• Вітамін D справді може стати в пригоді, й не лише для ремонту шкіри, бо його утворення погіршується з віком, сидінням удома та хронічними хворобами. Здайте аналізи і підіть з ними до лікаря — і вам призначать дозу.

• Не боріться з анемією навмання. У чоловіків без хвороб ШКТ та в жінок у менопаузі рідко буває анемія, зате високий рівень неорганічного заліза в крові може бути високим. Не передайте куті меду. Спершу аналізи, потім пігулки.

Оноре де Бальзак писав про жінок, які після 30 років нарешті знайшли розум, силу і власні бажання. Згодом його земляк Марсель Пруст висловив думку про те, що лише після 30 років жінка віднаходить своє обличчя. Актриса Жульєт Бінош каже, що француженки розквітають у 40 років. Причина цього не лише в тому, що в дорослої жінки (та чоловіка) є розум і гроші на пік­лування про себе та творення власного стилю, на відміну від молоді. Даруйте за ейджизм, але юні люди переважно віддають перевагу трендам і не зважають, чи вони їм пасують. Так ось, крім цього, накладаються ще дві речі: жіночі піки сексуальності на четвертім і п’ятім десятках років та ліподистрофія обличчя. «Ніби добре почала, але як все зіпсувала», — подумали ви при слові ліподистрофія.

Ліподистрофія — це зменшення жирових запасів. Багато парубків і дівчат мають сильні ноги й тонку талію, проте круглі щічки змушують їх вважати себе «жирними» чи «немужніми» і страждати через це. Саме baby fat на обличчі є ознакою юності, і той жир тримає шкіру пружно і натягнуто. Чарівний вік, коли можна було б балотуватися в президенти США, знаменує танення жиру і появу вилиць чи носогубної складки. Тож із віком наше обличчя стає гострішим та виразнішим, хоча не завжди. Інколи замість хорошого жиру на обличчі з’являються набряки (це прийшла лімфа і не хоче йти назад), але їх можна зменшити самомасажем. Є жінки, в яких без усіляких філерів та уколів з віком зморшки розгладжуються — зазвичай це відбувається внаслідок набору ваги. І, до речі, в деяких людей зморшки утворюються досить рано саме через стрункість і брак жиру під шкірою обличчя. Складно все з цими жировими запасами!

Почасти старіння шкіри можна сповільнити, не роблячи для цього нічого екстраординарного, — той самий комфортний вам здоровий спосіб життя і захист від сонця, що також є здоровим, бо рак шкіри нікому не потрібен. Те, що ми не можемо змінити, варто спокійно прийняти. Середній вік — це коли можлива деменція лякає значно більше за сивину й зморшки. Дотримуймося здорового способу життя та «превозмагаймо в собі поца», аби приваблювати не лише зовнішністю.

У нашому суспільстві говорити про випорожнення тіла можна тільки або з використанням евфемізмів: облегшитися, відвідати кімнату задуми, справити потреби, або уживаючи спільнокореневих слів, що означають перелякатися, посваритися, тривала безрезультатна суперечка, втратити нагоду, безлад, боягуз… А от говорити, називаючи речі своїми іменами, ба більше, писати — зась. Тільки Лесь Подерв’янський наважився сказати, що людей завжди цікавить кал. Я теж не зважаю на усталені норми і розповім про нетримання сечі та закрепи, які можуть бути в будь-­кого з нас, причому не конче в старшому віці — деякі жінки, що були вагітні, підтвердять.

Знаю старших людей, які не бажають пити рідини, щоб не ходити в туалет, бо це важко через проблеми з ногами та пов’язано з ризиком не дійти туди вчасно. До цього ще додаються набряки, але про воду й набряки йтиметься в Розділі 7.3. Якщо ж просто відмовитися від пиття, будуть закрепи або й делірій. Усе не те.

Коли людина ходить в туалет двічі чи більше за ніч, це називається ніктурією. Сон, який і без цього може бути не надто якісним, гіршає ще більше, що тягне за собою інші проблеми, як-­от сонливість удень, прогрес деменції та тривожності. У низці станів, серед яких — застійна серцева недостатність чи автономна нефропатія, виникає внутрішній набряк, а коли людина нарешті займає горизонтальне положення, рідина мобілізується і йде на вихід. Для різних форм деменції характерні порушення регуляції водно-­йонного балансу в організмі, й людина мусить ходити в туалет і вночі. Добре, якщо свідомо. Ніктурія може також бути симптомом цукрового діабету або простатиту.

Що тоді робити? З «нефармакологічних» способів радять носити компресійні панчохи, щоб завадити набряканню ніг, їсти сухофрукти, дійсно зменшити пиття в другій половині дня та нормалізувати сон за допомогою освітлення. Останнє означає, що ввечері потрібне м’яке тепле світло (добре, якщо червоне, буцімто це захід сонця), а до полудня — яскраве й біле. Фармакологічна допомога існує та залежить від причини ніктурії, а вони бувають різними. Лікар призначить те, що потрібно саме вам. Головне — не треба мучитися походами у вбиральню серед ночі. Крім багатьох незручностей, можна банально впасти в темряві [175, 176].

Деякі старші жінки бояться сміятися, проте не через динамічні зморшки, хоча й такі є, а через нетримання сечі. Щоби сеча полишала нас тільки тоді, коли ми їй це дозволяємо, сечовий міхур має бути під добрим контролем мозку, не надто реактивним, а м’язи тазового дна — в тонусі. Ці м’язи свідомо не проконтролювати — можна хіба змусити їх скорочуватися під час певних вправ. Для тримання сечі також важливо, аби вагіна та уретра були в порядку, а цього може і не бути, якщо ми маємо неправильну поставу, бігали на довгі відстані на пізньому терміні вагітності, тягали важкі сумки у не менш важкі роки чи немовлят з візочками сходами, або перебуваємо в менопаузі, через що естрогену стало зовсім мало. Дисфункція тазового дна та інші розлади цієї зони бувають найчастіше в менопаузі. Так і кажуть: генітоуринарний синдром менопаузи. Не втримати сечі під час сміху, кашлю чи стресу — неприємний досвід. Але в нас є органічний синтез, клінічні дослідження та доказова медицина, які стверджують: найкраще тут допомагає місцева гормональна терапія естрогенами та прогестероном [177, 178]. Ви теж подумали про те, що ці креми люди можуть використовувати і на обличчі, off label, так би мовити?

Ми ще повернемося до гінекологічного здоров’я в останньому, але дуже важливому розділі, а поки затямте: проб­леми з триманням сечі не є нормальним наслідком великої кількості днів народження. Не варто мучитися спрагою, соромом і страхом — краще спробуйте дати цьому раду за допомогою доказової медицини.

У книзі «У пошуках втраченого часу» Марсель Пруст описує, як лікар за різних хвороб однаково прописував набіл, аби викликати послаблення. (Молочні продукти українською — це набіл, а не те, що в інстаграмах кажуть.) На галицьких застіллях також полюбляють поєднувати пюре на молоці та солоні огірки, аби не було закрепів. На щастя, нині в нашому розпорядженні є кращі методи лікування закрепів, ніж іншою їжею.

Що ми старші, то більші ризики мати закрепи, і важливо знову все те саме: не терпіти й мучитися, і не самолікуватися набілом чи склянкою олії, щоб лишень симптоми зменшити. Нас має цікавити причина закрепу. Тільки спокійно, не треба з низького старту бігти робити зондування та УЗД. Закреп буває первинний (функціональний) і вторинний.

Функціональний закреп — це складність із дефекацією принаймні в кожному четвертому випадку, неповне випорожнення, відсутність м’якого калу, окрім як після послаблювальних препаратів, та зменшення частоти дефекації до трьох разів на тиждень і менше. Так триває щонайменше три місяці, і причина — не в СПК [179].

За функціональним закрепом стоїть цілком конкретна причина в самому кишківнику:

• кал важко виходить через зневоднення і брак клітковини,

• процес затримується, бо порушена стимуляція кишківника нервами чи м’язи кишківника не хочуть скорочуватися,

• кал практично не виходить, бо пряма кишка й анус не розуміють сигналів тіла і не розслабляються. Якраз із віком чи практикою «дотерплю до вечора / до дому» рецептори розтягнення гірше й гірше спрацьовують, змушуючи людину все носити в собі.