Перший супутник із цієї серії було запущено нещодавно. Окрім основного способу передачі зібраних даних — відстрілювання капсул з відзнятою плівкою, які спускаються на парашуті, він також у тестовому режимі передавав цифрові зображення за допомогою пакетів радіосигналів. Через недосконалість технології передача велася у низькочастотному діапазоні, що значно збільшувало площу поширення сигналу, і система спостереження «Червоного берега» могла її перехоплювати. Позаяк це була тестова передача, то стійкість систем шифрування була невисокою, тому розшифрувати повідомлення вдалося досить легко.

КН-9 був, без сумніву, найважливішим об'єктом спостереження і дослідження, які надавали рідкісну можливість зібрати цінну інформацію про американські системи супутникової розвідки. Але через три дні спостережень Ян Вейнін раптом наказав змінити діапазон відстежу-ваних частот і забути на якийсь час про КН-9. Є Веньцзє таке рішення здавалося абсурдним.

Ще одне нестикування не обминуло її уваги: незважаючи на те що тепер місцем її роботи був відділ моніторингу, іноді її залучали до робіт і у відділі радіопередач. В один із таких днів вона мимоволі помітила встановлені параметри частоти пакетів передач №304, 318, 325 наступного сеансу — вони були нижче надвисокочастотного діапазону і не могли спричинити нагріву всередині заданої цілі.

У той самий день черговий офіцер, без видимих на те причин, наказав Є Веньцзє прибути на командний пункт бази. З тону і поведінки офіцера Є Веньцзє здогадалася, що щось пішло не так.

Прибувши на командний пункт, Є Веньцзє побачила до болю знайому сцену: були всі старші офіцери бази і двоє незнайомих їй офіцерів високого рангу. Досить було лише поглянути на вираз їхніх облич, аби зрозуміти, що вони мають повне право наказувати не лише комісарові, а й головному інженерові бази. Крижані погляди всіх присутніх були сфокусовані на ній, але інтуїція, вироблена за роки потрясінь і гонінь, підказувала, що сьогодні не одна вона є предметом розгляду. Її справа лише інтермедія до основного — у кутку з понурим виглядом сидів комісар Лей.

Ось і настала розплата за виказану мені довіру, — подумала Є Веньцзє. Вона вирішила будь-що захистити комісара від звинувачень і кари, хай навіть обмовивши себе. Але перша ж фраза, яку вимовив комісар Лей, приголомшила її:

— Є Веньцзє, перед тим, як ми почнемо, я хотів тобі повідомити, що я категорично проти того, що зараз станеться. Таке рішення було прийнято головним інженером Яном після схвалення й відповідних інструкцій від вищого командування. Він бере на себе всю відповідальність за наслідки прийнятого рішення. — Комісар Лей повернувся до Ян Вейніна й після урочистого схвального кивка, продовжив: — Для того щоб повністю використовувати твій потенціал і знання на благо проекту «Червоний берег», головний інженер Ян неодноразово подавав рапорти на ім'я вищого командування для отримання дозволу відмовитися від легенди, якої ми дотримувалися під час спілкування з тобою. Наші товариші з Головного політичного управління Армії, — він вказав на незнайомих двох офіцерів, — прибули проінспектувати твою роботу. І нарешті, після остаточного схвалення, ми вирішили розповісти тобі про справжню природу проекту «Червоний берег».

Тільки через деякий час Є Веньцзє нарешті зрозуміла сенс слів комісара: він увесь час їй брехав!

— Я сподіваюся, ти дорожитимеш цією можливістю і наполегливою працею зможеш спокутувати свою провину. Твоя поведінка має відповідати найвищим очікуванням, ти повинна розуміти це. Будь-які реакційні висловлювання або вчинки каратимуться з максимальною суворістю! — комісар Лей пильно дивився на неї. Нинішній вигляд Лея ніяк не вписувався в образ, що сформувався в неї раніше, — це була зовсім інша людина. — Між нами не залишилося непорозумінь? Гаразд. Тепер головний інженер Ян введе тебе у суть справи.

Усі залишили приміщення, крім Є і Яна.

— Якщо ти не хочеш, то зараз саме час відмовитися.

Є Веньцзє відчула, що це не порожні слова. Тепер вона розуміла нервозність Ян Вейніна протягом останніх двох тижнів. Аби мати можливість використовувати її потенціал, вони вирішили, що вона повинна розуміти справжню природу проекту. Але це означає і те, що її шанси коли-небудь покинути Радарний пік тануть, як останній промінь сонця, що заходить. І база «Червоний берег» справді стане її останнім притулком у житті.

— Я згодна, — тихо, але впевнено промовила Є Веньцзє.

Того вечора на початку літа, під завивання вітру, який проривався через гігантську параболічну антену і шурхіт далеких сосен хребта Великого Хінгану, Є Веньцзє дізналася суть роботи бази «Червоний берег».

Правда виявилася настільки неймовірною, що перед нею померкли всі вигадки комісара Лея.

Вибрані файли з документів проекту «Червоний берег»

Із цих файлів було знято гриф «Цілком таємно» через три роки після того, як Є Веньцзє повідала Ван Мяо про факти і події, що відбувалися на базі «Червоний берег».

I. Про проблему, зацікавленість і фундаментальні дослідження щодо якої практично відсутні

(Спочатку опубліковано під грифом «Для службового користування», XX/XX/196X)

[Стислий виклад] Відповідно до даних нової і новітньої історії є два способи практичного застосування результатів фундаментальних наукових досліджень: еволюційний і стрибкоподійбний.

Еволюційний: основні теоретичні результати досліджень поступово знаходять своє застосування в технологіях, технології поступово вдосконалюються і, нарешті, відбувається значний прорив у практичних досягненнях. Нещодавніми прикладами є розвиток космічних технологій та, як наслідок, освоєння космосу людством.

Стрибкоподібний: теоретичні результати досліджень знаходять своє практичне застосування майже відразу. Технології миттєво отримують небувалий імпульс розвитку. Найостаннішим прикладом є поява ядерної зброї: до початку сорокових років чимало кращих фізичних умів вважали, що людині не до снаги розщепити атом і використовувати виділену енергію для своїх потреб. Але стискання стандартного великого часового відрізку імплементації теоретичних досліджень до практичного засто-сування до дуже короткого проміжку призвело до майже миттєвої появи ядерної зброї на всій планеті.

Сьогодні країни блоку НАТО і країни Організації Варшавського договору вкладають значні кошти у проведення фундаментальних наукових досліджень. Один або кілька технологічних проривів можуть відбутися найближчим часом, що становить загрозу для наших стратегічних планів.

Ця стаття детально аргументує нашу зосередженість винятково на еволюційному розвитку технологій без достатньої уваги організації можливих технологічних проривів. Маючи уявлення про поставлене перед нами завдання, ми повинні розробити комплексний підхід і сукупність принципів для своєчасної й адекватної реакції на їх виникнення.

Галузі науки, де технологічні прориви найбільш вірогідні:

Фізика: [Пропущено]

Біологія: [Пропущено]

Комп'ютерні науки: [Пропущено]

Пошук позаземних цивілізацій: серед усіх галузей науки, у цій сфері можливість технологічного прориву є найвищою. Якщо такий прорив відбудеться, то його вплив виявиться значнішим, ніж усі прориви у трьох інших галузях.

[Повний текст] [Пропущений]

[Наказ Центрального командування] Поширити статтю серед осіб із відповідним доступом і організувати дискусійні групи з цієї тематики. Бачення проблематики, викладене у статті, не сподобається багатьом, але наше завдання полягає не в тому, щоб тішити самолюбство деяких фахівців, і не в тому, щоб навішувати ярлики на автора статті. Завданням є оцінити вміння автора аналізувати і планувати довгострокові завдання, що стоять перед нами. Деякі товариші не здатні бачити далі свого носа, можливо, через зарозумілість, можливо, через політичну короткозорість. Це недобре. Сліпі плями під час стратегічного планування надзвичайно небезпечні.