Офіцер Ромі Міллз (ζ слідчий у справах про вбивство): Жертва, Едіт Ліббі, мала п’ять футів вісім дюймів зросту й сто двадцять вісім фунтів ваги. Її тіло виявили під час ранкового комендантського обходу в районі, що розмежовує округи дейтаймерів і найттай-мерів. Причина смерті не була очевидною. На тілі не було жодних помітних пошкоджень. Місце, про яке йдеться, не оглядалося з існуючої системи вуличних камер.

Шот Даньюн: Куля, чи п’яний водій, чи пухлина, підписані твоїм іменем, — я мирюся з цими фактами за допомогою Руйнувальних Ночей. Це ніч, коли я контролюю хаос. Я стаю частиною фатуму, який не можу опанувати. Я танцюю з невідворотним, і я виживаю.

Моя систематична маленька генеральна репетиція.

Із польових нотаток Ґріна Тейлора Сіммза: Будь-яка ідея прогресу залежить від не надто пильного споглядання минулого. Без сумніву, вулиці стали менш залюдненими, ніж до початку комендантських годин за актом СЕКСОТ, але суспільству доведеться завжди мати справу з певним обуренням серед тих людей, що відчувають себе ошуканими в нинішніх обставинах.

Лінн Коффі (ζ журналістка): Дослідіть будь-яку пречудову демократію, починаючи від античної Греції, і ви побачите, що єдиний шлях, за яким функціонує кожна система, — це працюючий клас рабів. Чорноробів, які згрібають сміття, щоб вищий прошарок міг воювати й голосувати. Такими стали й найттаймери — ефективний та дієвий спосіб прибрати рабів із очей.

Я перепрошую, але після двох десятиліть репортажів про місцеву політику, мені здається, я заробила право сказати нарешті правду. А правда в тому, що жоден найт-таймер ніколи не буде обраний президентом.

Офіцер Ромі Міллз: Інша історія з Вейдом Моррісоном. Вік — двадцять чотири роки. Уроджений найттай-мер. Посеред ночі він упав, так само мертвий, як і Ліббі. Ми не трактували самі ці випадки як убивства, поки вони не почали складатися в закономірність.

Лінн Коффі: Це та сама сегрегація — але не за місцем, як заднє сидіння в автобусі чи балкон у кінотеатрі. Це сегрегація за часом. Давайте скажіть, що це соціальна домовленість на кшталт обмеження швидкості чи будівельних стандартів, але це все одно життя в «цвинтарну зміну»[68]. Одне-єдине «тік-так» після півночі — і ви побачите, наскільки ви рівноправний.

Як запасний аргумент завжди наводять те, що всякий ночувальник може залишити місто й жити в сільській місцевості, яка не підпадає під дію постанови ІБЕЕ-и. Але це потребує грошей. До того ж більшість можливостей щодо роботи й навчання зосереджена в містах.

Офіцер Ромі Міллз: Щодо вбивства Моррісона, ми мали свідчення, що жертва була схильна до перепадів настрою та нападів агресії. Під час одного з типових нападів дейтаймер відмовив покійному в обслуговуванні після ранкового сигналу. Основним способом підтримання комендантської години є штрафи, які стягуються з бізнесовців, що дозволяють собі продавати послуги чи товари людям, котрі виявляються поза домівками всупереч своєму часовому статусу. У випадку з Вейдом Моррісоном продавець продуктової крамнички попросив показати його статус-карту. Коли виявилося, що Моррісон найттаймер, продавець відмовився продати йому сигарети, тож, за повідомленням очевидців, Моррісон зі словесними погрозами залишив крамницю.

Айрін Кейсі: Поки все це тривало, Бадді залицявся до дівчини з цим перекошеним лицем.

О, в них були відбитки його пальців, в уряду, відтоді як він послав заяву на нічний статус. Вони знали все на світі, щоб підставити його, як останнього йолопа. Такий хлопець, як він, — ніхто, звати його — ніяк; їм був потрібен ніхто, от це і сталося.

Із польових нотаток Ґріна Тейлора Сіммза: 3 усіх протестних груп нічної культури мені найбільше до душі та фракція, що вимагає оголосити сонце поза законом. Вони торгують одягом та наклейками на бампери зі своїми гаслами. Наприклад: «Сонце — геть з віконця!» Або: «За місячне сяйво — все інше зайве!» На жаль, я бачу, наскільки це може засмутити сильних світу цього.

Інша популярна наклейка на бампер закликає: «Відберімо день!»

Жарт однієї людини дуже легко стає закликом до зброї у вустах іншої. Історики припускають, що «Mein Kampf» було написано радше як дотепну сатиру, пародію, яку широкий загал потрактував надміру буквально.

ЛіннКоффі: Ще Томас Джефферсон попереджав, що будь-яка нація завжди потребуватиме певної маргінальної території — як спускового клапана чи місця, куди можна збирати нескінченний потік божевільних та ідіотів. Це ніяк не відбито в офіційній пропаганді, але нічний статус — велика сміттярка для ваших розумово неповноцінних. Для ваших злобних відлюдьків. Ваших калік. Ночувальники мають безкоштовне медичне обслуговування. Це частина заохочувальної програми. Лікарні гівняні й залюднені, але безкоштовні. Є дотації на житло. Робота переважно низькокваліфікована, але заробітна платня на кілька баксів вища, ніж за таку саму безперспективну роботу в денний час. Зовсім не дивно, що нездатні до соціалізації стають найттаймерами.

Із польових нотаток Ґріна Тейлора Сіммза: Озираючись назад, мушу сказати, що ми й гадки не мали про події, які розгортались. Само собою, хтось читав про ті смерті в газетах, але я не звернув на них жодної уваги. Ми були куди більше зосереджені на приготуваннях до наступної Ночі Медового Місяця чи на прикрашанні ялинки до Ялинкової Ночі. Зловісна тінь нависала над Рентом, а ми обговорювали, вішати білі чи кольорові вогники на наше різдвяне деревце. «Понтіак» чи «додж»? Сосна чи ялина?

Офіцер Ромі Міллз: Третя жертва загинула так само, як і перші дві. Розтин виявив енцефаліт і мієліт мозку, з присутністю тілець Негрі в пірамідальних клітинах гіпокампу та в клітинах Пуркіньє в мозочку. Якщо сказати коротко і ясно — це сказ. Усі три жертви загинули від сказу, без жодної діагностики та лікування.

Айрін Кейсі: Бастер писав нам, що дуже закоханий і з кимось зустрічається. Його тато і я, ми тільки молилися, щоб це виявилася дівчина, а не хлопець.

Офіцер Ромі Міллз: Згідно з даними Центру контролю за хворобами, найостаннішим виявленим випадком сказу в регіоні став 26-річний чоловік на ім’я Кристофер Даньюн.

Протягом попереднього дослідження втратила свідомість і померла четверта жертва — від недіагностованого завчасно енцефаліту, пов’язаного зі сказом. Ми боялися, що хвороба поширюється в геометричній прогресії. Ми, можливо, бачили сотні або десятки тисяч людей, які не підозрюють про те, що заражені.

Шот Даньюн: Це могла би бути катастрофа, яка спіткала Рента Кейсі. Або пожежа. Або сраний шгам якогось смертоносного вірусу.

Так затишно знати — після всіх аварій на Руйнувальних Ночах, у яких я вижив, — що того дня, коли я нарешті зустрінуся зі Смертю, ми будемо старими друзями, які колись загубили одне одного.

Я й Смерть, розлучені при народженні.

Шот Даньюн (ζ руйнувальник): Дивно, скажи? Останню ніч, яку я провів із Рентом Кейсі, ми згаяли на «милосердне квацання». Чим більше у твоєї машини пошкоджень на носі, тим кращий вигляд ти маєш на Руйнувальних Ночах. Я знаю команди, які обробляють кувалдою бампер та передні крила кожної нової тачки, просто розтрощують собі фари та решітку радіатора, аби не здаватись новачками.

Цілком протилежного статусу надають задні пошкодження від отриманого квача. По-перше, тому, що це таврує тебе як лузера, якщо ти попався під удар стільки разів. По-друге, тому, що коли в тебе на задниці забагато вм’ятин, ніхто навіть не схоче за тобою ганятися. Коли «акули» наносять пошкодження, вони хочуть, щоб їх було видно. Кожна команда визирає що-небудь неторкане, щоби буцнути. Можна витратити півночі на гонитву за побитою тачкою, але якщо повз проїде щось ідеально пофарбоване, з виставковим виглядом, і на ньому буде прапорець, тебе неодмінно потягне на цілочку.