— Можна я ще раз погляну? На статуетку?

— Ні, любий.

— Ти ж її просто сховала?

— Я викинула її, — холодно відповіла мама. А потім, ніби для того, щоб я не порпався у смітті, додала: — Машина вже приїздила зранку.

Запала мовчанка. Мати відсьорбнула чай.

— Ніколи не вгадаєш, кого я зустріла минулого тижня. Твою стару вчительку. Місіс Брукс, здається? Ми зіткнулися в «Сейфвейс». А потім пішли у «Букшоп» на каву, бо я хотіла поговорити з нею про вступ до міського карнавального комітету. Але там було зачинено. Натомість нам довелося йти в «Олд Ті Шоп». Оце так була пригода.

Оранжевий

1. Джемайма Глорфіндел Петула Рамзі.

2. Виповниться сімнадцять дев’ятого червня.

3. Останні п’ять років. Досі ми жили в Глазго (Шотландія). А перед тим в Кардіффі (Уельс).

4. Не знаю. Здається, він зараз займається виданням журналів. Він з нами більше не спілкується. Вони досить кепсько розлучились, і мамі довелося заплатити йому купу грошей. Що, як на мене, якось неправильно. Та може, воно того вартувало, щоб його спекатись.

5. Винахідник і підприємець. Вона вигадала ТМ «Мафіни з начинкою» і відкрила однойменну мережу магазинів. Мені подобались ці мафіни, коли я була малою, але якщо їсти їх тричі на день (а мама використовувала нас як «піддослідних кроликів»), то вони починають набридати. Найгіршими були вечері на День подяки і Різдво, коли увесь стіл був заставлений мафінами. Але років п’ять тому мама продала свою частку в мережі «Мафіни з начинкою» і почала працювати над «Маминими кольоровими бульбашками» (які ще поки не зареєстровані як торгова марка).

6. Двоє. Моя сестра, Неріс, якій тільки виповнилося п’ятнадцять, і мій брат, Прайдері, якому дванадцять.

7. Кілька разів на день.

8. Ні.

9. В інтернеті. Мабуть, на «eBay».

10. Вона скуповувала фарби та барвники з усього світу відтоді, як вирішила, що світ просто не може жити без яскравих бульбашок кислотних кольорів. Це такі, що можна пускати з флакончика.

11. Та це ніяка не лабораторія. Вона так її називає, але насправді це звичайний гараж. Єдине, що вона витратила трохи грошей, отриманих від ТМ «Мафіни з начинкою», і поставила там раковини, ванни, газові пальники і таке інше, а ще поклала кахлі на стінах і долівці, щоб легше було мити.

12. Не знаю. Раніше Неріс була цілком нормальною. Та коли їй стукнуло тринадцять, вона почала читати усілякі журнали і вішати на стіну фото дурнуватих блондинок — Брітні Спірс та інших. Вибачте, якщо ви фанат Брітні;) але я цього не розумію. А вся ця оранжева епопея почалася тільки рік тому.

13. Креми для автозасмаги. Коли вона мастилась, до неї не можна було підходити годинами. І вона ніколи не давала крему висохнути, тому він опинявся на її простирадлі, на дверцятах холодильника і в душі, залишаючи оранжеві сліди по всьому будинку. Її друзі теж мастилися кремом, але зовсім не так, як вона. Неріс наносила його товстим шаром і навіть не намагалася бути схожою на людину — а головне вона вважала, що виглядає чудово. Вона якось ходила в солярій, але, здається, їй не сподобалося, бо то був єдиний раз.

14. Дівчинка-мандарин. Умпа-Лумпа. Морквяник. Замангована. Оранжина.

15. Не дуже добре. Але здається, їй було байдуже. Це дівчина, яка заявила, що не бачить сенсу в науці чи математиці, бо хоче стати стриптизеркою, коли закінчить школу. Я сказала, що ніхто не захоче платити за те, щоб побачити тебе голою, а вона мені — «звідки ти знаєш?» Ну, я й розповіла, що бачила на камері кілька відео, де вона танцює голяка. Так вона почала кричати і вимагала повернути камеру, а я відповіла, що вже все стерла. Та якщо чесно, я сумніваюся, що вона б колись стала наступною Бетті Пейдж чи кимось таким. У неї, як мінімум, трохи «квадратна» фігура.

16. Краснухою, свинкою і, здається, Прайдері хворів на вітрянку, коли їздив до дідуся з бабусею у Мельбурн.

17. В маленькому горщику. Чимось він скидався на банку з варенням.

18. Та ніби ні. Принаймні нічого подібного до наклейки з попередження там не було. Але вказувалася зворотна адреса. Посилка надійшла з-за кордону, бо написано було не по-нашому.

19. Ви маєте розуміти, що мама замовляла фарби і барвники з усього світу п’ять років поспіль. Фішка «Day-Glo» не в тому, що можна пускати яскраві кольорові бульбашки, а в тому, що вони не лопаються, заляпуючи все навколо фарбою. Мама казала, що це була б пряма дорога до суду. Тому ні.

20. Ну, по-перше, Неріс почала скандалити з мамою, бо та, пройшовшись по крамницях, не купила з її списку нічого, крім шампуню. Мама сказала, що не могла знайти крем для автозасмаги в супермаркеті, але мені здається, вона просто забула. Тож Неріс вилетіла з кімнати, гупнувши дверима, а тоді пішла до себе в спальню і ввімкнула на повну щось схоже на Брітні Спірс. Я в той час стояла на задньому дворі і годувала трьох котів, шиншилу і морську свинку на ім’я Роланд, що виглядає як волохата подушечка, тому все пропустила.

21. На кухонному столі.

22. Коли я наступного ранку знайшла в садку за домом порожню банку від варення. Вона лежала під вікном Неріс. Не треба бути Шерлоком Холмсом, щоб знайти тут зв’язок.

23. Якщо чесно, мені було лінь. Я подумала, що від того тільки буде більше крику, розумієте? Та й мама згодом сама про все довідалась.

24. Так, то була дурість. Але не така вже й надзвичайна дурість, якщо ви мене розумієте. Тобто, то була дурість на звичному для Неріс рівні.

25. Що вона почала світитися.

26. Якимось пульсуючим, оранжевого кольору.

27. Коли вона почала нам говорити, що їй треба поклонятися наче богу, як у стародавні часи.

28. Прайдері казав, що вона піднялася на дюйм над землею. Але сама я цього не бачила. Я думала, що він просто підігрував її новим вибрикам.

29. Вона більше не озивалася на «Неріс». Здебільшого вона називала себе «Моя Іманентність» або «Корабель» («Час годувати Корабель»).

30. Чорний шоколад. І це було дивно, бо раніше я була єдиною в домі, кому він хоч трошки подобався. Тим не менш, Прайдері довелося виходити і купувати їй одну плитку за іншою.

31. Ні. Ми з мамою вважали, що це були просто чергові забаганки Неріс. Лиш трохи більш вигадливо-дивної Неріс.

32. Тієї ночі, коли почало сутеніти. З-під її дверей пульсувало оранжеве світло. Наче то був світлячок. Або якесь шоу зі світловими ефектами. Та найдивнішим було те, що світло не зникало, коли я заплющувала очі.

33. Наступного ранку. Всі ми.

34. Це було очевидно. Вона більше навіть не нагадувала Неріс. Вона виглядала якоюсь розмазаною. Наче залишковий образ. Я думала про це і це… нормально. Уявіть, що ви пильно дивилися на щось дуже яскраве, синього кольору. А потім заплющили очі і побачили, як перед вами світиться жовтувато-оранжевий залишковий образ. Отак вона виглядала.