СЛОВНИК ПРАДАВНЬОЇ МОВИ
Агаеті Блодхрен — святкування Кривавої Клятви
Адурна — вода
Айдайль — ранкова зоря
Арджетлам — срібна рука
Атра естерні оно тхелдуін, / Атра моранр ліфа унін хджарта онр, / Атра ду еварйнія оно варда — Нехай твої справи будуть успішними, / Нехай світло живе у твоєму серці, / Нехай оберігають тебе зірки
Атра носу вайсе вардо фра ельд хорніа — Захисти нас від підслуховувань
Бракка дуаніалі сем хуілдар Сапфіра ун ека! — Звільни мене із Сапфірою!
брісінгр — вогонь
Б'яртскулар — Блискуча луска
Вайзе хейл! — Зцілися!
вардени — охоронці
вірда — доля
Вірдфел — ельфійська назва Форсворн
водхр — шанобливе звертання до чоловіка
вор — шанобливе звертання до близької людини
Гала, о Вірда брунхвітр, / Абр Берундаль вандр-фодхр, / Буртхро лауфсбледар екар ундір, / Еом кона даутхлеікр… — Співай, о блідолиця Доле, / Про злощасну Берунду, / Народжену під дубовим листям, / Смертній жінці…
гангра аптр — іти назад
гангра фрам — іти вперед
Гатх сем оро ун лам іет — Поєднай стрілу з моєю рукою
Гойлот ду кніфр — Затупити лезо
джиєрда — бити
драумр копа — зважати на сновидіння
Ду Вельденварден — Ліс-охоронець
Ду Волар Ельдрваріа — Палаюча рівнина
Ду Врангр Гата — Звивиста стежка
Ду Фелс Нангороех — Прокляті гори
Ду Фірн Скулблако — Війна драконів
ебрітхіль — майстер
ельда — шанобливе звертання
Зарок — страждання
Кветха, Фріцай! — Вітаю, друже!
кодтхр — ловити
летрблака — кажан, кінь разаків (дослівно «шкіряні крила»)
летта — спинитися
Летта оріа тхорна! — Спинити стріли!
Лідуен Кваедхі — поетичний рукопис
Лосна калфіа іет — Звільни мої ноги
Остато Четова — Жалобна сага
реіза ду адурна — підняти водну кулю
світ-кона — офіційне звертання до ельфійки
Се моранр оно фінна! — Хай з тобою буде спокій!
Се онр сердар сітджа хвас! — Хай ваші мечі залишаються гострими!
Се орум тхорнеса хавр шар'явлі ліфе! — Хай оживе ця змія!
сколір — щит
сколіро — захист
скулблако — дракон (дослівно «крила з лускою»)
Стіджа унін моранр Ротгар Конунгр — Спочивай у мирі, королю Ротгаре
Тогіра Іконока — каліка
трхриста — стиснути
Трхриста Віндр — стиснути повітря
фаіртх — зображення, зроблене за допомогою магії
фініарель — шанобливе звертання до юнака
Фрікай Андлат — друг смерті (отруйний гриб)
халупа — бігти
хальдтхін — дурман смердючий
Хелгрінд — Ворота Смерті
хлджодхр — мовчання
яве — узи довіри
МОВА ГНОМІВ
Аз Раньї — річка
Аз Свелдн рак Ангуін — сльози Ангуін
Азт йок йордн раст — Тоді ти пройдеш
Акх сартос оен дургрімст! — Заради родини й клану!
аскудгамлн — сталеві кулаки
Астим Хефтин — захист від злих очей
барзул — прокляття
Барзул кнурлар! — Прокляття вам!
барзулн — проклясти когось
беорн — печерний ведмідь (ельфійське слово)
ваніалі — ельф (слово з прадавньої мови, яким позначали магію)
Вор Ротгар корда!.. — Молотом Ротгара!
вррон — годі
Грімстборітхн — голова клану
Грімсткарвлорс — управитель дому
Гунтера Аруна (Guntera Aruna) — благословення Гунтери
Джок із фрек дургрімс-тврен? — Ви хочете війни між кланами?
Дургрімст — клан
ета — ні
Етзіл найтгеш! — Стій на місці!
Ігнх аз вотх! — Принести їжу!
ільф гаухніт — усе їстівне (вираз із тих часів, коли ворогів отруювали під час застілля)
Інгейтум — ковалі
Ісідар Мітрім — Зоряний Сапфір
кнурла — гном (дослівно «зроблений з каменю»)
Кнурлаг квана квірану Дургрімст Інгейтум! Кварзул ана Ротгар оен волфілд! — Його зробили членом клану Інгейтум! — Хай буде проклятий Ротгар і всі, хто з ним разом!
кнурлагн — чоловік
кнурлнейн — серце каменя
Кнурлхейм — Кам'яна Голова
награ — велетенський вепр, що живе в Беорських горах
оен — так, ствердження
Орик, Тхріфкз ментхів, оен Хретхцарач Ерагон рак Дургрімст Інгейтум. Вхарн, аз ваніаліцархаруг Арія. Не оц Ундінз грімстбелардн — Орик, син Тхріфка, і Убивця Смерка Ерагон з клану Інгейтум. З ними ельфійський кур'єр Арія.
Ос іл дом квірану карн дур тхарген, зейтмен, оен грімст вор формв едаріс рак скілфс. Нархо іс білгонд… — Хай наша плоть, честь і домівки будуть з'єднані моєю кров'ю. Я прошу…
Раньї Хефтин — вартовий на річці
Смер вотх! — Принести їжу!
Тронжхейм — Шолом Велетня (назва міста-гори)
урзхад — печерний ведмідь
Фартхен Дур — Наш Батько
фельдуност — порода кіз, що живуть у Беорських горах
Формв Хретхцарач… формв Джургенцармеітдер нос ета горотх бахст Тарнаг, дур енцесті рак кітхн! Джок із варрев аз барзулегур дур дургрімст, Аз Свелдн рак Ангуін, могх тор рак Джургенврен? Не удім етал ос раст кнурлаг. Кнурлаг ана… — цьому Убивці Смерка, цьому вершнику Драконів нічого робити в Тарназі, найсвятішому з міст! Ви забуваєте прокляття, яке наш клан Сльози Ангуін несе з часів війни з драконами? Ми не дозволимо йому пройти…
Херт дургрімст? Філд растн? — Який клан? Хто йде?
МОВА УРГАЛІВ
ахграт укмар — виконано
нар — шанобливе звертання
ПОДЯКА
Кветха, Фріцай!
Подейкують, нібито переважна більшість епопей змінюють своїх авторів. Так от, «Ерагон» справді неабияк вплинув на моє життя.
Коли я задумав написати роман-трилогію, мені було всього лиш п'ятнадцять років. Ніби вже й не хлопчик, але ще й не чоловік. Під ту пору я закінчив школу й не знав, чим його зайнятися далі. Одне-едине, що мене по-справжньому приваблювало, це книжки в жанрі фентезі, від яких аж тріщали мої полиці. Я писав цю трилогію й водночас мужнів, а коли закінчив роботу, мені був уже двадцять один рік. Можливо, когось це здивує, але не мене.
Правду кажучи, переживання Ерагона мені дуже знайомі. Я й сам мав покинути сільський затишок та мандрувати країною, не знаючи, що на мене чекає. Так чи так, а я йшов до своєї мрії. Я здобув освіту, здобув славу й зумів знайти внутрішню рівновагу.
Так само, як і в романі, де героя підтримують старші й мудріші друзі, мене на моєму письменницькому шляху підтримували чудові, талановиті й добрі люди.
Наприклад, удома це була мама. Завдяки тому терпінню, з яким вона мене слухала, я мав змогу покращити деякі розділи свого твору. Або ж батько, який увесь час мене критикував. А ще моя люба сестричка, яка погодилась стати прототипом знахарки Анжели.
