Роздираючий душу крик (роздери-душу-крик) 31
Розмахуючий руками (розмаханий) 71
Розмірковувати (міркувати) 5
Розповсюдження (поширення) 80
Розсовувати (розсувати) 73
РукопИсний (рукОписний) 81
Самий різний (який тільки хочете) 98
Самоокупний (самовиплатний) 83
Свита (почет) 98
Сивина в голову, а біс у ребро (сивина в бороду, а дідько в голову) 75
Сміятися над ким (сміятися з кого) 105
Соціум (загал) 44
Спекотно (гаряче, парко, жарко) 42
Сплав, переплавляти (стоп, перетоплювати) 52
Справляти глибоке враження (западати глибоко в душу) 17
Спрямувати погляд на (вчепитися поглядом за) 68
Спритник (мастак, спритна голова) 12
Стежити за ким (стежити кого) 70
Сторопілий (знетямлений) 71
Стрімкість, стрімливість (нестрим) 46
Стявши голову, за волоссям не плачуть (зрубаній голові байдуже за чубом) 60
Сумновідомий (горезвісний) 14
Супроводжуючий (супутній, супровідний) 85
Ти собі не уявляєш! (тобі й не снилося) 92
Тим більше, що (надто, що) 67
Тихе божевілля (тихе вар’ятство, схибнутість) 50
Тихенько зайдем ти і я (тихенько зайдеш ти і я) 7
Тихіше! (тихо! тихше! цить!) 30
ТіснЯва (тіснява) 82
Той, що перебуває під загрозою (загрожений) 49
ТріскотнЯва (тріскОтнява) 82
Уводити в оману (збивати з пантелку) 47
У залежності від, залежно (як до) 6
Уподібнитися кому (уподібнитися до кого) 70
Уразити (діткнути) 50
У розквіті молодості (обурливо молодий) 90
У свою чергу (і собі) 47
У семи няньок дитя без ока (сто баб сто рад, а дитя без пупа) 77
Учити/ся/ чому (учити/ся/ чого) 106
У що ти перетворив свій одяг? (Де ти так вимазався?) 29
Це саме і я казав (не я казав?) 91
Цілуй її, цілуй її (цілуй, цілуй, цілуй її) 34
Чи буде дівчина чекати на партнера півгодини? 34
Човноподібний (човнастий) 46
Чудовий (хіба ж такий) 67
Чудовисько (страхіття) 51
Швидкопсувний (скорогнилий) 62
Шлюб за розрахунком (шлюб задля вигоди) 48
Шпигаючий 1. (шпигучий) 94 2. (стожалий) 46
Що було – те спливло (було та загуло, що було – то загуло) 60
Що зберігає актуальность (актуальний і досі) 58
Як би не було важко (хай як важко) 21
Як знати (як знаємо) 88
Який завгодно, коли завгодно (хоч який, будь-який. Хоч коли, будь-коли) 54
СЛОВОЛЮБИ, ХТО ЗАСНУВАВ СЛОВНИКОВИЙ ФОНД АВТОРА
| 1. | Олена й Василь Тхір | Польща |
| 2. | Зоряна й Микола Дармохвал | США |
| 3. | Марія Фішер-Слиж | Канада |
| 4. | Ярослава Гірна | Канада |
| 5. | Діяна й Марк Малий | США |
| 6. | Олена й Володимир Змій | США |
| 7. | Аня Дидик-Петренко, Галина, Роман та Юрій Петренко | США |
| 8. | Лариса й Мирослав Кий | США |
| 9. | Аврелія і Юрій Слюсарчук | США |
| 10. | В. Гординська | США |
| 11. | Леся Храплива-Щур та Орест Щур | Канада |
| 12. | Евстахія і Дмитро Штогрин | США |
| 13. | Зиновій Квіт | США |
| 14. | Вожена Ольшанівська | США |
| 15. | Лариса й Олекса Біланюк | США |
| 16. | Марія і Лука Костелина | США |
| 17. | Ірена Дибко-Филипчак | США |
| 18. | Донна й Любомира Сілецька | США |
| 19. | Микола Сороколіт | США |
| 20. | Богдан Гасюк | США |
| 21. | Катерина й Володимир Воловодюк | США |
| 22. | Дада Слоневська | США |
| 23. | Теодор Царик | США |
| 24. | Тереза Бень | США |
| 25. | Віра-Надія-Любов Пилипець | США |
| 26. | Ірина Оглоб’як | Україна |
| 27. | Володимир Конопацький | США |
ШАНУВАЛЬНИКАМ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ПРОПОНУЄМО
РОСІЙСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК СКЛАДНОЇ ЛЕКСИКИ Святослава Караванського
Словник містить коло 40000 перекладів російських слів, граматичних форм та ідіом. Уперше в історії української лексикографії словник наводить переклади російських дієприкметників, утворюючи їх від кожного наведеного в реєстрі дієслова. Це форми типу воображающий, посвящаючий, смеющийся, развивающийся, стремящийся – лексика систематично не перекладена в наявних нормативних словниках. Позатим, словник наводить відсутні у масових словниках переклади російських дієслів та інших граматичних форм, дає переклади фразеологічних зворотів, прислів’їв, крилатих виразів, цитат з літературних творів.
Адресовано широкому колові читачів – від школярів до державних діячів.
ПРАКТИЧНИЙ СЛОВНИК СИНОНІМІВ УКРАЇНСЬКОЇ мови Cвятослава Караванського
Практичний словник синонімів української мови – це лексикографічний довідник для підшукування синонімів, тобто слів з однаковим чи приблизно однаковим значенням. Лексика словника охоплює всі сфери людської діяльности, надаючи користувачам широкий вибір можливих синонімів та варіянтних форм. Крім твердо запроваджених у практику лексичних одиниць, словник фіксує також рідковживані та безпідставно занедбані терміни й вирази української мови. Подекуди цитовано й оказіо-налізми: новотвори та слова-пропозиції. Словник послуговується правописом 1928 р., але наводить і форми усталені колоніяльним правописом.
Словник адресовано широкому колові читачів: від учнів до державних діячів
СЛОВНИК РИМ УКРАЇНСЬКОЇ мови Святослава Караванського
Словник рим української мови є унікальним реєстром чоловічих, жіночих і дактилічних рим української мови. Для реєстрації рим автор застосував цілком новий метод словникування лексичних одиниць, який дав змогу якнайнаочніше відобразити римотворчу палітру української мови, не обмежену лише основними граматичними формами слів. Словник реєструє практично всі похідні форми слів.
Читач, зацікавлений у пошуку рим, знайде у Словнику невичерпне джерело римотворчости. Словник може з успіхом заступати орфографічний та орфоепічний словники, почасти – фразеологічний словник а також граматичний словник української мови. Ці риси Словника роблять його потрібною книгою для студента, науковця, а також кожного щирого словолюба.
