що більше діагностують аутизм, то більше в країні роблять обрізань;

що більше діагностують аутизм, то більше в країні продається «Парацетамолу» (бо в дорослих частіше болить голова).

Схоже на маячню, правда? Але це так само логічно, як і висновки авторів статті.

Ще автори апелюють ось до чого: після 1995-го кількість випадків аутизму зростає (а саме цього року «Парацетамол» увійшов у протоколи знеболювання після обрізання). Цікаво, а дівчаткам діагноз «аутизм» виставляли частіше до 1995 року чи після? Може, обрізання з «Парацетамолом» тут узагалі ні до чого, просто покращилася діагностика? І таких запитань може бути мільйон. І залишаться вони поки без відповіді, бо дослідження відверто слабке й базується на домислах і гіпотезах.

Важливо, що медична спільнота (принаймні західна) подібні дослідження посилає куди подалі 351.

А в країнах з нижчою медичною та інформаційною культурою такі меседжі закріплюються, збільшуючи кількість тих, хто вірить у фармацевтичну мафію, яка всіх убиває.

Урешті маємо несподіваний висновок: що менше ліків людина приймає, то краще. Бо про медицину ми поки що знаємо далеко не все.

Але це не привід для вчених влаштовувати полювання на відьом і публікувати висновки, які ніяк не ґрунтуються на їхніх же дослідженнях. «Ібупрофен» робить чоловіків безплідними!

Цією новиною встигли поділитися чи не всі новинні портали, зокрема такі світові монстри, як The Guardian. Галас набув глобальних масштабів, бо «Ібупрофен» зазначено в переліку життєво необхідних препаратів ВООЗ, з одного боку, завдяки ефективності, а з іншого — через доведену безпечність.

Однак під час пошуку першоджерела новини виявилося, що за страшною назвою ховалося маленьке недолуге дослідження 352.

Що зробили дослідники: узяли 30 дядьків і давали п’ятнадцятьом плацебо, а ще п’ятнадцятьом — «Ібупрофен» у дозі 1200 мг на добу протягом шести тижнів. Після шести тижнів екзекуцій у піддослідних рівень тестостерону не знизився, але підвищився рівень лютеніїзуючого гормону (який стимулює продукцію тестостерону. Це може вказувати, що вироблення тестостерону знизилось і організму довелося сильніше його стимулювати, щоб підтримувати нормальний рівень).

Одразу звертають на себе увагу моменти:

у праці взагалі не досліджували фертильності (плодючості) чоловіків;

у праці взагалі не досліджували характеристик спермограми.

Але автори кілька разів ужили слово «фертильність» абсолютно безпідставно.

Можна підозрювати, що тривалий прийом (42 дні!) терапевтичних доз «Ібупрофену» викликає порушення в організмі. Однак ані методологія, ані кількість досліджуваних цього зробити не дозволяють.

Але автори не втримались і публікацію закінчили фразою: «Насторожує, що тимчасова недостатність тестостерону може перетворитись у постійну, а це вже супроводжується…» — і розписали все, що спало на думку. Рівень академічності «БОГ».

Але їм явно бракує радянської школи маніпуляцій. Ось як це роблять професіонали.

Під час бігу найчастіше ушкоджуються ноги. Зокрема коліна 353. Унаслідок хірургічного лікування таких травм може розвинутися тромбоемболія легеневої артерії. Часом з летальним результатом 354. Отже, біг спричинює смертельні тромбози! 355

Саме такі брудні прийоми обурюють найбільше.

І мова не лише про новинні сайти, яким тільки дай чергове смажене дослідження британських учених. Річ і в самих учених теж. Вони допускають інсинуації і притягують факти за вуха не просто так, а з бажання отримати популярність. Писати жахунчики про «Ібупрофен» і «Парацетамол» вигідно, бо це одні з найбільш ходових ліків, та ще й продаються без рецепта.

Відтак автори можуть розраховувати на широкий розголос і цитування свого, безсумнівно, цікавого дослідження із сумнівним клінічним значенням. А всі любителі теорії змов отримують у руки черговий козир #нас_труять_хімією.

А тим часом в інструкції до «Ібупрофену» чорним по білому написано: не приймати його більше 10 днів поспіль.

Тенденція, з якою збільшується кількість «сенсаційних» досліджень, насторожує. Необхідність читати новини з тверезою головою зростає пропорційно. Не все, що «написано в книжці», є правдою

Доказова медицина має у своїй основі дослідження, які оформлюються в наукові публікації, щоб якомога більша кількість медиків могла з ними ознайомитись і перевірити самотужки, чи відповідають запропоновані висновки дійсності. Щодня в мережі з’являються сотні, якщо не тисячі, нових праць, створюючи океан медичної періодики. Океан, у якому причаїлося багато акул, підводних каменів і цілих айсбергів неправди.

Саме тому автор, хоч і не відмовляє читачам у праві цікавитися медичними науковими публікаціями, усе-таки щиро закликає підходити до кожної статті критично та з холодною головою, пам’ятаючи про обмеженість власної компетенції. Бо найлегше бути обдуреним саме в момент максимальної самовпевненості.

Аби проілюструвати «перли», які можна знайти в профільних журналах, автор пропонує ознайомитися з одним із них — Medical Hypotheses (видавничий дім Elsevier — найбільший у галузі медицини) 356. Позиціонується журнал як видання для публікацій «ідей і теорій, що мало підтверджені експериментально».

Що це за сміливі передові ідеї? — запитаєте ви.

Щеплення викликають аутизм 357. Це загальновідомий фейк, який був спростований уже десятки разів. Першочергово ідея, що вакцини призводять до аутизму, належала Ендрю Вейкфілду — британському лікарю, який одного дня вирішив заробити трохи грошей. Для цього він змовився з деякими батьками дітей, яким було діагностовано аутизм, і юристами. Мета була проста — вибити із Національної служби здоров’я Великої Британії трохи грошей як компенсацію за буцімто спричинену шкоду. Для цього довелося сфальсифікувати результати обстеження дітей (паралельно проводячи над ними неетичні медичні маніпуляції). Але трохи згодом правда спливла на поверхню, а на Вейкфілда чекало позбавлення ліцензії. Утім деякі діячі цю історію ігнорують, продовжуючи доводити брехню. Як, наприклад, автори публікації про тестостероново-ртутну токсичність 358. У ній ідеться про те, що ртуть нібито зв’язується з тестостероном і викликає аутизм (якимось магічним чином). Безневинна на перший погляд теорія, у результаті якої антивакцинатори лікували аутизм інгібіторами (пригнічувачами) тестостерону, фактично роблячи дітям хімічну кастрацію. Ця затія вилилась у скандал таких масштабів, що невдовзі антивакцинатори оговтались і самі виклали спростування своєї маячні 359.

Хтось із читачів може подумати: «Нарешті нормальний журнал, який викриває всесвітню вакцинальну змову!». Тоді їм можуть припасти до вподоби ще такі наукові доробки цього видання.

Високі підбори викликають шизофренію 360.

Про походження клубочків у пупку 361.

І вишенькою на торті є стаття з елегантним нальотом фашизму.

Спільні риси між людьми із синдромом Дауна і людьми монголоїдної раси 362.

Само собою, у журналі повно публікацій про користь гомеопатії.

Із цієї історії можна зробити кілька висновків. По-перше, цікаво, що статті про користь гомеопатії публікуються поряд з дописами про шкоду вакцин і дослідженнями пупкових клубочків. По-друге, публікація в журналі сама по собі не означає нічого. Гіпотеза не стає істиною тільки тому, що хтось поставив на папері штемпель «Затверджую». За бажання та певних навичок у науковій періодиці можна знайти підтвердження будь-якої теорії, хай якою маргінальною й відбитою вона здається. Отже, потрібно навчитися помічати, коли це роблять інші. А ще — удвічі пильніше стежити за собою, аби не вчинити раптом той самий гріх.

346 https://goo.gl/twut3Z

347 https://bit.ly/31Wdray

348 https://goo.gl/xAbNzp

349 https://goo.gl/5m9rBK