати: «Велика жінка стоїть за кожним посереднім чоловіком». Джойс працює зовсім безкорисливо, тому що любить мене і вірить у нашу спільну справу так само, як і я. На мій погляд, вона не типова домогосподарка, а одна з найвеличніших жінок на землі. Утім, на об’єктивність я не претендую. Але переконаний, що більшості чоловіків і жінок властиві ті самі недоліки і переваги.
Емансипація допомогла жінкам домогтися виборчого права, дала їм майнові права, частково зрівняла професійні можливості й оплату праці жінок на рівні чоловіків. Парадокс, але деякі з цих досягнень лише підвищили рівень стресів у житті жінки. Щоб домогтися рівності в професіях, які колись вважалися виключно чоловічими, жінці доводиться бути на голову вище колег-чоловіків. Більшість жінок не тільки вибудовують кар’єру і терплять пов’язану з нею напруженість, але й змушені миритися з такими традиційними джерелами стресу, як вагітність, народження дітей, годування, обслуговування і виховання дітей, зокрема і доволі дорослих.
Одне попередження, шановні пані: можливо, вам поки здається, що цими словами я намагаюся переконати вас, ніби жінкам кинути курити набагато складніше чи відмовлятися від куріння в цьому випадку нерозумно. Аж ніяк. Я всього лише підкреслюю, що в житті жінок стресів більше, ніж у житті чоловіків, незалежно від того, справедливо це чи ні. Саме тому жінкам легше потрапити до нікотинової пастки і застрягти в ній. Спробуйте затямити: куріння не допомагає при стресі! Навпаки, викликає його. Дійсно, для більшості курців нікотинова залежність – не тільки основне джерело стресів, але й причина, через яку багато інших сфер життя вони сприймають як напружені та стресові.
Я маю на увазі не тільки те, як впливають на наше фізичне і психічне здоров’я, а також працездатність і самооцінку накопичення отрути в організмі і фінансові витрати (хоча й ці фактори також посилюють стрес). Ідеться також і про паніку, спустошеність, невпевненість, спричинені нікотиновою залежністю. Повсякденні, пересічні життєві проблеми, які некурці переборюють не замислюючись, куріння перетворює на доволі серйозні травми. Я вже згадував, що почав курити майже безупинно з однієї причини: через ненависть до своєї роботи й викликаний цією обставиною стрес. Але істина полягала в моїй залежності від нікотину, саме залежність і створила стресову ситуацію. Така природа «нікотинового чудовиська».
Припустимо на хвилинку, що цигарки дійсно допомагають впоратися зі стресом. Виходить, курці мусять бути спокійнішими і врівноваженими порівняно з некурцями. А що ми спостерігаємо насправді? Хіба ми не знаємо, що курці перебувають у напруженому і неспокійному стані, особливо коли перекур неможливий? Вам не доводилося криком заганяти дітей спати, аби тільки без перешкод вислизнути з дому і спокійно покурити? Хто, якщо не курці, вічно щось крутять в руках, смикаються, намагаючись хоч як-небудь заспокоїти свої нерви? Якщо цигарки дійсно заспокоюють, звідкіля ж тоді у курців ця нервозність?
Щойно ви кинете курити, як стресів у вашому житті значно поменшає. Природа забезпечила вас усім необхідним для подолання нормальних життєвих перешкод. Але вона не наділила вас здатністю справлятися зі стресами, спричиненими курінням, лишень навчила розпізнавати сигнали тривоги, переконуючи, що курити небезпечно.
У куріння занадто багато непривабливих аспектів. Важко вирішити, який із них більш негативний, але одне з перших місць у цьому списку посідає
КУРІННЯ ПІД ЧАС ВАГІТНОСТІ.
Розділ 17
Куріння під час вагітності
Безумовно, громадська думка щодо куріння під час вагітності досить негативна. Не можу уявити собі іншу ситуацію, де б курець потерпав від настільки ж болісних докорів сумління. Цікаво, що курці-вагітні охоче погоджуються зі своїми обвинувачами, принижуючи тим самим своє і так незавидне становище. Листи, що надсилають мені матері, які курять, переповнені самокритикою і презирством до себе. Ці жінки звинувачують себе в тому, що подають поганий приклад дітям і ризикують залишити їх сиротами. Деякі з них дали клятву відмовитися від куріння, якщо завагітніють, і їм – найважче. Уривок з листа Джин – яскравий приклад того:
«За іронією долі, у перші чотири роки нашого шлюбу ми робили все, аби тільки уникнути вагітності. Ми були міцними і здоровими (незважаючи на моє куріння) і не думали, що згодом у нас виникнуть якісь проблеми. Не стану навантажувати вас кошмарними подробицями обстежень, які ми пройшли, але після восьми років марних спроб ми повірили, що дитини нам ніколи не зачати, і всерйоз задумалися про всиновлення.
А потім – сталося чудо. Навіть не намагатимуся передати відчуту радість! Я не могла дочекатися повернення чоловіка з роботи, аби поділитися радісною звісткою. На той час у мене була звичка строго розподіляти пачку цигарок з таким розрахунком, щоб до ранку в ній залишалося не менше п’яти штук. Закуривши, я раптом побачила, що в мене в запасі всього дві цигарки. Була майже п’ята вечора, тобто я безупинно курила відтоді, як повернулася додому. І не дивно – цьому сприяли обставини. Потрясінням для мене стало інше: я згадала, що заприсягла Эрику і самій собі, що обов’язково відмовлюся від цигарок, якщо мені пощастить завагітніти. По суті, я з нетерпінням чекала вагітності тільки тому, що сподівалася позбутися шкідливої звички! Але тепер моя радість раптом змінилася панікою.
Эрику я нічого не сказала. Він ніколи не курив, проте ставився до мене з розумінням і не зачіпав мене, переконуючи облишити цю звичку, хоча я знала, що куріння йому неприємне. Зараз я на п’ятому місяці, вагітність стає помітною, а я дотепер нічого не сказала йому. Спочатку я виправдувалася тим, що ще рано, що не варто обнадіювати Эрика, коли ще нічого невідомо. Але зараз я розумію: я мовчала, боячись навіть подумати про те, що мені доведеться кинути курити.
Як я могла розраховувати на розуміння чоловіка, особливо після всього, що ми пережили? Я пригнічена і нещасна. Навіть якби я зраджувала чоловікові, то не почувалася б гірше, проте я в такому стані, начебто дійсно зраджувала йому. Зрештою, я ж не дурна, але мені аж ніяк не вдається викурювати хоча б дві пачці на день. Проте зараз я розумію: краще самій розповісти чоловікові про все, не чекаючи, доки він здогадається сам. Я знаю: ви переконані, що кожен курець легко може відмовитися від куріння, і ви, напевно, порадите мені зробити те ж саме, але мені страшно думати навіть про можливі спроби.
Кажуть: “Не судіть, і не будете судимі”. Я ледве не втратила кращу подругу: накричала на неї при всіх за те, що під час вагітності вона викурювала по п’ять цигарок на день. Вона буде з мене знущатися, коли довідається, що я нічим не краще! Не те щоб я не вірила, що куріння завдає шкоди здоров’ю майбутньої дитини, – я вірю в це. Я знаю, що відбувається зі мною, мені постійно сниться, начебто в мене народилося огидне чудовисько. Але курити я не кидаю, незважаючи на всі ці кошмари. Мабуть, я безнадійна, і ви, напевно, теж не зможете мені допомогти».
