Очевидно, що, враховуючи наявність у показаннях лікування травм, «Траумель» досить часто застосовується в спортивній медицині 177. Але не через свою фантастичну ефективність. Застосування «Траумелю» при травмах у спортсменів має доказом лише особисту думку окремих спеціалістів. Якісних контрольованих досліджень із цього приводу немає.
Найяскравіше різницю між спонсорськими й незалежними публікаціями можна продемонструвати так. Проплачена стаття: опис лікування всього-на-всього одного пацієнта. Висновок: «Траумель» безпечний і ефективний для лікування м’язових ушкоджень 178. Незалежний метааналіз: стверджує, що наразі «Траумель» не можна рекомендувати для лікування м’язових ушкоджень 179.
Виходить, що обґрунтована незалежна наука з «Траумелем» не дружить. Але то не біда. Головне, що з ним дружать покупці й деякі спеціалісти. І, відверто кажучи, якщо вам подобається мастити «Траумелем» синці, а зайві гривні тиснуть кишеню — сміливо мастіть. Кожен вибирає, як смітити грошима, сам.
Але, мабуть, слід утриматись від «Траумелевих» ін’єкцій. Не варто колотися речовиною, безпечність і доцільність якої не має одностайного визнання (якщо вірити незалежним ученим). Хондропротектори
Деякі читачі, імовірно, страждають від остеоартриту. У декого, на жаль, це ще попереду, особливо в тих, хто має надмірну вагу та/або займається спортом.
Саме для лікування остеоартриту (і уражень суглобів загалом) існує такий клас препаратів, як хондропротектори. У своєму складі вони мають зазвичай хондроїтин сульфат і глюкозамін. Виробниками передбачається, що ці речовини (якщо їх уживати) сприяють відновленню суглобових поверхонь і зменшують негативні прояви артритів — біль, закляклість, зниження амплітуди рухів. Оскільки хондропротектори досить популярні, їм присвячено доволі багато публікацій, які дають дуже різні результати.
Приміром, систематичний огляд від Кохрейнівської бібліотеки вказує, що хондропротектори можуть давати мінімальні позитивні ефекти. Водночас, якщо аналізувати не всі доступні дослідження, а лише ті, де брали участь багато учасників, якість методології дослідження була високою, а спонсор не впливав на дослідження своїм фінансуванням, то всі позитивні ефекти кудись зникають 180.
В оглядах авторитетних медичних журналів Lancet та BMJ зазначають, що загалом хондропротектори не мають позитивного ефекту при остеоартриті, як порівнювати з плацебо 181 182.
Публікація у «Всесвітньому журналі ортопедії» робить висновок, що хондропротектори — безпечні, проте переконливих свідчень їхньої ефективності ще ніхто не продемонстрував 183.
І, нарешті, хондропротектори не рекомендовані для призначення пацієнтам низкою провідних установ:
Американським коледжем ревматології 184
Американською академією хірургів-ортопедів 185
Британським інститутом NICE 186
Загалом є один хороший маркер того, що ефективність препарату сумнівна: коли він присутній на українському сайті компанії 187 і відсутній на сайті міжнародному 188.
Варто зауважити, що йдеться тільки про системні хондропротектори (ті, які треба приймати всередину). Бо всілякі мазі та гелі «з пептидами для хрящів і суглобів», які треба намазувати на хворе коліно, — просто за межами добра і зла з погляду науки та медицини.
161 https://bit.ly/2PgbqBl
162 https://bit.ly/2O1ac8j
163 https://bit.ly/2PQ73dr
164 https://bit.ly/2NWouqY
165 https://bit.ly/2S858lU
166 https://bit.ly/2O2kJjE
167 https://bit.ly/2yW35J4
168 https://bit.ly/2ScnC4I
169 https://bit.ly/2R6DQev
170 https://bit.ly/2Pb03GV
171 https://bit.ly/2BOsMhi
172 https://bit.ly/2Eb66Kj
173 https://bit.ly/2U6ZGRk
174 https://bit.ly/2Rwfhs2
175 https://bit.ly/2FTd0pd
176 https://bit.ly/2FXXEjr
177 https://bit.ly/2QtLliY
178 https://bit.ly/2AKCtM2
179 https://bit.ly/2BP6Kef
180 https://goo.gl/qwWEfx
181 https://goo.gl/qk2FuS
182 https://goo.gl/2enos5
183 https://goo.gl/FJz9sW
184 https://goo.gl/9sAfbb
185 https://goo.gl/wMBh6w
186 https://goo.gl/wvJ6xm
187 https://goo.gl/tHCTpT
188 https://goo.gl/XCxbHv
Розділ 13 Вітамін, БАД, ананас Вітаміни
Мало хто із читачів не приймав вітамінних добавок хоча би раз у житті. У дитинстві це, найімовірніше, були смачні розчинні у воді шипучки, а в більш поважному віці їх замінили брутальні товсті таблетки, замовлені на Amazon.
Для того щоб достеменно розібратися в питанні вітамінів, необхідно усвідомити, що на планеті Земля паралельно існують два світи. В одному з них людина, вводячи в пошуковий рядок ґуґлу «вітаміни», отримує тисячі посилань на сайти «про здоровий спосіб життя», які повняться матеріалами на кшталт «П’ять вітамінів, які вам потрібно починати пити просто зараз». В іншому світі люди нічого не вводять у пошуковий рядок, бо не мають комп’ютера і, вочевидь, не знають, що таке ґуґл.
Таких людей можна побачити на сайті Всесвітньої організації охорони здоров’я в розділі «недоїдання». Цікаво, що перелік типових гіповітамінозів на сторінці ВООЗ відрізнятиметься від того, що пропонують велнес-ресурси. Розгадка цього парадокса досить проста: ресурси ВООЗ призначені для допомоги людям, яким не вистачає коштів на нормальну їжу, внаслідок чого в їхніх тілах створюється дефіцит передусім вітаміну В12 (бо він міститься в тваринних продуктах, які коштують дорого). Велнес-ресурси призначені насамперед для людей, які мають зайві гроші та готові їх віддати (або ще не готові, але їх швидко запевнять, що саме так і треба вчинити).
Скептичні читачі вже починають обурюватися, називаючи автора самодуром. Саме тому варто поцікавитись, який соціальний профіль людей, що приймають мультивітамінні добавки. За даними Національного інституту здоров’я США, ці громадяни багатші, мають високий рівень освіти, не палять, добре харчуються і загалом мають хороший рівень здоров’я 189.
Інакше кажучи, вони є членами соціального прошарку, для якого ризик розвитку будь-яких гіповітамінозів є мінімальним. Забезпечені люди добре харчуються, бо мають багато грошей, а відтак можуть дозволити собі купувати вітаміни, які їм не потрібні. Бідні люди потребують вітамінів, але не можуть їх придбати, бо не мають достатньо грошей навіть на звичайне харчування. Це — єдиний сценарій подій у Всесвіті, де закони логіки — не пусте місце. А якщо бідні люди починають купувати вітаміни, замість покращити власний раціон, то вони — не лише бідні, а ще й не надто розумні.
Автор має на увазі загальну ситуацію. Очевидно, що серед людей будь-якого достатку є особи з певними захворюваннями чи станами (наприклад, вагітність або вікові зміни), яким необхідно приймати певні вітаміни. Але це припустимо лише в тих випадках, коли їх призначає лікар, і тільки тоді, коли це призначення відповідає стандартам лікування певного захворювання чи стану. Просто так добавки з вітамінами та мікроелементами приймати не треба нікому.
