291 https://bit.ly/1SmVe8W
292 https://bit.ly/2Hrdboa
293 https://bit.ly/2qpF8DE
294 https://bit.ly/2HYauf0
295 https://mayocl.in/2pOCslw
296 https://bit.ly/2I0ju3l
297 https://bit.ly/2Kdwnrl
298 https://bit.ly/2qYEHmN
299 https://bit.ly/2qZ2Hpe
300 https://bit.ly/2Fj1TjZ
301 https://bit.ly/2qZlPE2
302 https://bit.ly/2r1TMmW
303 https://bit.ly/2Hws2Oe
304 https://bit.ly/39T13wm
305 https://mayocl.in/2r0FPqb
306 https://bit.ly/2R64Pfk
307 https://go.nature.com/2qOd016
308 http://bit.ly/2Q0Ew7y
309 http://bit.ly/2MMnPL9
310 http://bit.ly/35Zjhs5
311 http://bit.ly/2Qgu6PO
312 http://bit.ly/2EWEZBq
313 http://bit.ly/2ZtgchE
314 http://bit.ly/2t25tyH
315 http://bit.ly/2ZsgCop
316 http://bit.ly/2SwCltY
http://bit.ly/2Zryvnn
317 http://bit.ly/2SAIFR0
318 http://bit.ly/39f8c8v
319 http://bit.ly/2EUviTT
320 http://bit.ly/2MMo2Or
321 http://bit.ly/2ZtqOx1
Розділ 17 Пуповинна кров
Отже, ви вирішили стати мамою чи татом. А який може бути кращий подарунок малюкові, аніж уберегти його від усіх можливих страшних хвороб у майбутньому? Дуже зручно, що в більшості пологових будинків чи жіночих консультацій вам запропонують красиву брошурку про зберігання пуповинної крові. У спеціальному, само собою, банку. Спокуса дуже велика, бо всі ми свідомо чи не свідомо хотіли би знати, де впадемо, щоб підстелити соломку.
Але перш ніж бігти в касу, спочатку розберімося, які в цьому плюси, мінуси й підводні камені.
Лікбез такий: наш організм у перший момент після зачаття представлений усього лише однією клітиною, яка стрімко починає ділитися. Спочатку всі клітини однакові, але поступово з них утворяться кістки, шкіра, волосся, мозок, очі та решта запчастин типової людини. Очевидно, що клітини різних органів і тканин мають величезні відмінності між собою, хоча й походять від одного пращура. Але навіть у сформованому організмі залишається певна кількість таких клітин-пращурів, які називаються стовбуровими (або плюрипотентними, тобто такими, що мають різноманітний потенціал для розвитку). При народженні дитини можна зібрати й зберегти пуповинну кров і саму пуповину. У першій нас цікавлять стовбурові клітини крові (які можуть перетворитися на дорослі клітини крові). У другій — мезенхімальні стовбурові клітини (які можуть перетворитися на практично будь-які дорослі клітини).
Яка між ними різниця і що, власне, нам намагаються продати? Мезенхімальні стовбурові клітини
Представники банків крові розповідають, що ними можна лікувати дитячий церебральний параліч, травми, імунні розлади, аутизм, пухлини крові, розсіяний склероз і майже все, що можна придумати.
На сьогодні з усіх видів стовбурово-клітинної терапії FDA дозволяє використання лише пуповинної крові (не мезенхімальних клітин) для лікування пухлин і захворювань, що стосуються крові та системи кровотворення (кістковий мозок) 322.
Усе.
Для автора книжки позиція цієї установи є достатнім аргументом проти використання мезенхімальних клітин, бо жодна інша організація у світі не має подібного контролю за безпечністю, якістю й ефективністю медичних технологій.
Так, справді, можна знайти багато публікацій про використання мезенхімальних стовбурових клітин, але таке лікування або є експериментальним, або провадиться у країнах, відверто не передових у плані медицини. Якщо методика засвідчила себе ефективною в експерименті, це ще не дає жодної інформації про її безпеку. Ба більше, у випадку стовбурових клітин нас цікавлять віддалені наслідки.
Однак автор цілком усвідомлює, що який-небудь Мел Гібсон, зі сльозами на очах розповідаючи про порятунок свого старенького батька стовбуровими клітинами в Панамі, має значно переконливіші вигляд і звучання. Єдине прохання до читачів: пам’ятати, що вони — не Мел Гібсон, який може будь-якої миті перевезти тата на приватному медичному літаку з Панами в США в найкращу палату клініки Мейо, якщо раптом щось піде не так. А піти не так може.
Після неухваленої FDA стовбурової терапії можуть спостерігатися «легкі» побічні ефекти, на кшталт сліпоти чи пухлини спинного мозку 323.
Загалом про мезенхімальні клітини говорять здебільшого в розрізі досліджень на тваринах. Ще не розроблені не лише регуляторні моменти, а й суто технологічні 324.
Тому заяви банків, що ваші клітини передадуть для використання в будь-яку країну та клініку за вашим бажанням, дещо оптимістичні.
Існує окрема організація A Closer Look At Stem Cells, яка збирає для пацієнтів усю доступну інформацію у сфері стовбурових клітин. Усі зацікавлені в потенційному збереженні цих первинних клітин для своєї дитини можуть почати знайомство з матеріалу про те, як «стовбурові» клініки дурять людей 325.
А потім варто порівняти викладене там з інформацією, якою нас годують на сайтах вітчизняних банків і клінік крові. Пуповинні стовбурові клітини
Ці клітини справді широко використовуються в усьому світі для лікування переважно пухлин крові. Але, як завжди, диявол криється в деталях 326.
У «Пам’ятці» Європейського директорату із забезпечення якості медичних послуг зазначається:
імовірність того, що ви використаєте для своєї дитини її ж збережену пуповинну кров, 1 з 200 тисяч;
за 30 років у Європі таких випадків було 200 (ефективність невідома);
приватні банки пуповинної крові мають нижчі стандарти якості для добору зразків (в українських банках вашу пуповинну кров збережуть у 100 % випадків);
публічні банки крові відбраковують до 80 % потенційних донорів пуповинної крові (через інфекцію, недостатню кількість, якість тощо. В Україні публічних банків пуповинної крові немає);
у більшості випадків власної збереженої крові недостатньо для терапії;
більшість хвороб, коли необхідна пуповинна кров, зумовлені генетично. Тобто в збережених пуповинних клітинах міститься той самий генетичний дефект. Їх вливання є небезпечним. Дітей і дорослих з пухлинами крові можна лікувати донорською пуповинною кров’ю, але не своєю.
На сайті клініки Мейо (згадується вже вдруге, бо це найкраща клініка планети Земля) чітко пишуть, що в разі надання послуг приватним банком пуповинної крові ймовірність, що вдасться використати цю кров, дуже мала. І навіть тоді немає гарантії, що кров підійде за параметрами чи лишиться життєздатною після зберігання 327.
Таким чином, єдиним адекватним варіантом терапії пуповинною кров’ю є створення публічних банків крові, коли клітини своєї здорової дитини використовуються для лікування чужої хворої. Таких трансплантацій щороку в Європі виконується близько 35 тисяч.
Як читач розуміє, у нас такої системи просто немає. Приклади використання в Україні
