— Ми його зупинимо, — сказала Жинь.
Чаґхань байдуже знизав плечима.
— Нехай щастить. Для цього потрібні всі ви.
— Ти командуватимеш нами?
Чаґхань похитав головою.
— Не можу. Навіть раніше, коли був лейтенантом Туйра, я знав, що ніколи не стану командиром. Я був Алтаневим Провидцем, але ніколи не мав стати командиром.
— Чому?
— Іноземець на чолі найсмертоноснішого загону Імперії? Навряд. — Чаґхань склав руки на грудях. — Ні, Алтань назвав свого наступника перед тим, як ми пішли з Ґолінь Ніїс.
Жинь різко смикнула головою. Оце так новини.
— Хто?
— Ти, — сказав він, немовби це було очевидно.
Жинь почувалася так, немовби він ударив її в сонячне сплетіння.
Алтань назвав її своєю наступницею. Довірив їй свій спадок. Написав і підписав наказ кров’ю ще до того, як вони пішли з Кхурдалайна.
— Я командир Цике, — сказала вона. І їй довелося повторювати ці слова собі, доки їхнє значення не просочилося в неї. Вона отримала статус, рівний генералам Воєначальників. Вона мала владу наказувати Цике робити те, що забажає. — Я командую Цике.
Чаґхань відвернувся. Його обличчя було похмурим.
— Ти збираєшся окропити світ Алтаневою кров’ю, так?
— Я збираюся знайти та вбити всіх відповідальних, — сказала Жинь. — І ти мене не спиниш.
Чаґхань засміявся сухо, уривчасто.
— О, я не збираюся тебе зупиняти.
Він простягнув їй руку.
Жинь схопила її. Затоплена земля та вкрите попелом небо стали свідками домовленості між Провидцем і Спірлійкою.
Вони порозумілися, вона і Чаґхань. Вони вже не були суперниками, які змагалися за прихильність Алтаня. Тепер вони були союзниками, пов’язаними лиходійством, яке обоє вчинили.
Вони мали вбити бога. Змінити світ. І скинути з трону Імператрицю.
Вони були пов’язані пролитою кров’ю. Пов’язані стражданнями. Пов’язані тим, що з ними сталося.
Ні.
З нею це не сталося.
«Ми ні до чого не змушуємо вас», — прошепотів Фенікс. І це була правда. Фенікс із усіма його силами не зміг змусити Теардзу скоритися його волі. І йому не довелося змушувати Жинь, бо вона щиросердно погодилася на домовленість.
Дзян помилявся. Вона не прикликала сил, яких не могла контролювати, боги не є небезпечні. Боги взагалі не мають сил, якщо їм не давати їх. Боги можуть впливати на всесвіт лише через таких, як вона. Її доля не написана в зорях або журналах Пантеону. Жинь зробила свій вибір сама. І хоча вона зверталася до богів по допомогу в бою, вони були від початку й до кінця лише знаряддям.
Жинь не жертва долі. Вона остання спірлійка, командир Цике, шаманка, яка прикликала бога виконати її прохання.
І ще прикличе богів для страшних звершень.
Подяки
Ханна Боуман — неймовірна агентка, редакторка та адвокатка. Без неї вижило б більше персонажів. Команда «Liza Dawson Associates» чудово поставилася до мене. Девід Померіко та Наташа Бардон — розумні, натхненні редактори, які безмежно вдосконалили цей рукопис. Лаура Черкас — коректорка з орлиним зором, яка відстежила стільки помилок. Дякую вам усім за те, що дали мені шанс.
Жанна Кавелос, мій персональний Ґендальф, зробила з мене — людини, яка любить писати, — письменницю. Сподіваюся, Еліяхор добре до тебе ставиться. Кідж Джонсон — геній, я хочу бути такою, як вона, коли виросту. Барбара Вебб — неймовірно крута. (Сподіваюся, Ітан із Ніком знайшли радість.) Робочі чати з доктором Джоном Ґлевіном завжди надихали та мотивували мене. Дякую всім вам за те, що спонукали докладати більше зусиль і писати краще.
Моя група в «Odyssey» 2016 року змусила мене пережити справжній фізичний біль. Я сумую за вами! Було дуже важко говорити з тобою, відколи ти став усемогутнім, Бобе. Бінобосу — Г’ю, Джей, Джейку, Марлі, Ґреґу, Бецці, Кейтлін — дякую за сміх та «маргариту» в щасливі години і численні перегляди «Тихоокеанського рубежу». Беннете, дивися! Слово «скарґон» нарешті потрапило в книжку. Колись його історію також розкажуть. P.S. Я тебе люблю. «Томатам»: Фарах Наж, Лінжен, Пабло, Річард, Джеремі, Джош, ви мої яскраві зірки, моє життя й найкращі друзі. Дякую вам усім за те, що ви тут, зі мною.
І нарешті — мамі й татові, я вас дуже люблю. Ніколи не зможу віддячити за те, чим ви пожертвували, щоб дати мені життя, яке я маю, але можу спробувати зробити так, щоб ви мною пишалися. Іммігранти, ми впоралися.
Про авторку
Ребекка Кван — випускниця письменницької майстерні «Odyssey» 2016 року. Вивчає історію Китаю в Джорджтаунському університеті. Мешкає у Вашингтоні. «Макова війна» — її дебютний роман.
НАЙКРАЩИЙ ДЕБЮТНИЙ ФЕНТЕЗІЙНИЙ РОМАН
ЗА ВЕРСІЄЮ «REDDIT FANTASY AWARD»
ПЕРЕМОЖЕЦЬ ПРЕМІЙ
«COMPTON CROOK» ТА «CRAWFORD»
ФІНАЛІСТ ПРЕМІЙ «LOCUS» ТА «NEBULA»
Ребекка Кван створює величний фентезійний світ, населений майстрами бойових мистецтв, філософами-генералами і богами, по-новому переосмислюючи історію Азії.
«Макова війна» заснована на історичних фактах і міфології, завдяки чому Ребекка Кван змогла розповісти нам про жорстоку й невблаганну війну, помсту, владу і божевілля, створивши навдивовижу живих персонажів, які викликають у читачів прихильність і пробуджують страх. Тримайтеся!
Надихнувшись історією Східної Азії, зокрема жорстокістю Японсько-китайської війни, у своєму романі Кван вибудовує абсолютно новий світ, даруючи читачам унікальний досвід.
