— Абсолютно впевнений. Спостереження проводили європейські астрономи Імператорської обсерваторії, включно з Кеплером[63] і Гершелем[64], із використанням найбільшого телескопа у світі, імпортованого з Європи!

Ньютон відпустив міністра і випростався. Ван Мяо зауважив, що його обличчя було бліде, але на ньому панував вираз щирої радості. Він приклав обидві руки до грудей і сказав Цінь Ши Хуан-ді:

— О Великий, Високоповажний Імператоре, це найсприятливіший знак, який тільки може бути! Тепер три Сонця обертаються синхронно з планетою, і ваша імперія стала центром Всесвіту! Так Бог подякував нам за всі наші зусилля і жертви! Дайте мені можливість провести обчислення іще раз, і я доведу це.

Поки всі перебували в глибоких роздумах відносно того, що відбувається, Ньютон зник. Як з'ясувалося пізніше, сер Ісаак Ньютон украв коня і поскакав у невідомому напрямку.

Після тривожного мовчання, Ван Мяо раптом сказав:

— Ваша величносте, будь ласка, оголіть свій меч.

— Що тобі потрібно? — запитав Цінь Ши Хуан-ді, збитий з пантелику. Але усе ж дав знак охоронцеві, що стояв поруч, і той вийняв меч із піхов.

— Помахайте ним, будь ласка, — попросив Ван Мяо.

Цінь Ши Хуан-ді вхопив меч і жваво взявся рубати ним повітря. Судячи з виразу обличчя, його очікував сюрприз: — Чому він такий легкий?

— Ігровий V-костюм не може імітувати невагомість і зменшення гравітації, інакше б ми самі стали набагато легшими.

— Подивіться вниз! Туди! На коней і людей! — кричав хтось. Усі подивилися в указаному напрямку і побачили біля підніжжя піраміди колону кавалерії, що почала рухатися. Здавалося, що коні ширяють у повітрі. Кожен з них був перенесений на значну відстань, перш ніж знову торкнувся земної поверхні всіма чотирма копитами. Вони також побачили кількох людей, що бігли. Кожен крок являв собою стрибок на добрі десять метрів із повільним опусканням до землі. На вершині піраміди солдат підстрибнув і легко злетів на висоту трьох метрів.

— Що діється? — запитав Цінь Ши Хуан-ді, спостерігаючи за солдатом, який повільно опускався.

— Ваша величносте, позаяк усі три Сонця перебувають над нашою планетою, вишикувані на одній лінії, то їхні гравітаційні сили додаються... — Міністр астрономії почав пояснювати, що відбувається, але тут виявив, що обидві його ноги відірвалися від землі, і він набув горизонтального положення. Усі навколо також висіли в повітрі під різними кутами. Вони, подібно до групи людей, що опинилися у воді і не вміють плавати, незграбно махали кінцівками, намагаючись знайти стійке положення, але замість цього лише стикалися між собою.

Те місце, де вони тільки-но стояли, швидко вкривалося павутиною тріщин. Тріщини загрозливо збільшувалися в розмірах під звуки, схожі на гуркіт грому, пил злітав угору, і нарешті піраміда під ними розвалилася на складові елементи, перетворившись на купу блоків і валунів. Через щілини між повільно дрейфуючими блоками, Ван Мяо побачив Парадну залу, яка також почала руйнуватися. Великий котел, у якому колись був зварений живцем Фу-сі і стовп аутодафе, до якого прив'язували й самого Ван Мяо, висіли в повітрі посеред зали.

Сонце стояло в зеніті; усе, що ширяло, — люди, гігантські блоки піраміди, астрономічні інструменти, триногий бронзовий казан, — почало повільно підніматися вгору, набуваючи дедалі більшого пришвидшення. Ван Мяо подивився на людський комп'ютер унизу і побачив картину з нічного жаху: тридцять мільйонів людей, які формували материнську плату, пливли вгору від поверхні землі, немов купка мурах, засмоктувана пилососом. Поверхня землі, на якій вони стояли, виразно зберігала відбиток складових елементів материнської плати. Безліч загадкових відмітин, добре видимих тільки з висоти, стануть у далекому майбутньому археологічними пам'ятками для наступних цивілізацій світу «Трьох тіл».

Ван Мяо підвів очі: небо було вкрите дивними строкатими хмарами. Ці хмари сформувалися з пилу, каменів, людей і інших об'єктів. Сонце визирало з-за них. Удалині Ван Мяо побачив довгі ланцюги прозорих гір, які також піднімалися. Гори були прозорі, міняли свою форму й іскрилися — це були океани і моря, які також пливли у космос.

Усе у світі «Трьох тіл» прямувало до Сонця.

Ван Мяо озирнувся навколо і побачив фон Неймана і Цінь Ши Хуан-ді. Підносячись угору, фон Нейман кричав щось імператорові, але не було чути ані звуку. Субтитри, що з'явилися, сповіщали:

— Я зрозумів! Ми можемо використовувати електронні компоненти для побудови логічних вентилів комп'ютера! Такий комп'ютер буде набагато швидшим і компактнішим. Я підрахував, що невеликого будинку буде цілком достатньо... Ваша імператорська величносте, ви слухаєте?

Цінь Ши Хуан-ді замахнувся на фон Неймана своїм довгим мечем. Той штовхнув пропливаючий гігантський кам'яний блок, за допомогою якого затулився від удару. Бризнули іскри, і меч розлетівся на дві половинки. Одразу після цього два гігантські блоки зіткнулися, затиснувши між собою Цінь Ши Хуан-ді. На всі боки розлетілися уламки каменя, плоть і кров, що змусило Ван Мяо здригнутися.

Але Ван Мяо не чув гуркоту каменів, які зіштовхувалися. Навколо нього була повна тиша. Оскільки вже не було атмосфери, то і звук не міг поширюватися. У міру того, як вони підіймалися, їхня кров закипала у вакуумі і внутрішні органи виверталися назовні, поки не перетворилися на дивні згустки, оточені кристалізованими хмарками з рідин тіла. Крім того, через відсутність атмосфери небо стало чорним, як смола. Усе, що дрейфувало у відкритий космос зі світу «Трьох тіл», відбивало сонячне світло і формувалося у блискучу туманну хмару. Потім хмара перетворилося на гігантський вихор, який закручувався по спіралі в останній пункт призначення — Сонце.

Ван Мяо побачив, що тепер Сонце змінило форму. Він одразу зрозумів, що насправді — це два інших Сонця виринули на секунду з-за першого. З цієї точки для спостереження три Сонця нагадували яскраве око у Всесвіті.

На тлі трьох Сонць у сизигії з'явився текст:

Цивілізація №184 була знищена суперпозицією гравітації при сизигії трьох Сонць. Цивілізація досягла у своєму розвитку Наукової та Індустріальної революцій.

У цій цивілізації Ньютон відкрив нерелятивістську класичну механіку. Також відкриття математичного аналізу і комп'ютерної архітектури фон Неймана заклали основу кількісного математичного аналізу руху «Трьох тіл».

Після тривалого часу життя і цивілізація відродяться й отримають розвиток у непередбачуваному світі «Трьох тіл».

Ми запрошуємо вас повернутися у гру в майбутньому.

Тільки-но Ван Мяо вийшов з гри, зателефонував незнайомець. Голос свідчив про неабияку харизматичність людини по той бік слухавки.

— Привіт! По-перше, дякую за те, що вказали свій реальний номер телефону. Я — системний адміністратор гри «Три тіла».

Ван Мяо був одночасно збуджений і стривожений.

— Будь ласка, повідомте свій вік, освіту, місце роботи і посаду. Ви не надали цієї інформації, коли реєструвалися в системі, — сказав адміністратор.

— Яке відношення це має до гри?

— Після досягнення певного рівня ви повинні надати таку інформацію. Якщо ви відмовитеся, то доступ до гри для вас буде назавжди заблокований.

Ван Мяо правдиво відповів на питання адміністратора.

— Дуже добре, професоре Ван. Ви відповідаєте вимогам для продовження участі у «Трьох тілах».

— Дякую. Я можу поставити кілька запитань?

— Ні, не можете. Але завтра ввечері відбудуться збори гравців «Трьох тіл», і ми запрошуємо вас взяти участь у них, — адміністратор продиктував Ван Мяо адресу.

Місцем зібрання гравців «Трьох тіл» виявилося тихе, маленьке кафе. Ван Мяо уявляв собі велелюдний жвавий захід, але в кафе було лише семеро людей, включно із ним самим. І так само, як Ван Мяо, ніхто з присутніх не здавався ентузіастом комп'ютерних ігор. Лише двоє були відносно молодими; троє, включно із жінкою, були середнього віку, одному із гравців було років 60–70.