Ехо Лоуренс: Я залишила його з пістолетом, який усе ще стирчав з бака. Я зайшла досередини, купила «Ред Вайнс», розплатилася за бензин і вийшла. І — а то якже! — коли я вийшла надвір, червоного «даймлера» вже не було.
Із польових нотаток Ґріна Тейлора Сіммза: Тета-рівень мозкової активності привертає особливу увагу. Це та частота, на якій, як твердять містики, найчастіше з’являються видіння та просвітлення. У ці миті розслаблення — у ванні, за кермом, у напівсні, — коли ви спускаєтесь на тета-рівень мозкових хвиль, із пам’яті переважно виринають глибокі, віддалені спогади. Ви встановлюєте зв’язки та досягаєте одкровень.
З метою стимулювати тета-рівень мозкової активності пісноспіви тибетських монахів ведуться в монотонному ритмі, який відповідає повільнішій мозковій частоті. У барабанних культурах шамани-барабанники запускають тета-рівень, рівномірно та безперервно вибиваючи чотири удари на секунду.
Петті Рейнольдс (ζ бармен): Я стояла біля сьомої колонки. Чоловік, про якого ви говорите, був біля п’ятої. Я почула плескіт й озирнулася подивитись, і цей чоловік поливав бензином зі шланга матрац, прив’язаний до даху його червоної машини. Він був одягнений у темно-синій діловий костюм. Сиве волосся. Гарні шкіряні туфлі. Бензин усмоктався в матрац, крім кількох крапель, що побігли вниз по боках та вікнах машини. Запах стояв неймовірно задушливий.
Пам’ятаю, він заліз на водійське сидіння й поїхав. Йому довелося ввімкнути двірники на лобовому склі — так рясно по ньому тік бензин.
Воллес Бойєр: Як я вже казав, я не зустрічав Рента Кейсі, поки він не помер. Весь залишок польоту, той час, який я просидів поруч із Честером Кейсі, він намагався навчити мене неможливого. Він пив мій скотч і розповідав мені, що час — це не пряма лінія.
Час — це не ріка. І не годинник, і не клепсидра. Він не може рухатися тільки в один бік.
Можна найняти ціле полчище найкращих фахівців, щоб критично розібрати, як таке могло статися, але все одно залишаться люди, які шукатимуть доказів і сперечатимуться з тим, що земля пласка. Людина походить не від якоїсь іншої істоти. А Елвіс Преслі досі живий.
АВТО-Радіо, з передачі «Небозі в дорозі»:Це Тіна Щосьтам з терміновими новинами в передачі «Небозі в дорозі». Усі смуги західного напрямку на Медісонській об’їзній заблоковані через аварію палаючої машини біля виїзду з Сентрпойнту. Рятувальні команди вже на місці подій і намагаються впоратися з вогнем. Уже утворилися затори на Ринковій розв’язці та в напрямку до 287-ї автостради. Рух по Медісонській об’їзній у східному напрямку також уповільнився майже до повної зупинки…
Шот Даньюн: Блядь. Не знаю я, як працюють флешбеки. Я не зможу вам до пуття пояснити, як працює лампочка, а тим більше зробити одну з нуля. Але я можу нею користуватися.
Випалюєте собі мізки сказом. Впадаєте в цей тета-транс від їзди за кермом. Врізаєтесь куди-небудь і очунюєте голяка десь в історії.
Воллес Бойер: Якщо це допоможе, подумайте про те, що люди довгий час уважали Землю пласкою. Двовимірною. Вони вірили тільки в те, що бачили, поки не винайшли кораблів, а хтось хоробрий не поплив на розшуки решти Землі. Уявіть, що Рент Кейсі — Христофор Колумб подорожей у часі.
АВТО-Радіо, з передачі «Небозі в дорозі»: Рух на західному боці зупинився намертво. Це вже паркувальний майданчик. Рятувальні команди доповідають, що вогонь біля розв’язки Сентрпойнт уже погасили, дорогу від аварії розчищено, але хлопці зі швидкої досі чекають на свій вантаж.
Якщо вірити першим чуткам, обгорілий «Даймлер-Бенц» виявився порожнім. З найкривавішими подробицями, «Небозі в дорозі» на АВТО-Радіо…
41 — Повернення до Рента
АВТО-Радіо, з передачі «Небозі в дорозі»: Не треба дивитися на небо, щоб зрозуміти, що сьогодні повня. Нам уже повідомляють про дрібну аварію на чотирнадцятому кілометрі 217-ї автостради, де два весільні кортежі, здається, жбурляють одне в одного жменями весільного торта. Зі «Звітом від зіваки» Тіна Щосьтам для передачі «Небозі в дорозі»…
Недді Нельсон (ζ руйнувальник): Хіба не всім відомо, що люди досі їздять на Руйнувальні Ночі? Щоб досягти цього дорожнього трансу, який наближає до розуміння? Чи, може, люди просто пруться від гонитви? Типу, щоб знайомитися з іншими людьми й проводити разом час?
Ехо Лоуренс (ζ руйнувальник): Розслабся. Якщо Шоту Даньюну вдасться перемістити себе в минуле, усі ми прокинемося в новій реальності, де він буде творцем технології форсованих піків. Шот нарешті використає свою освіту, щоб стати Томасом Едісоном мозкових транскриптів. Щоправда, це якщо він згадає досить із сучасної науки. Одна річ — бути автором, і зовсім інша — винайти весь йобаний вид мистецтва.
Ні, тієї ж миті, коли він потрапить назад і підкрутить історію, усі ми прокинемося в світі, який взагалі не знає форсування мозкових транскриптів. Ми будемо так само дивитися кіно та читати книжки. А от його маленький мопс, Сенді, буде досі живий.
Шот Даньюн (ζ руйнувальник): Можливо, Рент і не був таким… пробивним і великим, яким ми його пам’ятаємо. Може, саме так з’являється будь-який релігійний діяч: його друзі просто розписують його все могутнішим та могутнішим, щоб затягти когось у ліжко. Можете уявити собі святого Петра в барі, котрий чеше якійсь гарненькій дівулі: «А то я водився з Ісусом Христом. Ми були найліпшими кумплями…»
Можливо, люди не подорожують назад у часі. Може, це брехенька, як і все інше — все, що звучить краще за думку про смерть — чорну, огидну, вічну смерть, — може, це така приваблива брехенька, на яких і постають світові релігії. Можливо, Рент просто мертвий.
Ехо Лоуренс: Треба зважати на джерело. Може, Шот Даньюн просто хоче провалитися в минуле без конкуренції.
Шот Даньюн: Хуйня. Ви б знали, якби Ехо стрибнула в минуле, вона б уже знову була тут, але з обома звичайними руками й ногами. Нормальними. І з живими-живісінькими батьками. Ніякого вистругування та вимазування секс-іграшок. Ехо була б такого ж віку, як Рент, чи Кейсі, чи як він там себе кличе, є зараз. Вони були б двома звичайними занудами середнього віку.
Ехо Лоуренс: Якщо в Недді вийде повернутися назад, то не буде ніякого акту СЕКСОТ. Люди будуть жити, як у доісторичні часи, в тій порі, коли їм самим захочеться. Ніяких комендантських сигналів. Один грандіозний затор, як це й було завжди в світі.
Шот Даньюн: Можна навести логічні аргументи того, що ми весь час міняємо минуле, незалежно від того, буваємо ми там насправді чи ні. Я замружую очі, і Рент, якого я бачу, — це не реальна особа. Рент, про якого я вам розповідаю, профільтрований, підфарбований, викривлений крізь моє сприйняття. Як будь-який форсований пік.
І всім цим я змінюю минуле — і здебільшого навіть не помічаю цього. Можна сказати, я безперервно паскуджу минуле, теперішнє і майбутнє.
Ехо Лоуренс: Якщо Ренту вдасться все виправити, якщо він колись потрапить у минуле, щоб врятувати свою маму від… від того, щоб вона стала його мамою, то, найпевніше, ви ні слухом, ні духом не знатимете про Рента Кейсі. Він і Ґрін Тейлор Сіммз, певно, обоє будуть «істориками», без початку й кінця.
Шот Даньюн: Дивно, скажіть? Замість того щоб бути біографією, ця історія стане байкою. Фактичним історичним артефактом, у якому занотовано минуле, якого ніколи не було.
Як Санта Клаус чи Великодній Кролик — чергова застаріла правда.
Боді Карлайл (☼ друг дитинства): У мене все це просто купи не держиться. Люди кажуть, що Рент стрибнув назад у часі — якісь хворі! — і що, можливо, він зробить щось, щоб нічого цього не сталося. Чи, може, просто щоб він не з’явився.
Ходять чутки, що якась таємна зграя чуваків рулить світом. Чуваків, які ніколи не помруть, і вони змушують нас усіх чубитися їм на забаву. Від того, що вони там накрутять з історією, я можу назавтра бути не реальнішим, ніж Супермен чи король Артур.
