Коли ви досягнете успіху за допомогою «Легкого способу», то, звісно ж, захочете допомогти своїм друзям-курцям. Не переймайтеся, якщо добрі новини не викличуть у них ентузіазму. Таке ставлення може бути результатом скепсису або переконанням, що на них «Легкий спосіб» не подіє. Навіть якщо друзі вірять вам, проте нещодавно вони намагалися кинути курити вольовим методом та зазнали поразки, вмовляти їх звернутися до «Легкого способу» – однаково, що пропонувати марафонцеві, який упав за двісті метрів до фінішу, півгодини відпочити, а потім таки подолати дистанцію.

Проте головна складність «вольових методів» криється в сумнівах і невпевненості в собі. Ми чимдуж беремося за роботу, сподіваючись на успіх, але не віримо в нього і нічого не знаємо напевне. Це приклад негативного мислення. Навчатися плавати важко і страшно, але ви коли-небудь бачили ейфорію дитини, яка щойно навчилася триматися на воді? Нехай навіть вона пропливла лише пару метрів, ледь не потонувши, і наковталася води? Це жодним чином не зменшує її щастя. Дитина точно знає: вона трималася на воді сама – без надувних подушок і без допомоги дорослих. Вона – пливла! І зрозуміла, що згодом, коли тренуватися, зможе здолати весь басейн і бути ще щасливішою. Ейфорію того, хто проплив свої перші кілька метрів і повірив, що рано чи пізно обов’язково навчиться добре плавати, можна порівняти хіба що з перемогою на олімпійських іграх.

Коли ви ставите собі за мету прожити рік без цигарок, то, звісно, до кінця року ви її не досягнете. Якщо ж ваша мета – прожити без куріння все життя, то очевидно, що про результати таких намагань можна говорити лише наприкінці життя. Тобто навіть якщо досягнеш своєї мети, то ніколи про це не довідаєшся! Не надто спокуслива перспектива – усе життя боятися фіаско, так і не довідавшись, переміг ти чи ні. Вольовому методу властива ще одна серйозна вада: ним користуються курці, які щиро вірять у те, що йдуть на величезні жертви. Так, вони усвідомлюють, що життя курця сповнене більше недоліками, аніж перевагами. Проте вони вірять, що куріння для них – насолода й опора. Почасти безтурботність, десь безвідповідальне ставлення до алкоголю – і вони знову опиняються в тій же пастці. Тож не дивно, що кинути курити за допомогою «вольових методів» надто складно.

У попередньому розділі я просив вас відповісти на запитання: коли ви зрозумієте, що зцілилися? Потім я докладно розглянув приклади відповідей наших пацієнтів. Очевидно, ви помітили, що бездоганних відповідей не було. Та і я лише натякав на неможливість напевне знати, що більше ніколи в житті не закуриш, поки не проживеш це життя повністю. Так звідки ж Деббі або й сам Аллен Карр знають, що більше не куритимуть?

Якщо запитати звіролова: «Чи зможете ви з усією відповідальністю стверджувати, що ніколи не потрапите ногою у ведмежий капкан?», він, напевне, не зможе чітко відповісти. А тепер трохи змінимо саме запитання: «Чи зможете ви з усією відповідальністю стверджувати, що з власної волі ніколи не втрапите ногою у ведмежий капкан?»

Швидше за все, найввічливішою з можливих відповідей буде щось на кшталт: «Яким же недоумком треба бути, щоб навмисне всунути ногу у ведмежий капкан?!» Так, звіролов усе життя боїться випадково потрапити до капкану, але його анітрохи не лякає перспектива зробити це навмисне, особливо якщо колись він уже мав нещастя побувати в ньому!

Можливо, порівняння ведмежого капкана і куріння вас не переконало. Проте я спеціально навів його для тих, хто намагається кинути курити за допомогою вольового методу. Адже вони по-справжньому вірять, що відмовляються від істинної насолоди і справжньої опори в житті. А коли вони нещасливі і їм здається, що відтепер усе їхнє життя перетвориться на низку невдач, то цілком імовірно, що в них виникне бажання закурити знову. Таке трапляється приблизно у 90 % курців. А тепер уявіть собі, що ви підсіли на новомодний фармацевтичний препарат, дозволений законом, але вам пощастило позбутися цієї залежності. Як на вашу думку, чи станете ви перейматися тим, аби знову не втрапити в цю залежність? Запевняю, що ви вже чули про цей новомодний засіб. Його назва -

Саме так називають екстракт рослини, що належить до роду беладон, росте вона в Південній Америці. Це один із найсильніших наркотиків, відомих людству: досить однієї дози, аби викликати звикання. Понад 60 % дорослих тамтешніх жителів, які вживають цей наркотик, – залежні. Це сильнодіюча отрута, вона широко застосовується як інсектицид. Поступово вона руйнує імунну систему, викликає задишку і млявість, а кожну третю жертву – вбиває. Вона огидна на смак, планомірно руйнує нервову систему, викликає почуття невпевненості в собі. Загальна вартість доз, яких наркоманові вистачає на все життя, – у середньому 50 тисяч фунтів стерлінгів. А що цей наркотик дає людям? Абсолютно нічого. Можливо, він викликає ейфорію або галюцинації? Зовсім ні.

Якщо вам відомо, що таке «спустошення» і ви вірите цим фактам, то чи зможу я переконати вас спробувати його? Навіть завзяті авантюристи, хоробрі й нерозумні люди, не зважаться на експериментальну дозу, якщо повірять, що вона зможе спричинити звикання. Однак припустімо, що вам промили мозок і від народження привчили вважати, що цей наркотик має особливі переваги, а його негативний ефект проявляється, коли виникає залежність, а залежність виникає лише через багато років, тож одна доза ніяк не позначиться на здоров’ї. Тоді авантюристи, які знайдуться серед нас, можуть спробувати цей наркотик. А тепер припустімо, що ви вже чимало років страждаєте на залежність, готові підтвердити, що наркотик завдає вам шкоди, і розумієте, що вже знесилилися від потерпання. Також припустімо, що вам пощастило знайти спосіб миттєвого і простого порятунку від залежності назавжди. Чи замислитеся ви, перш ніж скористатися цим способом? А коли з’ясується, що він діє,

Ви, певне, здогадалися, що описаний мною наркотик – це наш давній друг і помічник нікотин. Швидше за все, деякі факти ви категорично заперечуватимете. Приміром, цей наркотик планомірно руйнує нервову систему, викликає почуття невпевненості в собі і абсолютно нічого нам не дає. Але, будь ласка, спробуйте певний час сприймати цю інформацію як встановлений факт. Перечитайте її ще раз, намагаючись не асоціювати з курінням. А тепер подумайте, чи готові хоча б на секунду повірити, що й надалі матимете потребу в курінні, якщо ви:

• можете сприймати куріння виключно як описаний мною наркотик?

• знаєте, що куріння не допомагає вам розслабитися і зосередитися, що воно не додає вам сміливості й упевненості, не рятує від стресу та нудьги?

• усвідомлюєте, що єдиний шлях до порятунку – це ніколи не курити жодної цигарки?

• щоразу, коли виникає бажання курити, думаєте: «Ура! У мене вийшло! Я вільна!», а не: «Зараз покурити б…» чи: «Коли ж я нарешті звільнюся?»

Бажання викурити цигарку схоже на келих з отрутою, для курця це – суміш нектару та отрути. Нектар потрібен курцям, вони хочуть його, але разом із ним доводиться пити й отруту. Якщо попросити курця скласти список усіх переваг і недоліків куріння, а потім оцінити кожен пункт за десятибальною шкалою, то загальна сума балів недоліків значно перевищить суму балів переваг. Так чому ж ми продовжуємо курити, незважаючи на те що це абсолютно нераціонально? А тому, що в келиху є і третій інгредієнт – залежність, це містична сила, що переважає над раціональністю.

Талановитий ілюзіоніст здатний спантеличити нас і змусити повірити в те, що його трюки – справжня магія. Але якщо пояснити, у чому полягає трюк, то він втрачає свою таємничість. Правда в тому, що нектар у келиху відсутній.

«Легкий спосіб» розкриває таємницю залежності й пояснює, як вона заманює жертви, змушує їх вірити, начебто куріння здатне надавати їм насолоду і служити опорою. Коли ми сприймаємо куріння як таке, а не під впливом промивання мозку, коли розглядаємо його як героїн або навіть «спустошення» і знаємо, що нам абсолютно нічого втрачати, а навпаки, ми отримуємо дуже багато, – нас немов охоплює відчуття приреченості, зневіри або самопожертви. До кінця цієї книжки ви з нетерпінням чекатимете можливості виконати обряд «Остання цигарка», після нього зрозумієте, що ви вже некурець, і радітимете цьому.