Прикладом біорезонансного апарата (того, що міряє електричне поле) є КСК-БАРС. Він одночасно проводить діагностику (усього тіла, усіх хвороб, усіх біомаркерів, усіх речовин і навіть психологічного стану) пацієнта й усуває всі порушення біополя, розсмоктуючи пухлини, убиваючи віруси, прояснюючи думки. Усього цього він, звичайно, не робить.

Але вже за самими обіцянками того, що буде зроблено, розважливий пацієнт устигне зробити висновки перший. Також мають насторожувати всі прилади, які показують вам здоров’я у «відсотках». Здоров’я — поняття абстрактне, і одиниць вимірювання для нього немає (так само, як їх не має, приміром, радість). Тому, якщо читачі коли небудь стикнуться із чимось подібним, автор сподівається, що вони без бою не здадуться. Нейрофідбек

Псевдотехнологія, дуже схожа на попередні два апарати, хіба що має сучаснішу назву й коштує близько 150 доларів за півгодинний сеанс. Мізансцена така сама: приємний кабінет, апарат з моніторчиком, на якому стрибають рисочки, ви лягаєте на кушетку, у вуха — навушники, до голови — електроди. Апарат починає «взаємодіяти з вашим мозком» і вчить його адаптуватися, протистояти стресу, покращувати пам’ять і підвищує когнітивні здібності (тут через кому можна дописати будь-які хороші слова, суть від цього не зміниться). Методика навіть застосовується в багатьох розвинених країнах світу, тому існують наукові дослідження її ефективності. Висновки такі: «Ефекти нейрофідбеку зумовлені ефектом плацебо. Методика призначається тим, у кого багато часу, грошей і хто хоче лікуватися саме нейрофідбеком» 129. Гемосканування

Шарлатанська методика, яка має у своїй основі цілком пристойну технологію — темнопільну мікроскопію. Простими словами: для використання звичайного мікроскопа зразки, які в подальшому будуть аналізувати, треба фарбувати спеціальними речовинами. Темнопільна мікроскопія допомагає отримати контрастніші зображення нефарбованих зразків. Чим і займаються пройдисвіти. Вони візьмуть у вас краплю крові, слини, шматочок зароговілої шкіри, волосину чи зіскоб зі слизової, засунуть його під лінзу й довго вдивлятимуться, прицмокуючи. Після цього оголосять, що у вас глисти, кліщі, одноклітинні паразити, якісь солі, кристали, пухлини, бактерії, віруси чи ще що-небудь. Навіть дадуть вам подивитись на знімок! І вам навіть може здатися, що ви бачите черв’ячка. Але, хай на що скидатиметься зображення: на опариша, Бібу, Бобу чи мешканців планети Нібіру — це все артефакти. Можливо, дослідник розмазав по окуляру кисляк, можливо, узявся пальцем за скельце, лишивши масну пляму. Або саме скельце вже давно тріснуло від сорому. Хай там як, після гемосканування вам миттєво запропонують пролікуватися. А ви так само миттєво вилетите з кабінету (як ви там узагалі опинилися?). Аутогемотерапія

АГТ — чудова методика, якщо гідроколонотерапія вже набридла, але зад продовжує шукати яскравих вражень.

Колись автор книжки відчув на собі всі переваги такого способу «лікування». Звичайний сеанс відбувається так: з вени набирають 20-мілілітровий шприц крові і вводять у сідницю, яка жила собі спокійно, нічого не підозрюючи. Наступного дня це повторюється ще раз. А потім ще і ще, поки той, хто лікує, не пожаліє вас. Або не вирішить, що «бажаного ефекту досягнуто».

Після таких страждань приємно було б дізнатися, що АГТ є високоефективною методикою від багатьох хвороб.

В одному з досліджень виявлено, що АГТ чудово допомагає від кропив’янки (алергічний дерматит) 130. Правда, плацебо, за висновками самих дослідників, дає той самий ефект.

В іншому дослідженні за допомогою АГТ лікували від герпесу 131. Лікували, але дизайн дослідження повністю провалили. Не було жодного засліплення, плацебо-контролю і рандомізації. Що не дозволяє довіряти висновкам дослідження зовсім.

Є, звісно, публікації, які кажуть дещо інше. Зокрема, що АГТ — науково не доведена методика 132.

А в дослідженнях на тваринах (добре, що хоч хтось вирішив пожаліти людей) АГТ не продемонструвала жодних ефектів, крім запалення та набряку в місці ін’єкції 133.

Останніми роками АГТ в чистому вигляді поступово відходить у минуле (мабуть, через свою «незрівнянну» ефективність). На зміну їй приходить вливання власної озонованої крові. До вени під’єднується система, яка забирає кров, проганяє через спеціальну машинку, де відбувається «очищення крові озоном», і повертає кров назад до господаря.

Щодо цього методу є певна кількість теоретичних праць, які нас мало цікавлять. Бо набагато корисніше знати, що ж ми маємо в клінічній площині.

А поки що маємо таке. Різні варіанти озонотерапії можуть призводити до тяжких побічних ефектів та смерті 134. І не має значення, що ви збираєтеся лікувати (прикрість у тому, що частина клієнтів іде на цю процедуру добровільно без жодних хвороб, для профілактичного «очищення крові»). Ризики врізати дуба однакові для всіх.

Звідки береться вся ця небезпечна маячня?

Так сталося, що епоха карколомних відкриттів, які перевертають світ з ніг на голову, взяла паузу. Ми не відкриємо нового континенту, не здійснимо ще раз поділу ядра атома, не винайдемо повторно антибіотиків.

Але медична галузь у ХХІ столітті конкурентна як ніколи. І справжні прориви в ній сьогодні здійснюються за допомогою робототехніки, нанотехнологій, генної імунології тощо.

Як не зникнути під напором сучасної науки «геніям» країн третього світу чи західним не надто талановитим ескулапам? Правильно: відкопати дику ідею столітньої давнини і пробувати відшукати в цій купі застарілого перегною нові перлини.

Аутогемотерапія, гіпербарична оксигенація, кровопускання, магічні корінці, озон, біоенергетичні установки, гомеопатія, нелюдські клізми — і взагалі все підряд, аби було дешево та ефектно.

Говорити й писати про це багато, наукоподібно, впевнено.

«Здаватися», а не «бути» — ось шлях справжнього шарлатана.

А піпл, як то кажуть, схаває.

127 https://bit.ly/2usdhaE

128 https://bit.ly/2LiTcgB

129 https://bit.ly/2JuztJ9

130 https://bit.ly/2PrP3ct

131 https://bit.ly/2ESNct2

132 https://bit.ly/2OgTiCL

133 https://bit.ly/2Pu9Mfv

134 https://bit.ly/2zizGsr

Розділ 11 Найстрашніший розділ книжки Небулізація

Небулайзери — це медичні прилади, щоб доставляти ліки просто в легені інгаляційно. Принцип дії на пальцях такий: препарат заливається в небулайзер, далі під дією ультразвуку лікарська речовина розбивається на надзвичайно маленькі краплинки, утворюючи туман. А потім пацієнт дихає цим лікувальним туманом.

Водночас небулайзери у ХХІ столітті — страшна кара українського народу. Бо кількість родин, які придбали небулайзер, — астрономічна. Згідно із сучасними науковими даними та провідними медичними гайдлайнами, небулайзери зазвичай застосовують за дуже обмеженого переліку захворювань: астма, бронхоектатична хвороба, хронічне обструктивне захворювання легенів, муковісцидоз. В Україні ж їх регулярно рекомендують купувати для лікування звичайного кашлю та застуди. А іноді навіть для профілактики цих станів. Жертвами небулізації найчастіше стають діти.

Тут автор мусить обмовитися, що не має жодних претензій до небулайзерів як до технології, тим паче, коли вона використовується суворо за обґрунтованими показаннями. Тому в цьому розділі йтиметься про лікарські препарати, які призначаються українськими лікарями для вдихання через небулайзер.

Спойлер: якщо існує медично-наукове пекло, воно починається на цих сторінках. «Декасан»

Можливо, у деяких читачів складеться враження, що автор — дуже упереджений щодо лікарських препаратів радянського походження тільки з причини, власне, їхнього походження. Ну що ж, частка правди в цьому є. Але, на щастя, ми живемо в епоху інтернету, коли науковці всього світу надзвичайно цікавляться взаємним досвідом і постійно намагаються повторити дослідження одне одного.