кабокльо — лісовий чоловік, проста людина
кайпіра — лісовий мешканець
Кайпора — злий божок, на якого перемінюються людина
каміньйон — тягарове авто
каїгівара — гризун, подібний до свині, високий 70-80 см
капіле — сироп, солоджена вода
каражя — казкове індіянське плем’я, яке — за повір’ям — постало з риб
кароба — бразилійське дерево з фіялковим цвітом
кароса — гарно вироблений віз
каріока — дім білої людини
каскавел — дуже їдовита гадюка
коарасе — сонце
коема — ранок
козіда — бразильська страва
комо вай? — як живеться? як поводиться?
креньс — назва індіянського племени
круйзеро — бразильський гріш (дивись: тустон)
куя — індіянське горнятко з гарбузика
майз оу менос — більше-менше
Макашера — добрий індіянський божок, який опікується подорожніми
мамон — рід дині[76]
мамелуки — 1) турецькі невільники, які спершу повнили в Єгипті військову службу, а потім захопили там владу і правили Єгиптом в 13-16 ст., 2) мішарці з портуґальсько-індіянських родин, яких у часі завойовування Бразилії названо також цією турецькою назвою
мандьока — хліборобська рослина, з якої виробляють муку і напої
Мараґіґана — передвісниця смерти
маракужя — овоч величини цитрини в твердій шкаралущі з смачним соком
морубішаба — вождь індіанського племени
муньто обріґадо! — дуже дякую!
муссурана — прилюдне закатування людей, присуджених індіянами до кари смерти
но! — ні!
новена — вечірня, церковна відправа понад вечір
Носса Сеньора Сантіссіма! — Наша Діво Пресвята!
ока — хата, індіанська хатка з тростини
окаета — майдан серед індійського селища, де часом відбуваються наради
о, меус Деус до сеу! — мій Господи небесний!
онса — бразильський яґуар
падре — отець (звернення до духовної особи)
пака — гризун величини зайця
пакова — напій з бананів
парана — море, велика вода
пати — домашні птиці, подібні до качок і індиків
паяґва — індіянське плем’я
пеґа! — лови, хапай, держи!
піньор — бразилійське чатинне дерево з крислатою короною
піпока — смажена кукурудза
піротехніка — наука про вибухові матеріяли
пірікіто — порода папуг
пітека — шкіряний подовгастий м’ячик з пірячим чубком для гри в відбиванку
піяґа — жрець індіянського племени
презент — подарунок, гостинець
прето — чорний
пропозиція — предложення
пуру — людожер
пушшя! — оклик здивування
рапозо — щур
редут — монастир-твердиня, подекуди осередок адміністративної влади
ріфи — квитки
сантіні — образочки святих
саракур — птах, що за переказами мав жити в часах потопу
Сасі — злий чортик, що робить бешкети подорожнім, божок тьми з пробитою долонею
сеньор — пан
сеньора — пані
сеу — пан (скорочено від «сеньор»)
ситуація — положення, становище
сі — так
Суме — добрий божок, який навчив індіян початків хліборобства
таба — оселя
табера — руїна оселі
тамойоси — індіянське плем’я, колишні союзники ґваянців у війні проти європейців
танґвапема — тяжкий чотирьогранний кіл, уживаний як зброя
тапуїтіньґи — «білі варвари», ненависницьке означення жорстоких портуґальців
тапуя — одна порода індіянських племен у Бразилії
тату — мурахоїд
тоша — запальник для розгрівання й освітлення паперового бальону
тремембе — кочове плем’я бразилійських індіян
тупан — Бог
тупан-ока — церква
тупі, тупіси — друга порода індіянських племен у Бразилії
тупінінкві — плем’я бразилійських індіян
тупітіньґи — «білі тупіси», доброзичливе означення портуґальців
тустон — найдрібніша бразилійська монета
урубу — інакше: корва, великий птах, який кормиться падлиною
факон — великий ніж
фарофа — страва з кукурудзи, товченої на платки
фейжон — чорна фасоля
феста — празник
фестейри — пара хлопців і дівчат, або супружа пара, що має почесну ролю в часі церковних молебнів
флотилія — відділ військових, або торговельних кораблів
фоґейра — вогнище, ватра
фоґет — штучний вогонь, ракета, феєрверк
фойса — ніж на довгому держаку до стинання кущів
чав! — до побачення!
шімарон — напиток з зілля «герва мате», вживаний замість чаю
шуваде оуро — дерево «золотий дощ» з жовтим цвітом
шураскада — прийняття гостей печеним м’ясом і пивом
шураско — печене на вогні м’ясо
шярко — в’ялене м’ясо
